Головний санітарний лікар про смерть після вакцини, «побочку» та третю дозу

Європейський Союз цього тижня виключив Україну із «зеленого» списку країн, для громадян яких досі були відкриті кордони. Причина – надвисокі темпи захворюваності на Covid-19. Як не прикро визнавати, ця новина була очікуваною. Під час третьої хвилі пандемії в Україні один за одним встановлюються антирекорди захворюваності та смертності. Майже усі регіони країни нині перебувають у червоній зоні карантину, яка передбачає значні обмеження для громадян.

Хто відповідальний за коронавірусний колапс: влада, яка не змогла запобігти черговій хвилі заражень, чи громадяни, які за давньою українською традицією хрестяться (у нашому випадку вакцинуються) лише тоді, коли вже гримить та блискає? На це питання сьогодні навряд чи можна отримати однозначну відповідь.

Проте нині і влада, і громадяни мали б перейнятися тим, як запобігти наступній хвилі. Без аналізу допущених помилок такого сценарію точно не уникнути.

Саме тому вже сьогодні варто з’ясувати: хто відповідатиме за підробку та продаж сертифікатів вакцинації від Covid-19? Які з вакцин найефективніші, а які мають найбільше «побочки»: де правда, а де міфи в історіях про щеплення, які заполонили інформпростір? І врешті-решит, коли для українців буде доступною бустерна доза?

Ці та інші питання «Главком» поставив головному державному санітарному лікарю України Ігорю Кузіну. Наша зустріч відбулась минулого тижня, у день, коли в країна зафіксувала рекорд смертей від коронавірусу – 833 особи за добу.

Пане Ігорю, які останні дані щодо кількості вакцинованих проти коронавірусу українців?

Одну дозу отримали близько 11,6 млн людей, дві дози – 8 млн людей. Безумовно, ми порівнюємо ці цифри з іншими країнами світу, і Україна, відверто, не є лідером з вакцинації. Це дійсно сумна новина для нас усіх. Але є позитивний момент: за останні декілька тижнів наші темпи вакцинації вийшли на перші позиції у світі. І на сьогодні понад 30% населення відповідно до планів дорожньої карти завершили курс вакцинації від Covid-19.

Для нас у цій статистиці ключовою є інформація у розрізі груп ризику. Зараз близько 86% працівників сфери освіти вакциновано, 85% медичних працівників, у випадку деяких центральних органах виконавчої влади маємо 90-92% вакцинованих. Якщо говорити про людей пенсійного віку, то ситуація не така райдужна. Громадяни віком 60 і більше років вакциновані в середньому десь на 20-25%, і чим старший вік, тим менший відсоток вакцинованих. Наприклад, лише 17% людей віком 70 і більше років вакциновані.

Наскільки можна довіряти цим даним? Адже журналістам відомі реальні історії, коли цілі колективи організовано купували сертифікати про вакцинацію.

Насправді, в кожній з цих груп є певний відсоток похибки даних. Ми це розуміємо. Для того, щоб мінімізувати його, ми використовуємо декілька джерел інформації. Перш за все, наприкінці кожного дня з кожного району, із кожної мобільної бригади, з кожного центру вакцинації до нас надходить інформація про кількість проведених щеплень. Ми бачимо кожного дня кількість вакцин, яка була використана. Тобто бачимо потенційну різницю між використанням вакцини та між проведеними щепленнями. Ми також бачимо, скільки відповідних записів було внесено до електронної системи охорони здоров’я. Останнє, напевно, є найважливішим, тому що внесення факту щеплення до електронної системи охорони здоров’я є вже юридично підтвердженим фактом проведеної вакцинації. І внесення неправдивих даних або, наприклад, генерація, підробка сертифіката – це вже кримінальне правопорушення. Інколи спостерігаємо чисто людську помилку у внесенні даних, такі помилки виправляються. Але здебільшого ми не спостерігаємо якихось суттєвих або системних підтасувань. До того ж ми, принаймні декілька разів на квартал, робимо ще повторну звірку або верифікацію груп ризику.

В освітян, наприклад, відбувається певна ротація кадрів: хтось звільняється, хтось влаштовується на роботу. Такі звірки відбуваються у співпраці або з департаментами охорони здоров’я, або з обласними державними адміністраціями, або з профільними міністерствами та відомствами. Загалом ми довіряємо даним, які до нас надходять. Якщо вам відомі випадки придбання документів про вакцинацію, то я закликаю одразу повідомляти про це правоохоронців.

«Людина у реанімації залюбки розповість, чи вакцинована вона»

Не так давно ви закликали людей, які купили сертифікат, а тепер хотіли б вакцинуватися по-справжньому, не боятися та звертатися у пункти щеплення. Таким порушникам начебто гарантований захист, якщо вони зізнаються у цьому. Але при цьому є проблема: вони все ж таки у підсумку матимуть судимість.

На сьогодні, на жаль, так. Ми дійсно розуміємо, що використання підроблених документів – це кримінальне правопорушення. Навіть та людина, яка сприяє слідству, яка повідомляє про те, де вона придбала цей документ, особливо коли буде доведено факт користування ним, все одно підпадає під кримінальну відповідальність. А факт користування підробленим документом є додатковою обтяжувальною обставиною. Сьогодні, на жаль, не існує механізму амністії від таких кримінальних справ. Зараз обговорюється механізм потенціальної амністії для порушників. Це питання вирішується на найвищому рівні.

Ми готові підтримати відповідні законопроєкти. З іншого боку, коли ми кажемо про ринок підроблених документів, то я не вважаю, що він фокусується навколо електронної системи охорони здоров’я. Внести неправдиву інформацію до цієї системи вкрай важко. Кожен лікар має свій електронний цифровий підпис, коли він вносить дані до системи, він відповідає за це. Водночас переважна більшість підроблених довідок та порушені через це кримінальні справи стосуються шахрайства. Тобто йдеться про підробку самого типу документу без внесення відповідних даних до електронної системи охорони здоров’я.

Поясніть для чайників. Яка ж тут проблема: медики вакцину не вводять, препарат просто виливають, а інформацію про нібито зроблене щеплення вносять у базу даних. Як тут довести, що справді стався злочин?

Перш за все, це питання слідства. Сам пацієнт може зізнатися, що це він просив лікаря не вводити вакцину. Повірте, людина, яка перебуває на реанімаційному ліжку або під апаратом штучної вентиляції легень, залюбки розповість, чи вона вакцинована.

Яка реальна кількість таких випадків: коли «вакциновані» у реанімації зізнаються, що насправді вони купили сертифікат?

Ми зараз збираємо інформацію лише про кількість вакцинованих, які перебувають в медзакладах. Але розуміємо, що такі випадки, про які ви кажете, можуть бути. Зараз на рівні Міністерства охорони здоров’я створюється робоча група, яка комплексно буде вивчати питання смертельних випадків хворих на Covid-19 серед вакцинованих. Ця робоча група буде розбиратися з тим, чому так відбувається.

Зайдемо з іншого боку. Яка кількість вакцинованих має важкий перебіг коронавірусної хвороби, скільки щеплених потрапили до реанімації?

Серед вакцинованих (шпиталізуються) – це ті люди, які нещодавно отримали щеплення. Тобто в них ще не сформований імунітет. По суті, їх повноцінно вважати захищеними не можна. 98-99% тих, хто перебуває у палатах інтенсивної терапії, – невакциновані. З 1 червня 2021 року серед тих, хто був шпиталізований, вакцинованих принаймні однією дозою – 47 тис. громадян. Вони або не повернулися за другою дозою, або просто її нещодавно отримали.

«Главкому» відомий випадок, коли пацієнт отримав щеплення тоді, коли вже був інфікований коронавірусом. Такі випадки – це наслідок того, що пацієнти перед вакцинацією не консультуються зі своїм лікарем? Таких історій багато?

Насправді людина, коли вона звертається за щепленням, повідомляє про свій стан здоров’я. Звичайно, вона сама має звернути увагу на своє самопочуття, лікар її також з цього приводу опитує. Не допускається вакцинація осіб, які мають температуру тіла 38 градусів і вище. Тому найчастіше хворі на Covid-19 не йдуть на вакцинацію хоча б за показником підвищення температури.

Якщо людина невакцинована і захворіла, то вакцинацію слід відкласти до моменту завершення хвороби, принаймні, на два тижні. Рекомендації проводити додаткове тестування або додаткові лабораторні обстеження перед проведенням вакцинації наразі не мають сенсу. Найближчим часом рішення про необхідність таких тестувань точно ухвалюватися не буде.

«Усі розслідування випадків смерті зв’язку з вакцинацією не виявили»

Які останні дані щодо кількості померлих після вакцинації? Що виявляють розслідування цих випадків, від чого саме померли люди?

У нас у країні доволі ефективна система фармакологічного нагляду за несприятливими подіями після імунізації. Будь-яке порушення стану здоров’я вважається несприятливою подією після імунізації. Для того, щоб фіксувати типові або нетипові прояви, запроваджується спеціальна система. Її суть доволі проста: про будь-які проблеми зі здоров’ям, які спостерігаємо впродовж тридцяти днів після введення щеплення, треба відзвітувати або лікарю, який веде пацієнта, або самому пацієнту. Пацієнт може зайти на спеціальні ресурси, повідомити про те, що у нього, наприклад, на десятий день ось такі симптоми, які викликають хвилювання.

Система фармакологічного нагляду працює в електронному форматі. Уся отримувана інформація акумулюється на рівні Державного експертного центру МОЗ. За останніми даними, десь 0,018% пацієнтів від загальної кількості щеплених мають несприятливі події після імунізації. Переважна кількість – це несерйозні випадки. Летальних випадків впродовж 30 днів після імунізації було 124. Тобто це ті випадки, коли людина мала вакцинацію в анамнезі, і вона померла впродовж тридцяти днів після проведення вакцинації. Такі випадки підлягають окремому розслідуванню. Окремо наголошую, що тут не йдеться про причинно-наслідковий зв’язок із вакцинацією. Всі завершені розслідування (випадків смерті) зв’язку з вакцинацією не виявили.

Сьогодні вже є достатній масив даних, аби повідомити, які вакцини краще переносяться, які – гірше? Для яких вакцин здебільшого характерні несприятливі події після імунізації?

Науково доведених даних про те, які вакцини переносять краще або гірше немає. Наразі в нас є лише статистика несприятливих випадків після імунізації. Але знову ж таки, вона не говорить про те, що якась вакцина погана або викликає побічні реакції. Йдеться про індивідуальну реакцію людини на препарат. А реакція може бути на будь-яке щеплення, не лише від Covid-19.

Якщо ми говоримо конкретно про несприятливі події після імунізації проти коронавірусної хвороби, то CoviShield з початку вакцинальної кампанії дала десь 0,02% несприятливих випадків від загальної кількості повідомлень про такі випадки після щеплення. Вакцина CoronaVac – десь 0,008%. Вакцина Pfizer – 0,001%, AstraZeneca – 0,02%, Moderna – 0,01-0,02%.

Які запаси вакцин проти коронавірусу в Україні сьогодні є. Наскільки їх достатньо? І які вакцини будуть в Україні доступні наступного року?

У 2021 році Україна використовувала велику кількість різних вакцин. Це Moderna, CoviShield/AstraZeneca, CoronaVac, Pfizer. Використання широкого спектра вакцин вимагає складнішого логістичного процесу стосовно її доставки, знань для медпрацівників щодо використання кожного типу. Тобто це майже навчання з нуля для кожного типу вакцини. Ми очікуємо що до кінця цього року ми будемо отримувати ще Pfizer відповідно до тих контрактів, які у нас укладені. До кінця 2021 року плануємо поставки понад 10 млн доз цієї вакцини. Ці дози поставлятимуться рівними партіями кожного тижня й одразу розвозитимуться у регіони. Є в планах поставки вакцин за механізмом Covax. Переважно це буде Moderna. Перша партія цієї вакцини уже прибула. Механізм Covax, на жаль, ще не представив свої плани щодо поставок вакцин на наступний рік. Там ситуативно приймаються рішення.

Якщо говорити про типи вакцин, у наступному році ми плануємо залишати таку ж саму модальність – з перевагою на CoronaVac і на Pfizer, плюс отримання вакцини Moderna за програмою Covax.

Перемовини з іншими виробниками ведуться. Однак зараз потенційно законтрактованої кількості вже за поточними контрактами вистачає для того, щоб рівно працювати у 2022 році.

У вересні вчений-біофізик Семен Єсилевський повідомив, що через сплив терміну придатності доведеться знищити 3 млн доз вакцини AstraZeneca.То скільки знищено чи буде знищено?

Відповідно до законодавства, забороняється використання вакцини з протермінованим терміном придатності. В Україні є чіткий контроль за терміном придатності кожної серії та кожної партії вакцини. Вакцина AstraZeneca підлягає утилізації – переважно та, яку ми отримали за рахунок гуманітарної допомоги. Поки складно сказати, скільки її було утилізовано, оскільки ця вакцина була розіслана областями. По кожному з пунктів щеплень відбувається звірка даних. Зараз ми говоримо про (утилізацію) партій вакцини, які мали термін дії до кінця жовтня, це близько 500 тис. доз. Якщо ми будемо дивитися на інші залишки цієї вакцини, то з терміном придатності до 30 листопада є близько 800 тис. доз AstraZeneca. З тими темпами вакцинації, які є зараз, шансів на її утилізацію небагато. Маємо надію, що її встигнуть використати. Ці вакцини ми отримали в межах міжнародної гуманітарної допомоги, гроші платників податків України на неї не використовували.

Я бачу декілька причин, чому люди не бажають вакцинуватися другою дозою (AstraZeneca). Перш за все, це доволі великий інтервал між введенням першої та другої дози. Та ж AstraZeneca може вводитися з інтервалом від 4 до 12 тижнів. І попри те, що МОЗ рекомендувало використовувати мінімальні інтервали між введеннями двох доз вакцини, на жаль, часто зустрічаємо випадки, коли застосовувався максимальний інтервал. Така проблема саме цієї вакцини.

Тому багато людей обирають вакцини з мінімальним інтервалом для того, щоб швидше щепитися. Серед тих вакцин, які люди обирають найбільше, – CoronaVac. Вона дозволяє інтервал між дозами у 14 днів. Це перша причина того, чому не обирають AstraZeneca. Друга – антивакцинаторські настрої. Антивакцинатори говорять про тромбози, пов’язані з введенням AstraZeneca. Але багато їхніх повідомлень не підкріплені якоюсь доказовою базою, науковими дослідженнями. Хоча таких повідомлень в інфополі було достатньо, аби дискредитувати вакцину.

Окрім випадку з утилізацією 500 тис. доз AstraZeneca, чи були ще випадки знищення вакцин?

Серед вакцин, які до нас приходили як гуманітарна допомога, – не було. Зараз є партія вакцини Pfizer, яка перебуває на карантині, оскільки вона була доставлена з порушенням холодового ланцюга. Вона їхала до Харкова. Нині триває судовий процес між логістом та постачальником. Ідеться про утилізацію 34 тис. доз вакцини, про які повідомлялося ще у вересні.

Якою, власне, є ця процедура утилізації вакцини, де вона прописана?

Є стандартна процедура утилізації імунобіологічних препаратів. Вакцина забирається з областей і після того передається на утилізацію до профільної організації. У чинних нормах ця процедура доволі детально прописана.

«Бустерна доза наразі не рекомендована»

Зараз зустрічаються випадки, коли люди після щеплення китайською вакциною роблять вакцинацію Pfizer або Moderna. Наскільки це законно і чи можна кваліфікувати такі випадки як «бустерну дозу»?

Вакцинація має бути доказовою. Використання бустерних або додаткових доз має регулюватися. МОЗ разом з Національною технічною групою експертів з питань імунопрофілактики (НТГЕІ) доволі чітко з цього приводу висловили свою позицію. Сьогодні, відповідно до останнього рішення цієї групи, в Україні рекомендовано отримати так звану додаткову дозу тим, хто має проблеми з імунітетом, або людям, які проходять гормональну терапію, що знижує імунітет. Введення бустерної дози не для груп ризику, які не задіяні в обслуговуванні населення, або не є медичними працівниками наразі не рекомендовано.

Якщо ми будемо казати про змішування вакцин, то я би радив все ж таки дотримуватися вимог доказової медицини – використовувати комбінації, які довели свою безпечність. Наразі змішування дозволено мРНК-вакцин (Pfizer, Moderna). Також можна змішувати векторні з мРНК. Наприклад, перша доза AstraZeneca, а друга вакциною мРНК. Якщо ж є вакцинація CorovaVac, то коли після першої дози цієї вакцини робиться друга доза якоюсь альтернативною, то це якийсь експеримент над собою. Я не раджу такого робити, бо це не відповідає протоколам та інструкціям.

То чи відомі вам випадки змішування вакцин або введення їх більше двох доз? Наскільки їх багато?

В електронній системі охорони здоров’я ми бачимо загальну кількість проведених щеплень. Доступ до персональної інформації є лише у лікаря, який лікує пацієнта, або у вакцинальної бригади, яка проводить щеплення. Щодо таких випадків, на жаль, в мене немає інформації та звернення про них не надходили. Але можу сказати, що такі випадки – це порушення. Відповідатиме за це медпрацівник, який проводить щеплення, якщо він знає, що людина вакцинувалася до цього іншим типом вакцини.

І все ж питання бустерної дози для українців досі не вирішено? Коли його слід очікувати?

Національна технічна група експертів позаминулого тижня провела чергове засідання і розглянула питання бустерної дози, є рішення, яке ще має бути затверджене міністерством. Так от, Національна технічна група пропонує, по суті, такі речі: на рівні держави має бути встановлено декілька нових дефініцій, які, по суті, раніше ми називали одним словосполученням «бустерна доза».

По-перше, це дефініція, яка стосується додаткової дози. По-друге, це дефініція, яка стосується ревакцинальної дози. Ревакцинальна або бустерна доза – це та доза вакцини, яка вводиться з метою посилення імунної відповіді. Тобто коли людина, наприклад, отримала повний курс щеплення, але через дев’ять місяців чи рік у неї вже згасає імунна відповідь на повне щеплення. Якщо мова про додаткову дозу, то це доза вакцини, яка може вводитися з метою кращого захисту осіб, які за станом свого здоров’я мають нижчу ефективність дії вакцини. Тобто, по суті, це люди, які важко хворі, або які отримують гормональну терапію, або онкохворі. Також Національна технічна група експертів рекомендує введення додаткової дози вакцини для людей, які мають імунодефіцитні стани, тобто це лейкози, імуносупресія при ВІЛ-інфекції або інші стани.

Друге рішення, яке також було прийнято, полягає у тому, що додаткова або ревакцинальна доза може бути рекомендована для людей, які виїжджають за межі країни, якщо країна, яка їх приймає, ставить таку вимогу.

І третє рішення: якщо особи віком 60 і більше щепилися двома дозами вакцини на вірусній платформі, в Україні це CoronaVac, то їм рекомендовано ввести додатково третю дозу, враховуючи, що в них може формуватися слабка імунна відповідь.

Чи є країни, які вже сьогодні вимагають щеплення третьою дозою вакцини?

На законодавчому рівні деякі країни розглядають це питання, однак офіційно ще такої вимоги ні від кого немає.

Найменший відсоток щеплень, за інформацією Національної служби здоров’я України (НСЗУ), нині у сільських жителів. Є випадки, коли у сімейного лікаря 1 тис. клієнтів, але серед них – жодного вакцинованого! Що робить МОЗ, аби вплинути на таких медиків?

Основна стратегія первинної ланки медицини полягала у тому, що сімейні лікарі мають опікуватися здоров’ям тих, з ким підписали декларації. НСЗУ зробила основний фокус уваги якраз на первинку. Дійсно, не усі сімейні лікарі ефективно пропагують вакцинацію. Це правда, що у деяких областях є такі (сімейні лікарі), які мають нульові показники вакцинації своїх пацієнтів. Коли ми на це звернули увагу, то виникла ініціатива створити дашборди (онлайн доступ до баз даних), щоб ідентифікувати лікарів, які не проводять роботу на належному рівні. Це означає, що лікарі не телефонують своїм декларантам, не інформують про вакцини, не запрошують людей вакцинуватися. Іншими словами, вони не виконують вимоги наказу МОЗ України №504 про порядок надання первинної медичної допомоги. Зараз ми працюємо над інформаційною просвітницькою роботою для лікарів.

Чому така протидія саме з боку окремих медиків?

Серед основних гіпотез: лікарі-антивакцинатори – це ті, які промотують відверто недоказову медицину, або ті, хто просто безвідповідально ставиться до виконання стандартів.

Збираєтеся переконувати розмовами чи все ж будете вдаватися до санкцій?

На цьому етапі ми детальніше вивчатимемо ситуацію. Після цього, звичайно, ініціюватимемо застосування санкцій. Основна санкція, яка може бути, – це припинення контракту НСЗУ з таким медичним працівником через порушення ним порядку надання первинної медичної допомоги.

Поясніть, чому окремі церкви під час епідемії не рятують своїх вірян від напасті, а прискорюють їхню зустріч з Богом? За найнижчими показниками вакцинацій лідирують Волинь, Прикарпаття, Рівненщина, Закарпаття. Це області, у яких дуже сильні позиції церкви Московського патріархату. Чи проводить міністерство роботу із релігійними організаціями, як це відбувається?

Ми помічаємо цю тенденцію (з поширенням антивакцинаторських настроїв), яка стосується Московського патріархату. Основний фокус, який є зараз в Міністерстві охорони здоров’я, – це прицільна робота зі Всеукраїнською радою церков. Уже виходила спільна заява цієї організації з МОЗ щодо необхідності вакцинації. Було декілька раундів звернень очільників і представників різних конфесій до своїх вірян щодо вакцинації. Почали запускатися центри вакцинації у самих церквах, наприклад, в УГКЦ. Тобто інші конфесії максимально долучаються до цієї кампанії, у тому числі у віддалених селах. Є пілотні проєкти: саме церкви у регіонах допомагають в тому числі під час розслідування спалахів коронавірусної хвороби. Якщо говорити стосовно Московського патріархату, то ми бачимо проблеми з ними в комунікації. Це актуальне і проблемне питання для нас.

Рада Церков часто просить надавати їм регулярно матеріали для орієнтування вірян: зокрема інформацію, куди звертатися, як звертатися. Віряни доволі часто запитують про оновлену доказову базу ефективності вакцин або їх склад.

В Україні іноземці вакцинуються безплатно?

Є два типи іноземців. Ті, які мають посвідку на постійне проживання або статус біженців, і ті, які мешкають в Україні тимчасово. Якщо іноземець має посвідку на постійне проживання в Україні, він може вакцинуватися за тією ж самою процедурою, що і українець.

А от другий тип громадян має сплатити за саму процедуру вакцинації: за роботу медиків, витратні матеріали, шприц, наприклад.

«Українські вакцини: жодна з розробок не перебуває на стадії випробування»

Очільник МОЗ Віктор Ляшко повідомляв, що наприкінці 2021 року стануть відомі дедлайни виробництва української вакцини проти Covid-19. Чи проводяться її випробування нині?

У нас зараз є декілька основних ініціативних груп, які займаються розробкою вакцини. Перш за все, це група професора Комісаренка у Києві, а також група академіка Андрія Сибірного у Львові. Їхні проєкти фінансуються в рамках Національного фонду наукових досліджень, і вони знаходяться на різних стадіях. До кінця року будуть представлені перші результати досліджень. Є також декілька приватних структур, які проактивно працюють саме над українською вакциною, переважно це команда дослідників з фармкомпанії «Індар» та фармкомпанії «Лекхім».

Жодна з цих розробок не перебуває на стадії доклінічного або клінічного випробування. Тобто про клінічні дослідження ще не йдеться, ніхто про це до нас не звертався.

ЄС уже виключив Україну із «зеленої зони» карантину через високі темпи розповсюдження коронавірусу. Чи посилюватиме Україна натомість свої карантинні вимоги до тих, хто приїжджає до нас?

Зараз у постанові Кабінету міністрів №1236 (про карантинні обмеження) є повний перелік обмежень, які стосуються саме перетину кордону. Світове товариство рекомендує обережно підходити до повної заборони або обмеженнях при перетині державного кордону. Є загальна рекомендація – максимальна свобода для пересування людям, які мають повний курс щеплення. Ми слідкуємо за ситуацією у Росії, Індії. У нас залишається вимога обов’язкової самоізоляції протягом 14 днів для тих, хто прибув з території цих двох країн. Причому без можливості достроково завершити карантин. Щодо громадян з інших держав, які перетинають наш кордон, то є вимога, щоб вони були вакциновані, а також мали свіжий результат ПЛР-тесту після перетину нашого кордону.

Що означає для українців видалення нас із «зеленої» зони?

Є універсальне визнання того, що громадянин України може подорожувати вільно з використанням сертифіката про вакцинацію. На нього не поширюються додаткові вимоги щодо самоізоляції та необхідності перебувати в якійсь обсервації при перетині держкордону. Такі ж норми застосовуються до країн-членів Європейського Союзу, і у тому числі до деяких країн-сусідів ЄС.

Враховуючи погіршення епідемічної ситуації, ЄС один раз на два тижні переглядає цей перелік країн «зеленої зони» і, відповідно, він може приймати рішення про виключення і включення до неї… Я би хотів сфокусуватися на тому, що для того, щоб нас таки не виключали із «зеленої» зони карантину, має відбуватися вакцинація.

Минулого тижня кричущий випадок стався у Миколаївській інфекційній лікарні. Головна лікарка цієї установи Світлана Федорова розповіла, що вночі до лікарні вдерлися люди, які вимагали негайно надати кисневу допомогу пацієнтці у важкому стані. Лікарка назвала ситуацію з киснем в області критичною. Уже нібито мали запрацювати усі потужності, але проблема існує. Чому?

Спалах, який ми зараз фіксуємо, викликаний штамом «Дельта». Хворий, уражений цим штамом, потребує у п’ять-шість разів більше кисню, ніж у попередні хвилі, коли люди інфікувалися штамом «Альфа». Навантаження на систему киснепостачання зросло у рази. Упродовж літа і осені велася робота стосовно додаткового киснезабезпечення ліжок і лікарень. Додатково киснем було забезпечено 38 тис. ліжок за рахунок централізованих систем. Додатково було встановлено понад 130 кисневих станцій, понад 150 кріогенних газифікаторів. Було також зроблено доволі багато того, що стосується звільнення від податків і зборів на кисень медичний і технічний. Також з березня було дозволено використовувати технічний кисень, якщо його основні характеристики відповідають медичному.

Відомо, що два основних доволі великих виробники кисню були змушені зупинитися на профілактичні регламентні роботи. У цей час система охорони здоров’я недоотримала близько 800 т кисню, які є критичними під час нинішньої хвилі. Щоб перекрити потребу у кисню, МОЗ налагодив постачання кисню додатково. Були поставки кисню з Польщі, з підприємств групи «Метінвест», також постачали нам кисень «АрселорМіттал», Дніпровський металургійний завод. З кінця жовтня також було налагоджено поставку кисневих балонів. 28 жовтня один з великих виробників, приватне акціонерне товариство «Лінде газ» повністю відновив свою роботу після проведення усіх планових робіт. З 1 листопада відновило свою роботу дочірнє підприємство «Мессер Україна». Це надвеликий виробник, майже 700 т кисню на тиждень повернулося до системи. Тому зараз завад у киснепостачанні на рівні лікарень немає.

«Через Сovid-19 ми виявляємо менше туберкульозу, ВІЛ і гепатитів»

Центр громадського здоров’я повідомив, що в Україні тепер достатньою мірою не виявляється туберкульоз. І сталося це через Covid-19. Тобто, ситуація з цією хворобою загострюється? Як ви можете прокоментувати цю інформацію?

Напевно, в усьому світі система охорони здоров’я дійсно страждає від коронавірусної хвороби. Тому що системи епідеміологічного нагляду, рутинна вакцинація населення, рутинна діагностика доволі сильно «просідають» через протидію коронавірусній хворобі. Це пов’язано з декількома основними факторами.

Перш за все тому, що дуже багато медиків перепрофілюються на надання медичної допомоги пацієнтам з Covid-19. По-друге, доволі велика кількість лікарень перепрофілюється або оптимізується для того, щоб надати допомогу пацієнтам з коронавірусом. Тому ми дійсно бачимо, що на рівні неінфекційних хвороб у нас поступово зменшується кількість діагностованих, у тому числі онкохвороб, а також зменшується кількість встановлених діагнозів пацієнтів з хронічними неінфекційними хворобами.

Таке ж саме в нас відбувається з туберкульозом, із ВІЛ-інфекцією, також з вірусними гепатитами, тому що люди дійсно менше звертаються до сімейних лікарів, багато людей пропускають планові візити або просто банально не хочуть звертатися саме до закладів охорони здоров’я. Це загальносвітова тенденція.

Дозвольте на завершення питання про сезонність. Попередні складні періоди коронавірусної хвороби ми спостерігали в Україні минулої весни та восени. Нині штам «Дельта» вирує також восени. Отже, як і минулого року, наступного сплеску варто чекати у березні–травні?

Зараз немає достатніх підстав говорити про те, що Covid-19 має чітко визначену сезонність. Але більшість вчених схиляються до думки, що найоптимальнішою для нього є температура в межах від +5 до +15 градусів за Цельсієм. Тобто, по суті, пік – це осінь і весна. Наразі триває чергова хвиля захворюваності, найбільша за час пандемії. На неї впливає ряд чинників. Перш за все, штам «Дельта», швидкість поширення якого у кілька разів вища у порівнянні із штамом, який був розповсюдженим раніше. Окрім того, на рівень захворюваності впливає початок осені, похолодання: люди більше проводять часу у приміщеннях, де вже не дуже дотримується дистанція, є питання до циркуляції повітря. Якщо ще додати нехтування протиепідемічними правилами та недостатній рівень охоплення вакцинацією, то в таких умовах Covid-19 поширюється значно швидше.

Микола Підвезяний, Михайло Глуховський, «Главком»