«Потрібні мирні переговори». Що транслює кремлівська пропаганда у світі

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки проаналізував, як російські наративи щодо України відтворюються в онлайн-медіа Європи та Північної Америки на прикладі вживання токсичної лексики, вибору джерел інформації та аналізу поширених наративів. 

Основні тенденції були виявленні під час моніторингу, проведеного українським соціальним стартапом LetsData у партнерстві з громадською організацією «Детектор медіа» у період з 1 до 14 липня. Публікації, що містять згадки про Україну чи війну Росії проти України, збираються в режимі реального часу мовою оригіналу й обробляються за допомогою елементів штучного інтелекту.

Не RT єдиним

Незважаючи на спроби блокування прокремлівських медіа на Заході, для деяких онлайн-медіа у країнах Європи та Північної Америки досі російські пропагандистські видання (як-от «ТАСС», «РИА Новости») залишаються джерелами інформації у журналістських матеріалах. Це, до речі, один із способів потрапляння російських меседжів у західний інформаційний простір. 

Загалом серед досліджуваних країн активність цитування прокремлівських медіа низька, але все ж воно є. Найбільше з усіх досліджуваних країн зверталися до цитувань прокремлівських медіа у матеріалах про Україну Латвія та Литва (8,6%), Австрія (5,7%), а також Німеччина (4,2%) та Канада (4,2%).

Серед прокремлівських медіа найчастіше цитують «РИА Новости», «ТАСС» та «Sputnik».  Невеликий відсоток посилань на «Известия» є у Франції, Німеччині, США, Литві та Латвії. RT також не може похизуватися активними згадками у західному інформаційному просторі, найбільший рівень цитування можна можна відзначити у Польщі (11,7%) та Мексиці (10,9%).

Кремлівська термінологія та неправильна транслітерація назв українських міст у західних медіа

Найвищий загальний відсоток публікацій щодо України, які містять токсичну лексику, виявлено в онлайн-медіа Франції (33,2%) та Португалії (29,1%). Під токсичною лексикою насамперед розуміється вживання кремлівської термінології на позначення війни проти України (як-от: «спеціальна військова операція») та транслітерацію назв українських міст з російської мови. 

В онлайн-медіа європейських країн не так багато відзначено вживання кремлівської термінології щодо війни Росії проти України, як-от: «спеціальна воєнна операція» (не більше 2% від усіх публікацій щодо України у кожній з досліджуваних країн) або «українська криза» (до 1,7%), лише термін «конфлікт» вживається активніше (найбільший відсоток у Португалії  –  11,1%, в інших країнах до 7,2%). Натомість значно більший відсоток припадає на неправильну транслітерацію назв українських міст.

Протилежна ситуація в інформаційному просторі країн Північної Америки. У Канаді, наприклад, 8,9% припадає на вживання терміну «конфлікт» та ще 8,4%  –  «спеціальна воєнна операція», натомість некоректна транслітерація назв українських міст не перевищує 0,8%. В онлайн-медіа Мексики також виявлено високий відсоток використання терміну «конфлікт»  –  9,8%, проте усі інші приклади токсичної лексики, окрім неправильної транслітерації Києва (5,5%), не перевищують 0,7%.

Однією із причин появи подібної термінології або неправильної транслітерації може також бути і цитування прокремлівських медіа та використання їх як джерел інформації. 

Які настрої поширюються в онлайн-медіа країн Європи та Північної Америки?

Загалом питання України у Європі висвітлюється активніше, ніж в країнах Північної Америки. Наприклад, серед тем, що з’являються у контексті України, тема економіки є найбільш поширеною як в європейських країнах, так і серед країн Північної Америки. Проте кількість публікацій у період з 1 до 14 липня у Європі становила майже 15,5 тис, а в країнах Північної Америки  –  4,5 тис.

Окрім теми економіки, активність висвітлення інших питань різниться між континентами. Зокрема онлайн-медіа європейських країн за кількістю публікацій більше зосереджують увагу на темах євроінтеграції України. Проте у країнах Північної Америки тему євроінтеграції висвітлюють рідше, ця тема та теми санкцій й продовольчої кризи  перебувають майже на одному рівні.

Відсоток публікацій щодо військової допомоги досить незначний як в європейських країнах, так і серед країн Північної Америки.

До речі, схожу тенденцію у країнах Європи помічено і в період з 18 до 31 липня, за результатами моніторингу Ukraine War Disinfo Working Group, що досліджують медіаландшафт країн Східної та Центральної Європи на наявність російських наративів. Зокрема прокремлівські наративи щодо військової допомоги не були помічені з 18 до 24 липня у Болгарії та Латвії, а у період з 25 до 31 липня – також у Грузії, Словаччині та російськомовному сегменті країн Балтії. У цей період у названих країнах переважали інші теми, як-от: санкції та перебіг війни в Україні. 

За даними інфографіки бачимо, що у країнах Європи та Північної Америки виявлені наративи мають позитивну, нейтральну та негативну тональність. Детальніше ми розглянемо токсичні наративи, що відтворюють російські наративи. 

Європа

В онлайн-медіа європейських країн «пропозиції щодо мирних переговорів» набувають популярності. Дискурс про діалог і дипломатію як єдині інструменти вирішення війни присутній майже у кожній країні. Наприклад, в Угорщині, Німеччині та Австрії цей дискурс є домінуючим. Також поширеним є наратив про негативні наслідки санкцій для країн Європи та США.

Найбільше проросійських наративів виявлено в онлайн-медіа Угорщини. Деякі з них базуються на висловлюваннях прем’єр-міністра Віктора Орбана, наприклад, те, що «Угорщина не вірить у політику санкцій; потрібні мирні переговори». 

Раніше, досліджуючи поширення антисанкційних наративів у проросійських каналах 11-ти європейських країн з 13 червня до 7 серпня, ми вже відзначали тенденцію в Угорщині, відповідно до якої прокремлівські наративи в інформаційному просторі країни з’являються завдяки висловлюванням угорських чиновників. Зокрема прем’єр-міністр Угорщини регулярно робить заяви проти санкцій, які підхоплюють і транслюють проросійські месенджери по всьому регіону.

Північна Америка

У країнах Північної Америки, зокрема у США, серед токсичних наративів виявлено акцентування на негативних наслідках санкцій для Європи та США і схиляння до мирних переговорів. 

У Канаді токсичні наративи базуються насамперед на заявах представників РФ (Владімір Путін, посол РФ у Великій Британії, Кремль). Це наочно підтверджує припущення щодо шляхів потрапляння токсичної лексики в інформаційний простір, зокрема Канади, які були відзначені вище. Серед тем виявлено здебільшого антисанкційні меседжі Кремля. 

Подібне надмірне цитування не лише прокремлівських медіа, а  й самих представників РФ теж стає каналом потрапляння російських наративів у західний інформаційний простір. Риторика Кремля базується на емоційності та залякуванні, а відповідно такі меседжі одразу підхоплюються та несуться у західних медіа, а разом з цими цитатами туди ж потрапляють і самі російські наративи. 

Наприклад, раніше ми уже досліджували медіаландшафт польських медіа, де було виявлено, що однією із основних причин появи згадок про представників РФ у польському медіасередовищі стають їхні резонансні заяви-залякування. Зокрема, збільшену активність згадок про Дмітрія Мєдвєдєва, який загалом мав невелику популярність в онлайн-медіа Польщі, відзначено саме у контексті його погрози «третьою світовою війною» Литві через блокування транзиту в Калінінградську область. 

Центр стратегічних комунікацій