Свіжі рейтинги: головним конкурентом Порошенка залишається Тимошенко

З 3 по 12 грудня 2016 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2040 респондентів, що мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим) за 4-ступеневою стохастичною вибіркою з квотним відбором на останньому ступені, що репрезентативна для населення України віком від 18 років.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. У даному опитуванні вибірка розподілялася лише на контрольованій частині Донбасу, в тій пропорції, яку, за даними ЦВК, становили виборці Донбасу на останніх парламентських виборах (жовтня 2014 року).

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і за дизайн-ефекту 1,5) не перевищує: 3,3% для показників, близьких до 50%, 2,8% – для показників, близьких до 25%, 2,0% – для показників, близьких до 10%, 1,4% – для показників, близьких до 5%.

Головні результати:

• якби парламентські вибори відбулися на початку грудня, до парламенту з великою ймовірністю пройшли б представники шести політичних сил. Це «Батьківщина» (18% серед тих, хто збирається голосувати і визначився), Опозиційний блок (12%), Блок Петра Порошенка (12%), партія «За життя» (10%), Радикальна партія О. Ляшка (10%), «Самопоміч» (8%). На межі проходження партія «Свобода» (5%). Зберігає шанси пройти до парламенту «Громадянська позиція» (4,8%);

• якби президентські вибори відбувалися на початку грудня, то жоден із запропонованих респондентам кандидатів не отримав би кількості голосів, достатньої  задля обрання президентом у першому турі виборів;

• у другий тур таких виборів, скоріш за все, вийшли б Юлія Тимошенко і Петро Порошенко.

Електоральні настрої населення щодо виборів до Верховної Ради

Якби вибори до Верховної Ради України відбувалися в середині грудня, то з усіх громадян України віком від 18 років...

•  8,6% проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
•  5,7% – за партію «Опозиційний блок»,
•  5,6% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
•  4,9% – за партію «За життя»,
•  4,6% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  3,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  2,3% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  2,3% – за партію «Громадянська позиція»,
•  1,9% – за партію «Рух нових сил»,
•  за інші партії – загалом 7,5%,
• 7,2% – викреслили б усі партії, попсували б бюлетень,
• 21,9% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 24% – не визначилися, за кого голосувати.

Таким чином, якби ті, хто не визначився за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяло б близько 47% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б таким чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині грудня):

• 18,3%  проголосували б за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»,
• 12,2% – за партію «Опозиційний блок»,
• 11,9% – за партію «Блок Петра Порошенка»,
• 10,4% – за партію «За життя»,
•  9,8% – за Радикальну партію О. Ляшка,
•  7,6% – за партію «Об’єднання «Самопоміч»,
•  5% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»,
•  4,8% – за партію «Громадянська позиція»,
•  4,1% – за партію «Рух нових сил» (Саакашвілі),
• за інші партії – загалом 16%.

Нижче в таблиці наведено динаміку рейтингу партій за останніх два роки:

Електоральні настрої населення щодо виборів президента

Список кандидатів у президенти («бюлетень для голосування»), який використовувався в опитуванні, запропоновано Романом Шрайком.

Якби вибори президента України відбувалися в середині грудня, то з усіх громадян України віком від 18 років...

•  9,3% проголосували б за Юлію Тимошенко,
•  6,4% – за Петра Порошенка,
•  6,1% – за Юрія Бойка,
•  4,8% – за Вадима Рабіновича,
•  4,3% – за Олега Ляшка,
•  3,8% – за Анатолія Гриценка,
•  3,3% – за Святослава Вакарчука,
•  2,8% – за Андрія Садового,
•  2,2% – за Олега Тягнибока,
•  1,4% – за Надію Савченко,
•  1,2% – за Дмитра Яроша,
•  за інших кандидатів – загалом 5,8%,
•  6% – викреслили б усіх кандидатів, попсували б бюлетень,
• 19,2% – вирішили не брати участь у голосуванні,
• 23,5% – не визначилися, за кого голосувати.

Таким чином, якби ті, хто не визначився, за кого голосувати, як звичайно, не прийшли б на вибори, участь у голосуванні взяло б близько 51% усіх виборців, і подані голоси розподілилися б таким чином (власне, саме ці показники найближчі до можливих результатів виборів, якби вони проводилися в середині грудня):

• 18,1% проголосували б за Юлію Тимошенко,
• 12,5% – за Петра Порошенка,
• 11,9% – за Юрія Бойка,
•  9,3% – за Вадима Рабіновича,
•  8,3% – за Олега Ляшка,
•  7,5% – за Анатолія Гриценка,
•  6,4% – за Святослава Вакарчука,
•  5,5% – за Андрія Садового,
•  4,4% – за Олега Тягнибока,
•  2,7% – за Надію Савченко,
•  2,3% – за Дмитра Яроша,
•  за інших кандидатів – загалом 11,2%.

Нижче наводяться фрагменти анкети з розподілом відповідей респондентів на запитання.

Якби найближчої неділі відбувалися вибори до Верховної Ради України, чи взяли б ви участь у голосуванні? ЯКЩО «ТАК», ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ 1 І ЗАПИТАЙТЕ: «А яким був би ваш вибір, якби у виборах брали участь такі партії?» КАРТКА 1. ТІЛЬКИ ОДНА ВІДПОВІДЬ

Якби найближчої неділі відбувалися вибори президента України, чи взяли б ви участь у голосуванні? ЯКЩО «ТАК», ПЕРЕДАЙТЕ КАРТКУ 2 І ЗАПИТАЙТЕ: «А яким був би ваш вибір, якби у виборах брали участь такі кандидати?» ОДНА ВІДПОВІДЬ