Секрети адміністрації Порошенка, або «Панахиду» по громадянству Артеменка відправили свої

До певного моменту народний депутат від фракції Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Артеменко був малопомітною фігурою в українському політикумі. Але наприкінці лютого 2017-го цей чоловік став героєм гарячих інформаційних повідомлень провідних українських медіа і не лише...

Вскочити в неприємну історію депутату допомогла замітка в американській The New York Times, в якій розповідалося про «миротворчий план» Артеменка: політик пропонував вивести всі російські війська зі сходу України і провести в країні референдум щодо передачі Криму в оренду країні-агресору на термін від 50 до 100 років. Над підготовкою плану працювали адвокат американського президента Трампа Майкл Коен, російсько-американський бізнесмен, партнер Trump Organization Фелікс Сетер, колишній глава виборчого штабу президента США Пол Манафорт і сам ляшківець.

На батьківщині цю інформацію сприйняли як змову і «нагородили» Артеменка кримінальною справою про державну зраду. «Вишенькою на торті» виявилися наміри окремих владоможців відібрати українське громадянство у скандального радикала.

Наближали «день X» як могли

Приводом послужила інформація про те, що Артеменко має громадянство Канади. За українськими законами, це забороняється. Двигуном цих процесів виступив генпрокурор Юрій Луценко, який у квітні звернувся до Державної міграційної служби з проханням позитивно розглянути це питання. Реакція нардепа не забарилася. Виявилося, що він відкрив вогонь щонайменше на двох фронтах.

На своїй сторінці у Facebook Артеменко виклав офіційне звернення до Національного антикорупційного бюро, датоване 25 квітня, в якому просив внести відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і розпочати збір доказів проти Луценка за ст. 365 ККУ «Перевищення влади або службових повноважень».

«Я у будь-якому разі визнаюся громадянином України і не можу з огляду на вимоги статті 25 Конституції бути примусово позбавлений такого громадянства, тим паче з ініціативи генерального прокурора, який таких повноважень не має», – настирно твердив обранець у листі до НАБУ.

Достеменно не відомо, чи наважилося антикорупційне відомство піти наступом на генпрокурора. Однак Артеменко це зробив і подав позов на Юрія Луценка до Окружного адміністративного суду Києва ще 26 квітня. Справу призначено на 29 травня.

Тим часом у суботу, 29 квітня, глава держави Петро Порошенко підписав таємний указ (у чому його таємничість, пояснимо далі. – «Главком») про позбавлення громадянства України п'ятьох осіб, у тому числі й народного депутата Андрія Артеменка. Першим і поки що єдиним, у кого засвітилася копія президентського документа, став нардеп-ляшківець і командир батальйону «Свята Марія» Дмитро Лінько. 4 травня обранець опублікував у Facebook відповідний допис зі словами: «Щоб не залишилось сумнівів про громадянство Андрія Артеменка. Зрадників ніхто і ніде не прийме. Це назавжди!»

Щоправда, першим прокоментував безпрецедентний крок Порошенка лідер Радикальної партії Олег Ляшко, який і привів Артеменка у 2014 році до парламенту. 29 квітня о 22:52 на сторінці у соцмережі Ляшко написав: «Так, ми цього добилися! Президент України сьогодні підписав указ про припинення громадянства України народного депутата України Андрія Артеменка у зв'язку з добровільним набуттям ним у 2005 році громадянства Канади».

Навіщо АП порушила закон

«Свої», тобто радикали, Артеменка злили давно. До речі, про це красномовно свідчить заява однопартійця Ігоря Мосійчука, який, наче екстрасенс, видає на-гора: парламент позбавить Артеменка мандата максимум до 18 травня.

Загадкою залишається, як до рук Радикальної партії потрапив указ про позбавлення громадянства України, який без згоди Артеменка, не може бути оприлюднений! Саме так вважають в Адміністрації президента.

«Главком» 30 квітня надіслав до адміністрації глави держави електронний інформаційний запит, в якому просив надати копію указу президента про припинення громадянства України народного депутата Андрія Артеменка із вказанням причини. Відповідь від головного департаменту забезпечення доступу до публічної інформації Адміністрації президента, підписана 11 травня, дещо здивувала.

З одного боку, підлеглі Порошенка визнали факт наявності запитуваного указу, чемно скерувавши на сайт Державної міграційної служби, де висить інформація про позбавлення громадянства Артеменка. А з іншого – в Адміністрації президента категорично відмовилися надати копію цього указу, обравши кумедні «причини». По-перше, на їхню думку, цим порушується закон про інформацію (ст. 11), який не допускає збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди. По-друге, запитувана інформація належить до конфіденційної і на неї має бути письмовий дозвіл (так-так, пана Артеменка. – «Главком»), відповідно до ст. 7 закону про доступ до публічної інформації. По-третє, у відповіді на запит послалися на розпорядження глави Адміністрації президента «Про затвердження переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Адміністрації президента» від 9 лютого 2017 року №9. Ним начебто засекречені відомості, що містяться у протоколах засідань комісії при президентові України з питань громадянства та матеріалах з питань припинення громадянства України (пункти 38 і 40).

(для перегляду документа натисніть на зображення)

«Формально запитувана інформація справді належить до персональних даних (конфіденційної). І це лише частина підстав для відмови в наданні запитуваного. Частина, тому що будь-яка відмова має містити ще змістовні аргументи. Робити це розпорядників зобов'язує ч. 2 ст. 6 закону України «Про доступ до публічної інформації». В ній міститься так званий трискладовий тест, виконання вимог якого також є обов'язковим, аби обмеження було обґрунтованим і законним. Саме він зобов'язує розпорядників аналізувати, в чому полягає небезпека поширення запитуваної інформації, чи переважає право громадськості знати чи право особи на «закриття». Цього у відповіді немає. Відповідно, вона не є обґрунтованою і не відповідає нормам ст. 22 закону про доступ, яка визначає всі умови для легітимного, правового обмеження права на доступ», – так прокоментував дії Банкової медіа-юрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін.

Цікаво, а що скаже прискіплива АП, якщо її, не дай Боже, хтось через запит попросить надати копії указів президента про присвоєння почеснних звань на кшталт Народний артист України або копії розпоряджень про призначення/звільнення посадовців? Це ж теж персональні дані (щонайменше – прізвище, ім'я, по-батькові) треба розкривати! Чи у випадку з Артеменком вони є персональнішими від інших?

Ще одне протиріччя президентського двору. Інформаційному агентству «Укрінформ» на початку травня вдалося отримати коментар від співрозмовника з Адміністрації президента щодо відсутності секретного указу на офіційному сайті глави держави.

«Оскільки це акт індивідуальної дії, то він не публікується на офіційному сайті президента. Інформацію може бути надано лише на відповідний запит», – пояснило джерело.

Чи пощастить самому «винуватцеві свята», Артеменку, одержати копію недоступного указу Порошенка, невдовзі стане відомо. Захист нардепа вже відправив до Адміністрації президента запит з проханням надати копію указу про припинення українського громадянства.

«Офіційно указу ніхто не бачив, АП не підтверджує і не спростовує його наявність», – сказав Артеменко.

Наразі боротьба за відновлення українського громадянства Артеменка в руках Вищого адміністративного суду. 11 травня Феміда отримала пакет позовних вимог від юристів обранця. Шоу триває.

Віталій Тараненко, для «Главкома»

Читайте також матеріали «Главкома»: «Московська зозуля Ляшка. Невідоме минуле депутата Артеменка»  і «Казус Артеменка. Чи відберуть мандат у скандального депутата»