Про глобальні світові зміни

ЗМІ переконують, що світ стоїть на порозі глобальних змін. Із цим ніхто не сперечається. Одне уточнення – ми знаходимося в такій ситуації останні двісті років.

Ми живемо в епоху істерик. Архітектура інформаційного простору вибудувана так, що складається враження, що наближається «кінець часів». Навіть у застільній балаканині рано чи пізно ключовою темою стає глобальна криза – в тій чи іншій варіації.

Будемо чесні: катастрофи й «чорнуха» – невід'ємна частина інформаційної картинки. Яка, до того ж, добре продається. Реальність така, що нові технології за останнє десятиліття полегшили доступ інформації до споживача. А сам споживач при цьому майже не адаптувався до нової реальності. Прозвучить як крамола, але в 21 столітті катастроф і воєн не стало більше – в порівнянні з тим же двадцятим століттям. Більше стало «прямого ефіру». І саме цій обставині ми зобов'язані нашими колективними фобіями.

Не стало більше воєн, не виросли показники несправедливості, не підскочила вгору шкала людської жорстокості. Просто ту саму замкову щілину, з якої до нас просочувалась інформація про несправедливість світу, технологічна революція раптово перетворила на відкриті навстіж двері. І ми ошелешено стоїмо на порозі, який обдувається інформаційним вітром, у якому потрясіння стали нормою.

Будь-які розмови про неминучість нової глобальної війни, добре звіряти з розповідями бабусь. Моя, наприклад, жила на Далекому Сході й мала під ліжком «тривожно-евакуаційну» валізу – на випадок військового конфлікту з Китаєм. Думка про ядерний удар була невід'ємним супутником її щоденного побуту.

Світ ніколи не був стабільним. Є якийсь гордовитий снобізм у всіх заявах про те, що ми сьогодні стоїмо на рубежі глобальних потрясінь. Хоча б тому, що ми спостерігаємо ці потрясіння упродовж останніх двох століть.

Наполеонівські війни перелицьовували політичну карту Європи. Повстання декабристів зламало звичні взаємини всередині дворянської еліти. Східна (Кримська) війна, по суті, була світовою війною – за географією бойових дій. Скасування кріпосного права перевернуло з ніг на голову весь цивільний побут Росії. Період бомбістів ознаменував настання епохи політичного терору. Бойові дії на Балканах, російсько-японська війна, революція 1905 року. Період реакції, Перша світова, дві революції. Громадянська війна, голод, репресії. Друга світова, залізна завіса, Карибська криза... І це – дуже приблизний і нашвидку складений список. І де тут немає тих самих глобальних потрясінь, право на які сучасні експерти так прагнуть монополізувати?

Світ і справді змінюється. Силовий переділ кордонів, новий технологічний уклад, глобальні кризи – все це ризикує перекроїти звичний світоустрій. Але в умовах трансформацій наша цивілізація живе щонайменше останні два століття. А спроба охрестити це «останніми часами» все більше схожа на бажання медіаменеджерів всучити споживачеві старий товар у новій обгортці.

У нас уже не буде передиху й перерв. Реальність навколо нас змінюватиметься кожні 5-10 років. Конкурентоспроможність людини визначатиметься її здатністю адаптуватися до змін.

Безглуздо чекати змін. Треба вчитись у них жити.

Джерело: Крим.Реалії