Влада замовчує наявність енергетичних альтернатив, невигідних Ахметову
Запаси антрацитового вугілля на теплових електростанціях протягом квітня скоротяться майже втричі порівняно з березнем – до 183 тисяч тонн. Цього вистачатиме лише на кілька днів роботи ТЕС. Якщо ж в Україну не припливуть човни з Південної Африки, вже у травні можливі віялові відключення споживачів. Щоб запобігти можливому знеструмленню, експерти ринку запропонували голові уряду розглянути можливість закупівлі дешевої електроенергії в європейських країнах. Це б дозволило удвічі скоротити імпорт дорогого антрациту для теплової генерації та, відповідно, утримати від зростання тариф на електроенергію. Але ідея з імпортом електроенергії суперечить бізнес-інтересам приватної компанії ДТЕК Рината Ахметова, яка контролює теплову генерацію України. Потужну підтримку приватному бізнесу також забезпечує державний регулятор – НКРЕКП, яким керує ставленик президента Порошенка Дмитро Вовк.
«Поставки антрациту на електростанції України мають розпочатися не пізніше травня для забезпечення стабільної роботи енергосистеми, інакше можливі обмеження споживачів», – визнав днями керівник НЕК «Укренерго» Всеволод Ковальчук.
Кораблі зі світлом
Незначні обсяги – лише одне судно антрациту з ПАР компанія ДТЕК зустріне на початку травня. І лише наприкінці травня очікують інші судна з Південної Африки – 225 тис. тонн, які законтрактувала компанія «ТехНова» для Дарницької, Чернігівської, Черкаської та Сумської ТЕЦ за ціною $97 за тонну (з урахування доставки та перевантаження). Ціна африканського антрациту зросла майже вдвічі порівняно з минулим роком, а тому зростатиме й тариф на електроенергію.
У березні тарифний марафон в електроенергетиці досяг чергової вершини – оптова ціна на електроенергію теплових електростанцій побила рекорд – понад 2 гривні за кВт-годину, і це не межа. «Порівняно з груднем минулого року Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг, уже підвищила на 5,3% прогнозну оптову ціну на 2017 рік, тому ми можемо рахувати, скільки коштів це додасть компанії ДТЕК та іншим тепловим електростанціям», – сказав у розмові з «Главкомом» керівник аналітичного відділу Інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
За даними аналітика, ціна антрациту в Роттердамі (АРІ2) становить $82 за тонну. «Якщо додати транспортування, то вийде приблизно $105 за тонну після доставки до нашого порту. Очевидно, що плановий тариф не покриває таку ціну. Але всі побажання від ДТЕК, щоб в оптовій ціні було закладено ціну вугілля ледь не 3 тис. грн за тонну, не реалістичні. Це недопустимо, адже виходячи з будь-якого прогнозу, нам потрібно імпортувати лише 20% від загальної потреби вугілля. Тобто якщо у нас навіть ціна імпортованого вугілля буде вдвічі вищою, ніж закладена в тарифі, то загальне підвищення середньої ціни вугілля, яке покриє всі додаткові витрати, не повинно перевищувати 20%, але у жодному разі не 120%, як цього хоче ДТЕК», – наголошує Паращій.
Дійсно, державний регулятор підтримує вимоги приватної компанії про зростання оптової ціни через необхідність імпорту 5 млн тонн антрациту. «Ключові продавці цього товару на світовому ринку – ПАР, країни Азії та Австралія. Вугілля можна знайти, але питання в його вартості. Нині в тарифі теплової генерації закладено ціну 1730 грн за тонну, але поточні пропозиції на імпортне вугілля – $100–110 за тонну з доставкою на станцію. Розрахунок простий: беремо необхідний обсяг – 5 млн тонн, множимо на ціну і отримуємо величину додаткового фінансового навантаження на енергетичний сектор України. І все це – валютні платежі на умовах передоплати», – пояснив своє бачення в інтерв’ю «Інтерфакс-Україна» керівник компанії ДТЕК Максим Тимченко, акцентуючи, що все це призведе до збільшення дефіциту торгового балансу держави на $0,5 млрд.
Тим часом в уряді і серед експертів лунають ідеї, реалізація яких могла б кардинально змінити ситуацію. «У разі імпорту вдвічі дешевшої електроенергії з європейських країн закупівлю антрациту за ціною «Роттердам плюс» можна було б зменшити щонайменше вдвічі, – вважає директор компанії «Енергетичні ресурси України» Андрій Фаворов, який з цього приводу вже зустрічався з прем’єром Гройсманом. – Питання в тому, чи вистачить сміливості очільнику Кабінету міністрів діяти всупереч інтересам власника теплової генерації Рината Ахметова?»
Імпорт: дорогий антрацит чи дешева електроенергія?
Дискусії про «Роттердам плюс» з широким залученням преси учасники ринку спрямовують лише в одному напрямку: скільки антрациту потрібно купити в ПАР чи Австралії, за якою ціною і до якого рівня має зрости оптова ціна теплової генерації, яку потім перекладуть на пересічних споживачів. Але з огляду на різке зростання ціни за формулою «Роттердам плюс» влада чомусь замовчує наявність альтернативних варіантів виходу з цієї занадто складної ситуації – щоб можна було пом’якшити удар по споживачах.
«Навіщо нам тягнути сотні тисяч тонн антрациту з Австралії, якщо можна по лініях електропередач частково покрити дефіцит електроенергії, зменшивши закупівлю антрациту з 5 до 2 млн тонн? Сьогодні чинний в Україні тариф для теплової генерації – приблизно 2 грн за кВт-год (або 2000 грн за Мвт-год. – «Главком») – це еквівалент 70 євро за МВт-год, тоді як у Європі електроенергію продають по 45 євро за МВт-год. От вам і готове рішення – зрозуміле і очевидне. Прем’єр уже озвучив таку можливість, але чи буде це рішення реалізовано?» – сумнівається Андрій Фаворов.
Для запуску імпорту електроенергії компанія ДТЕК повинна розвернути потужності трьох енергоблоків Бурштинської ТЕС (кожен по 200 ВМт) у бік України, попередньо здійснивши незначну технічну реконструкцію. Вже майже 15 років Бурштинський енергоострів роз’єднаний з єдиною енергосистемою України з метою експорту електроенергії в країни Європи. Але враховуючи складну ситуацію, ще півтора року тому Кабінет міністрів розпорядився «вжити заходів щодо перефіксації трьох додаткових енергоблоків Бурштинської теплової електростанції на роботу в об’єднаній енергетичній системі України». «Але, незважаючи на відповідне доручення, власник Бурштинської ТЕС – компанія ДТЕК – відверто саботує приєднання станції до об’єднаної енергосистеми України», – вкотре наголошує Всеволод Ковальчук.
Можна лише здогадуватися, який потужний спротив чинить ДТЕК намірам уряду зменшити навантаження ТЕС та припинення експорту електроенергії з Бурштинського острова, адже це різко скоротить доходи компанії. На ситуацію міг би вплинути незалежний державний регулятор. «Насправді ж ця комісія (НКРЕКП. – «Главком») залежить від політичних сил, а також від ключового учасника – компанії ДТЕК, який фактично формує політику на енергоринку щодо обмеження імпорту антрациту, адже це суперечить інтересам цієї групи», – вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Тим часом, за версією Forbes, статки Ахметова за останній рік зросли з $2,3 млрд до $4,4 млрд. Крім енергетичної компанії ДТЕК, доходи олігарха генерує і металургійний холдинг «Метінвест». Здивування викликає той факт, що в умовах війни, коли багато підприємств опинилися в окупованій зоні, Ахметову вдалося наростити свої багатства.
«Останній рейтинг Forbes, де сказано, що статки Ахметова зросли вдвічі порівняно з попереднім роком, дає оцінку, зроблену в кінці минулого року. Там не враховувався ефект блокади, але враховано ефект цін: зросли ціни на продукцію ДТЕК, так само зросли ціни й на продукцію «Метінвеста» – за рік приблизно в півтора разу. До речі, «Метінвест» має набагато більшу вагу порівняно з ДТЕК», – коментує Олександр Паращій. При цьому він визнає, що значний вплив на результати цього рейтингу і місце у ньому Ахметова здійснила формула «Роттердам плюс». «Вражають нинішні ціни на електроенергію ТЕС – понад 2 грн за кВт-год. Ми таких цін ще не бачили. Очевидно, що левова частка доходу піде тепловим електростанціям, але це лише моє припущення, адже НКРЕКП не дуже охоче ділиться розрахунками тарифів для всіх джерел електроенергії», – пояснює експерт.
Схоже, що тарифний марафон в Україні й далі набиратиме обертів, адже високий тариф для теплової генерації перекладають на промисловість. А щойно парламент ухвалить новий закон про ринок електроенергії, тарифи для промисловості та населення мають зрівнятися, повідомив учора на круглому столі народний депутат Лев Підлесецький. Водночас нашим сусідам продаватимуть більш дешеву електроенергію порівняно з тарифами для підприємців – у деяких регіонах з 1 квітня вони сягнули 2 грн за кВт-год (еквівалент $70 за МВт-год). Відомо, що днями «ДТЕК Трейдинг» та молдавська компанія Energocom підписали контракт з 1 квітня по 2018 рік на постачання української електроенергії по $50 за МВт-годину, тоді як оптова ціна в Україні – 70 євро за МВт-год.
Раніше голова Мінвуглепрому Ігор Насалик заявляв, що в Україні буде значний профіцит атомної електроенергії, тому компанія «Енергоатом» зможе експортувати свою дешевшу електроенергію до країн Європи. Але ж у згаданому контракті «Енергоатом» узагалі не фігурує. «Молдавське акціонерне товариство «Енергоком» і українська компанія «ДТЕК Трейдинг» уклали контракт на постачання Молдові електроенергії з України.
А щось раніше йшлося про те, що продавати буде «Енергоатом»… Кишинеу плюс», – справедливо зазначила у Facebook відомий енергетичний експерт Світалана Голікова.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0