Купуючи щось російське, ми заганяємо в могилу наших пацанів

Хвороба стає смертельною не тоді, коди зараза атакує, а тоді, коли організм перестає з нею боротися. Власне, економічний бойкот російських компаній і брендів – це імунна реакція, така сама, як збройний опір російській окупації.

На жаль, наш організм – українське суспільство – має вкрай слабкий імунітет і не привчений сприймати російське як чужорідне. Багатьом – особливо на великій відстані від Донбасу, де не чути вибухів, - симптоми хвороби видаються безневинними. Ну, купив я російський товар, ну, буде реклама російських фірм на фестивалі, ну, серіали про російських спецпризначенців по телевізору і «два кусочєка колбаскі» на радіо, кому це насправді шкодить?

Поки російська держава веде війну проти України та не звільняє її загарбану територію, все російське є чужорідним для України (звісно, я не про людей із прізвищами на –ов і не про книжки в бібліотеках, а про все, що має стосунок до російської держави – наприклад, сплачує там податки). Допомагаючи Росії в будь-який спосіб – навіть купуючи вироблений у Калузі снікерс, хоч як це смішно, - ми заганяємо себе в могилу. Ну, спочатку не себе, а пацанів, які воюють на Донбасі, але потім і себе.