Операція «передача влади». Хто стане наступником Назарбаєва

Стрілянина в колишній казахстанській столиці (так само як і недавні трагічні події в Актобе) привернули увагу українського читача до ситуації в Казахстані та інших сусідніх (і не дуже) країнах СНД. Зокрема й до однієї з найпоширеніших (наряду з ісламістською, «західною» та «кремлівською», підтвердженою «занепокоєнням» Пєскова) версій причин цих подій. Тобто, до ймовірної «зачистки» місцевими силовими структурами політичного поля країни перед прогнозованою передачею 76-річним Нурсултаном Назарбаєвим влади достатньо компетентній (а головне – довіреній та близькій) людині. Ця персона має бути здатна підтримувати безпечне і стабільне життя як країни, так і численної сім’ї першого та незмінного президента Республіки Казахстан (РК). А враховуючи те, що на пострадянському просторі списувати зачистку явної чи прихованої внутрішньої опозиції на боротьбу з тероризмом – звична практика і ефективний спосіб політичної боротьби, події в Казахстані розвиваються вельми прогнозовано. Особливо якщо опоненти тамтешньої влади є представниками олігархічних груп чи колишніми чиновниками, яких легко звинуватити в корупції. Захід, як завжди, у відповідь на такі дії деякий час «побурчить» про порушення прав людини, але серйозних санкцій не застосує.

Динаміка висвітлення ЗМІ останніх подій в Алмати дозволяє припустити, що вони могли бути спричинені обставинами, по-перше, кримінальними, адже затриманий Руслан Кулікбаєв, що напав на поліціянтів, раніше відбував ув’язнення за пограбування, а по-друге,  побутовими: Кулікбаєв підозрюється у недавньому вбивстві дружини.

Однак до вечора понеділка з’явилось трактування цих подій президентом Казахстану. Він переконаний, що це –теракт. За ним послідували роз’яснення силовиків про вплив підозрюваних у актобинських заворушеннях салафітів на тепер вже рецидивіста Кулікбаєва у ході відбування останнім покарання. Поєднання такого офіційного трактування Астаною подій з повідомленнями про співучасника теракту, про агресивні дії якого нічого не відомо, наводить на думку про «накручування» внутрішньо споживача інформації, з метою підготувати його до «виправданих» репресій проти опозиційних чи конкурентних олігархічних (як у випадку з актобинськими подіями) груп, які можуть протидіяти запланованому президентом Казахстану сценарію передачі влади.

Відсутність у Назарбаєва сина, якому він міг би за прикладом Гейдара Алієва передати владу, примусила ЗМІ тривалий час ретельно придивлятись до його дочок та зятів. Хоча якщо Єлбаси («Лідер Нації» – статус, офіційно закріплений законодавством за першим президентом Казахстану в 2010 році) завдяки китайській допомозі з тибетською медициною (кажуть, що КНР таким чином допомагає стабільності не тільки в Казахстані, а й у сусідніх країнах Центральної Азії) правитиме ще з десяток-другий років, то цілком зможе передати владу й сину, який (згідно із звинуваченнями опозиції та інших медіа-«інсинуацій») з’явився в нього у 2000-х від однієї з двох неофіційних дружин. Тим більше, що інші поширювачі чуток стверджують, що саме в такий спосіб відбулось передання влади в сусідньому Туркменістані (покійний Туркменбаші мав і законного сина, однак вважав його непридатним для управління державою). Проте той факт, що Султану, який тільки ймовірно є Нурсултановичем, зараз лише 11 років, знову повертає нас до офіційної, і при тому дуже великої сім’ї рекордсмена з перебування на чолі пострадянської країни.

На зламі століть найбільш імовірними «наступниками» Єлбаси вважались його старша донька Даріга (досвідчений управлінець, бізнесвумен зі статками близько 600 млн дол., доктор політичних наук і оперна співачка в одній особі) та її чоловік Рахат Алієв - син відомого казахстанського науковця, міністра охорони здоров’я Казахської РСР від 1982-го до 1987-го року Мухтара Алієва. Останній, очевидно, був переконаний у вирішеності питання такого переходу влади, адже, по-перше, тоді лідери центральноазійських країн ще не продемонстрували остаточно своє бажання правити вічно, вносячи постійно зміни до конституції чи продовжуючи свої повноваження референдумами, а по-друге, демонстрував досить стрімке кар’єрне зростання, працювавши на високих посадах у структурах міністерства охорони здоров’я (він лікар-хірург за першою освітою) та зовнішніх економічних зв’язків, податкової і всесильного Комітету Національної Безпеки.

Зять Назарбаєва Рахат Алієв переоцінив свої сили і зробив фальстарт, намагаючись взяти владу у свої руки? Його знайшли повішеним…

Але цей зліт було перервано у 2001-2002 роках, коли з посади першого заступника глави КНБ Алієва спочатку «спустили» на посаду заступника начальника Служби охорони Президента Республіки Казахстан (кажуть, що Назарбаєв притримується східної мудрості, що друзів треба тримати близько, а ворогів – ще ближче), а згодом відправили в «почесне заслання» послом до Австрії. ЗМІ тоді висували дві версії усунення всесильного «старшого зятя». Перша - він серйозно перестарався навіть за казахстанськими мірками, зловживаючи службовими повноваженнями задля поповнення сімейного бюджету. Друга, яку вважали імовірнішою, - готувався відправити тестя на пенсію і правити казахами або як новообраний президент, або як «регент» при своїй дружині.

Трирічне заслання, очевидно, не зменшило апетитів Алієва, оскільки повернутись до Казахстану (на посаду першого заступника глави МЗС) йому вдалось лише на півтора року. 9 лютого 2007 року, того самого дня, коли він, за версією слідства, брав участь у викраденні та вбивстві топ-менеджерів досить впливового в Казахстані «Нурбанку», його знову призначено послом до Австрії. Ця посада стала останньою в його кар’єрі. Та й перебував він на ній недовго, адже 26 травня за поданням міністра внутрішніх справ тесть своїм указом зняв його з усіх посад, а за день казахстанська генпрокуратура дала санкцію на його арешт і навіть відправила до альпійської республіки своїх співробітників для взяття Алієва під варту. Однак Австрія його Казахстану не видала і, протримавши деякий час під арештом у себе, відпустила під заставу. Звинувачення в організації вбивств віденська прокуратура висунула Рахату Алієву лише наприкінці 2014-го року, після чого він сам здався поліції. А 24 лютого наступного року його знайшли повішеним у тюремній камері (розслідування австрійців дійшло висновків про суїцид, хоча деякі представники казахстанської опозиції цю версію відкидають).

За час, що минув від зняття Алієва з посад до його смерті, влада Казахстану розірвала його шлюб із Дарігою Назарбаєвою, позбавила всіх нагород та 15 січня 2008 року заочно засудила на 20 років за організацію викрадення людей (тіла керівників «Нурбанку» знайшли тільки 2011-го року). Сам же колишній «старший зять» оголосив себе опозиціонером, відкинув усі звинувачення на свою адресу (за словами Алієва, справу було сфабриковано через його президентські амбіції) та почав активно виступати в ЗМІ з найрізноманітнішими звинуваченнями на адресу батька колишньої дружини, про якого навіть написав книгу, назвавши її «Хрещений тесть» (за неї КНБ Казахстану порушив проти «старшого зятя» ще дві кримінальні справи). При цьому Рахат Алієв часто розказував про невиліковну хворобу президента РК, однак дочекатися звільнення останнім президентської посади у зв’язку з природними причинами так і не зміг.

Проте Алієв зміг на деякий час загальмувати політичну кар’єру своєї колишньої дружини. Під час його першого «почесного заслання» до Австрії, Даріга Назарбаєва, яка до цього з десяток років на високих державних посадах контролювала казахстанські медіа, раптом вирішила створити власний політичний проект – партію «Асар» («Усі разом» ). І на чолі цієї організації 2004-го року стала депутатом парламенту. Проте вже 2006-го року «Асар» та ще декілька партій вливаються до президентської партії «Отан», створюючи мегапроект «Нур-Отан» (приблизний переклад - «Світло Вітчизни»). Ця партія, набравши на виборах наступного року понад 88% голосів, стала єдиною, яка змогла подолати прохідний бар’єр, а отже й отримати мандати (під шквалом західної критики за однопартійний парламент казахстанська влада внесла зміни до законодавства, які передбачили проходження до парламенту другої за підтримкою виборців партії, навіть якщо вона не подолала 7-відсотковий поріг). Але перед цим тріумфом «Нур-Отан» виключив із виборчих списків і Дарігу Нурсултанівну, і її соратників із колишнього «Асару»: вибори відбувались у серпні 2007-го року, а кампанія проходила на тлі скандалу зі звинуваченням Рахата Алієва у викраденні та можливому вбивстві керівників «Нурбанку» (подейкували, що дружина намагалась його захистити й довго, а може й зовсім, не давала згоди на розлучення, чим викликала серйозне невдоволення батька).

Даріга – старша донька Назарбаєва. Зараз вона на найвищій за свою кар’єру державній посаді віце-прем’єра

Ця опала супроводжувалась засланням старшої президентської дочки «в благодійність», з набагато рідшим згадуванням про неї в ЗМІ. Тривала вона до 2011-го року, коли Даріга Назарбаєва знову опинилась у виборчому списку партії «Нур-Отан», а після парламентських виборів у січні наступного року очолила комітет Мажилісу (нижня палата) із соціально-культурного розвитку (у квітні 2014-го року вона подолала наступну сходинку в політичній кар’єрі – стала віце-спікером). ЗМІ висували дві основні версії потеплішання її стосунків із батьком. Перша - воно стало можливим після того як у Даріги Нурсултанівни з’явився новий супутник – нинішній генеральний директор АТ «КазТрансГаз» Кайрат Шаріпбаєв, а отже вплив на неї Рахата Алієва зник. Друга - президенту РК знадобилось урівноважити вплив «середнього зятя», який мало того що контролював практично всю економіку країни, але й завів собі другу сім’ю.

Яка б із цих версій не була вірогіднішою, але зараз Даріга Назарбаєва на найвищій за свою кар’єру державній посаді – віце-прем’єра. Минулорічне її призначення до уряду (кажуть, що воно стало можливим лише по смерті Рахата Алієва), у якому вбачають підготовку до вищих посад, та нещодавнє припущення Нурсултана Назарбаєва, що його посаду може обійняти жінка, «тим більше, що є такі підготовлені жінки», дозволяє низці ЗМІ припускати: «наступником» стане саме старша дочка Єлбаси. Хоча інші схильні вважати це лише чергова перевірка еліти на лояльність, а ймовірних «наступників» треба шукати серед інших членів сім’ї чи наближених до них політиків. Наприклад, старшого сина Даріги Нуралі (заступник столичного міського голови, зять міністра юстиції) чи молодшого Айсултана (працює в системі військової розвідки Міноборони Казахстану, зять гендиректора «КазРосГазу», президента футбольного клубу «Кайрат» Кайрата Боранбаева). Однак проти шансів «старшого внука» та його молодшого брата може спрацювати підозра в намірах помститися тим, хто брав участь у переслідуваннях їхнього батька – Рахата Алієва. Мінусів Нуралі Рахатовичу може додати і його фігурування в офшорному «Панамагейті», хоча для Казахстану це дрібниця.

Старший онук президента Назарбаєва – Нуралі Алієв, заступник столичного міського голови, зять міністра юстиції

Молодший син Даріги – Айсултан Назарбаєв. Онук президента працює в системі військової розвідки Міноборони Казахстану, є зятем гендиректора «КазРосГазу»

Середня дочка Нурсултана Назарбаєва – Дінара – є єдиною центральноазійською жінкою, котра потрапила до рейтингу мільярдерів журналу Forbes, який 2011-го року оцінив її статки $1,3 млрд. І це при тому, що єдиною її офіційно заявленою бізнес-активністю є перебування в складі акціонерів другого в країні за активами «Народного банку Казахстану» (ЗМІ іноді пишуть, що й акціями чоловіка в цій структурі управляє також вона, оскільки благовірний сконцентрований на казахській енергетиці). Усі інші її заявлені посади – у галузі освіти.

Середня донька Назарбаєва – єдина-жінка мільярдер у Середній Азії

Чого не скажеш про її чоловіка – Тимура Кулібаєва:

• Голова асоціації організацій нафтогазового і енергетичного комплексу КаzEnergy, член ради директорів РАО «Газпром», голова Президії Національної палати підприємців РК, голова Конфедерації спортивних єдиноборств та силових видів спорту «і прочая, прочая»
• син колишнього міністра будівництва, житла й забудови території РК, Народного депутата СРСР, першого секретаря обкому КП Казахстану та брата керівника Алматинської академії МВС РК.

Прозваний «газовим принцом» Казахстану «середній зять» Назарбаєва є однією з найцікавіших фігур на казахському «олімпі», оскільки:

1. Пропрацював тривалий час і в бізнесі, і на високих державних посадах, зокрема, президента акціонерного товариства ТД «Алтин Алма»; генерального директора Міжнародного фонду розвитку Казахстану; голови наглядової ради ЗАТ «Алматинський торговельно-фінансовий банк»; директора дирекції оцінки проектів і ведення переговорів Держкомітету Республіки Казахстан з інвестицій; віце-президента з економіки та фінансів ЗАТ «Національна нафтогазова компанія «Казахойл»; президента ЗАТ «Національна компанія з транспортування нафти «КазТрансОйл»; генерального директора ЗАТ «Національна компанія «Транспорт нафти і газу»; першого віце-президента АТ «НК «КазМунайГаз»; радника президента Республіки Казахстан; заступника голови правління АТ «Казахстанський холдинг з управління державними активами «Самрук»; голови ради директорів АТ «Національна компанія «Казахстан Темір Жоли»; голови правління АТ «Фонд національного добробуту «Самрук-Казина», голови ради директорів АТ «Національна компанія «КазМунайГаз» тощо.

2. Має серйозний вплив на економічні процеси завдяки «додатковому навантаженню» на посадах члена Координаційної ради з питань підприємництва при Прем'єр-міністрові РК, Ради національних інвесторів при Президентові РК, Комісії з ревізії законодавства в галузі підприємництва, Міжвідомчої комісії з питань нафти і газу при Прем'єр-міністрові РК, куратора з розвитку ВЕЗ "Національний індустріальний нафтохімічний технопарк", заступника Голови Комісії з промислового розвитку при Прем'єр-міністрові РК тощо.

3. Тільки за даними «Форбс», який публікує лише офіційно задекларовані дані про активи, Кулібаєв має їх у таких компаніях, як АТ «Холдингова група «АЛМЕКС», АТ «Народний ощадний банк Казахстану», ТОВ «Кіпрос» з такими дочірніми підприємствами, як ТОВ «Південний Холдинг», «Атираумунайонімдері», «Континент Інвест Груп», ТОВ «Муна Даму», ТОВ «BUSINESS STROYINVEST-A» і ТОВ «Меркурій+1999», ТОВ « GolfTown», ТОВ «Mercury Engineering», ТОВ «Термінал-Петропавловськ Меркурій», ТОВ «ТЕК Казахстан», інжинірингова компанія «Казгіпронафтотранс», ТОВ «Жайик Курилис-Газ», «Аксайгазсервіс», «Казбургаз», «Казстройсервіс» тощо. Загалом його статки 2013-го року оцінювались у ті ж 1,3 млрд, що й у дружини.

Впливовий «середній зять» Назарбаєва Тимур Кулібаєв

Цей послужний список зробив Тимура Кулібаєва однією з найсуперечливіших фігур з оточення Назарбаєва. Деякі ЗМІ приписують йому одну з найвагоміших ролей у відновленні казахстанської економіки, у обстоюванні національних інтересів РК перед зовнішніми гравцями (транснаціональними корпораціями, енергокомпаніями з РФ та КНР), обмеженні впливу на економічні процеси людей на кшталт Рахата Алієва. Інші ж стверджують, що «середній зять» мало чим відрізняється від покійного «старшого», і приписують йому не дуже прозорі методи роботи під час приватизації «Народного банку», «фірмочки» 90-х, які ніхто не контролював та не перевіряв, і величезну кількість нерухомості в європейських країнах (у курортних зонах Іспанії і Швейцарії, наприклад). Подібний «шлейф» може серйозно зашкодити Тимуру Аскаровичу стати «наступником». Ці шанси також зменшив скандал навколо його позашлюбних стосунків зі «світською левицею» Гогою Ашкеназі, який викликав серйозне нерозуміння з боку тестя. Кулібаєв навіть був змушений пред’являти йому результати ДНК-тесту, який заперечував його батьківство щодо сина Гоги. А остання деякий час імітувала бурхливий роман із Лапо Елканном, спадкоємцем імперії Fiat, який і раніше відзначався секс-скандалами, щоправда, чомусь тільки з геями та трансвеститами.

Але це, очевидно, не переконало Нурсултана Назарбаєва. Саме з його гнівом пов’язують відставку 2012-го року багатолітнього прем’єр-міністра Каріма Масімова, якого вважають ставлеником Кулібаєва. Команді «середнього зятя» вдалось повернути цю позицію за два роки, а Серік Ахметов, який замінив на прем’єрській посаді Масімова, навіть «сів» на 10 років. Існує також версія, що ця демонстрація Кулібаєвим того, «хто в економіці хазяїн», стимулювала Назарбаєва показати, хто хазяїн «у домі», і почати того ж 2014-го року «просувати» на вищі державні посади старшу дочку (знешкодивши паралельно Рахата Алієва).

Молодша дочка Нурсултана Назарбаєва – Алія – 1999-го року стала знаменитою на всю СНД (якщо не ширше) завдяки «династичному шлюбу» із сином президента сусіднього Киргизстану. Але за два роки цей шлюб розпався. Так само, як і наступний із бізнесменом та спортсменом, нинішнім членом правління АТ НК «Казахстан Темір Жоли» (Казахстанська залізниця) Даніяром Хасеновим, від якого народилися дві доньки. Пізніше вона втретє одружилась із Дімашем Досановим (перший заступник генерального директора АТ «КазТрансОйл», раніше обіймав посади першого заступника генерального директора компанії «Казахстансько-китайський трубопровід» та директора адміністративного департаменту "КазМунайГазу").

Молодша донька Нурсултана Назарбаєва – Алія. Жіночка навряд чи претендуватиме на високі пости у владі з огляду на її нинішній стиль життя 

Алія Нурсултанівна у своїй кар’єрі більше подібна до середньої, а не старшої сестри. Отримавши в Лондоні освіту в галузі міжнародного права, лише деякий час пропрацювала на державній службі (у секретаріаті батька). Також працювала в юридичному департаменті ТуранАлемБанку, на посаді помічника директора на радіостанції «Європа плюс» і навіть була запрошена зіграти роль онуки Тамерлана у фільмі «Казахське ханство», але відмовилась через напружений графік. А от стати продюсером фільму «Дорога до матері» згодилась. Це, як і концентрація молодшої дочки президента на кількох власних бізнес-проектах (будівельна компанія, фітнес-клуб, створення власної колекції ювелірних виробів, спроба сольної кар’єри на естраді), свідчить про її бажання реалізувати себе в галузях, які дають більший простір для самостійності та польоту фантазії й менше, ніж державна служба і політика, обмежені правилами та умовностями. Отже, скоріше стане «творчим директором» виборчої кампанії потенційного «наступника», ніж сама претендуватиме на цю роль.

Дочки, внуки та зяті вважаються основними, але не єдиними претендентами на роль «наступника». «Лава запасних» включає в себе й інших представників численної Сім’ї та близьких до неї людей. Зокрема, експерти не виключають «кубинського варіанту» передання влади, тобто її перехід до брата президента Болата Назарбаєва – впливового бізнесмена, який, до речі, нещодавно висловив зацікавленість у купівлі українського банку.

Болат Назарбаев – рідний брат Єлбаси…

…та його син Самат Абіш, один з керівників казахстанської спецслужби

Але неоднозначна репутація Болата Абішевича робить більшими шанси його сина – 37-річного Самата Абіша, випускника Академії КНБ РК та Академії зовнішньої розвідки РФ, який нещодавно став першим заступником голови Комітету нацбезпеки. Хоча в основному їм прогнозують місце у «забезпеченні» переходу влади до більш близького до Назарбаєва члена сім’ї, чи «колективного Назарбаєва» – елітного консенсусу, за якого влада президента буде ослаблена переданням його функцій іншим інститутам влади (уряд, парламент, Рада безпеки), на чолі котрих стануть близькі родичі Єлбаси або лояльні до них люди.

Наприклад, імовірним вважають перехід ослабленої президентської посади нинішньому прем’єру Каріму Масімову (опосередковано – Тимуру Кулібаєву) з одночасним «підвищенням» на його місце Даріги Назарбаєвої та розширенням повноважень уряду за рахунок президентських.

Глава Уряду Казахстану Карім Масімов

Хоча скептики вважають, що Назарбаєв навряд чи піде на подібні демократичні перетворення, оскільки він бачить приклади, по-перше, того, як подібні перетворення сприяли наростанню дестабілізаційних чинників в інших країнах СНД (Україна, Молдова), а по-друге, швидке відмирання «колективного Ніязова» в сусідньому Туркменістані. Коли здавалося б найслабший із претендентів на роль наступника Туркменбаші, ставши ним, протягом року усунув від влади (часто на тюремні нари) практично всіх, хто допоміг йому отримати президентську посаду і сконцентрував усі повноваження у своїх руках.