#ПенсіїНеГречка. Реформа чи чергове «покращення»?

Реформу пенсійної системи на публічний загал прем’єр-міністр Володимир Гройсман презентував ще у травні. Щоправда, тоді ніхто (ні громадськість, ні члени уряду, ні народні обранці) так і не побачив документа - лише яскраві слайди із зображеннями щасливих людей похилого віку, де увага переважно акцентувалася на підвищенні пенсій, не підвищенні пенсійного віку та забезпеченні бездефіцитності Пенсійного фонду. Тривалий час відповідні зміни до законодавства розробляли в секретному режимі.

До складу робочої групи, що розробляла документ, як повідомили у відповідь на офіційний запит «Главкома» в Міністерстві соціальної політики, входили «представники центральних органів виконавчої влади та соціальних партнерів, науковці, експерти з пенсійних питань». Проте Міністерство соцполітики, по суті, лише запитувало у відповідних органів певні конкретні цифри, не долучаючи їх до безпосередньої роботи. Незважаючи на запевнення Гройсмана, що документ бачили всі, хто мав би його бачити, ані Мінфін, ані Пенсійний фонд, ані профільний прем’єр-міністр Павло Розенко доступу до нього чи не до останнього часу не мали, про що зізнавались у розмовах із «Главкомом». «Райдужні перспективи», що малювалися гарними картинками, стали доступні широкому загалу у вигляді документа лише після внесення змін на розгляд у Верховну Раду 22 червня.

Одчасно з цим пенсіонерів поштою буквально засипали зверненнями прем’єра, в яких той обіцяв «відновити справедливість». У соцмережах був запущений і підтриманий урядовцями флешмоб #ПенсіїНеГречка. Піар-хвиля пенсійної реформи ще до внесення документів у парламент піднялась і на телебаченні. А для «пенсійної реформи уряду Гройсмана» до того ж був створений окремий інтернет-майданчик.

«Наше завдання - розпочати процес виведення з бідності більшості пенсіонерів», - заявив Гройсман. Власне, в такому ключі і у розісланих пенсіонерам роздруківках, і на спеціально створеному сайті й подавали всю інформацію про зміни в пенсійній системі.

Та чи все так райдужно, як описується в цій рекламній кампанії? «Главком» пропонує поглянути, які основні зміни «імені уряду Гросмана» відчують на собі українці.

Приховане підвищення пенсійного віку

Ще презентуючи реформу, Гройсман заявив, що підвищення пенсійного віку вдалося уникнути. Та, насправді, це не зовсім так. Ключовим елементом змін до законодавства, за пропозицією уряду, є підвищення на 10 років мінімального та повного страхового стажу для призначення пенсії: із 15 до 25 років та з 25 до 35 років, відповідно (підвищення на один рік відбуватиметься поступово протягом 10 років - із 2018-го по 2028-й). А це, власне, і призведе до автоматичного підвищення пенсійного віку.

Зараз українцям достатньо пропрацювати 15 років, щоб, у принципі, претендувати на пенсію. За новим проектом, пенсія за віком у 60 років призначатиметься за наявності 25-річного страхового стажу. Та кожні 12 місяців вимога до страхового стажу збільшуватиметься на рік. Тобто 2028-го потрібно буде мати вже 35 років стажу.

У разі відсутності вказаного вище страхового стажу для виходу на пенсію в 63 роки з 1 січня 2018 року треба мати стаж 15–25 років, у 2028-го – вже 25–35 років. Починаючи з 1 січня 2019 року особи зі страховим стажем у 15 років можуть отримати пенсію лише по досягненні 65 років. У разі, якщо вони не мають такого стажу, їм призначатимуть державну соціальну допомогу.

Компенсація стажу

Проте якщо в особи, яка претендує на пенсію за віком, немає достатньої кількості років страхового стражу, вона має право його компенсувати.

Обмеження щодо кількості років стажу, які може компенсувати особа, становитиме п’ять років. Сума, яку необхідно сплатити, вираховується так:

Індексація за формулою «50 на 50»

Найголовніша теза, яку взяли на озброєння в уряді, - осучаснення пенсій. Кабмін пропонує переглянути пенсії, яких не змінювали останні п’ять років. Такий перегляд, або «осучаснення», передбачає зміну показника розміру середньої зарплати по Україні, що застосовується при обчисленні пенсії. Середня зарплата зростає щороку, проте останнє «осучаснення» пенсій, нагадують на сайті про пенсійну реформу Гройсмана, проводилось ще у 2012 році, до того ж із застосуванням показника середньої зарплати за 2007 рік.

В результаті велика кількість пенсіонерів отримують мінімальну пенсію, а розміри виплат, залежно від року призначення, відрізняються іноді більш ніж утричі. В уряді зазначають, що «осучаснення пенсій» - це «відновлення справедливості в їх обчисленні щодо всіх, хто своєю працею завойовує право на гідне пенсійне забезпечення».

Проте пункт про індексацію «відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення» у запропонованих урядом змін до законодавства виключається. Натомість подальшу індексацію пенсій уряд пропонує проводити за швейцарською формулою: залежно від інфляції і мінімальної та середньої зарплат. Тобто 50% підвищення залежатиме від збільшення зарплат і 50% - від зростання цін.

Зниження коефіцієнту страхового стажу

Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсій, визначається (із заокругленням до п’яти знаків після коми) за наступною формулою:

Де Кс - коефіцієнт страхового стажу, См - сума місяців страхового стажу, Вс - визначена (відповідно до закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

В нинішньому законодавстві за період участі в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08%. Уряд законопроектом №6614 пропонує прописати, що величина оцінки одного року страхового стажу за період участі в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування становитиме 1%.

Що це означає простою мовою?

Кожен рік стажу при розрахунку пенсій множитимуть не на коефіцієнт 1,35, а на коефіцієнт 1. І це позначиться на сумі виплат.

Ще до подання законопроектів до Верховної Ради, низка експертів заявляли, що ця зміна може знизити пенсії на 30-40%. В уряді відповіли, що, навпаки, у більшості випадків умови перегляду пенсій, для тих, хто на неї вже вийшов, будуть покращені. «Кінцева сума перерахованої пенсії залежить від двох показників – вартості страхового стажу і показника середньої заробітної плати. Зменшуючи коефіцієнт, уряд одночасно пропонує підвищити розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. Він буде однаковий для пенсіонерів, яким нараховується пенсія в цьому році і тим, кому вона перераховується», - таке пояснення було опубліковано на спеціально створеному під «Пенсійну реформу уряду Гройсмана» інтернет-майданчику.

Та розрахунки показують, що за старою схемою «нові» пенсії були би більші. Так, наприклад, людина, що має зарплату в півтора рази вищу за середню (тобто близько 10 тисяч) і пропрацювала 30 років, може претендувати на щомісячну виплату в 2404 гривні, з урахуванням доплати за «переробіток». В разі зниження коефіцієнту оцінки стажу до 1, із зарплатою в 10 тисяч гривень можна претендувати на пенсію в 1684 гривні.

Рахунки для працівників шкідливих підприємств

Підприємства, що використовують працю найманих працівників на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і важкими умова праці, на інших роботах зі шкідливими та важкими умова праці, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, замість відшкодування пенсій сплачуватимуть підвищений єдиний соціальний внесок.

Зокрема, пропонується встановити, що за осіб, які виконують роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці (Список 1) – доплата ЄСВ становитиме 15%. Загалом за таких працівників підприємство сплачуватиме ЄСВ за ставкою 37%. Для інших категорій працівників, що мають право на достроковий вихід на пенсію через шкідливі умови праці, доплата ЄСВ становитиме 7%. За них роботодавець сплачуватиме ЄСВ за ставкою 29%.

Також додаткові внески ЄСВ з 1 січня 2019 року за працівників, молодших 35 років, будуть накопичуватися на їхніх індивідуальних рахунках.

Та в цьому деякі експерти вже бачать загрозу, бо у зв’язку з темпами знецінення гривні (яка за 20 років знецінилася більше ніж у 15 разів) врешті таке «накопичення» може становити кілька відсотків прожиткового мінімуму.

Що ще зміниться?

• З 2018 року пропонується скасувати право на призначення пенсій за вислугу років для працівників освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, держслужбовців, прокурорів, депутатів та інших (це стосується лише нових пенсій).

• Пенсії за вислугу років надалі призначатимуться лише військовослужбовцям.

• Максимальний розмір щомісячної страхової виплати та інших витрат відшкодування шкоди тим, хто зазнав трудового каліцтва, не перевищуватиме 10 прожиткових мінімумів. Мінімальний розмір такої виплати не може бути менший прожиткового мінімуму.

• Скасовується 15% зниження пенсійних виплат для тих, хто продовжує працювати.

• До бази оподаткування пенсій пропонується включити надбавки, підвищення, цільову державну допомогу, індексацію та інші доплати до пенсій, встановлених законодавством, пенсії за особливі заслуги перед Україною тощо.

• Відповідальність за фінансування низки соціальних витрат, які зараз сплачуються з Пенсійного фонду (соцдопомога по догляду за інвалідом, тим, хто не має права на пенсію за віком, пенсії за інвалідністю тощо) перекладається на держбюджет і місцеві бюджети.

• Доходи Пенсійного фонду пропонується збільшити за рахунок додаткового оподаткування операцій з купівлі-продажу нерухомого майна.

Катерина Пешко, «Главком»