Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Зранку – гроші, увечері – газ. Чому Порошенко «зриває пломби»

    • Яна Степанковська Михайло Глуховський
    • Розсилка
    <span>Президент наказав дати тепло змерзлій Смілі під його відповідальність</span> - Зранку – гроші, увечері – газ. Чому Порошенко «зриває пломби»
    Президент наказав дати тепло змерзлій Смілі під його відповідальність
    фото прес-служби президента

    Тепло дали, але не вирішили, хто і як повертатиме борги «Нафтогазу»

    Цього тижня в Україну прийшли морози. Звична ситуація для середини листопада, але для комунального господарства такі погодні зміни – традиційно «сюрприз». Без опалення на початку зими опинились Кривий Ріг, Сміла, Херсон, Шепетівка, Павлоград, Кам'янське, Сєвєродонецьк, Кропивницький...

    Міст, які замерзають, багато, але причина відсутності опалення у них спільна - борг теплопостачальних підприємств перед газовим монополістом – НАК «Нафтогаз України». Саме через це облгази, які виконують функцію транспортування газу від «Нафтогазу» до виробників тепла, просто «закрутили вентель». Розподільчі компанії змушені під тиском «Нафтогазу» відмовлятись надавати блакитне паливо до погашення заборгованостей.

    Найбільших масштабів ситуація з відключенням тепла набула у райцентрі Сміла на Черкащині та у Кривому Розі. У цих містах правоохоронці навіть відкрили кримінальне провадження: дії посадових осіб, які не ухвалили рішення про подачу газу до котелень цих міст, розцінюється як службова недбалість.


    Мешканці міста Сміла під Кабміном вимагали тепла у власних оселях (фото: ТСН)

    Смілянська драма

    Ситуація у Смілі стала предметом розгляду і уряду, і президента. Місто, у якому проживають  68 тисяч мешканців, залишалося без тепла найдовше. З 2010-го року надавачем тепла тут було приватне підприємство «СмілаЕнергоінвест». Але через збитки у декілька десятків мільйонів гривень (за словами заступника міністра регіонального розвитку Едуарда Кругляка,  сума складає 85,5 млн грн) та заборгованість перед постачальником газу, міська влада вирішила відмовитися від послуг приватного підприємства, довіривши постачання тепла з 1 лютого 2018-го комунальному підприємству «Смілакомунтеплоенерго». Але це не врятувало від чергового колапсу на старті нового опалювального сезону.

    «Нафтогаз», як і у 2017-му, відмовлявся постачати пальне теплопідприємству через накопичені борги. Рік тому ситуацію вдалося розв’язати після арешту директора приватного підприємства-постачальника тепла і рішення відмовитися від його послуг. Цього разу «Нафтогаз» запропонував місцевій владі такий механізм вирішення проблеми:

    перевести борги «СмілаЕнергоінвест» на комунальне підприємство, що дозволить НАК укласти договір з ним на постачання природного газу. Міська рада повинна гарантувати «Нафтогазу» погашення близько 80 млн боргу протягом п'яти років. Допоки міська влада розмірковує над тим, як краще вчинити, вирішення проблеми невеликого міста публічно взяла на себе центральна влада.

    15 листопада прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання Кабміну, на якому розглянули питання міст, які замерзають, звинуватив місцеву владу у колапсі. Глава уряду запропонував свій варіант вирішення проблеми: «Пропоную міським радам ухвалити рішення та звернутися з ініціативою до уряду, щоб отримати у власність теплоцентралі, які надають послуги мешканцям їхніх міст. Ніхто не впорається з цим краще, ніж вони», - вважає Гройсман.

    Далі – більше. Президент Петро Порошенко, як стверджує його прес-секретар Святослав Цеголко, несподівано приїхав до Держслужби з питань надзвичайних ситуацій на засідання комісії щодо ситуації з теплопостачанням у Смілі. Там під камери Порошенко наказав увімкнути тепло, пригрозивши місцевій владі відповідальністю. «Якщо хтось у Смілі чи навіть у Києві не може прийняти рішення або боїться зірвати пломбу, я приймаю це рішення. Негайно дайте людям газ і тепло. Під мою відповідальність. Даю вам декілька годин, щоб доповісти», – сказав він. «Потім протягом доби оформити всі необхідні документи. Якщо цьому буде перешкоджати міська влада… є Верховна Рада, яка може призначити місцеві вибори», – додав глава держави. Вочевидь, ультиматум спрацював і вже на ранок п’ятниці, 16 листопада, котельні у Смілі почали подавати тепло.

    Але договір з «Нафтогазом» міська влада так і не підписала. «Ми приїхали до НАК «Нафтогазу», щоб укласти угоду, на що керівництво «Нафтогазу» заявило свою чітку позицію: «Ви берете борги «Сміла Енергоінвест», берете з цієї приватної компанії, і тільки у цьому випадку ми з вами підписуємо договірні відносини». Це неприйнятно для містян, для бюджету нашого міста. Чому ми повинні сплачувати двічі? Я буду звертатися і до прем’єр-міністра, і до президента, аби розтлумачити цю ситуацію, яким чином нам жити і чому ми повинні платити чужі борги», - говорить мер Сміли Олексій Цибко.


    Протестна акція під стінами офісу «Криворіжгазу». Люди вимагали дати газ місту (фото: 0564)
    Протестна акція під стінами офісу «Криворіжгазу». Люди вимагали дати газ місту (фото: 0564)

    У таких великих містах, як Кривий Ріг і Херсон, проблеми подібні. У Кривому Розі працює два підприємства, які забезпечують містян теплом: комунальна «Тепломережа» та підпорядкована фонду Держмайна «Теплоцентраль». Котельні «Теплоцентралі» не змогли розпочати роботу, оскільки «Нафтогаз» не дав їм номінацію –  права на відбір газу через борги у понад 1 млрд грн. Ця ситуація спричинила протести. Радикали вдалися до силових дій, після яких місцева влада наказала розподільчій компаній «Криворіжгаз»  зірвали пломби і забезпечити доступ газу до 5 з 6 котелень. Пломби зривали люди в балаклавах. За даними з різних джерел, скоріше за все, найняті місцевою владою, яка мусила хоч якось виходити з критичної ситуації. Варто зазначити, що облгази опинились у ситуації між молотом і ковадлом: «Нафітогаз» забороняє давати паливо боржникам, а закон «Про забезпечення теплом» навпаки забороняє припиняти постачання газу в опалювальний період. 

    У Херсоні також два підприємства надають тепло до осель: комунальне «Херсонтеплоенерго» і державне АТ «Херсонська ТЕЦ». Кожне з цих підприємств забезпечують теплом близько половини міста. Якщо комунальники розпочали опалювальний сезон вчасно, то державне підприємство тільки днями увімкнуло свої потужності. Причина та сама – заборгованість. Лише 14 листопада у цьому обласному центрі почали подавати опалення в дитячі садки, школи і лікарні, а вже згодом - і в житлові будинки. Голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв пообіцяв до вихідних повністю забезпечити теплом усіх споживачів. Але як повідомили «Главкому» у міськраді, станом на 17:00 п’ятниці, держпідприємство забезпечило теплом лише 54% будівель, які перебувають під їхньою опікою.

    Проблемою є і зношене устаткування ТЕЦ, які через хронічну нестачу коштів через борги не можуть надавати якісні послуги. До того ж, як зауважують у міськраді Херсона, тривалий час держава не дозволяла приватизацію ТЕЦ. «У Херсонської ТЕЦ заборгованість 355 млн грн. Їх без реструктуризації боргів ніхто брати не захоче», - коментує «Главкому» ситуацію в Херсоні перший заступник міського голови Херсона Ігор Козаков.

    Між тим, зовсім не держава винна у подібних проблемах із заборгованостями, зокрема і у маленькій Смілі. Про це заявила секретар Комітету Верховної Ради з питань ПЕК Вікторія Войціцька. На її думку, головна провина лежить на місцевій владі і приватних підприємствах, які ця влада не змогла контролювати. «Кілька років приватні, з дозволу сказати, бізнесмени збирали кошти з населення. З «Нафтогазом» не розраховувалися, гроші розкрадали…», -  пояснила ситуацію нердеп у Facebook.


    Газ для українських підприємств постачає «Нафтогаз». Але через борги у 8,8 мільярдів гривень компанія не видає так звані номінації 22 теплопостачальникам по всій країні (Фото: AFP)
    Газ для українських підприємств постачає «Нафтогаз». Але через борги у 8,8 мільярдів гривень компанія не видає так звані номінації 22 теплопостачальникам по всій країні (Фото: AFP)

    Що далі?

    Нардеп Войціцька не бачить простого вирішення проблеми. «Складно говорити, що можна зробити у настільки запущеній ситуації. Серед «пожежних» заходів напрошується хіба що «київський» варіант. Профінансував же Державний бюджет частину боргів Києва за тепловий газ», - каже вона.

    Іншим виходом із ситуації може бути передача горе-підприємств у власність територіальних громад. Але через величезні борги зараз ці підприємства ніхто під свою опіку брати не хоче. Ситуація у Смілі – яскраве підтвердження цьому. «Вихід – це якщо уряд візьме на себе боргові зобов’язання і передасть підприємства територіальним громадам», - ділиться міркуваннями Ігор Козаков.

    Ще один варіант – побудова невеликих котелень, які були би на балансі теплопунктів. «Давайте подивимося на те, як вирішили проблему у країнах Балтії на початку 90-х, адже у них були такі самі багатоповерхівки як і у нас», - каже Ігор Козаков. У Латвії, наприклад, багато людей відмовилися від централізованого опалення.

    Та поки ці варіанти - теорія. А ухвалюючи політичні рішення про подачу теплопостачання, влада лише погіршує ситуацію. Оскільки якщо постачання газу здійснюються без номінації «Нафтогазу», то це може призвести до судових позовів від компанії на адресу надавачів послуг, адже монополіст вважає такі дії незаконним відбором газу і вдаватиметься до санкцій.

    Хто ж повертатиме борги «Нафтогазу»? Це питання підняв керівник компанії «Черкасигаз» Сергій Буян під час засідання комісії щодо ситуації з теплопостачанням у місті. «Хто візьме на себе витрати пов’язані з черговою крадіжкою природнього газу смілянськими тепловиками?», - запитав Буян, нагадавши, що компанія «потерпає від цих крадіжок не перший рік» і заборгованість Сміли сягає десятків мільйонів гривень.

    Яна Степанковська, Михайло Глуховський, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ