ГПУ шукає докази причетності екс-керівника одеської митниці Юлії Марушевської одразу до двох кримінальних епізодів. Попри заяву генпрокурора про її невинуватість.
Із майже двомісячною затримкою у судовому реєстрі розміщено ухвалу, згідно якої Генпрокуратура фактично впевнена: «сумнівні рішення» екс-керівника одеської митниці Юлії Марушевської призвели до бюджетних втрат у 6,92 млн грн. Соратниця Михайла Саакашвілі назвала справу «фейковою».
Судова ухвала, в якій фігурує прізвище Марушевської, була винесена судом наприкінці квітня, вже після того, як генпрокурор Юрій Луценко заявив про відсутність претензій до екс-керівника одеської митниці. З документу видно, що закиди у бік соратниці Михайла Саакашвілі, мала не лише СБУ, як стверджував генпрокурор, а і його підлеглі з ГПУ. Понад те, прокурори намагаються знайти докази винуватості Юлії Марушевської одразу по двом епізодам.
Відповідно до судових матеріалів, Головне слідче управління Генпрокуратури розпочало розслідування 20 грудня 2016 року за фактом отримання неправомірної вигоди та зловживання владою.
Фабула кримінальної справи виглядає так: команда Марушевської з дев`яти осіб одеської митниці «з листопада 2015 року по листопад 2016 року, прикриваючись сумнівними дорученнями начальника Одеської митниці ДФС України (Юлії Марушевської – «Главком».)… створювала умови для оформлення митних декларацій по ввезенню на територію України різних груп товарів по заниженій вартості…». Як вважають слідчі, це призвело до надання клієнтам митниці незаконних переваг у порівнянні з конкурентами та недонадходження до державного бюджету близько 6,92 млн гривень.
Інший епізод цього кримінального провадження: твердження слідчих про те, що низка великих платників податків з Одеської області, які за дорученням Марушевської користувались спрощеною процедурою розмитнення, робили внески до благодійного фонду «На благо Одеси».
У коментарі «Главкому» Юлія Марушевська запевнила, що справа – «фейкова» і при потребі готова доводити це в суді. Водночас, за її словами, згадувана вище судова ухвала не призвела до подальших офіційних дій слідства щодо неї, «а послужила лише ще однією спробою публічної дискредитації».
Марушевська розповіла, що під час роботи нею, дійсно, були підписані п’ять доручень щодо спрощення процедури розмитнення для різних груп компаній та певних категорій товарів. «Ми не дозволяли підвищувати вартість розмитнення до рівня, вигаданого департаментом тарифів центрального апарату ДФС, який вони малювали зі стелі. – Пояснює Марушевська. – Такий підхід, наприклад, застосовувався для найменш ризикованих груп, товарів із потужних ринків-партнерів України, таких, як США, країни ЄС». Марушевська запевняє, що критерії для формування таких груп товарів та компаній визначали залучені фахові експерти з урахуванням міжнародної практики, завдяки чому спрощена процедура дозволяла компаніям уникати бюрократичного пресингу. Кримінальна справа щодо її команди, за словами Марушевської, є лише спробою правлячої верхівки дискредитувати людей «не з системи».
Нагадаємо, Юлія Марушевська написала заяву про відставку минулого листопада, слідом за іншими представниками команди Саакашвілі в Одеській області. Після цього голова ДФС Роман Насіров (наразі перебуває під слідством за підозрою у причетності до розкрадання на 2 млрд грн) заявив, що фіскальна служба почала розслідування проти Марушевської – мовляв, під її керівництвом відбувалося заниження ціни товарів та інші порушення.
На початку березня співробітники Служби безпеки прийшли з обшуком у квартиру екс-чиновниці, яка на той час перебувала за кордоном. А через два тижні генпрокурор Луценко повідомив про відсутність доказів щодо незаконного розмитнення товарів командою Марушевської. Генпрокурор додав, що слідкує за цією справою. «Якщо вони (СБУ) покажуть факти, незалежно від того, що я з симпатією ставлюся до Марушевської, я підпишу підозру. Але зараз факти Служби безпеки не переконують мене як процесуального керівника», - акцентував керівник наглядового органу.
Свої претензії до колишньої очільниці одеської митниці мало і Національне агентство з питань запобігання корупції. Останнє звинувачувало її у незаконному отриманні премії у розмірі 500 грн з нагоди свята 8 березня. Наприкінці березня Малиновський суд Одеси закрив провадження, оскільки не знайшов правопорушення. Згодом Марушевська повернула державі ці кошти за власним рішенням.
Варто зазначити, що згадуваний вище благодійний фонд «На благо Одеси» фігурує в іншому кримінальному провадженні стосовно колишнього генерального консула Грузії в Одесі Теймураза Нішніанідзе, екс-радника голови Одеської області Михайла Михайла Саакашвілі.
У кримінальному провадженні, яке Генеральна прокуратура розпочала у березні 2016 року, досліджується два факти. Один – щодо привласнення 14 млн грн благодійним фондом «На благо Одеси», нібито, за участю Нішніанідзе у період з серпня 2015 року по лютий 2016 року. Гроші «незаконно» пішли на телевізійну рекламу, ремонт будівлі, де розташована Одеська облдержадміністрація, а також «оплату книги». Інший епізод – заволодіння протягом 2011 - 2013 рр. державними коштами у сумі 19,8 млн. грн, що були виділені на відшкодування ПДВ. До цього злочину, буцімто, також причетний Теймураз Нішніанідзе, який у той період обіймав посаду генконсула Грузії в Одесі.
Відповідно до реєстру юросіб, засновниками БФ «На благо Одеси» є власник будівельної компанії KADORR Group і головний інвестор європейської лікарні швидкої допомоги в Одесі Аднан Ківан (український бізнесмен сирійського походження), співвласник «Банку Восток» Вадим Мороховський, підприємець Віктор Шерман, а також кілька компаній: «Шабо», «ТіС-вугілля» та інші.
Раніше в коментарі Одеському виданню «Думська» Вадим Мороховський повідомляв, що серед проектів благодійного фонду була допомога спецпідрозділу УБОЗ «Сокіл», регіональному управлінню прикордонної та 411-му військовому госпіталю. Допомога отримували також профспілка атестованих працівників органів МВС та організація «Рада громадської безпеки». На гроші фонду закуповувалося спорядження для підшефних військових підрозділів, які виконували завдання в зоні АТО, проходили лікування поранені.
Федір Орищук, «Главком»
Коментарі — 0