Про молоко, м’ясо та… рак. Нобелівський лауреат з медицини дав лекцію в Києві

Здоров’я
Про молоко, м’ясо та… рак. Нобелівський лауреат з медицини дав лекцію в Києві
Лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 2008 року Харальд цур Хаузен
Фото: badische-zeitung.de

Харальд цур Хаузен отримав «Нобеля» за відкриття вірусу папіломи, що викликає рак шийки матки

Днями Київ із лекцією відвідав лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 2008 року Харальд цур Хаузен. Найпрестижнішу в науковому світі нагороду він отримав «за відкриття вірусу папіломи людини, що викликають рак шийки матки». Вчений також винайшов вакцину, яка захищає від них.

Нині цур Хаузен і далі вивчає різні види вірусу папіломи та їх вплив на виникнення онкозахворювань. Крім того, цур Хаузен досліджує зв'язок між вживанням молочних та м’ясних продуктів та захворюваністю на рак товстої кишки. Саме цьому було присвячено лекцію.

Харальд цур Хаузен родився в Гельзенкірхені (Німеччина). Після закінчення гімназії у Фехті вивчав медицину в університетах Бонна, Гамбурга і Дюссельдорфа. В останньому отримав ступінь доктора медицини в 1960 році. В середині шістдесятих Хаузен переїхав до Філадельфії (США), де спершу працював у Лабораторії вірусології у дитячій лікарні, потім навчався у Пенсильванському університеті. У 1969 році повернувся в Німеччину, став професором у Вюрцбургського університету, потім працював в університеті Ерлангена - Нюрнберга, Фрайбургському університеті. З 1983 по 2003 рік керував Німецьким центром дослідження раку в Гейдельберзі. Займається дослідженнями виникнення онкозхворювань.
Дослідження, за яке отримав Нобелівську премію. В середині сімдесятих років цур Хаузен виявив, що жінки, які страждають на цей вид онкології, неодмінно заражені вірусом папіломи. У той час багато фахівців стверджували, що рак шийки матки викликається вірусом простого герпесу. Однак цур Хаузен знайшов в раковій клітині не віруси герпеса, а віруси папіломи, і припустив, що розвиток раку відбувається внаслідок зараження саме вірусом папіломи. Заражені клітини з великою імовірністю стають раковими, і з них розвивається злоякісна пухлина.

Після лекції Харальд цур Хаузен поспілкувався із журналістами і, без складних термінів, розповів про онкологічні захворювання, і про те, що потрібно робити, аби людство крок за кроком змогло здолати одну з найбільш поширених хвороб. Усі онкологічні захворювання, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, стають причиною смерті понад семи мільйонів людей щороку.

Фото: asn.in.uaКиїв із лекцією відвідав лауреат Нобелівської премії з фізіології та медицини 2008 року Харальд цур Хаузен. Фото: asn.in.ua

Про рак

Статистичні показники щодо підвищення захворюваності на різні види раку можна пояснити збільшенням тривалості людського життя. Кожні десять років середня тривалість життя усіх людей на планеті стає довшою на рік-півтора.

Одним із чинників захворюваності на рак можна назвати нестачу вітаміну D. Через це послаблюється імунітет, а отже – здатність організму протистояти вірусам, через які може розпочатися мутація клітин.

Мене часто питають, чи може бути стрес фактором, що провокує онкозахворювання. Так, може, але лише опосередковано. Коли людина перебуває в стресовому стані, щоб полегшити його, вона починає палити й уживати алкоголь. А от це вже фактори, що можуть спровокувати захворювання на рак.

Багато залежить від того, які мікроорганізми містяться у продуктах, які ми споживаємо. Коли вони (мікроорганізми. - «Главком») потрапляють в організм, той починає виробляти антитіла для боротьби із ними. Наразі нам вдалося ідентифікувати чотири групи інфекційних вірусів із сорока, які можуть призвести до онкологічних захворювань. І розуміємо, як діє лише одна з них. Однак якщо одна з цих інфекцій потрапила в організм, це зовсім не означає, що людина захворіє. Вона може навіть не знати, що інфікована. Тут потрібен збіг факторів, які активують інфекцію. Точно окреслити коло цих факторів ми поки не можемо. У нас є всі підстави вважати, що допоки в нас в клітині є лише один вірус, він жодним чином не впливає на здоров’я людини. Однак коли в клітину потрапляє другий вірус, і між ними починається взаємодія, - тоді людина може захворіти.

Про боротьбу із раком шийки матки 

В Україні потрібно було почати робити щеплення від вірусу папіломи ще 10 років тому (коли фармкомпанії у зв’язку з відкриттям Харальда цур Хаузена почали виробляти вакцину. - «Главком»). Багато жінок померли через відсутність щеплення.

Щеплення потрібно робити не лише дівчатам, а й хлопцям - у період з 9 до 14 років, до моменту початку статевого життя. Адже після того, як людина інфікована, вакцина вже не допоможе. Хлопців необхідно вакцинувати, оскільки саме чоловіки є головними переносниками вірусу. В усьому світі у чоловіків віком від 15 до 40 років партнерів більше, ніж у жінок. Більшість чоловіків не знають, що інфіковані, і продовжують заражати наступних партнерів. Епідеміологи кажуть, що достатньо вакцинувати 80% жінок для суттєвого зниження захворюваності, але це не так. Чоловіків також потрібно вакцинувати.

Відсутність вакцинування – це не відповідальність фармкомпаній, а проблема уряду та його політики в галузі охорони здоров’я.

Доведено, що від моменту інфікування до моменту початку мутації клітин може минутив середньому від 15 до 30 років. Отже, зниження захворюваності спостерігатиметься після вакцинування проти вірусу папіломи саме по закінченні згаданого періоду. Вакцина сама по собі є дуже безпечною – відомий лише один випадок ускладнень на 100 тисяч людей, яким було зроблено щеплення. Може виникати алергія, прояви якої дуже легко зняти. Офіційно вакцина ефективна впродовж десяти років після щеплення, однак можна говорити про те, що насправді вона діє впродовж двадцяти років. Точно назвати період, упродовж якого зберігається дія вакцини, наразі не можна, оскільки ще не було зібрано достатньо даних. Після закінчення цього терміну рекомендується зробити повторне щеплення. Теоретично ж, якщо ж у парі в кожного з партнерів раніше не було інтимних зв’язків і вони один у одного перші, щеплення не потрібне. Немає сексу – немає ризику.

Імовірності того, що вірус папіломи мутує і щеплення стане неефективним, немає. Цей вірус дуже стабільний, він практично не зазнавав змін упродовж 10 мільйонів років.

Про те, чи треба вживати м'ясо і молоко

Захворювання на рак пов’язані зокрема і з інфекціями, якими людина може заразитися від великої рогатої худоби. У 1975 році в Японії суттєво зріс імпорт червоного м’яса (яловичини. – «Главком»). Місцеві мешканці надавали перевагу споживанню його у напівпросмаженому вигляді. Відтоді там почала зростати кількість випадків захворювань на рак товстої кишки.

Насправді ці продукти не потрібно виключати з раціону. Ключовим є момент грудного вигодовування дитини. У материнському молоці містяться особливі сполуки, які в майбутньому здатні нейтралізувати чи суттєво знизити вплив так званого «фактору молока». Тобто, вони здатні впродовж усього життя захищати від інфекцій, які людина може отримати від споживання яловичини та молока. Якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні шість місяців і більше, її організм здатен блокувати низку вірусів. Коли до раціону дитини додається коров’яче молоко, її організм швидко виробляє антитіла, які здатні згодомзахищати її від інфекцій, що можуть призвести до розвитку кількох видів раку. Зокрема, лейкемії (рак крові. – «Главком»), нейробластоми (рак тканин симпатичної нервової системи –«Главком»). Що довше триває грудне вигодовування, то нижча вірогідність того, що у подальшому дитина захворіє на один з цих видів раку.

Коли мене питають, чи варто пити молоко і вживати м’ясо, я кажу «так, варто». Це звичні продукти нашого раціону, я сам їх вживаю. Кожен із нас отримав ту чи іншу кількість грудного молока, отже, ми всі захищені. Ризик захворіти на рак у людей, які вживають м’ясо і молоко, за великим рахунком, не вищий, ніж у людей, які не вживають цих продуктів.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: