Скільки коштував Росії комбінований удар по Києву та області: підрахунок «Главкома»

У ніч на 5 серпня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну із застосуванням ударних безпілотників та ракет. Під ударом ворога опинились столиця та Київська область. Вартість цього удару вимірюється мільйонами доларів.

«Главком» проаналізував, скільки саме коштувала Кремлю ця атака.

Зміст

• Чим саме окупанти атакували Україну у ніч проти 5 серпня
• Скільки коштував удар
• Чому Росія продовжує дорогі атаки
• Чи може РФ підтримувати такий темп
• Наслідки атаки

Росія застосувала:

• Чотири протикорабельні ракети «Циркон/Онікс»;
• 24 балістичні ракети «Іскандер-М»/С-400;
• 115 ударні БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори типу «Пародія»

Орієнтовна вартість:

• «Циркон» – $10 млн за одиницю;
• «Іскандер-М» – $3,2 млн за одиницю;
• Shahed – $70 тис. за одиницю.

Чим саме окупанти атакували Україну

У ніч на 2 червня Росія здійснила комбінований удар по українських містах ракетами та дронами різних типів – від балістики до дешевих БпЛА-імітаторів. Основна мета таких атак – перевантаження української ППО та ураження інфраструктури.

«Циркон» – російська крилата протикорабельна ракета, призначена насамперед для ураження надводних кораблів, зокрема фрегатів і авіаносців, але також може застосовуватися для ударів по наземних об’єктах.​ Вона заявлена як гіперзвукова ракета з повітряно-ракетним двигуном, що здатна маневрувати на гіперзвуковій швидкості.

Характеристика:

• Максимальна швидкість: 8-10 Махів (до 11 тис. км/год, приблизно 3 км/с).
• Дальність польоту: від 450 до 1 тис. км за різними оцінками.
  Система управління: інерційна навігаційна система та активна радіолокаційна головка самонаведення. Можливість запуску з надводних кораблів (фрегатів) та підводних човнів, а також з мобільних наземних пускових установок (до прикладу – «Бастіон).
• Можливі види бойової частини: фугасна, проникаюча, ядерна.
• Вартість становить $10 млн за одиницю.
• Район пуску – Курська та Ростовська області РФ.

«Іскандер-М» – це балістика класу поверхня-поверхня. Рух цієї ракети описує параболу та може уражати цілі перпендикулярно до землі. Всередині вмонтований ракетний твердопаливний двигун, завдяки якому задається швидкість та напрямок руху.

Характеристика:

• Дальність: 500 км, ракету дуже важко помітити через швидкість та кут підльоту. Також вона оснащена засобами радіоелектронної боротьби, які можуть заглушити сигнали систем ППО та збити їх з пантелику. «Іскандер-М» не має крил.
• Максимальна швидкість польоту: 2 600 м/с, може залишитися непомітною, доки не здетонує.
• Вартість становить $3 млн за одиницю.
• Район пуску – Брянська та Курська області РФ.

Шахед-136 – іранський дрон-камікадзе розробки Shahed Aviation. Вперше був представлений у 2020 році. Летить Shahed-136 на висоті від 60 до 4000 м з крейсерською швидкістю 180 км/год. 

Характеристика:

• Максимальна дальність польоту – 2500 км.
• Недоліком є повністю автономний політ, після запуску безпілотник не передає жодної інформації операторам. Було зафіксовано кустарне дообладнання російських дронів модемами мобільного зв'язку, за якими оператори могли б отримувати інформацію про збиття та змінювати маршрути наступних безпілотників. Також відомо про саморобне обладнання відеокамерами, які разом з модемами мобільного зв'язку потенційно можуть надавати інформацію про місця пуску українських зенітних ракет або дозволяти керування дроном попри радіоелектронні перешкоди.
• Тривалість польоту (без посадки) може складати – до 24 год.
• Вартість становить $20-$40 тис. за одиницю.
• Район пуску – Курськ, Міллерово, Орел – РФ., окупований Донецьк, Гвардійське – ТОТ АР Крим.

Окрему роль у масованих атаках відіграють дешеві безпілотники та дрони-імітатори. Основне завдання – перевантаження української протиповітряної оборони. Дрони-імітатори часто мають спрощену конструкцію та значно нижчу вартість, однак здатні створювати для ППО хибні цілі, змушуючи українських військових витрачати час, ресурси. У комбінованих ударах Росія використовує таку тактику: спочатку запускаються хвилі дешевих БпЛА та імітаторів, а вже після цього – крилаті або балістичні ракети.

Скільки коштував удар

Усього радіотехнічними військами Повітряних сил було зафіксовано 143 засоби повітряного нападу – 28 ракет та 115 БпЛА різних типів. Українській протиповітряній обороні не вдалося перехопити жодну з ракет.

Таким чином, навіть за мінімальними оцінками, ціна масованого удару по Україні у ніч проти 5 серпня 2026 року може становити близько $116,6 млн. Втім, реальна сума може бути ще більшою, адже точна вартість окремих ракет, дронів-імітаторів та баражуючих боєприпасів залишається невідомою. Навіть приблизні оцінки свідчать: одна нічна атака обходиться Кремлю у сотні мільйонів доларів.

Чому Росія продовжує дорогі атаки

Попри величезну вартість таких ударів, Росія продовжує застосовувати ракети та сотні дронів одночасно. Експерти Інституту вивчення війни (ISW) раніше зазначали, що дорогі комбіновані атаки мають на меті виснажити українську ППО.

Тим паче президент України Володимир Зеленський заявив, що у 2026 році постачання ракет для систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів суттєво скоротилося. «У цьому році, на жаль, значно скоротилося постачання антибалістики від партнерів. Кількість ракет для ППО в постачанні скоротилася втричі, якщо порівнювати з 2025 роком. І йдеться не тільки про цей літній час, а про всі періоди першого півріччя 2026 року», – сказав він.

Чи може РФ підтримувати такий темп

Станом на кінець травня 2025 року Росія суттєво наростила виробництво далекобійних засобів ураження. За даними пресслужби ГУР, щомісячні темпи виробництва становили близько 2700 ударних дронів Shahed-136/«Герань-2», а також приблизно 2500 дронів-імітаторів «Гербера». Це означає п’ятикратне зростання виробництва порівняно з літом 2024 року.

Окремо зростає і масштаб загального планування: за оцінками ГУР, у 2026 році Росія може виготовити близько 60 тис. ударних далекобійних дронів і ще приблизно 50 тис. дронів-приманок.

У ракетній сфері темпи значно нижчі. Авіаційний експерт, кандидат технічних наук у сфері безпілотних технологій Богдан Долінце зауважив, що російська промисловість здатна виробляти до 150 крилатих і балістичних ракет на місяць. При цьому РФ не лише використовує ракети в ударах по Україні, а й паралельно формує певні запаси. Водночас поява ракет Х-101, виготовлених уже у 2026 році, в бойових застосуваннях свідчить, що частина озброєння використовується майже одразу після виробництва, хоча це не обов’язково означає повне виснаження запасів.

Водночас фахівець із радіотехнологій Сергій Бескрестнов зазначив, що Росія здатна застосовувати проти України близько 100 балістичних ракет щомісяця. Флеш зазначив, що останнім часом російські війська дедалі частіше завдають ударів по цивільній інфраструктурі, зокрема по складах, виробничих підприємствах, логістичних об'єктах і торговельних мережах.

На думку експерта, нинішня інтенсивність ударів частково зумовлена використанням Росією накопичених резервів. Водночас надалі, за оцінкою фахівця, окупанти зможуть застосовувати близько 100 балістичних ракет щомісяця. 

Наслідки атаки

Унаслідок масованої комбінованої атаки Росії на Україну в ніч проти 5 серпня найбільших руйнувань зазнала Київщина.

За даними МВС, у Києві внаслідок ракетного удару загинула одна людина – жінка, якій було 60 років. Щонайменше 16 людей травмовано. Водночас у Київській області є руйнування у Броварському, Бучанському та Фастівському районах. Там загинули 16 людей, близько 30 – дістали поранення.

Зокрема, цієї ночі сталася наймасштабніша атака на український бізнес за весь час війни. Низка брендів постраждали внаслідок російського обстрілу: Novus; «Нова Пошта»; «Розетка»; Fozzy Group; «Сільпо-Фуд»; «Епіцентр»; Intertop; Pumа; Liqui Moly Ukraine; «Брокбридж»; завод «Пластмас»; «Рабен Україна»; «Євробетон».

Зауважимо, протиповітряною обороною було збито/подавлено 98 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони інших типів на півночі, півдні та сході країни.

Президент України Володимир Зеленський після масованого російського удару закликав країни «Великої сімки» (G7), Європейський Союз та всіх союзників посилити тиск на агресора через санкції, адже значна частина російських підприємств, які виробляють балістичні ракети, досі не перебуває під обмеженнями.