Євген Єнін: Підозри отримають не лише ті, хто збив MH-17, а й ті, хто забезпечував політичне прикриття

В дипломатію після трьох років роботи на посаді заступника генпрокурора повернувся Євген Єнін. На Різницькій він займався збором та передачею до міжнародних судів доказів порушення Росією міжнародного права та відповідав за розшук і поверненням в Україну активів, які були виведені вищими посадовцями часів президента-втікача Януковича.

Два місяці тому Єнін став заступником міністра закордонних справ. Тепер він курує справи щодо збитих пасажирських літаків – рейсів MH17 над Донбасом і PS752 в Ірані, а також юридичне переслідування держави-агресора в міжнародних судах.

На початку своєї дипломатичної кар’єри Єнін майже десять років займався придністровським конфліктом. До сфери його відповідальності крім юридичного блоку належить американський та азійський напрями нашої зовнішньої політики, а також консульська служба.

З Євгеном Єніним «Главком» поговорив про перспективи притягнення російського керівництва до кримінальної відповідальності за скоєні злочини, про те, як Україні зберегти підтримку Сполучених Штатів, а також про те, як відкриватимуться кордони після подолання пандемії.

Як ви оціните роль МЗС у протидії поширенню і подоланні пандемії?

На почаптку пандемії в Україну було повернуто понад 300 тисяч наших громадян. Безумовно, це стало своєрідним стрес-тестом для всіх наших служб, закордонних дипломатичних установ, але все ж таки маю визнати, що в переважній більшості наші посли, консули, співробітники відповідних служб міністерства впоралися з цією задачею достатньо добре. Ми ледь не щодня отримуємо листи подяки від різних асоціацій, громад, які відзначають самовідданість наших консульських працівників. Безумовно, траплялись і вельми нестандартні ситуації. Тим не менше, в переважній більшості випадків нам вдавалося зробити набагато більше, ніж робили консули іноземних держав. В тому числі країн розвинутої демократії. Проте цей процес ще не завершено. На превеликий жаль, ми продовжуємо докладати відповідні зусилля з тим, щоб забезпечити повернення в Україну наших громадян та громадян сусідніх держав. Ми намагаємось не залишати напризволяще нікого з тих країн, де гуманітарна ситуація ще тривожніша.

«Відновлення авіарейсів: є позитивні сигнали від Азербайджану, Болгарії, Грузії, Туреччини та Кіпру»

Чиїм коштом відбувалося повернення наших громадян додому?

Частково кошти виділялись зі спеціального бюджетного фонду, частково своє повернення оплачували ті громадяни, які мають фінансові можливості. Траплялись випадки, коли окремим категоріям осіб, які не мали матеріальної можливості компенсувати вартість квитків, активно допомагала місцева громада, посольства. В окремих випадках приємно відзначати чуйність людей, готовність до самопожертви в критичних ситуаціях. Хотів би також позитивно відзначити роль національних авіакомпаній, які часто з гуманітарних мотивів йшли назустріч пасажирам і міністерству.

Чого нам слід очікувати від сезону відпусток?

Ми з досить обережним оптимізмом дивимося на сезон відпусток, активно співпрацюємо з іноземними партнерами, щоб там, де це дозволяє пандемічна ситуація, забезпечити можливість безпечних мандрівок. Але в цьому аспекті все залежить не лише від МЗС, а й від всієї України. Значна кількість країн зараз перебуває в процесі визначення політики щодо відкриття своїх кордонів, в’їзду іноземців, відновлення регулярного авіасполучення і заходів для забезпечення контролю над поширенням хвороби.

Наприклад, значна частина країн здійснює лише контроль за симптомами, а от обов’язкове тестування щодо наявності коронавірусу по прильоту проводять лише Австрія, Китай і Японія, швидкі тести роблять на Кіпрі, Сінгапурі, ОАЕ. Практично у всіх країнах існує вимога щодо самоізоляції по прильоту. В Австрію, Сербію, Чехію можна в’їхати з довідкою про зроблений впродовж останніх 2-4 днів лабораторний аналіз на відсутність вірусу. В найближчій перспективі ми розраховуємо, що країни будуть відновлювати регулярне авіасполучення, тому ми перебуваємо в стадії консультацій. Але безумовно зробити це потрібно так, щоб не ускладнити пандемічну ситуацію в Україні і інших державах. Тут пріоритет – ті країни, які вже відновили регулярне авіасполучення, або ті, які не припиняли його від початку пандемії, а також ті країни, які не мають обмежень на в’їзд громадян України. Ми комплексно відпрацьовуємо відповідні питання на двосторонньому рівні і наразі є позитивні сигнали, які дозволяють очікувати відновлення авіасполучення з Азербайджаном, Болгарією, Грузією, Туреччиною і Кіпром.

Яким чином прийматиметься рішення щодо відкриття регулярного авіасполучення?

Наші дипломати за кордоном перебувають в активному переговорному процесі з низкою іноземних держав, які зацікавлені у відновленні авіасполучення з Україною. І треба сказати, що країни по-різному підійшли до обмеження авіасполучення на період пандемії. Є низка країн, до яких відноситься й Україна, які закрили регулярне сполучення. Сюди також входять Польща Словаччина, Кіпр, Єгипет, Катар, Фінляндія, вони зберегли лише гуманітарні і репатріаційні рейси. Але є й інша досить велика група держав, які зберегли великий пасажиропотік і не закривали регулярне авіасполучення – Франція, Британія, Німеччина, Бельгія, Нідерланди.

Очевидно, що взаємодія між державами, авіакомпаніями та аеропортами буде лише посилюватися до моменту вироблення взаємоприйнятних алгоритмів пандемічного контролю над об’єктами інфраструктури і умовами облаштування пасажирів.

Прийшовши на роботу в МЗС, ви, зокрема, поставили перед собою завдання створити і запустити систему «Електронний консул», яка передбачає надання більшості консульських послуг онлайн. Що саме плануєте запровадити і скільки вам для цього знадобиться часу?

Сьогодні впроваджені деякі речі, які здавались немислимими ще кілька років тому. Цифровізація дозволяє вивільнити час консулів. Наприклад, наші консули вже не формують щоквартально на папері статистичну звітність, яка складається зі 112 видів консульських дій і не надсилають її на зведення до МЗС. Знаєте скільки часу потребувала її підготовка і яких людських ресурсів? Зараз для зведення потрібно кілька секунд, хоча раніше це тривало 2-3 тижні. Сьогодні статистичні звіти надсилаються до центру в момент реєстрації консульської дії.

Крім того, ми активно впроваджуємо такий модуль, як електронна черга. Зараз ми навіть йдемо з випередженням графіку. До кінця року ми планували організувати електронну чергу у 80-ти країнах, але буквально за останній місяць нами впроваджено її вже у 22 закордонних дипломатичних установах. Я дуже вдячний нашим посольствам в Ізраїлі і Німеччині, які висловили готовність виступити пілотами в реалізації цієї ініціативи, на них лягло основне навантаження. Уявіть собі – громадянину тепер не треба їхати заздалегідь, часто долаючи кілька сотень кілометрів лише для того, щоб стати в чергу. Тепер можна просто приїхати у певний час і день з відповідним набором документів.

Крім того, ми активно працюємо над тим, щоб наші консули отримали доступ до додаткових реєстрів, щоб скоротити час на виконання консульських дій, для чого раніше часто було потрібно кілька місяців. В такий спосіб консул зможе зайти з робочого місця до потрібного реєстру і оперативно надати відповідь громадянину, який потребує консульської допомоги.

Минулого тижня ми в МЗС за допомогою системи «Трембіта» налаштували сервісне обладнання для взаємодії «Електронного консула» з інформаційними системами та реєстрами інших міністерств. Крім того, наступного тижня в п’яти закордонних дипломатичних установах ми розпочнемо тестування модулів цієї системи – електронні довідки, електронне громадянство, які через «Трембіту» будуть взаємодіяти з реєстрами МВС. За допомогою цих модулів заявники зможуть дистанційно подавати документи на розгляд і до кінця року плануємо реалізувати он-лайн оплату за здійснення консульських дій.

На початку своєї дипломатичної кар’єри ви десять років займалися придністровським конфліктом. Ви, як каже міністр Кулеба, маєте глибоке розуміння загроз та пасток врегулювання конфліктів. Що спільного і відмінного у нашій ситуацї і ситуації в Придністров’ї?

Найголовнішою відмінністю є безпосередній кордон з державою-агресором. Чинник спільного кордону відіграє ключову роль. Решта складових цих процесів є лише похідними. Моя думка, що крім того, щоб рухатися по шляху реалізації Мінських домовленостей, вкрай важливо розробити Національну стратегію реінтеграції тимчасово окупованих територій і програму мінімізації ризиків від цього конфлікту у всіх сферах – політичній, військовій, економічній, екологічній, а також на всіх рівнях – глобальному, регіональному і місцевому.

«Найближчим часом нас ждуть провокації Росії в акваторії Азовського моря»

Президент уповноважив вас представляти Україну у справах проти Росії, які розглядаються в Міжнародному суді ООН і арбітражних трибуналах з морського права. Скільки загалом і які справи ви супроводжуєте?

МЗС супроводжує на даний момент три справи проти РФ. Дві в Міжнародному арбітражі – так звана мала і велика морські справи. Третя справа перебуває в Міжнародному суді ООН в рамках Конвенції про протидію і заборону фінансування тероризму та усунення всіх форм дискримінації. Кожна з цих справ розглядається з різною частотою і перебуває на різній стадії розгляду. Ми активно залучаємо до цього процесу як внутрішню команду юристів МЗС, так і провідних спеціалістів у галузі міжнародного права зі світовим ім’ям. Крім того, залучені й провідні юридичні компанії.

Після приходу Дмитра Кулеби в МЗС нам вдалося зберегти всю переговорну команду з українського боку. Оскільки забезпечення стабільності і безперервності наших підходів в рамках міжнародних судових процесів є однією з запорук успіху України. Ми кілька тижнів тому подали наш Меморандум до Міжнародного арбітражу у справі про незаконне затримання РФ трьох військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів, які згідно з Конвенцією ООН з Міжнародного морського права користуються абсолютним імунітетом. Тобто існує заборона на будь-яке їхнє затримання, арешт або захід на палубу. Так само незаконним є арешт членів їхніх екіпажів. Цей принцип імунітету військових суден є одним з ключових стовпів міжнародного морського права і всі найбільші морські держави світу з величезною увагою спостерігають за розглядом цього питання в Міжнародному арбітражі.

Російська сторона має три місяці для підготовки відповідних застережень і восени цього року Міжнародний арбітраж має визначитись щодо формату розгляду зазначеного питання. Тобто йдеться про розгляд разом двох стадій процесу (підтвердження юрисдикції і по суті), або про розгляд їх окремо.

За будь-яких умов ми очікуємо на фінальне рішення у 2023 році. Приблизно аналогічні часові рамки і у інших справах.

Рішення Міжнародного морського трибуналу рік тому зобов’язало РФ звільнити наші судна та українських моряків і повернути їх під юрисдикцію України. Але моряків ми повернули не за рішенням суду, а завдяки обміну утримуваними особами. Єдиний висновок, який напрошується – Росія продовжує порушувати міжнародне право безкарно. То ж яку силу матимуть рішення всіх міжнародних трибуналів, які розглядатимуть справи проти РФ?

Ви абсолютно праві, що російська сторона всіляко ухиляється від виконання рішення міжнародних судів. Тим не менше, хочу відзначити, що РФ виконала рішення щодо забезпечення тимчасових заходів – зокрема, звільнивши наших моряків, а через два місяці після цього повернула в Україну і військові судна. На нашу думку, Росія, порушивши принцип невідкладності виконання цих тимчасових заходів, ще більше ускладнила спір, що є одним з додаткових аргументів, який ми також використали у своєму Меморандумі.

Хотів би окремо відзначити, що повернуті кораблі були піддані просто варварському ставленню з боку російської влади. Зокрема, з цих кораблів зникло все навігаційне і інше устаткування, озброєння, особисті речі моряків. Навіть були вирізані всі цінні метали – можливо, з метою незаконного продажу. З тим, щоб чітко зафіксувати усю шкоду, яка була нанесена такими варварськими діями з боку російської сторони, ми найняли одну з найкращих британських компаній, яка спеціалізується саме на оцінці шкоди морським суднам. Результати цієї експертизи так само долучені до нашого Меморандуму, який 22 травня ми подали до арбітражу.

У зв’язку з обміном заручниками напередодні нового року створилась правова колізія – наші суди виносили контроверсійні вироки злочинцям, або лиш ті ввійшли до списку обміну. Бачите необхідність якимось чином унормувати цей правовий прецедент?

Дуже часто трапляється так, що керівництву держави доводиться приймати вельми складні рішення. Деколи вибір доводиться робити між складним і дуже складним. Тим не менше, я надзвичайно радий тому, що нам вдалося повернути частину наших громадян, які стали заручниками Кремля. Безумовно цей напрямок діяльності є одним з пріоритетів і в цьому питанні МЗС активно взаємодіє з відповідними органами досудового розслідування, прокуратури, нашими спецслужбами, іншими відомствами, омбудсменом, всіма залученими в процес обмінів.

Держава Україна подає в Міжнародний морський трибунал Меморандум проти РФ у справі про незаконне затримання своїх кораблів і членів екіпажу, але з іншого боку ДБР здійснює досудове розслідування у справі про перехід українських кораблів через Керченську протоку, фігурантом якої є екс-президент Порошенко. Ви не бачите тут суперечностей? Розслідування ДБР не підриває аргументи нашої сторони в Міжнародному морському трибуналі?

В мене немає жодних сумнівів, що російська сторона буде максимально політизувати цей процес і маніпулювати різними речами. В тому числі висловлюваннями окремих політиків чи посадовців з українського боку. Справа, яку ми подали в Міжнародний арбітраж насамперед стосується незаконного затримання наших військових суден та їхніх екіпажів, і ті докази, які ми зібрали, в повній мірі підтверджують правоту нашої позиції.

У РФ є три місяці на висловлення заперечень щодо юрисдикції в цій справі. Можете спрогнозувати поведінку російської сторони? Якими аргументами вона може вплинути на цей процес?

Я впевнений, що ближчим часом нам доведеться стикнутися з активними провокаціями з боку російської сторони в акваторії Азовського моря та Керченської протоки. Але нашою задачею є чітке дотримання норм і стандартів міжнародного права. На нашій стороні правда і сила доказової бази, зібрана одними з найкращих юристів в нашій державі.

Авіакатастрофа над Донбасом: «Згодом будуть підозри й іншим фігурантам»

Працюючи в Генпрокуратурі, ви брали участь в міжвідомчій команді (ГПУ, МЗС, Мін’юст), яка узгоджувала з іншими державами формат притягнення до кримінальної відповідальності тих, хто збив літак МН17 над Донбасом. Як рухається справа? Яка ймовірність покарання винних?

Я хочу чітко розділити два окремих напрямки діяльності в контексті збитого малайзійського Боїнга. Перший – кримінально-процесуальний. Буквально в понеділок (вчора, 8 червня) нідерландський суд продовжив слухання щодо дій окремих громадян, причетних до збиття Боїнгу. Серед тих, кому повідомлено про підозру, три громадянина РФ і один громадянин України. Ми знаємо, що цими особами список не обмежиться. Наші органи досудового розслідування під процесуальним керівництвом прокуратури йдуть вперед і згодом планують повідомити про підозри й іншим фігурантам. Ми впевнені, що підозри поширяться не лише на членів екіпажу ЗРК «Бук», тих, хто брав участь в цьому злочині, а й на тих, хто забезпечував їм політичне прикриття. Хочу зазначити, що ця робота ведеться не тільки українськими правоохоронцями. Йдеться про дії спільної слідчої групи за участю Нідерландів, Бельгії, Малайзії та Австралії.

Другий напрямок нашої діяльності полягає в тому, що ситуація з Боїнгом є однією зі складових нашого позову в рамках Міжнародної Конвенції щодо протидії фінансуванню тероризму. В листопаді цього року російська сторона має подати свій контрмеморандум у цій справі і їй доведеться якимось чином пояснювати суду, як так сталося, що екіпаж російського ЗРК «Бук» було доставлено на територію українського Донбасу за сприяння аеромобільних підрозділів РФ. Ми, безумовно, розраховуємо на встановлення справедливості в цьому питанні і притягненні російської сторони до міжнародно-правової відповідальності за порушення норм Конвенції щодо протидії фінансуванню тероризму.

Скандальне інтерв’ю Гордона з терористом Гіркіним якось вплине на судовий процес в Нідерландах? Ви побачили в ньому додаткові факти, які можуть допомогти суду, чи це була провокація, спрямована на зміну суспільної думки всередині нашої країни?

Якщо говорити чисто з юридичної точки зору, то кримінально-процесуальне законодавство України чітко визначає питання допустимості доказів. Будь-яке інтерв’ю, будь-яка публікація в ЗМІ може бути використана як аргумент в судовому процесі. Але це сфера відповідальності прокурорів, які є членами групи прокурорів у відповідному кримінальному провадженні.

Авіакатастрофа в Ірані: «Ми не повинні виключати звернення до суду»

Наразі ви займаєтесь забезпеченням об’єктивного розслідування збиття українського літака авіакомпанії МАУ в Ірані. До зустрічі з послом Ірану, яка відбулась минулого тижня, ви казали: якщо справа про авіакатастрофу в Ірані зайде у глухий кут, Україна звернеться в міжнародний арбітраж. Після цієї зустрічі ви бачите можливість чесно і прозоро провести розслідування, покарати винних і виплатити компенсації без тривалих судових розглядів?

Ми виходимо з того, що набагато швидше врегулювати цю ситуацію в досудовому порядку, тобто в рамках відповідних переговорів між Іраном та усіма державами, які потерпіли від цієї катастрофи. Про це свідчить весь міжнародний досвід. Тим не менш, розраховуючи врегулювати це питання у максимально швидкі терміни, ми не повинні виключати можливості одного дня звернутися до суду, якщо відповідні переговорні можливості будуть вичерпані. Міжнародне право дає нам таку можливість. Це схоже на ситуацію, коли ти починаєш застібати ґудзики на сорочці. В цьому дуже важливим є те, щоб першого ґудзика застібнути правильно. Може здаватись, що швидке рішення найбільше відповідає інтересам суспільства, але за жодних умов ми не підемо на швидке рішення, якщо не будемо мати розуміння того, що розслідування цієї катастрофи здійснено максимально повно і неупереджено. Другий аспект – іранська сторона, як країна, яка взяла на себе відповідальність за збиття цивільного судна, має забезпечити нас гарантіями неповторення таких інцидентів у майбутньому. Третє питання – це питання компенсації родичам загиблих, авіакомпанії і державі Україна. Якщо йдеться про вирішення суперечки вже у судовому порядку, то тут позиція України є абсолютно єдиною з іншими потерпілими державами. Ми чітко розуміємо, що цей процес нешвидкий, тим не менш ми не відступимо від тих принципових питань, які я щойно окреслив. За жодних умов ми не проміняємо справедливість на швидкі гроші.

Позиції МЗС погоджуються з урядами Канади, Британії, Швеції та Афганістану?

Згадані вами країни і нас об’єднують ті ж самі принципи, які я щойно назвав, – забезпечення неупередженості розслідування, гарантії неповторення і отримання гідних компенсацій. В цих питаннях ми єдині і ми спілкуємось з іранською стороною для того, щоб максимально наблизити цей момент. Вирішення цих питань в цій ситуації залежить від політичної волі іранської сторони. Для стимулювання Тегерану використовуються всі політико-дипломатичні інструменти.

У п’ятницю у Конгресі США представили двопартійний законопроєкт щодо розширення санкцій проти «Північного потоку-2». Які ваші відчуття – газогін відбудеться чи ні?

Ми вітаємо принципову позицію американських партнерів в цьому питанні, підтримуємо активний діалог з Конгресом незалежно від партійної приналежності конгресменів. Ми справді бачимо в реалізації проекту «Північний потік-2» загрозу енергетичній безпеці всієї Європи, а не лише для України.

Ми чули певні репліки з російського боку про те, що в умовах пандемії необхідно скасувати санкції. Мовляв, це негуманно в нинішніх умовах. Нам вдасться зберегти західну санкційну політику стосовно агресора?

Буквально минулого тижня міністр закордонних справ запровадив посаду координатора з санкцій. Ним став Олексій Макєєв, дуже досвідчений дипломат, завданням якого є забезпечення координації з іншими органами державної влади в питаннях санкційних режимів. Крім того, він забезпечує контакт з усіма іноземними партнерами в цій сфері.

Коли ми говоримо про риторику російської сторони щодо антигуманності санкційних режимів в умовах пандемії, то слід чітко розуміти, що всі санкції стали наслідком грубого порушення норм міжнародного права саме російською стороною. Відповідно російська сторона, яка припустилася таких грубих порушень, має всі можливості для того, щоб припинити ці порушення і тоді це знайде відповідне відображення в санкційній політиці інших держав. Як європейських, так і Сполучених Штатів. Санкції не є самоціллю. Вони є механізмом підвищення ціни, яку платить російська сторона за грубе порушення норм та режимів міжнародного права.

Відносини з США «Не треба давати втягнути себе у провокації»

Сьогодні в МЗС ви також куруєте американський напрямок. За рахунок чого можна пожвавити наше співробітництво? На думку багатьох дипломатів, експертів-міжнародників, останнім часом – після відомих слухань в Конгресі, де Україна звучала ледь не синонімом слова «корупція» і піврічної відсутності нашого посла у США – спостерігалося затишшя в стосунках з нашим стратегічним партнером.

Нашою задачею на сьогоднішній день є забезпечення продовження курсу американської адміністрації на підтримку територіальної цілісності української держави. Другий аспект – це посилення економічного і інвестиційного співробітництва. Третій аспект – наше військове співробітництво, закріплене двосторонніми документами. На сьогоднішній день ми активно працюємо спільно з нашими американськими партнерами. Насамперед йдеться про Комісію стратегічного партнерства, яку ми плануємо провести найближчим часом. Йдеться про широке коло питань, про реалізацію двосторонніх проектів у сфері економіки, космосу, захисту інтелектуальної власності, співпрацю в сфері енергетики, про розширення співпраці в оборонній і безпековій сферах. Над усіма цими завданнями працює не лише МЗС, але й значна кількість інших відомств, а також представники бізнесових кіл України.

Наскільки стабільною є двопартійна підтримка США України? Як би ви оцінили нинішній стан нашого стратегічного партнерства, особливо після того, як наша держава у сумному контексті фігурувала в історії з імпічментом Дональда Трампа?

Двопартійна підтримка України є абсолютно природньою для зовнішньої політики США. Водночас це не означає, що ми повинні сприймати її, як даність. Нашим завданням є максимально ефективне використання політичної волі керівництва обох партій США і просування на шляху реформ. Адже саме від наших успіхів в реформах, які передусім потрібні нам, а не Сполученим Штатам, залежить те, наскільки ми в практичному сенсі зможемо використати потенціал двопартійної підтримки. Не всі в світі радіють стратегічному партнерству між США та Україною, тому намагаються вдаватися до різного роду провокацій. Нашим завданням є насамперед розвиток співпраці з усіма політичними силами в США, дотримання принципу невтручання у внутрішні справи США (особливо під час виборчих кампаній), а також просування реформ – покращення бізнесклімату, забезпечення верховенства права, захисту інтелектуальної власності і т.д.

Місяць тому «Главком» розмовляв з екс-послом України у США Валерієм Чалим і запитав, чи будуть ще спроби втягнути нас у суто внутрішні американські справи. Тоді відомий дипломат сказав, що такі спроби будуть робитися вже найближчим часом. Буквально за два тижні депутат Андрій Деркач з’явився на екранах ТБ з порцією відомих «записів». Як ми повинні діяти, щоб нас не використовували? Як убезпечити себе від втягування у внутрішні американські справи?

Відповідь є досить простою – не давати втягнути себе у провокації, не коментувати те, що непотрібно коментувати, обережно ставитись до перевірки всіх вкидів, які так чи інакше потрапляють в інформаційний простір. Не можна вважати, що ти можеш одній стороні казати одне, а іншій – інше. Тому, що всі між собою у цьому світі спілкуються. Підтримання чесного і прозорого діалогу зі всіма гравцями – як в США, так і з рештою наших партнерів – є запорукою зміцнення довіри до нас і важливим чинником невтягування нас в інформаційні війни, які насамперед вигідні державі-агресору.

Чи вплинуть на подальші наші стосунки зі США ці «викриття»?

Є відповідні канали взаємодії, є механізми міжнародно-правової допомоги. Якщо у США виникають певні питання, то вони можуть бути адресовані саме через запити про таку допомогу. Оприлюднення будь-чого у ЗМІ апріорі не може розглядатися, як доказ в суді. Тут, в принципі, більше немає чого коментувати.

Екс-генпрокурор Руслан Рябошапка нещодавно заявив, що під час перевірки тисяч матеріалів справ, гепрокуратура не знайшла жодних доказів порушень з боку сина кандидата у президента Джо Байдена Хантера Байдена. Як ви сприймаєте цю дражливу історію? Чи залишається в ній ще простір для спекуляцій?

Я вважаю, що в цьому випадку слід довіритись органам прокуратури обох держав. Якщо українські прокурори стверджують те, про що ви сказали з посиланням на колишнього генпрокурора, а у наших американських партнерів не виникає з цього приводу додаткових питань, то я не бачу жодного простору для коментарів дипломата.

Останні заворушення в США. Які висновки ви робите з цих подій?

Висновки дуже прості. Діалог між народом і правоохоронними органами, який базується на засадах відкритості, прозорості і відповідальності, є запорукою стабільності і правопорядку. Україна може винести для себе багато уроків з цієї ситуації – як позитивних, так і негативних.

Генеральний прокурор США Вільям Барр заявив, що екстремістські угруповання і іноземні сили використовують протести в США у своїх інтересах. Після звинувачень на адресу РФ у втручанні у вибори в США не важко припустити подібну підривну діяльність…

Кожні такі твердження повинні мати під собою відповідну доказову основу. Така доказова база має бути використана в суді і ці питання мають вирішуватися  виключно в межах наявних правових механізмів.

«На справу Марківа спрямовані значні сили і ресурси»

Свого часу ви активно коментували справу нашого воїна Віталія Марківа, засудженого в Італії. Міністр Аваков каже, що після завершення карантину відбудеться апеляційний суд у його справі, а нещодавно наше МВС провело слідчий експеримент, який (за словами Авакова) доводить невинуватість Марківа. Які сили з нашого боку задіяні у визволенні Марківа?

Насамперед я хотів би висловити віру у справедливість італійського правосуддя. Я щиро вірю, що італійський апеляційний суд уважно розгляне всі аргументи, надані стороною захисту, і перегляне вирок. Я знаю, що значні сили і ресурси Національної поліції, Генпрокуратури, Міністерства юстиції, МЗС і президента Зеленського спрямовані на те, щоб домогтися справедливості у цій справі і якомога швидше повернути нашого захисника додому. Але ми чітко розуміємо, що слід проявити витримку. Для того, щоб не зашкодити об’єктивному і неупередженому процесу в італійському суді і щоб нашим ворогам (а я не виключаю тут інтереси російської сторони) не дати можливості використати ті чи інші дії і висловлювання українських чиновників проти Віталія Марківа.

Під час роботи в ГПУ до вашої сфери належали питання, пов’язані з виявленням, розшуком і поверненням в Україну активів, які були виведені посадовцями часів Януковича. Нещодавно Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №3304. Автори документу сподіваються, що після остаточного його ухвалення справа піде швидше. В чому полягає кардинально новий механізм повернення активів, набутих злочинним шляхом?

Проект цього документа є українським ноу-хау, який дозволить в рази збільшити ефективність діяльності органів досудового розслідування і прокуратури з повернення активів, здобутих злочинним шляхом, з-за кордону. Йдеться про можливість ініціювання цивільних процесів в закордонних юрисдикціях і залучення до цих процесів найкращих іноземних юридичних компаній. Більше того, оплата їхніх послуг буде здійснюватись виключно по факту повернення ними активів в Україну. Всі їхні операційні витрати будуть оплачуватись безпосередньо цими компаніями, а їхній прибуток може бути отриманий лише у випадку успішного завершення цих судових процесів. Тобто йдеться не про «розпил» якихось бюджетів на розшук активів, як часом траплялось, а про цілеспрямовану роботу найкращих юридичних команд – насамперед в системі англо-саксонського права. Вони будуть не лише розшукувати, але й повертати «під ключ» ці активи в Україну. Цей досвід є новим для нас, але він вже показав свою надзвичайно високу ефективність у США, Британії, Казахстані, Австралії і низці інших юрисдикцій.

Руслан Поліщук, для «Главкома»