Як Яценюк здався Міноборони Росії

Україна проґавила час для судового оскарження і тепер не зможе повернути від Міноборони Росії близько 40 мільйонів гривень. Ці кошти внаслідок сумнівного судового рішення кілька років тому були сплачені росіянам через борги корпорації «Єдині Енергетичні системи України».

Наприкінці серпня Арбітражний суд Москви відхилив скаргу Кабінету міністрів України, який два роки поспіль намагається повернути в Україну біля 40 млн гривень. Кошти були сплачені з держбюджету на користь Міноборони РФ за часів правління президента Віктора Януковича. Після Майдану, український суд визнав безпідставність траншу, але повернути гроші до останнього заважали російські суди.

І не лише вони. Як свідчать дані останнього рішення Арбітражного суду Москви, у 2015 - 2016 рр. український уряд двічі проґавив час із поданням касаційної скарги (у 2015 році – на місяць, у 2016 році – на п’ять місяців) й тим самим звів нанівець можливість повернення мільйонів.

Команда Януковича просила Росію забрати мільярди

Згадана сума в майже 40 мільйонів гривень – це приблизно 1,5% від загального «боргу» України (більше 3 млрд. гривень), що вимагає Міноборони Росії. Наразі Генеральна прокуратура стверджує, що рішення судів, які зобов`язали Київ віддати ці кошти, були підтасовані в часи Януковича заради знищення його основного конкурента на політичному олімпі – Юлії Тимошенко. Тим не менше, варто нагадати історію виникнення боргу, яка тягнеться з середини 90-х і пов’язана з сумнівними контрактами на постачання в Україну природного газу.

Так, у грудні 1995 року російський «Газпром» та корпорація «Єдині Енергетичні системи України» (керівником якої була Юлія Тимошенко) уклали договір на постачання російського газу для українських споживачів протягом 1996 року. Оплатою за паливо мали стати в тому числі різноманітні товари для Міноборони Росії, закупки яких фінансувалися корпорацією «ЄЕСУ».

«ЄЕСУ», як стверджували згодом  російські генерали, свої зобов'язання не виконала, а загальний борг перед  Міноборони РФ перевищив 405 млн. доларів. Цю суму визнали згодом і російські суди, вимагаючи повернути кошти з державного бюджету України, адже виконання угоди між «Газпромом» і «ЄЕСУ» гарантував від імені українського уряду тодішній прем’єр Павло Лазаренко.

Проте стягнути гроші не вдавалось допоки команда Віктора Януковича під час його президентства не розпочала масштабну кампанію проти головного політичного опонента – Юлії Тимошенко.

Нагадаємо Печерський суд Києва п’ять років тому визнав екс-прем’єра Юлію Тимошенко винною за підписання (наприкінці нульових) іншої газової угоди з Росією, засудивши її до семи років ув'язнення.

Відповідно до матеріалів кримінального розслідування, яке наразі здійснює Генпрокуратура, щоб «виключити будь-яку можливість звільнення Тимошенко з місць позбавлення волі», Служба безпеки України паралельно відкрила іншу кримінальну справу, щодо згадуваної вище угоди 20-річної давнини між «Газпромом» і «ЄЕСУ». В цьому розслідувані дії Лазаренко та Тимошенко у 1996 – 1997 роках були кваліфіковані як закінчений замах на розтрату державного майна в особливо великих розмірах.

«Усвідомлюючи, що конструкція пред'явленого обвинувачення не чітка і суперечить фактичним обставинам справи», йдеться у розслідуванні ГПУ, представники команди Януковича запропонували Міністерству оборони Росії позиватися до українського уряду.

Відповідне звернення – про стягнення 3,24 млрд гривень – надійшло до Господарського суду Києва у серпні 2012 року.

«Міфічні» листи Лазаренка

У свою чергу СБУ підіграло росіянам, надавши для суду копії листів-гарантій, підписаних Лазаренком у 1996 році та відправлених тоді голові російського уряду Віктору Черномирдіну.

Як з`ясується згодом, оригінали цих листів в архівах України відсутні, що не давало підстав для використання їх в суді.

Незважаючи на це, суддя Господарського суду Києва Анатолій Івченко своє рішення побудував саме на цих копіях документів та 19 вересня 2012 року постановив стягнути з держбюджету 3,1 млрд гривень на користь російського міністерства. Апеляційна та касаційна інстанція у 2012 – 2013 рр. залишили рішення без змін. Виплату розбили на частини і до втечі Януковича Україна встигла перерахувати росіянам близько 40 млн гривень.

Зараз прокуратура стверджує, що постанова було прийнята з численними порушеннями.

Крім того, представники СБУ вже дали свідчення прокуратурі, що Служба безпеки (зокрема, колишній начальник Головного слідчого управління Служби безпеки України) під час президентства Януковича була зацікавлена та створювала умови для винесення судового рішення на користь Російської Федерації, оскільки це допоможе у справі проти Тимошенко.

Так і відбулось. У січні 2013-го Генпрокуратура повідомила голові партії «Батьківщина» про підозру, посилаючись на майнову шкоду державі в три мільярди, зафіксовану у відповідному судовому рішенні.

Після Майдану і зміни політичного керівництва 7 березня 2014 року суддя Господарського суду Києва Роман Бойко скасував скандальне рішення свого колеги Івченка за нововиявленими обставинами. А саме через те, що оригіналів листів від прем'єр-міністра Павла Лазаренка на адресу голови російського уряду Віктора Черномирдіна не існує. Мовляв, ще у жовтні 2013 року про цей факт інформувала Державна архівна служба.  

Разом зі скасування рішення про виплату Росії, суд також зобов’язав повернути Києву майже 40 млн гривень, що були вже сплачені.

Згодом апеляція і касація у 2014 році залишилице рішення без змін.

На цій підставі український уряд в особі Мінюсту пішов у російські суди, де йому довелось зіштовхнутись із знущаннями з боку Міноборони РФ. Останнє наполягало, що не має повертати кошти через кілька причин, серед таких були й такі:

• Україна неналежним чином повідомила про нове рішення київського суду. Мовляв, Росія отримала «звернення незрозумілого змісту», яке ще й було спрямоване у Севастополь замість Москви.
• Міноборони Росії, нібито, було обмежене і фактично позбавлене права на участь у судовому засіданні через заборону прикордонною службою України, введену 2,5 роки тому на в'їзд чоловіків - росіян у віці від 16 до 60 років.

Розглянувши всі аргументи рік тому Арбітражний суд Москви відмовив Україні у виплаті.

В той же час Міністерство юстиції України намагалося оскаржити це рішення, однак, щоразу невчасно: спочатку - наприкінці 2015 року, коли касаційна скарга була подана Мінюстом України із місячним запізненням, а згодом – у 2016 році. Як йдеться у матеріалах російського суду, Кабмін звернувся зі скаргою у липні, хоча мав це зробити у лютому.