У Бельгії добровільно, з допомогою евтаназії пішла з життя паралімпійська чемпіонка-2016

У Бельгії провели евтаназію учасниці Паралімпійських ігор в Лондоні і Ріо-де-Жанейро Маріці Верворт. Спортсменці було 40 років.

У 14-річному віці у Верворт діагностували прогресуючу тетраплегію – руховий параліч рук і ніг, причиною якого став рідкісний порок шийних хребців.

У ході лікування Верворт почала займатися баскетболом на візках, пізніше – тріатлоном. Коли її стан погіршився і заняття тріатлоном стали неможливими, вона почала займатися спринтом на візках. У цій дисципліні вона виграла стометрівку на Паралімпійських іграх 2012 року і здобула срібну медаль на дистанції 200 метрів.

З плином часу захворювання Верворт продовжувало прогресувати: воно викликало сильні болі, через які до кінця життя спортсменка майже не могла спати. У Верворт також почалися епілептичні припадки – під час одного з них в 2014 році вона впустила собі на ноги каструлю з окропом, через що чотири місяці провела в лікарні.

Перед Паралімпіадою 2016 року Верворт дала інтерв'ю, в якому, зокрема, назвала Ріо-де-Жанейро своїм останнім бажанням і сказала, що почала замислюватися про евтаназію – багато ЗМІ зробили висновок, що вона має намір пройти процедуру відразу після Олімпіади. Верворт виграла в Ріо дві медалі – срібну та бронзову; пізніше вона заявила, що її слова були неправильно витлумачені і що час для евтаназії поки не прийшов.

У грудні 2017 року Верворт в інтерв'ю газеті The Telegraph сказала, що більше не хоче страждати. «Тепер мені дуже важко. Я стаю все більш пригніченою. Раніше я так себе не відчувала. Я багато плачу. Всю ніч у мене були судоми. Поруч знаходився мій невролог – вона сказала, що це не напади епілепсії, це крик мого тіла».

Верворт завжди відкрито захищала право людей на евтаназію. Сама спортсменка пройшла формальні процедури, що дають їй право на добровільне позбавлення життя, ще в 2008 році і пізніше підкреслювала, що саме це дозволило їй чітко розуміти, що «її власне життя знаходиться в її руках».

«Мені здається, самогубств було б менше, якби евтаназія була легалізована в кожній країні. Я сподіваюся, кожен бачить, що це не вбивство, навпаки, право на евтаназію дозволяє людям жити довше», - говорила Верворт у 2016 році, підкреслюючи, що сама б давно наклала на себе руки, якби не можливість евтаназії.

«Я просто намагаюся жити день за днем і насолоджуватися маленькими радощами. Коли цей день настане – поганих моментів стане більше, ніж хороших – у мене є необхідні документи», - говорила спортсменка.