Російський слід у дестабілізації ситуації в Казахстані
Загострення ситуації у Актобе (Казахстан) може бути пов'язано із спецоперацією національних спецслужб республіки з запобігання сробі державного перевороту, організованого російською владою.
6 червня прес-служба Комітету національної безпеки Казахстану заявила про причетність заарештованого 30 січня поточного року бізнесмена Тохтара Тулешова до підготовки державного перевороту в республіці. У спецслужбі Казахстану стверджують, що Тулєшов розробив план створення і приведення до влади альтернативного уряду в країні. План його дій передбачав дестабілізацію обстановки у країні шляхом створення осередків напруженості, організації акцій протестів та масових заворушень. Комітет нацбезпеки провів серію арештів, у результаті чого за звинуваченням у співучасті затримано колишнього першого заступника Генерального прокурора Республіки Казахстан, колишнього члена конституційної ради й державного радника юстиції другого класу Ильяса Бахтибаєва, колишнього начальника департаменту внутрішніх справ ПКО генерал-майора Хібратуллу Доскалієва, а також екс-першого заступника начальника департаменту органів внутрішніх справ ПКО полковника поліції Сакена Айтбекова та двох командирів військових частин №35748 і №55652 (Бекзата Жумина й Кайрата Пернебаєва). Військові частини №35748 (нова військова частина, оснащена сучасною зброєю) і №55652 (авіабаза ВПС, має єдину ЗПС з аеропортом міста Шимкент) 2015-го року за підсумками експрес-перевірок виявились найкращими частинами Збройних сил республіки.
Згідно із заявами спецслужб є докази, що акції протесту проти так званої земельної реформи, які відбулися в Атирау, Астані, Алмати, Уральську, Кизилорді, були інспіровані та профінансовані Тулешовим ще у грудні 2015 року.
Зв'язок Тохтара Тулешова із владою Російської Федерації не викликає сумнівів. У період від 2008 до 2011 року він обіймав посаду голови експертної ради з економічної співпраці Росії, Казахстану, Білорусі та Комітету з економічної політики й підприємництва Державної Думи Федерального Зібрання Російської Федерації (ФЗ РФ) 5-го скликання. Від 2008 року Тохтар Тулешов – радник Верховного отамана Спілки козацьких громадських об'єднань Казахстану із зміцненню союзницьких відносин із Росією, російськими та козацькими національно-культурними громадськими організаціями Співдружності Незалежних Держав.
Від 2009 року — радник і повноважний представник Казахстанського Республіканського громадського об'єднання «Руська громада». Від 2014 до 2015 року — повноважний представник Спілки журналістів Росії в Казахстані і Центральноазійських країнах СНД. Від 2014 року — віце-президент міжрегіонального благодійного фонду сприяння членам різних релігійних конфесій «Іслам і світ». У червні 2015 року він став одним зі спонсорів масштабних заходів Року Росії в Монако. 14 серпня 2015 року за ініціативою Тохтара Тулешова відбувся зліт ветеранів спецназу в передмісті Шимкента на військово-спортивній базі, у якому брали участь представники ветеранських організацій ПДВ, ГРУ, ФСБ Росії.
Отже, за 7 років, починаючи з 2008 року, Тохтар Тулешов виконував роль не лише лобіста й легального джерела фінансування російських проектів у Казахстані, але й був координатором роботи проросійських воєнізованих організацій на території країни. Сучасна концепція російських військових операцій за кордоном значною мірою робить ставку на використання парамілітарних і повстанських груп, у яких російське козацтво є найбільш пріоритетною силою. На першому етапі вторгнення на Донбас козацькі формування були основною силою підрозділів сил спеціальних операцій Збройних сил РФ.
Що кажуть у самій Росії?
«Ісламістський слід» подій 5 червня в Актобе активно обговорюється російськими медіа. Однак тактика дій груп, що здійснили напади на магазини зброї та військову частину в Актобе, суттєво відрізняється від способів дій джихадистських груп, у тому числі салафітського спрямування. Високий відсоток утрат із боку нападників також є нетиповим для атак радикальних ісламістів без використання смертників, що свідчить про низький рівень підготовки груп. Активні інформаційні вкидання про причетність до терактів неіснуючої «Армії визволення Казахстану», активне обговорення ісламістської загрози на російських медіаресурсах із використанням «експертів», які працюють в інтересах пропаганди політики Кремля, у тому числі в Україні, а також поспішний візит міністра оборони РФ Шойгу до Астани й Ашгабата, свідчать про спробу відвернення уваги від реального джерела атаки.
Дворічний моніторинг ситуації в північних районах Казахстану свідчить про те, що ключові осередки радикального ісламізму в даному регіоні практично придушені владою після атак у липні 2011 року, а контррозвідувальний і поліцейський режим у країні не дозволяє оперативно мобілізувати й задіяти групу для виконання успішних атак на охоронювані і стратегічні об'єкти. Згідно із даними представників правоохоронних органів Казахстану, поширення джихадизму в країну відбувається з території РФ.
Сучасні можливості РФ дозволяють здійснювати непряме керування радикальними ісламістськими угрупованнями з позицій підконтрольних імамів на території Росії. За даними екс-командувача російським угрупованням у Сирії генерал-полковника Олександра Дворнікова, на території Сирії було знищено близько двох тисяч терористів - вихідців із Росії. Це є непрямим підтвердженням версії про те, що Москва сприяє відправленню радикально налаштованих громадян в «гарячі точки» з метою їхньої ліквідації за кордоном і перенесення антитерористичної боротьби за межі своєї країни. У цьому контексті звертає на себе увагу зв'язок Тохтара Тулешова з міжрегіональним фондом «Іслам і світ».
На причетність Росії до подій в Актобе побічно вказує інцидент, що стався 22 травня 2016 року, коли на сайті руху «Відкрита Росія» було опубліковано повідомлення, яке за годину було видалено, про проведення екстреної наради уряду Оренбурзької області (близько100 км від Актобе) про невідкладні заходи у зв'язку з трагічними подіями в північних районах Республіки Казахстан. Воно з'явилося після мітингів проти земельної реформи, що відбулись 24 квітня в Атирау і 29 квітня в Актау, в організації яких сили безпеки підозрюють Тохтара Тулешова, і за місяць до арештів у справі про підготовку державного перевороту.
Дивіденди від перевороту
Події в Актобе передували брифінгу Комітету нацбезпеки Республіки Казахстан про запобігання державному перевороту. Якщо вважати, що служба нацбезпеки Казахстану з початку лютого 2016 року вживала заходи з розкриття мережі змовників, яка могла координуватися ззовні, то арешти 6 червня завершили етап даної оперативної розробки. Загроза розкриття агентури могла вимагати від кураторів заходів щодо відволікання уваги КНБ РК з метою виведення деяких особливо цінних агентів впливу на територію суміжної держави.
Дестабілізація ситуації в Казахстані і спроба здійснення державного перевороту відображає сучасну політичну лінію Москви. Даний сценарій дозволить:
- запустити процес внутрішньополітичної конфронтації в Казахстані;
- усунути ризики розвитку «Шовкового шляху» в КНР в обхід РФ;
- узяти під контроль північні райони країни за прикладом ОРЛО і ОРДО на Донбасі, створивши буферну зону на південних кордонах РФ у вигляді невизнаних територій;
- мінімізувати ризики політичного дрейфу Астани в бік Пекіну;
- запобігти економічну посиленню Китаю в Казахстані;
- схилити керівництво Казахстану до більш активної співпраці з РФ з геополітичних проектів під тиском створеної загрози (подібна тактика використовувалася в різний час різними центрами впливу у країнах регіону);
- посилити економічний вплив РФ в регіоні і на Каспії аж до взяття під контроль казахстанської частини узбережжя.
Коментарі — 0