Що буде, якщо не платити аліменти. Нові правила

Права дитини

Наталія Сокирчук 3 липня, 2018, 18:12 glavcom.ua

Що буде, якщо не платити аліменти. Нові правила

Відтепер за несплату аліментів передбачена жорсткіша відповідальність

Безвідповідальних батьків каратимуть по-новому

Сьогодні нардепи схвалили закон №8296 щодо посилення захисту права дитини на належне утримання. «За» проголосували 230 парламентарів. Це вже другий закон, схвалений за останній рік, спрямований на закручування гайок боржникам з аліментів.

Головна мета нових правил - забезпечення прав дітей в разі, якщо батьки самостійно не дійшли згоди в питанні утримання нащадків. Відтепер за несплату аліментів передбачена жорсткіша відповідальність: арешт коштів боржника, подовження тривалості суспільно корисних робіт та інше.

Втім закон встановлює не лише суворе покарання, а й нові правила для батьків дітей, які не проживають разом.

Новації: пеня, поїздки за кордон, держслужба

По-перше, мінімальний розмір аліментів збільшено до прожиткового мінімуму (1777 грн з 1 липня). Як відомо, перед тим закон встановлював, що суд не може встановити розмір аліментів менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тож виходило, що на дитину до 6 років мінімальний розмір аліментів становив 746 грн на місяць, на дитину від 6 років – 930 грн.

«Якщо аліменти не сплачуються протягом року, то їхня сума автоматично збільшується на 20%, якщо протягом двох років – на 30%», – пояснював у кулуарах парламенту міністр юстиції Павло Петренко. Якщо ж аліменти не сплачуються більше трьох років, сума виплат збільшується на 50%.

По-друге, Рада затвердила нові правила виїзду дитини за кордон:

той із батьків, з ким після розлучення залишилася дитина, сам вирішує питання про її виїзд за кордон на термін не більше місяця;
якщо дитина виїжджає за кордон більше, ніж на місяць, той з батьків, з яким живе дитина, також може не отримувати дозвіл – якщо другий заборгував аліменти більше, ніж за чотири місяці;
батькові, з яким дитина не живе, для поїздки з нею за кордон потрібно нотаріально завірена згода другого з батьків; якщо йому такої згоди не дають, можна звернутися до суду – але тільки якщо немає заборгованості з аліментів.

«Ми прибрали пострадянську норму, що вимагала матеріальних дозволів одного із батьків. Фактично, це створювало можливості для шантажу та маніпуляцій зі сторони того, хто проживає або ж не проживає із дитиною», – прокоментував міністр.

По-третє, нововведення торкнуться і посадових осіб:

на державну службу категорії «А» і категорії «Б» не може бути призначена особа, яка має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини в розмірі, який перевищує шість щомісячних платежів;

несплата аліментів особою, яка займає державну посаду категорії «А» або «Б», і виникнення заборгованості в розмірі шести щомісячних платежів є причиною для зняття з займаної посади.

До посад категорії «А» держслужби відносяться державні секретарі міністерств, керівники центральних органів виконавчої влади, секретар Кабміну і його заступники, керівники Конституційного, Верховного та вищих спеціалізованих судів.

До посад категорії «Б», відносяться керівники структурних підрозділів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, керівники структурних підрозділів секретаріату Кабміну і їхні заступники, керівники місцевих державних адміністрацій.

Втім найголовніше у документі – це посилення покарання за ухилення від сплати грошей на утримання дитини.

Санкції

Закон посилює відповідальність за несплату аліментів. Боржнику можуть бути призначені суспільно корисні роботи за несплату аліментів за три місяці – раніше таке стягнення могли отримати батьки, які заборгували виплати за шість місяців.

У разі вчинення повторного протягом року адміністративного правопорушення, пов’язаного з несплатою аліментів, передбачається застосування адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк від 240 до 360 годин. До слова, раніше їхня тривалість могла становити від 120 до 240 годин. За ухилення від такого стягнення закон передбачає адміністративний арешт до 10 діб, а у разі злісного ухилення – кримінальну відповідальність та позбавлення волі терміном до 2-х років.

Крім того, закон передбачає автоматизований арешт коштів злісного боржника.

Також нардепи збільшили штрафи для батьків, які не створюють необхідних умов для життя, навчання та виховання дітей. Якщо раніше йшлося про суму в сотні гривень, то тепер штраф становить від 850 до 1700 грн, а за повторне порушення протягом року – від 1700 до 5100 грн.

Закон набуде чинності через місяць після публікації.

Нагадаємо, у лютому набув чинності закон «Щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості за сплати аліментів». Відповідно до нього, якщо людина, яка зобов’язана сплачувати аліменти, допустить накопичення заборгованості у розмірі, що перевищує суму таких виплат за шість місяців, окрім направлення на «виконання суспільно-корисних робіт», до неї може бути застосовано тимчасове обмеження на право керування транспортними засобами. Також порушнику може бути відмовлено у праві виїзду за кордон, заборонено займатись полюванням та користуватись зброєю.

Якщо сісти за кермо під час дії тимчасового обмеження на право керування, можна нарватися навіть на передбачене законом позбавлення водійських прав на строк від трьох до шести місяців. Зняти таке обмеження можна лише після повного погашення заборгованості зі сплати аліментів. Щодо введення обмеження на керування транспортними засобами є певні виключення: таке покарання не застосовуватиметься, якщо управління автомобілем є основним джерелом доходу боржника; якщо порушник є особою з інвалідністю першої або другої групи; у разі перебування боржника на військовій службі.

Під час ухвалення закону не обійшлося і без казусів. Як повідомив у себе на сторінці у Facebook Найєм, в законі про захист дітей з'явилася поправка про звільнення від оподаткування імпорту обладнання для відновлюваної енергетики. «Поправку вніс «Народний фронт», а захищав БПП. Поправку ми, звичайно, збили, але оцініть політ фантазії і красу гри - в закон про виплату аліментів!», - обурювався Найєм.

Додамо, що сам Найєм, у якого є син від попередніх стосунків, за даними сайту Верховної Ради, утримався від голосування.

Натомість колега Найєма Сергій Каплін, очевидно, вирішив увійти до групи авторів цього законопроекту, аби відбілити власну репутацію. Як писав «Главком», як тільки у лютому почав працювати Реєстр боржників, який запустив Мінюст, у ньому фігурувало прізвище Капліна: за борги із стягнення аліментів. Сам Каплін тоді казав, що це, мовляв, помилка, і за пару днів його прізвище зникло з Реєстру, однак очевидно, нардеп так сильно перейнявся власним іміджем, що вже у середині квітня виявився серед ініціаторів ще більшого посилення тиску на аліментщиків.