Польоти, готелі та 10 гривень від виборця: як минув перший квартал у БПП

Партія президента справляє враження однієї з тих партій, які з усіх сил намагаються дотримуватися норм нового антикорупційного законодавства. Все ж таки на кону «бюджетні» мільйони, які в рази перевершують всю показану фінансову підтримку БПП як громадянами, так і самими партійцями.

Та чи все чисто за лаштунками «Солідарності»? 

Підтримка гаманцем

У першому кварталі 2017 року «Солідарність» отримала понад 28 мільйонів гривень з державного бюджету в рамках фінансування своєї статутної діяльності, трохи більше 25 тисяч, переказаних з осередків у регіонах, а також… 10 гривень від фізичної особи.

Хоча отримання коштів від регіональних осередків на практиці виглядає притягнутим за вуха: починаючи з середини 2016 року, БПП здійснив такий собі фінансовий «реверс», коли осередки, які раніше лише давали й нічого не отримували, почали активно фінансуватися з центру.

 З одного боку, це демонструє, що партія піклується про своїх «партайгеносе» в регіонах і нарешті показує реальні видатки на утримання своїх офісів. А з другого, ускладнює перевірку фінансової звітності. Адже для того, щоб дізнатись кінцеве призначення коштів партії, треба проаналізувати звіти всіх місцевих осередків.

Проте, хоч би як там було, кошти від партійних організацій більш, ніж символічний жест. Для порівняння, харківський осередок партії, який переказав на центральний рахунок найбільшу суму -18 тисяч - отримав на свою діяльність 1 мільйон 342 тисячі гривень. Рівненський та кіровоградський обласні осередки, які переказали в середньому по 2200 гривень разом отримали трохи менше мільйона бюджетних коштів БПП.

Це оголює проблему, з якою стикаються багато країн, в яких діє фінансування партій із бюджету: за досить великих сумах державної підтримки у партій відпадає потреба спілкуватися з громадянами, виборцями і представниками бізнесу (в країнах, де дозволене фінансування партій юридичними особами) та залучати їхні кошти.

Улюбленці та активісти

Протягом перших трьох місяців цього року БПП витратили понад 22 мільйонів гривень, отриманих із державного бюджету, та 680 гривень із власних коштів.

Найбільше потягнуло, як згадувалось вище, утримання партійних осередків – 15 мільйонів 616 тисяч гривень. При цьому, в «Солідарності» є свої міста-«мільйонники»: Київ (1 мільйон 787 тисяч гривень), Харків (1 мільйон 342 тисяч гривень) та Вінниця (1 мільйон 19 тисяч гривень).

Наступна трійка осередків-«улюбленців», на яких виділено найбільші суми, – це Луганськ і його майже 963 тисячі гривень, а також Полтава й Одеса, які отримали 865 та 849 тисяч гривень.

Луганський осередок партії, до речі, налічує 40 працівників, що більше, ніж в центральному секретаріаті партії. Проте єдиний дохід організації поза партійним фінансуванням – 2 тисячі гривень - внесені Олексієм Кисельовим, керівником секретаріату того ж Луганського осередку БПП.

Дорогі партійці та безпека понад усе

Поза турботою про свої осередки, у БПП піклуються і про своїх виборців, друкуючи інформаційну газету, яка коштувала партії майже півтора мільйона гривень. Нагадаємо, що протягом перших трьох кварталів 2016 року у фінансових звітах партійна газета взагалі не фігурувала.

Однією з найбільших витрат є й оплата послуг приватного підприємця Ярослава Максимчука, який був кандидатом у депутати від БПП до Бучанської міської ради, а також помічником нардепа Руслана Князевича, починаючи від далекого п’ятого скликання парламенту.

Відповідно до звіту БПП, партія заплатила пану Максимчуку 400 тисяч гривень за консультаційні послуги і ще 290 тисяч залишилась винна.

Зазначимо, що в 2016 році Максимчук вже співпрацював із БПП, провівши семінар(и)-тренінг(и), за що отримав 300 тисяч гривень.

Хоча, як показує декларація Ярослава Максимчука, за квітень минулого року, від 1999 та 2003 року йому належать дві квартири (зокрема, одна – за правом спільної власності), загальною площею 130 квадратні метри, а також автомобільний причіп. Жодних грошових активів декларант не мав. Тому можна припустити, що такі високооплачувані договори пов’язані саме з його діяльністю в партії.

Також впадають у вічі замовлення у підприємств чи підприємців, які не мають великого стажу діяльності. Згідно із фінансовими звітами 2016 року, в четвертому кварталі «Солідарність» замовила канцтовари, прапорці та намети у підприємця Дмитра Сілаєва. Час його діяльності на момент співпраці з БПП становив один місяць, а сума партійного замовлення – без 7 тисяч 5 мільйонів гривень.

Серед інших витрат партії варто відзначити 280 тисяч гривень на перельоти й готелі, 111 тисяч на послуги зв’язку та близько 160 тисяч за комуналку.

Подвійний тариф: коли краще бути в «БПП», а не в «Батьківщині»

Окремою значною статтею видатків партії є утримання секретаріату: на 33 працівники було витрачено понад 1 мільйон 600 тисяч гривень. Середня заробітна плата працівника «Солідарності» становить 12 тисяч 100 гривень. Що, наприклад, у 2,3 разу більше оплати роботи в «Батьківщині» Юлії Тимошенко.

В першому кварталі БПП витратили більш як 180 тисяч гривень на оплату за договорами ЦПХ (тобто виконання роботи без офіційного працевлаштування в секретаріаті) для осіб, більша частина з яких є теперішніми чи колишніми помічниками нардепів. Зокрема, частина з них працюють на відплатній основі за трудовими договорами.

Так, 44 тисячі гривень отримав Дмитро Іванок, який є помічником Дмитра Андрієвського. По 15 тисяч гривень заробили Ярослав Левченко та Наталія Шевченко, які є помічниками нардепа Ірини Фріз, працюючи за трудовими договорами. Трохи більше 32 тисяч гривень заробив і Роман Шлапак, який на сьогодні працює заступником керівника столичного секретаріату партії.

По 40 тисяч гривень отримали й Оксана Климончук, колишня помічниця В’ячеслава Кириленка, та Володимир Ільченко, професійний журналіст.

Також помітна тенденція щодо збільшення кількості працівників «Солідарності» в регіонах. Якщо на кінець 2017 року штат БПП по Україні налічував 306 працівників та сім обласних осередків, які не показали жодного працівника, то в 2017 році працівників стало 558, а єдиним обласним осередком, який начебто працює без жодної штатної одиниці, залишилась рівненська організація.                                                                                                                      

Таким чином, Блок Петра Порошенка починає 2017 рік доволі по-різному: враховуючи чималі бюджетні «вливання», партія почала показувати значно більше своїх витрат, зокрема, на газету і працівників. Проте, з іншого боку, окремі транзакцій БПП викликають запитання. І хоча законодавство досі не містить норми, що окреслила б коло того, що саме входить в поняття «статутної діяльності», розумний фінансовий менеджмент ніхто не скасовував.

Катерина Давиденко, аналітик Центру «Ейдос»

Також читайте матеріал «Главкома»: Партійна каса №1. БПП поклав до «кишені» президента 25 мільйонів з держбюджету