Панамський біженець. Корупційне досьє на Каськіва і його спільників

Генпрокурор Юрій Луценко вчора повідомив про затримання у Панамі колишнього голову Державного агентства з інвестиційних проектів Владислава Каськіва, який досі перебував у розшуку. ГПУ вже готує документи для видачі екс-чиновника, за участю якого Україна втратила 2 мільярди гривень.

Українська влада вже попросила панамських правоохоронців тримати екс-голову Держінвестпроекту під арештом, допоки з Києва не надійде запит про його екстрадицію (має бути направлений протягом двох місяців).

Розслідуванням злочинів за участю Каськіва займається МВС, загальну суму розкрадання в Держінвестпроекті – в розмірі 2 млрд. гривень – раніше озвучував міністр Арсен Аваков.

У Єдиному реєстрі судових рішень можна віднайти фрагменти цих кримінальних проваджень, що дають уявлення про масштаби зловживань, до яких доклав руку панамський біженець.

Фото: telegraf.com.ua

На бюджетному олімпі

Каськів, якого вважали креатурою тодішнього голови адміністрації президента Сергія Львочкіна зайняв місце керівника Держінвестпроекту у золотий час. З 2010 по 2014 роки Державне агентства з інвестиційних проектів нагадувало клондайк, отримуючи масштабне фінансування на низку амбітних проектів.

Найвідоміші серед них (проект та виконавець):

• Проект «LNG Термінал», держпідприємство «Національний проект «Ел Ен Джі Термінал»;
• Проект «Енергія природи» (його складової «Енергія біомаси»). держпідприємство «Грін Енерго»;
• Проект «Нове життя», ТД «Борисфен»;
• Проект «Олімпійська надія-2022», «Боржава резорт»;
• Проект «Технополіс» (його складової «Біонік Хіл»), «Біонік Девелопмент»;
• Проект «Повітряний експрес», держпідприємство «Дирекція з будівництва та управління «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об'єктів Київського регіону»;
• Проект «Відкритий світ», держпідприємство «Національний проект« Відкритий світ»;
• Проект «Якісна вода»; держпідприємство «Національний проект «Якісна вода».
• інші

Уявити суми, що проходили крізь ці «проекти», дозволяють матеріали кримінального розслідування. Так, лише у листопаді-грудні 2011 рр. для поповнення статутного капіталу держпідприємства «Державна інвестиційна компанія» (створене в структурі Держінвестпроекту для реалізації перелічених проектів) підлеглі Каськіва перерахували більше півмільярда гривень.

Згодом ці кошти «за сприяння службових осіб Держінвестпроекту були переведені в якості позик, інвестицій та поповнень статутного капіталу на рахунки вищевказаних підприємств, йдеться в матеріалах слідства.

Наприклад, «Боржава резорт» отримала 135 млн. гривень, «Біонік Девелопмент» - 50 млн. гривень, ДП «Ел Ен Джі Термінал» - 60 млн. гривень, ТД «Борисфен» - 65,7 млн. гривень, ДП «Грін Енерго» - 10 млн. гривень.

Але далі отримання грошей з держбюджету справа не пішла. У матеріалах досудового розслідування сказано, що діяльність зазначених структур була спрямована «... не на реалізацію національних проектів, а на виведення коштів в тіньовий обіг, перерахування їх на рахунки компаній, розташованих в офшорних зонах, і подальше привласнення вищевказаних коштів, а також коштів, інвестованих Китайською Народною Республікою, в загальній сумі близько 2 млрд. гривень».

Гроші були легалізовані і привласнені через низку підконтрольних керівництву Держінвестпроекту фірм.

Відповідно до матеріалів кримінальних справ, один із свідків так характеризував роль Каськіва: «організовував та здійснював керівництво розкраданням бюджетними коштами особисто голова Держінвестпроекту Владислав Каськів». Мовляв, саме він здійснював вплив на керівництво підконтрольного Держінвестпроекту ДП «Державна інвестиційна компанія», яке надавало позики пов'язаним з ним (Каськівим) юридичним особам, для подальшого привласнення.

До речі, цікавими є свідчення, отримані слідчими віж іншого свідка (ім`я не уточнюється), який зазначив, що «…після звільнення у 2014 р. (Каськів – ред.), використовуючи свої міцні соціальні та корупційні зв'язки, а також напрацьований адміністративний вплив фактично продовжує керувати діяльністю Держінвестпроекту, приймаючи участь у його засіданнях, та, впливаючи на прийняття рішень даним органом…». Нагадаємо, з України Каськів виїхав лише навесні 2015 року.

Про неоднозначну діяльність Каськіва на своїй посаді ЗМІ писали ще за часів Януковича. Одна з найяскравіших історій – його спроба залучити до участі в амбітному проекті по будівництву в Україні LNG-терміналу іспанську компанію, яку на перемовинах представляв Хорді Сарда Бонвехі, 43-річний лижний інструктор. Як писало інформагентство Reuters, Бонвехі пішов з дому, коли йому виповнилося 20 років, і став інструктором з лиж в Андоррі, а в Україну переїхав на початку нульових після туристичної поїздки.

Хорді Сарда Бонвехі та Владислав Каськів підписують угоду про будівництво LNG-терміналу з прийняття скрапленого природного газу

Однак, найбільш масштабна афера, до якої, за версією слідства, доклав руку екс-керівник Держінвестпроекту, відбувалась навколо розкрученого проекту «Олімпійська надія - 2022».

Мова йшла не більше не менше про будівництві в Україні другого «Буковелю». У серпні 2012 року французька компанія Orex Loisirs затвердила меморандум з невідомою українською фірмою «Боржава Резорт» про інвестиції в Карпати. Через пару тижнів остання підписала аналогічний документ з держпідприємством «Олімпійська надія - 2022». Ці домовленості повинні були матеріалізуватися у вигляді найбільшого в Україні гірськолижного комплексу, який кілька років тому активно піарила українська влада.

Майбутній курорт у Закарпатті став одним із найбільш амбітних проектів екс-глави Держагентства. Як писав Forbes, на підготовку до зимової Олімпіади-2022 планувалося витратити майже $7 млрд.

«Олімпійська надія» мала втілитися французами у Воловецькому та Міжгірському районах Закарпатської області (долина Боржава) та затьмарити найбільшого українського конкурента – карпатський комплекс «Буковель» мільярдера Ігоря Коломойського, розташований по іншу сторону гірського хребта.

Під цей проект приватні фірми, наближені до ініціаторів проекту, скуповували сотні гектарів землі, а його очікуване фінансування обчислювалася сотнями мільйонів гривень.

Проте, замість олімпійських перемог карпатський інвестпроект відзначився іншими «рекордами», що вилилися у втрати для бюджету з дев'ятьма нулями.

Слідчі МВС з'ясували, що гроші для «олімпійського селища» відмивалися за кордоном і поверталися в Україну на рахунки фірм, підконтрольних керівництву Держінвестпроекту.

Встановити це виявилося не дуже складно - чиновники не особливо ховали свої сліди. Так під час обшуків, проведених в рамках кримінального розслідування, були виявлені виписки по рахунках і грошові чеки двох десятків компаній:

• «Боржава Ленд», «Боржава Девелопмент», «Боржава Інвест». Бенефіціар через українські прокладки ховається за австрійською фірмою «Телеферіко Холдінгс ГМБХ», розташованої у Відні на провулку Оппольцергассе 6 / 2с. Керівник - Андрій Банцер;

• «Таурус Проперті», «Таурус Інвест», «Таурус Ленд». Бенефіціар - кіпріотка Ірина Хаджіван. Керівник Андрій Банцер;
• «Ленд Ліс Інновація», «Ленд Ліс Про», «Ленд Ліс Проперті», «Ленд Ліс Проффіт», «Ленд Ліс», «Свалява Ленд». Бенефіціар кіпріотка - Ірина Хаджіван. Керівник - Олексій Білоус;
• «Альтеренерго». Бенефіціар - Олександр Матковський, двоюрідний брат Каськіва.
• «Акванова». Бенефіціари - Олександр Матковський, Андрій Банцер.
• «Проффіт Менеджмент». Бенефіціари - Олександр Матковський і невідомий власник компанії «Сорін Інвестментс ЛТД» з Віргінських Островів.
• «Науково-дослідний центр« АСК ». Бенефіціар - харків'янин Ігор Козаков;
• «Едуком». Власник - британська Інсолютек Ед'юкейшн Лтд. Керівник Сергій Романчук.
• «Грін Ленд», «Постачтехсервіс». Власників встановити не вдалося.

Імена людей, що стоять за перерахованими компаніями, вже спливали у розслідуваннях журналістів. Так, за інформацією «Наших грошей», Олександр Матковський є двоюрідним братом Владислава Каськіва.

А, наприклад, Андрій Банцер, керівник багатьох з перерахованих фірм, за інформацією Forbes, також набивався в інвестори гірськолижного курорту у Боржаві. Його компанія «Проффіт менеджмент» пропонувала місцевій владі виділити 500 га землі для лижних трас, ресторанів, готелів.

Серед співзасновників цих компаній були й Сергій Шут (у минулому - екс-заступник Каськіва в Держінвестпроекті), Ганна Чижмарь (мати екс-голови Тернопільської ОДА та колишнього члена «Пори», а нині нардепа від Радикальної партії Юрія Чижмаря).

Відмивання мільйонів із використанням «Місто Банка» (основний власник Іван Фурсін – друг екс-глави адміністрації президента Сергія Льовочкіна), керівництво якого також підозрюється у причетності до схем відомства Каськіва. За даними слідства, через цей банк проходили мільйони декількох залучених у афери компаній: «Боржави Резорт», ДП «Національний проект Ел Ен Джі Термінал», ТОВ ТД «Борисфен».

Про те, що фінансові операції на державні гроші були спрямовані виключно на виведення їх в офшори або переведення у готівку, підтверджують перевірки Держфінмоніторингу та вилучені банківські документи, йдеться у матеріалах слідства.

Так, розслідуванням одного з епізодів злочинів було заволодіння бюджетними 94 млн. гривень. Як довгострокові позики ці гроші були надані «ТД« Борисфен». Надалі комерсанти перерахували суму кіпрській Korsk Enterprises Ltd в якості оплати за частку в статутному капіталі «Джерела Поділля» (кінцевий бенефіціар - якась Лінді Равіна з Сейшельських островів). Переплата, за даними МВС, склала не менше 16 млн гривень.

Аналогічним чином з бюджету пішло ще 165 млн. гривень, наданих в якості кредиту «Боржаві Резорт». Гроші згодом отримали іноземні компанії, нібито продавши «Боржаві» (за значно завищеними цінами) частки в українських підприємств, що володіли ділянками у Воловецькому та Міжгірському районах Закарпаття.

Зокрема, компанія Septemero Holdings Limited продала «Боржаві резорт» свою частку в капіталі «Профіт Консалтинг Груп», а Talemba Holdings Limited - частину статутного фонду фірм «Соломія» та «Воловецький завод продтоварів».

Окрім них, «скупники» отримали частки у ТОВ «Карпатія Холдинг» і «Фортуна Затишок». Причому, остання проводка сталася 30 січня 2014 року, у розпал Євромайдану.

«Відмившись» за кордоном, гроші поверталися з рахунків іноземних фірм у вигляді позик та інвестицій в українські підприємства, підконтрольні «злочинній групі юридичних осіб».

За допомогою такого інвестиційного ноу-хау і скуповувалися землі під майбутній український «Санкт-Моріц» в Карпатах.

У підсумку, 444 земельні ділянки були придбані та зареєстровані на:

«Карпати Тур Груп», «Боржава СКІ», «Боржава Бальнеріо», «Боржава Резорт», «Профіт Консалтинг Груп», «Соломія», «Воловецький завод продтоварів», «Карпатія Холдинг», «Фортуна затишок», «Боржава Резорт Холдинг »,« Боржава Девелопмент »,« Думка »,« Боржава Інвест », «Боржава Ленд», «Таурус Проперті», «Таурус Естейт», «Таурус Інвест», «Таурус Ленд».

У міністерстві Авакова дійшли до висновку, що махінації з грошима і землями «організовували і втілювали в життя голова Держінвестпроекту Владислав Каськів за попередньою змовою з двоюрідним братом (очевидно, згаданим вище Матківським), посадовими особами Держземагентства у Закарпатській області, а також Міжгірською і Воловецькою райдержадміністраціями.

Про те, що зазначені компанії мають відношення до Владислава Каськіва, як головної дієвої особи великої афери, за твердженням слідчих, свідчать дані Держфінмоніторингу та банківські проводки.

І не лише вони. Наприклад, за даними реєстру юросіб, засновником і директором компанії «Боржава СКІ» є Олександр Каськів, брат екс-керівника Держагентства інвестицій.

У МВС без зусиль встановили зв'язаність всіх цих структур і між собою: однакові адреси, ті ж самі засновники та директора.

Як раніше повідомлялося, колишній голова Держагентства з інвестицій та управління національними проектами Владислав Каськів певний час переховувався в Австрії. У зв'язку з розслідуванням Каськів зробив заяву, в якому запевнив, що у Відні він працює директором компанії Ozario GmbH і готовий співпрацювати зі слідством. Сам він відкидав звинувачення у причетності до розкрадання 2 мільярдів.

Федір Орищук, «Главком»