Заради монополістів водо- та теплопостачання можна порушити й Конституцію?
В Україні запроваджено обов’язковий облік тепла і води, завдяки чому споживач платитиме лише за використані ресурси, а монополіст уже не зможе перекладати на споживача необґрунтовані понаднормові втрати. «Це, у свою чергу, впливатиме на зменшення рахунків за комунальні платежі», - пообіцяв голова Держенергоефективності Сергій Савчук. Чиновник звернув увагу на переваги, але не згадав про недоліки закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», який у серпні набув чинності.
Згідно із законом, нарахування оплати за спожиті комунальні послуги за нормами скасовується, і тепер кожен будинок має бути обов’язково обладнано лічильниками тепла, гарячої та холодної води. Безперечною перевагою нового закону стало те, що монополісти зобов’язані встановити будинкові лічильники тепла протягом одного року з дня набуття чинності закону, а будинкові лічильники води - протягом двох років. Якщо вони цього не зроблять, саме на них, а не на споживачів, будуть покладені штрафні санкції. Крім того, планується вирішити проблеми поквартирного обліку та регулювання споживання тепла в будинках із вертикальною системою опалення. Для цього необхідно буде встановити прилади-розподілювачі та регулятори тепла на всі радіатори опалення. Налагодження стовідсоткового обліку сприятиме скороченню обсягів споживання води й теплової енергії.
Проте не виключено, що через закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачам доведеться платити більше за гарячу і холодну воду, а також за теплову енергію, - вважає директор центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. «Цей закон означає, що всі, хто встановив собі квартирний лічильник води або тепла, може спокійно їх викинути, адже квартирні прилади обліку визнані цим законом некомерційними, а розподільними, за ними не будуть проводитися розрахунки», - переконаний він.
За словами Сергієнка, відповідно до закону, виставляти плату за холодну і гарячу воду, а також тепло мешканцям будуть тільки за показниками будинкових лічильників. «Це означає, що люди, які сумлінно платять, економлять, будуть також доплачувати за всі втрати в мережі (будинку – «Главком»), за всі крадіжки, за тих, хто не платить. За моїми підрахунками, ця додаткова сума становитиме 20%», - попереджає Олександр Сергієнко. Тобто комусь доведеться платити і за себе, і за іншого мешканця будинку, інакше виникає реальна загроза, що в такі будинки припинять постачати послуги.
Протягом шести місяців з дня опублікування закону Кабінет міністрів повинен привести у відповідність всі свої нормативно-правові акти, видати низку нових і переглянути та скасувати нині чинні норми і правила, які суперечать ухваленому закону. Детально про це йдеться в Прикінцевих та перехідних положеннях нового закону. Саме проаналізувавши їх, стає зрозуміло, чим спровокована хвиля критики експертів галузі, які звинувачують законотворців у захисті інтересів монополістів за рахунок споживачів.
Одразу ж після ухвалення закону (наприкінці червня), «Главком» спрямував свій запит до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) із проханням прокоментувати суперечності з чинним законодавством, а також із запитанням: що конкретно буде зроблено для виконання вимог, виставлених до НКРЕКП у цьому законі? Але відповіді від Регулятора досі нема, що свідчить про занадто непросту ситуацію, зумовлену початком дії цього закону.
В інтересах монополістів та всупереч Конституції?
Хто має сплачувати за повірку лічильників, якщо в тарифі на всі види комунальних послуг передбачені кошти на оплату цієї послуги? Запитання риторичне, адже щороку державний регулятор - НКРЕКП - ухвалює інвестиційні програми для монопольних постачальників усіх видів комунальних послуг, де передбачені кошти – у вигляді надвишки до тарифів - на встановлення лічильників.
І ось тепер оплату повірки лічильників новий закон переклав на споживачів. Ще на стадії обговорення цього закону, Головне науково-експертне управління Верховної ради попереджало: «… що такий законодавчий підхід на практиці може вплинути на права споживачів з користування послугами з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, що не допускається частиною третьою статті 22 Конституції України».
До сказаного варто додати, що згідно з частиною третьою статті 22 Конституції, «при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод». Але депутати не дослухалися до порад парламентських експертів і таки внесли зміни в закон «Про метрологію та метрологічну діяльність», зобов’язавши споживачів платити за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку. Про це йдеться у прикінцевих положеннях закону: «Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (які використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Замість виявлення крадіїв – колективна відповідальність
«Наприклад, у Києві в більшості будинків налагоджено квартирний облік гарячої та холодної води. «Але тепер виставлятимуть плату не за показниками наших лічильників – про це в законі прямо не сказано, але ж ідеться, що тепер ці квартирні лічильники здійснюють так званий розподільчий облік, а комерційний облік, тобто рахуватимуть гроші за показником будинкового приладу обліку», - пояснює Олександр Сергієнко.
Отже більшість споживачів, які за власні кошти купували для власної квартири лічильники холодної та гарячої води, сплачували за роботу сантехніка, тепер повинні знову заплатити ще й за будинкові лічильники. Крім того, якщо є втрати води в будинку, то ці втрати будуть розкидані на всі квартири - пропорційно до показників квартирного лічильника. Звісно, це позбавляє водоканали будь-яких стимулів належно утримувати інженерні мережі, мешканці все одно за все заплатять.
От і виходить, що закон розроблено з метою імплементації в Україні статей директиви Євросоюзу 2012/27/ЄС про енергетичну ефективність – це зобов’язання України перед ЄС, але, на думку експертів, в Європі навряд чи додумалися б скасувати облік за індивідуальними приладами на користь колективного обліку. Відомо, що багато мешканців спотворюють показники лічильників, наприклад, використовуючи магніти, тому часто показники будинкових лічильників істотно перевищують сумарні показники квартирних приладів обліку. Але чому ті, хто чесно платить, повинен фінансувати крадіїв? Доцільніше було б їх виявляти, а не встановлювати колективну відповідальність.
На встановлення лічильників видаватимуть субсидії
Крім недоліків, закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», безперечно, має і переваги. Чи впливає цей закон на контроль за реалізацією заходів з енергоефективності? З таким запитанням «Главком» звернувся до Держенергоефективності. Цей орган є одним зі співавторів нового закону.
«Мешканці будинків, де будуть встановлені лічильники, платитимуть менше, ніж за штучно встановленими показниками та нормативами, адже постачальник уже не зможе перекладати на споживача необґрунтовані понаднормові втрати. Облік дозволить контролювати енергоспоживання, стимулюватиме до ощадливого використання тепла і води, тобто сприятиме енергоефективності – це дозволить зменшити комунальні платежі», - відповіли у відомстві.
«Цим законом також врегульовано оплату комунальних послуг у непроданих приміщеннях - ці платежі покладаються на забудовника, тоді як раніше мали місце факти перекладання цих витрат на мешканців будинку. Також завдяки цьому закону буде вирішено питання поквартирного обліку та регулювання споживання тепла у будинках із вертикальною системою опалення. Для цього необхідно буде встановити прилади-розподілювачі та регулятори тепла на радіатори опалення», - наголошують у Держенергоефективності.
«Протягом одного року з дня набуття чинності закону монополіст зобов’язаний встановити будинкові лічильники тепла, а будинкові лічильники води - протягом двох років. Якщо він цього не зробить, саме на нього, а не на споживача, будуть накладатися штрафні санкції. І що важливо, монополіст не самостійно затверджує вартість встановлення такого лічильника - ціну буде затверджувати орган місцевого самоврядування на обґрунтованому рівні. З іншого боку, у споживача залишається право самостійно або купити лічильники й надати їх монополісту для встановлення, або взагалі – самостійно обладнати свій будинок обліком - у цьому випадку плата за встановлення лічильника споживачу не нараховується. Мешканці будинків, де встановлять лічильники за рахунок монополіста, протягом п’яти років будуть відшкодовувати йому цю суму», - пояснили в Держенергоефективності.
За даними відомства, «плата споживачів за встановлення та обслуговування лічильників буде розраховуватись виходячи не з абстрактної величини, яка закладається в тарифи на комунальні послуги, а з урахуванням ціни конкретного лічильника, що, як свідчить практика, обходиться споживачеві значно дешевше, ніж ті, що закладаються (державним регулятором – «Главком») в інвестпрограми постачальників комунальних послуг. Важливо, що на витрати на встановлення та обслуговування лічильників, як і на комунальні послуги, будуть нараховуватися пільги та субсидії.
«Запропонований підхід із забезпечення фінансування вузлів обліку, на відміну від існуючого ще радянського механізму, є прозорим та зрозумілим: споживач сплачує за встановлення та обслуговування лише того облікового обладнання, яким користується безпосередньо його будинок, а не будь-хто інший».
Місцева влада може профінансувати встановлення лічильників
Згідно із законом, органам місцевого самоврядування надана можливість за бюджетні кошти реалізовувати програми обладнання будинків лічильниками та забезпечувати їх охорону.
«Що стосується квартирних лічильників, то їх повинні встановити самі власники квартир протягом трьох років. Але законом передбачено, що органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення про виділення коштів із місцевого бюджету на оснащення житлового фонду лічильниками. Водночас, громадяни можуть скористатися програмою «теплих» кредитів і компенсувати частину коштів на придбання і будинкових, і квартирних лічильників», - пояснюють в Держенергоефективності.
«Закон спрямований на недопущення перекладання незрозумілих витрат монополіста на споживачів, а також перекладання втрат, що виникли через безгосподарність в одних будинках на інші – за рахунок застосування завищених нормативів споживання. Застосування цього закону призведе до певного подорожчання комунальних платежів, але все одно, споживач виграє, тому що коли йому нараховувалася плата за нормами, монополіст міг перекласти на споживача всі свої понаднормові втрати. Після встановлення лічильника монополіст буде змушений виставляти рахунки споживачу лише за реально спожиті ресурси. Тобто встановлюються прості, справедливі та зрозумілі правила гри», - обіцяють у відомстві.
В Держенергоефективності переконані, що запровадження обліку дозволить контролювати енергоспоживання та стимулюватиме населення до ощадливості: «Споживачі зменшуватимуть витрати тепла, води та запроваджуватимуть заходи з енергоефективності, що одразу ж позначиться на зменшенні комунальних платежів. Прикінцевими положеннями закону національній комісії - НКРЕКП - та органам місцевого самоврядування доручено переглянути тарифи монополістів і вилучити з них інвестиційну складову на встановлення лічильників».
Перераховані Держенергоефективності переваги закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» покликані покласти край несправедливим нарахуванням платежів за послуги: монополісти щороку вимивають із кишень українців мільярди гривень за неспожиті енергоносії. Але враховуючи дійсність, коли протягом усіх років незалежності в Україні відсутній енергетичний баланс держави, а доходи більшості українців знижуються, то не варто сподіватися на ефективне втілення цього закону. Борги за комунальні послуги лише зростають. За даними Держстату, заборгованість населення (без врахування окупованих територій та Криму) вже наближається до 30 млрд грн.
Тому не виключено, що запровадження цього закону переведе конфлікт постачальників послуг зі споживачами в площину боротьби з будинками: є борг – питання не до конкретного споживача, а до всього багатоквартирного будинку, якому й припинять постачання послуг.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0