«Мінські перспективи»: примушення до миру?

20 серпня, 2014, 19:10 glavcom.ua

«Мінські перспективи»: примушення до миру?

Наскільки ефективною може бути зустріч у форматі «Україна - ЄС - Євразійська трійка», запланована на 26 серпня у Мінську?

Наскільки ефективною може бути зустріч у форматі «Україна - ЄС - Євразійська трійка», запланована на 26 серпня у Мінську? Чи стане це новим шансом для України закінчити війну на Сході? Чи дослухається до цивілізованого світу Путін? Яку саме лінію поведінки вибудують президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, а також Високий Представник ЄС з питань безпеки і зовнішньої політики Кетрін Ештон? Що повідомлять російській стороні про доцільність зону вільної торгівлі України з ЄС комісар з питань енергетики Гюнтер Оттінгер і Комісар з питань торгівлі Карл де Гухт? І головне – наскільки доцільною і ефективною може стати безпосередня зустріч українського та російського лідерів?

В коментарях «Главкому» експерти розійшлися в своїх оцінках. Одні вважають, що ця зустріч – перший крок Путіна до відступу, інші бачить у зустрічі заздалегідь програшний варіант як для України, так і для Європи.

-- Михайло Погребінський, директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології (КЦПДК)

Чому Мінськ було обрано для переговорів між Путіним, Порошенком, Ештон і Оттінгером, адже Білорусь вже кілька років ігнорують європейські політики такого високого рівня?

Думаю, тут є принципова згода європейських політиків на цю зустріч, оскільки це не просто зустріч з Путіним, це зустріч з Митним союзом (Євразійський митний союз – «Главком»). Це було давньою ідеєю Росії, перемовини між Європейським і Митним союзом (МС). Мета - узгодити проблеми, які виникатимуть в разі, якщо якась із країн, яка має зону вільної торгівлі з Митним союзом, підписує угоду про асоціацію з ЄС (мається на увазі Україна – «Главком»). До сих пір європейці не погоджувалися на зустріч з Митним союзом, мова раніше ішла лише про те, що європейці можуть говорити тільки на двосторонній основі з країнами МС, так би мовити не визнаючи геополітичну суб’єктність МС. Європа зацікавлена в тому, щоб зупинити подальше розбухання конфлікту на Сході України. До того ж вони уже мають проблеми із санкціями.

Що саме буде предметом переговорів у Мінську і на які результати зустрічі слід очікувати насамперед для України?

Формально ідеться про те, щоб зняти проблеми торгівлею, які виникатимуть через підписання Україною асоціації з Європейським союзом. Саме це є формальним приводом для зустрічі. А фактично є спроба почати розмову на високому рівні, щоб зупинити війну на Сході України. Я думаю, що є якісь підстави вважати і європейцям, і Путіну, і Порошенко, що можна до чогось домовитися. В іншому разі вони б не пішли на таку зустріч. Суперпозитивним результатом, який може бути досягнено – це зупинка військових дій. Я дав би 25% на те, що є шанс для таких досягнень.

Чи обговорюватиметься на зустрічі питання, зокрема, статусу російської мови в Україні чи федералізації країни?

Ні, про це зараз не йдеться.

На які поступки можуть піти Путін і Порошенко задля зупинення кровопролиття на Сході України?

Я думаю, що і у Порошенка, і у Путіна є втома і роздратування від того, що немає прогресу у війні. Бліц-крига не може бути, він не вдасться до 24-го серпня. У Порошенка закінчуються ресурси для підтримки активної кампанії. Окрім цього, на носі уже зима і без якихось домовленостей з Росією нас чекає катастрофічне становище. У цьому інтерес Порошенка. Щодо Путіна, то зі свого боку він зацікавлений у збереженні обличчя і в тому, щоб припинити проблеми з Європою, які лягають важким тягарем на економіку Російської Федерації. Якщо буде згода на припинення військових дій, я думаю, що можна розраховувати на те, що буде зупинений перехід до України через кордон добровольців, зброї і таке інше.

-- Юрій Щербак, екс-посол України у США

Зустріч у Мінську свідчитиме про те, що Путін намагатиметься свої злочини поділити на трьох. Для того, щоб якось виходити із ситуації, в якій він програє, він втягує в переговори Лукашенка і Назарбаєва, які, в принципі, не підтримали бойові дії, які не підтримали санкції проти України. Але так виходить, що три держави Митного союзу починають переговори з Україною і з Європою. Путін не хоче з Україною зустрічатися у форматі, скажімо, Росія – Україна - США - ЄС, а от Митний союз втягує в це діло.

А європейці, звичайно, прагматики. Вони погодилися навіть і на такий формат, який готується. Окрім того, думаю, що для Лукашенка така зустріч дуже зручний привід трохи виправдатися перед Європейським союзом і показати, що він такі миролюбні ініціативи підтримує. Між тим європейці поїдуть до Мінська тому, що вони готові поїхати хоч до біса, аби не було полум’я війни у Європі.

Наскільки ці переговори будуть плідними, дуже важко сказати. Якщо не будуть вирішені принципові питання, припинення воєнних дій на Сході України, то якісь економічні питання, скажімо, постачання енергоносіїв у Європу, також зависнуть. Все тому що, не будуть вирішені кардинальні проблеми. Під час зустрічі розглядатимуться загальнополітичні питання, енергетичні питання, питання торгівлі. Яким чином усе вирішити в одному пакеті, мені дуже важко уявити.

На мій погляд, ця зустріч – перший крок Путіна для відступу і виходу з цієї ситуації, в якій він опинився. Але в цих умовах виглядає так. що він прикривається Назарбаєвим і Лукашенком як живим щитом.

Думаю, що про це абсолютно не говоритимуть. Можливо, лунатимуть якісь загальні вимоги, а вони всім відомі. Це, насамперед, децентралізація влади. Україна підтвердить, що вона на це готова. Але головна проблема для Путіна зараз – це причепити Україну в будь який спосіб до нового союзу. Йому дуже важливо змусити Україну дати зобов’язання не вступати до НАТО і залишатися нейтральною країною. На мій погляд, він у будь якому разі не припинить зусиль для знищення України.

На які поступки можуть піти Путін і Порошенко задля зупинення кровопролиття на Сході України?

Президент України погодився на зустріч тому, що у нього немає жодного іншого виходу. Доктрина Порошенка, озвучена Чалим, полягає в тому, що воєнної перемоги Україна над Росією не здобуде. Я повністю поділяю цю думку, бо це правда. Ми можемо здобути часткові перемоги, ми можемо зупинити якимось чином цю агресію, але якщо буде повномасштабна війна, звичайно, ми не переможемо.

Щодо поступок… зараз ідуть таємні переговори. Чесно кажучи, я не можу собі уявити збіговисько, яке збереться без якихось конкретних позицій. Кожна зі сторін під час переговорів визначатиме, де є та червона лінія, за яку неможна переходити, і де є та зона для домовленостей. Абсолютно зрозуміло, що без жодних поступок справа не обійдеться, вся справа лише в роді цих поступок. Дуже складно сказати, на які поступки готовий буде піти Порошенко. Можливо, розглядатимуть формат збереження зв’язків з Митним союзом… В принципі, зберегти ці зв’язки і в наших інтересах також…

-- Олександр Сушко, директор Інституту євро-атлантичного співробітництва

Складно відповісти на це питання тому, що я сам ані планував, ані радив проводити такі зустрічі. Ця зустріч фактично причіпляється до запланованої раніше зустрічі трьох керівників держав, які уклали угоду про створення Євразійського союзу (Білорусь, Росія, Казахстан – «Главком»). Саме ці три країни ініціювали залучення українського президента до зустрічі, яка заздалегідь планувалася у Мінську. В свою чергу представники Європейського союзу також отримали запрошення на зустріч.

Скажу вам, за сукупністю обставин все виглядає не дуже виграшним як для європейських дипломатів, так і для українських. Але якщо всі сторони погодилися на таку зустріч, вони вважають її для себе прийнятною, тобто вони вважають, що іміджеві втрати від зустрічі не є критичними.

В основному ця зустріч буде використана Путіним для того, щоб заявити свої претензії на підписання Україною угоди про асоціацію. Я думаю, що він уникатиме серйозного діалогу про безпекові питання і питання припинення ескалації ситуації на Донбасі. А якщо і розглядатиме ці питання, то у прив’язці до питань євро інтеграції України, до «газових» питань та інших гострих питань, які стоять на порядку денному.

Ці «фішки» є в арсеналі російської сторони. Але постановка цих питань означатиме, що переговорів немає узагалі. Очевидно, що тим, хто зараз контролює зброю і бойовиків на території Донбасу, абсолютно все одно, який буде статус у російської мови в Україні і який устрій буде в держави. Ці питання абсолютно не на порядку денному бойовиків на Донбасі. Від них навіть жодної вимоги по цих питаннях. Тому який сенс про це говорити?

На які поступки можуть піти Путін і Порошенко задля зупинення кровопролиття на Сході України?

Зрозуміло, що будь яка війна закінчується перемир’ям. Але це буде банально сказано. На сьогоднішній день ще не окреслилося те коло питань, чи та формула, яка може бути прийнятною для обох сторін (Росії і України – «Главком»). Росія абсолютно не погоджується з можливістю, що ці так звані республіки будуть розгромлені військовим шляхом. Саме тому росіяни постачають таку велику кількість зброї, особового складу і важкої техніки бойовикам. З другого боку інший шлях вирішення конфлікту поки що не проглядається. Зауважу, що ніхто з бойовиків на Донбасі не має інтересу до перемовин про врегулювання конфлікту.

Щодо предмету торгу. В критичних ситуаціях керівники держав можуть вдаватися до переговорів, у яких немає підготовлених проектів рішень. Ви знаєте, на сьогоднішній день я взагалі сумніваюся, що якісь суттєві зустрічі відбудуться, бо вони будуть суто формальними. Ознак політичної волі з боку Росії вести предметні переговори про завершення війни, чи там про перекриття кордону, немає. Немає жодного сигналу. З іншого боку РФ, очевидно, чекає на певні пропозиції з цього приводу. Якими вони будуть, я не знаю.

-- Віталій Бала, керівник Агентства моделювання ситуацій

Можна найти багато пояснень, чому саме Мінськ. І всі ці пояснення, теоретично, будуть мати право на те, щоб відповідати дійсності. Дивіться, в Брюссель і Путін ніби не поїде. А Мінськ… Лукашенко нормально ставиться до України.

Однією з головних тем на зустрічі будуть умови імплементації угоди про асоціацію України і ЄС, формат співпраці ЄС і Євразійського митного союзу. Я не думаю, що під час зустрічі вирішаться питання, скажімо, припинення війни, бо Росія всіляко показує, що ніякого відношення до неї не має. І ми їй трохи «допомагаємо», приймаючи від них гуманітарний вантаж…

Зараз неоднозначна ситуація склалася, немає чіткої позиції вищого керівництва країни по головним конфліктним питанням. Значить, про результати такої зустрічі можемо просто гадати, що не коректно… Росія намагатиметься шукати точки дотику Митного союзу і Європейського союзу.

Путін може запропонувати, мовляв, давайте не чіпати статус Криму, давайте введемо миротворців на Донбас. Чи це вигідно Україні? Ні. Якщо їхати на міжнародні зустрічі, не маючи точки опори, маючи слабку позицію, то ми програємо, матимемо мало шансів захистити національні інтереси… Ціна на газ незрозуміла. По ній є питання. Є питання анексії Криму, яке взагалі, схоже, не підніматиметься. Включене до обговорення питання про ситуацію на Донбасі, а також економічна складова, імплементація угоди з ЄС. Як мінімум маємо від 3 до 4 серйозних проблем, жодна з яких не вирішена до зустрічі. То про що говоритимемо?

Чи обговорюватиметься на зустрічі питання, зокрема, статусу російської мови в Україні чи федералізації країни&

Безумовно, вони говоритимуть про російськомовних громадян на Сході. Я ж і кажу, що ми їдемо дуже ослабленими на ці переговори.

На які поступки можуть піти Путін і Порошенко задля зупинення кровопролиття на Сході України?

Важко собі уявляю, до чого вони можуть домовитися. Щодо Путіна, він може зробити поступку по Донбасу. Наприклад, пустить спостерігачів ОБСЄ на кордон і припинить стрілянину з території Росії. Це ж поступка? Поступка. А за це він захоче, щоб більше не чіпали Крим, а також, щоб газ через ГТС транспортувався і Росія мала права контролю тощо. «Газпрому», безумовно, вигідно, щоб Європа купувала газ на кордоні Росії і України, а не на кордоні України і ЄС.