Проти Насірова відкрито ще одну справу

під вартою

Федір Орищук 13 березня, 2017, 17:01 glavcom.ua

Роман Насіров

Кримінальне провадження відкрито через незаконну участь чиновника у голосуванні у Раді за децентралізацію 16 липня 2015 року

Відстороненого від виконання обов’язків керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова звинувачують у ще одному кримінальному злочині – через події дворічної давнини – участі у голосуванні за децентралізацію.

Перше кримінальне провадження щодо Романа Насірова було відкрито ще у жовтні 2015 року за зловживання владою. Про це свідчать дані з Єдиного реєстру судових рішень.

Справу щодо керівника ДФС було порушено за заявою особи, ім'я якої у судових матеріалах не уточнюється. Натомість у судовому реєстрі можна ознайомитись із фабулою злочину.

Отже, перше кримінальне провадження щодо Романа Насірова прокуратура Києва відкрила через незаконну участь чиновника у голосуванні Верховної Ради 16 липня 2015 року – за фактом «можливого зловживання владою або службовим становищем».

На той час минуло більше місяця, як колишній член фракції «Блок Петра Порошенка» Роман Насіров був обраний через конкурс очільником ДФС і мав скласти депутатський мандат.

Але замість цього топ-чиновник уже в новому статусі з'явився у Верховній Раді в доволі відповідальний момент – у день голосування проекту постанови про включення до порядку денного законопроекту про внесення змін до Конституції (щодо децентралізації влади) і про його направлення до Конституційного суду.

Оскільки на той час Насіров був чинним головою Державної фіскальної служби, це стало приводом для відкриття кримінального провадження за ч. 1 ст. 364 КК України.

Нагадаємо, 16 липня 2015 року ЗМІ називали «історичним днем децентралізації». Тоді Верховна Рада схвалила і направила до Конституційного суду проект змін Основного закону. Ним передбачені більші повноваження регіонів, їх фінансова незалежність та особливий статус окупованих територій. Частина депутатів угледіла у пропонованих змінах намагання узаконити бойовиків та окупантів. Окремі парламентарі заявляли, що законопроект ухвалюється під міжнародним тиском. Переконувати членів парламенту прибув особисто президент Петро Порошенко і говорив із ними про статус Донбасу за зачиненими дверима. Рішення таки проголосували 288 голосами. Але не без ексцесів – депутат Володимир Парасюк намагався вигнати із зали Романа Насірова, який на той момент представляв виконавчу, а не законодавчу владу, однак також натиснув кнопку «за».

Разом з тим рік тому, через п’ять місяців після старту розслідування, старший слідчий прокуратури Києва Артем Онищенко закрив провадження у зв'язку із «відсутністю складу злочину».

Як свідчать тепер судові матеріали, у відповідній постанові слідчого пояснювалось: у діях Насірова відсутній об'єктивний бік кримінального правопорушення, хоча на підставі яких доказів він дійшов такого висновку – представник столичної прокуратури не уточнював.

Заявник, за зверненням якого було відкрито кримінальне провадження, у вересні минулого року оскаржив закриття кримінального провадження через суд.

Суддя Печерського суду Києва Світлана Бабенко задовольнила цей позов. На її думку, слідчий не здійснив усіх необхідних дій, «спрямованих на повне та об'єктивне встановлення фактичних обставин імовірно скоєного кримінального правопорушення». Зокрема, прокурор не перевірив, коли саме було написано та зареєстровано заяву Романа Насірова про дострокове припинення повноважень народного депутата. Слідчий не перевірив, чи нараховувалася йому як народному депутату заробітна плата після 5 травня 2015 року, чи одержував він її.

Понад те, суддя зазначив, що прокуратура лише дослідила та оцінила заяву про злочин, але перевірку обставин та фактів узагалі не здійснювала.

На цих підставах скаргу заявника на постанову слідчого прокуратури про закриття провадження було задоволено. Матеріали відправили до прокуратури Києва для проведення досудового розслідування.

Варто зазначити, що відповідне судове рішення було винесено 23 вересня 2016 року. Але в Єдиному реєстрі судових рішень воно з'явилося лише через пять місяців – 16 лютого 2017 року.

Нагадаємо, 2 березня детективи НАБУ затримали голову ДФС Романа Насірова й оголосили йому підозру у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем), що спричинило шкоду державі на суму близько 2 млрд грн. Слідство вважає, що Насіров протягом 2015-2016 років, діючи в інтересах бізнесмена-втікача Олександра Онищенка, надав керівникам регіональних та територіальних органів ДФС незаконну вказівку приймати безпідставні рішення про розстрочку податкового боргу в 2 млрд грн ТОВ «Фірма «Хас», ТОВ «Карпатнадраінвест», ТОВ «Надра Геоцентр». Цю справу було проведено НАБУ за минулорічним зверненням кількох народних депутатів на чолі з Тетяною Чорновол з «Народного фронту».

Кабінет міністрів України усунув Насірова від виконання обов'язків глави ДФС на час проведення розслідування.

Як повідомляв «Главком», керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький розраховує, що через два місяці обвинувальний акт щодо відстороненого від виконання обов'язків голови Державної фіскальної служби Романа Насірова буде спрямовано до суду.

Солом’янський районний суд Києва обрав Насірову запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці з можливістю внесення 100 млн грн застави. Сьогодні Апеляційний суд Києва міг змінити запобіжний захід на більш м'який, але відмовився це робити.

Як відомо, звинувачення проти Олександра Онищенка і його оточення пов’язані із організацією протягом 2014-2015 рр. злочинних схем продажу природного газу. Паливо видобувалось у рамках спільної діяльності «Укргазвидобування» та підконтрольних нардепу-втікачу компаній «Фірма «Хас», «Надра Геоцентр», «Карпатнадраінвест». Паливо продавали за значно заниженими цінами через товарні біржі на фіктивних аукціонах. Паливо скуповували завчасно визначені «переможці» за ціною 3000–3500 гривень за тисячу кубометрів та перепродували за ринковою вартістю кінцевим споживачам чи газотрейдерам (5000–5500 грн за тисячу кубометрів). Це призвело до збитків «Укргазвидобування» на суму понад 500 млн гривень, а заборгованість зі сплати ренти за користування надрами зазначених вище компаній перевищила 1,2 млрд гривень.

За даними видання «Дзеркало тижня», існує ще одна справа проти Насірова, яку правоохоронні органи порушили 30 березня 2016 року. Через не задекларовані Насіровим лондонські квартири. 7 лютого 2017 року суд Солом'янського району дав дозвіл Бюро на проведення обшуку та виїмку документів у цій справі. А згодом обшуки провели не тільки в офісах ДФС, а й у всіх приміщеннях, згаданих в електронній декларації її голови, включаючи квартиру бабусі дружини Насірова.

Федір Орищук, «Главком»