«Ширка» повертається. Як коаліція зваблює екс-«регіоналів»

    Влада готова віддати колишнім регіоналам чотири міністерські посади?
    Перманентні проблеми з підтримкою важливих законопроектів змушують коаліцію шукати різні форми співпраці з парламентськими фракціями і групами, які не входять до більшості. Заради стабільних голосувань за важливі для Банкової і уряду проекти парламентським групам, зібраним з екс-«регіоналів», пропонуються вже не просто точкові подачки
    • Павло Вуєць
    • 13 Жовтня, 14:50
    • Розсилка
    Представники парламентського «болота» («Відродження» і «Волі народу) завжди готові підставити плече Банковій. Звичайно, за певні бонуси. На фото – нардеп Антон Яценко від «Відродження»
    Представники парламентського «болота» («Відродження» і «Волі народу) завжди готові підставити плече Банковій. Звичайно, за певні бонуси. На фото – нардеп Антон Яценко від «Відродження»

    Влада готова віддати колишнім регіоналам чотири міністерські посади?

    Перманентні проблеми з підтримкою важливих законопроектів змушують коаліцію шукати різні форми співпраці з парламентськими фракціями і групами, які не входять до більшості. Заради стабільних голосувань за важливі для Банкової і уряду проекти парламентським групам, зібраним з екс-«регіоналів», пропонуються вже не просто точкові подачки на округи, а цілі міністерства. Наприклад, влада готова виставити на «аукціон» міністерства аграрної політики, інфраструктури, молоді та спорту, екології. «Главком» розбирався в підкилимних іграх, які ведуть до реваншу «колишніх».

    Увійти в долю

    Скільки б спікер Андрій Парубій не розповідав, що в коаліції достатньо депутатів для її існування, на ділі дисципліна в «Народному фронті» та особливо БПП шкутильгає. За будь-яке рішення доводиться шукати підтримку «на стороні». Регулярним постачальником голосів для «рішучих реформ» влади став навіть «Опозиційний блок», від співпраці з яким постмайданівські партії показово відхрещуються. Свого часу «Опоблоку» як і всім колишнім «регіоналам», що голосували за «диктаторські закони», навіть було відмовлено в керівних посадах в комітетах. Але за три роки ситуація змінилась таким чином, що Банкова тепер має підтримку у тих, з ким ще не так давно знаходилась по різні боки барикад.

    Наразі влада проводить активні перемовини зі сформованими з колишніх «регіоналів» групами «Відродження» та «Воля народу». Цим формуванням зі зрозумілих іміджевих причин поки що не пропонують входити в коаліцію формально. В той же час на більш системну «підстраховку» голосами коаліція розраховує. Поки така синхронізація відбувається нечасто, але влучно. Так, за даними Комітету виборців України, у вересні депутати «Відродження» та «Воля народу» брали участь лише в 7% голосувань, що є найгіршим показником в парламенті. Щоправда, минулий місяць не можна вважати показовим, бо Рада займалась нудним розглядом тисяч поправок до судової реформи, переважну більшість яких просто провалювала. Але в 2016-му році ці депутатські групи також були в лідерах серед прогульників, а упродовж шостої сесії пропустили 80% голосувань. Втім якщо вже те ж «Відродження» вирішує голосувати, то робить це з усією завзятістю – так член цієї групи Антон Яценко є одним з парламентських лідерів з кнопкодавства, примудряючись одночасно голосувати і за себе, і за кількох фізично відсутніх товаришів. Тепер аби заохотити групи активніше допомагати коаліції, остання готова надати їм певні кадрові бонуси. 


    Антон Яценко («Відродження») готується до голосування за менш дисциплінованих товаришів
    Антон Яценко («Відродження») готується до голосування за менш дисциплінованих товаришів

    «Відродження» та «Воля народу» складаються з мажоритарників, що, з одного боку, спрощує їхню інтеграцію у провладну більшість, з іншого є й перепони. Спрощує – бо мажоритарників, як правило, легше банально купити. В групах не приховують і не бачать нічого поганого в тому, що часто дають голоси заради бюджетних субвенцій на свої округи. А от ускладнює процес те, що мажоритарники, які з боями вигравали вибори та витрачали на них купу ресурсів, надто норовливі і не так легко піддаються дресируванню, як списочники. До того ж, у кожного з них свої особисті інтереси (в залежності навіть від регіону) і важко розраховувати, що цю картату компанію можна примусити одноголосно голосувати за указкою голови групи. Останній фактично виконує функції комунікатора з Банковою, який доводить до Адміністрації президента «побажання» своїх депутатів.

    Спадок Єремеєва

    «Волю народу» очолює екс-нардеп від Партії регіонів та колишній перший заступник голови Київської обладміністрації Ярослав Москаленко.


    Ярослав Москаленко та його група «Воля народу» свого часу допомогла своїми голосами «бездипломному» Юрію Луценку стати генпрокурором
    Ярослав Москаленко та його група «Воля народу» свого часу допомогла своїми голосами «бездипломному» Юрію Луценку стати генпрокурором

    В 2015-му році він зайняв місце покійного Ігоря Єремеєва, який був мозком групи. Звісно, Москаленко за впливовістю – і близько не Єремеєв, тож група з різних причин регулярно втрачає депутатів. І аби вона не припинила існування через відсутність мінімально необхідної кількості штиків, Банковій доводиться рятувати її, умовляючи позафракційних вступити до цієї групи. Так, в вересні ряди групи поповнили одіозний забудовник Максим Микитась, який балотувався на довиборах на окрузі в Чернігові за негласної підтримки влади, та колишній депутат Верховної від Партії регіонів та Київради від «Блоку Черновецького» Олександр Супруненко. Останній приєднався в «Волі народу» до ще одного екс-члена «молодої команди» Олеся Довгого. Не варто зайвий раз нагадуватиі те, що давній соратник Супруненка та Довгого Сергій Березенко нині є заступником голови пропрезидентської фракції БПП.


    «Сірий кардинал» БПП Ігор Кононенко та Олесь Довгий («Воля народу») були депутатами Київради від «Блоку Черновецького». Тепер вони координують свої дії у парламенті.
    «Сірий кардинал» БПП Ігор Кононенко та Олесь Довгий («Воля народу») були депутатами Київради від «Блоку Черновецького». Тепер вони координують свої дії у парламенті.

    Не секрет і те, що на Банковій планували перейменувати «Волю народу» в «Наш край» – партію-сателіт БПП, яка позиціонує себе як проект міцних господарників і демонструє непогані результати на місцевих виборах. Але досі депутати «Волі», у складі якої присутні представники «Нашого краю» Олександр Фельдман та Сергій Шахов, пручалися цьому, не бажаючи з головою влазити в політичні ігри. Торгуватись за кожне окреме голосування їм комфортніше. Шахов в розмові з «Главкомом» підтвердив, що переконує групу в перспективах «Нашого краю», але поки що безуспішно. «Воля народу», до речі, зареєстрована Мін’юстом як партія, а в Сумській облраді є навіть однойменна невеличка група (завдяки Андрію Деркачу, який вже покинув групу в парламенті, звинувативши її в співпраці з владою).



    «Ще наш покійний керівник Ігор Єремеєв говорив, що ми готові вступати в коаліцію, співпрацювати з владою та брати на себе відповідальність, але тільки публічно, – каже депутат «Волі народу» Сергій Лабазюк. – Нам неодноразово були пропозиції взяти одне чи інше міністерство чи поставити якогось нашого керівника. Ми готові на це, але щоб всі бачили, що «Воля народу» ставить свого представника і буде відповідати за результат».

    За словами Лабазюка, лідер групи Москаленко постійно знаходиться в діалозі з президентом, прем’єром та спікером і обговорює такі можливості: «Нашу лояльність хочуть отримати сили, яким сьогодні не вистачає голосів».

    Вуха Коломойського

    «Відродження» більш структурована як партія і має фракції у місцевих радах Дніпропетровської та Харківської областей, причому в міськраді Харкова ця сила контролює більшість. Проте фурор «Відродження» в Харкові пов'язаний виключно з персоною мера Геннадія Кернеса. На загальнонаціональному рівні рейтинги партії мізерні. У парламенті ж однойменна група, з одного боку, почуває себе краще, ніж «Воля народу», – в ній цілих 26 депутатів у порівнянні з 19 мінімально необхідних у «Волі». Але у «Відродження» інша вада – група надто строката і конфліктна. Частина депутатів зав’язана на найбагатшому депутатові Ради Віталії Хомутинніку, частина – на олігарху Ігорю Коломойському, якого ніяк не можна назвати прихильником президента, частина гуляє сама по собі. Спочатку в групі було три співголови – Хомутиннік, Віктор Бондар та Валерій Писаренко. Пізніше намагання деяких депутатів зробити Бондаря єдиним керівником призвело до несподіваного результату – таким єдиним керівником став Хомутиннік.


    Один з лідерів «Відродження» Віталій Хомутиннік постійно «звіряє годинники» з впливовим депутатом від БПП Олександром Грановським
    Один з лідерів «Відродження» Віталій Хомутиннік постійно «звіряє годинники» з впливовим депутатом від БПП Олександром Грановським

    Але на початку осінньої сесії він склав з себе повноваження голови групи через розслідування Генпрокуратури щодо можливого ухилення ним від сплати податків. Єдиним очільником «Відродження» наразі таки є Бондар. Сам він в коментарі «Главкому» заперечує будь-які перемовини з владою щодо входження в коаліцію – чи то формального, чи то фактичного.


    Віталій Хомутиннік (зліва) та Віктор Бондар (в центрі) довго ділили лідерство в «Відродженні»
    Віталій Хомутиннік (зліва) та Віктор Бондар (в центрі) довго ділили лідерство в «Відродженні»

    «З нами таких розмов не було і нам такого навіть ніхто не пропонує, – відхрещується лідер «Відродження». – Багато питань ми принципово не підтримуємо, тому ми не дуже зручні для коаліції. Ми не розглядаємо такий варіант. Якщо робити з ними коаліцію, то треба підписуватись і голосувати в унісон все підряд. А дурити один одного, як вони зараз роблять, нам не треба». Бондар рапортує, що всі конфлікти у групі вичерпались, вона «монолітна як ніколи» і партія готується до парламентських виборів.

    Поділитись міністерствами

    Втім, з інформацією «Главкома», переговори про формальне чи неформальне єднання з коаліцією тривають ще з літа. Кожна з груп навіть виставила коаліції кадрові умови: загальна концепція полягала у тому, що і «Відродження» і «Воля народу» вимагали за вступ до більшості по два міністерства. І начебто сірі кардинали коаліції навіть погодились на таку ціну. Цікаво і те, що в запропонованому пакеті міністерств «на видання» – переважно відомства з квоти «Народного фронту».

    Співрозмовники в «Волі народу» згадують, що за регулярну підстраховку голосами їм пропонували МінАПК, яке залишилось без голови після відставки Тараса Кутового (квота БПП) та Мінекології, в якому наразі є повноцінний міністр Остап Семерак (квота «Народного фронту»). Щоправда, а "Народному фронті" категорично заперечують можливість відставки останнього, вважаючи його дочить ефективним міністром.  Також серед «розмінних монет» фігурують міністерство молоді і спорту, яке очолює друг Яценюка та колишній політтехнолог Тимошенко Ігор Жданов, та посада віце-прем’єра з гуманітарних питань (В’ячеслав Кириленко від «Народного фронту»). Втім такі два «гуманітарні» дарунки з барського плеча прагматичних мажоритарників не надто зацікавили. Відомо також, що йшли розмови, про те, аби віддати групам ресурсне Мінінфраструктури, адже діючий міністр Володимир Омелян втратив підтримку «Народного фронту», до того ж, нажив впливових ворогів у вигляді братів Дубневичів з БПП.

    Але й без міністерств заохочень за лояльну поведінку для груп вистачає. Наприклад, Москаленку з «Волі народу» на відкуп вже віддали Київську область – зараз її очолює його колишній помічник Олександр Горган.


    Очільник «Волі народу» Ярослав Москаленко всіляко допомагає керувати Київською областю губернатору Олександру Горгану
    Очільник «Волі народу» Ярослав Москаленко всіляко допомагає керувати Київською областю губернатору Олександру Горгану

    А Микитась, який нещодавно поповнив «Волю народу», на днях отримав суттєвий бонус – компанія «СК Укрбудмонтаж», що належить його дружині виграла тендер на право будувати сховище відпрацьованого ядерного палива для трьох українських АЕС. Ціна питання – майже мільярд гривень.

    В коаліції, схоже, до офіційної «ширки» з колишніми «регіоналами» з іміджевих міркувань поки не готові, але вимушені завойовувати їхню прихильність через «чорний хід». 

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ