Масі Найєм розповів про свого друга, якого привіз з війни

Відомий український адвокат і захисник України Масі Найєм розповів про життя після травми, яку отримав на війні. В одному з боїв військослужбовець втратив око.

Масі Найєм зізнається, минулого Нового року ставив перед собою звичайні плани та цілі. Всі вони переважно були повʼязані з бізнесом. «Попри війну вдалося розширити команду та зберегти бізнес. Більше нічого не планую. Після поранення хочеться знайти місце, де я буду корисним, бо війна не закінчилась, – коментує Масі Найєм у програмі «Ранок Вдома». – Ба більше, зараз я не маю права займатися юридичною діяльністю, оскільки я – військовослужбовець. Поки займаюся громадською організацією, яка допомагатиме ветеранам. Розумію, що це те, що триматиме мене тут».

Компанія Масі Найєма створила громадську організацію, з метою допомагати військовим ветеранам – розв'язувати юридичні проблеми: «Ми усі розуміємо, що вдячність суспільства – це добре, але там де починається бюрократія – там купа проблем. Військовим трохи складно, бо послуги не завжди надають з повагою до ветеранів. Всі нюанси можна виправити. Головне, щоб була воля тих, від кого це залежить.

Та й після отриманої на війні травми життя бізнесмена і ставлення соціуму до нього змінилися. . Сам Масі Найєм запевняє – для гармонійного співіснування у суспільстві йому, людині з певною вадою, не потрібно особливих умов, лише повага і спілкування.

«Розмова на рівних, коли зі мною продовжують говорити, як зі звичайною людиною. Суспільство зараз дуже вдячне. Це дивує і підтримує. Я коли їздив на операцію в Європу, то здивувався реакції поляків. Вони нажахані, в Києві ця травма якось простіше сприймається. Я розумію, що темп війни не дає можливості тобі драматизувати. Це мої переживання, але в масштабах країни таких історій багато. Тому я перемикаю увагу і намагаюся бути корисним, працювати на перемогу тут», – розповів Масі Найєм.

Також адвокат розповів про свого друга – пса Бармалєя, якого привіз з війни кілька років тому: «У березні 2016 року, коли ми зайшли на позиції під Горлівкою, цей пес до нас прибився. Коли ми переїжджали в авдіївську промзону, він біг за нами кілька кілометрів. Я не витримав і попросив побратимів зупинитися у безпечному місці, щоб забрати його. Пес сам заскочив до нас в машину, з того часу ми нерозлучні. Я дійсно щасливий від того, що в мене вистачило сміливості його забрати».

Найєм каже, що нині все його життя обертається навколо собаки: «Це я в нього вдома живу, я його водій і його гувернантка. Якщо серйозно, то пес – це безумовна любов. Так склалося, що все в моєму житті будується навколо собаки. Треба повертатись вчасно додому, зранку гуляти, брати його з собою на роботу. Словом, він як справжній друг, завжди зі мною».