Залізничний обхід України: чим відповість Москві Київ?

Росія 11 грудня змінила маршрути всіх поїздів далекого прямування: і вантажні, і пасажирські в напрямку Москва - Ростов-на-Дону і назад в обхід України. У РФ заявляють про «стратегічну значимість« події і оцінюють збитки Києва в суму понад 200 мільйонів доларів, які раніше РФ платила за залізничний проїзд через Луганську область.

Однак українські експерти зауважують, що насправді сума російських виплат за луганський транзит знизилася втричі після початку подій на сході країни, зокрема через зменшення обсягів перевезень. На думку аналітиків, відновити втрати України від падіння транзитного трафіку допоможуть реформи «Укрзалізниці», оновлення рухомого складу, модернізація залізничної інфраструктури і активна участь в проекті нового «Шовкового шляху» з Китаю в Європу.

Потяги в обхід

Пасажирські потяги «Российских железных дорог» (РЖД) з 11 грудня будуть ходити в південному напрямку на відстані 25 кілометрів від українського кордону по території Воронезької та Ростовської областей - по новій лінії «Журавка-Міллерово» довжиною в 137 кілометрів. Раніше потяги РФ йшли транзитом через короткий перегін «Гартмашевка-Зоринівка» в Луганській області, двічі перетинаючи український кордон. Російські ЗМІ повідомляють, що «побудована дорога посилить незалежність Росії і забезпечить безпеку перевезень». Після відкриття цієї ділянки в минулому вересні нею пустили вантажні ешелони, а міністр оборони РФ Сергій Шойгу прикріпив орден Жукова до прапора 39-ї бригади залізничних військ, що брала участь в будівництві.

«Короткий перегін в Луганській області між Гартмашевкою і Зоринівкою давно перебуває у чахлому стані», - розповів глава Українського аналітичного центру Олександр Охрименко. На початку 90-х років ця ділянка дороги була здана в оренду Росії на 49 років. «До початку російсько-українського конфлікту тут перевозили вугілля, видобуте на Донбасі і Ростовській області», - пояснив співрозмовник DW. З 2014 року вантажний рух різко скоротився, але деякі підприємці продовжували перевезення. «Ділянка не була найголовнішою, її специфіка була в тому, що вантажі частково йшли територією України, а тепер росіяни будуть її об'їжджати», - говорить Охрименко. Експерт не вважає це «величезною трагедією», але, на його думку, «втрата навіть невеликого обсягу оплати за транзит, а це близько 70 мільйонів доларів, звичайно, небажана».

Боротьба за транзитний трафік

Як повідомляється на сайті міністерства інфраструктури України, «крім даних про тимчасово окуповану Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, а також частину зони АТО», залізничний транспорт забезпечує 82 відсотки вантажних і до 50 відсотків пасажирських перевезень з усіх, які здійснюються різними видами транспорту. Саме транспортування вантажів приносить більший прибуток «Укрзалізниці» і українській державі. Однак протягом трьох останніх років обсяги транзитних вантажних перевезень окремих груп товарів неухильно знижувалися. Так, тільки в 2016 році транзитом через Україну прослідувало на 30 відсотків вантажів менше, ніж в 2015-му.

«При цьому, попри війну, російський транзит у нас ще залишився, хоча через Україну йдуть потяги тільки українського формування», - підкреслив Олександр Охрименко. Він вважає, що Москва поставила за мету послабити економіку України. «Через нашу територію йде потік вантажів з Азії до Європи і назад, нам вигідно їх обслуговувати», - говорить експерт. Але, за його словами, Росія хотіла б в обхід України «перетягнути на себе весь транзитний трафік залізничних перевезень, які йдуть з Китаю через Казахстан в РФ і далі в країни ЄС».

РЗ планує продовження будівництва дороги від станції Журавка до Прохорівки. А до 2025 року буде здана швидкісна залізнична магістраль вздовж східного кордону України, яка з'єднає Центральну частину РФ з Чорноморським узбережжям (напрямок Воронеж - Ліски - Ростов-на-Дону). Охрименко попереджає: «Коли Росія вибудує свою інфраструктуру в цьому регіоні і припинить використовувати Україну як транзитну країну, українці можуть втратити до 1,6 мільярдів доларів - стільки вони заробляли в 2011-2012 роках на залізничному транзиті до Європи, коли відносини з РФ не були такими, як зараз». Цю ж цифру можливих втрат України раніше називали ЗМІ, посилаючись на слова Євгена Червоненка - екс-міністра транспорту і зв'язку часів президентства Віктора Ющенка.

«Підраховувати колишні втрати безглуздо»

Експерт київського Інституту майбутнього Ігор Тишкевич згоден з тим, що названі Росією збитки Києва після відкриття невеликої ділянки «Журавка - Міллерово» перебільшені і не зможуть серйозно підкосити український економічний потенціал. «З початком повномасштабних військових дій на частині Луганської і Донецької областей України «Укрзалізниця» вже не існує як єдине ціле, пасажирське і вантажне сполучення в колишніх обсягах відновити просто неможливо», - заявив DW Тишкевич.

Тому він переконаний, що підраховувати втрати колишніх років нема сенсу, як і «говорити, що Україна не обійдеться без російських вантажів«. Експерт не бачить також нічого несподіваного і в тому, що Росія будує обхідну залізничну колію навколо України, тому що «це пов'язано з програмою розвитку російських портів в південному регіоні РФ».

«Що ж стосується розриву тісної в минулому кооперації української та російської залізниць, - це відбудеться обов'язково, як і те, що ввечері буде захід сонця», - переконаний Тишкевич. На його думку, «Укрзалізниця» повинна «займатися тим, чим вона, власне, зараз займається - проводити тендери і переговори про закупівлю нового рухомого складу і ремонтом старого».

За офіційними даними, зношеність парку магістральних електровозів і тепловозів, електро- і дизельних поїздів, вантажних і пасажирських вагонів - понад 80 відсотків за гострої кількісної нестачі цієї залізничної техніки. А довжина магістральних шляхів з простроченим капітальним ремонтом становить 27 відсотків від загальної протяжності залізниць.

«Але якщо тендери на закупівлю та ремонти проводяться, то модернізація залізничного полотна і ліній електропередач в основному існує тільки в планах», - говорить Ігор Тишкевич. Причина не тільки в нестачі інвестицій, а й у відсутності реформ в самій «Укрзалізниці», які затягуються з різних причин. Зокрема, через її перепідпорядкування з відомства міністерства транспорту під контроль кабінету міністрів, а потім назад. А також «через гальмування ринкових механізмів роботи, переважання політичних причин над економічними і небажанні реагувати на звинувачення в масштабній корупції», про що не раз писали українські ЗМІ.

У свою чергу Олександр Охрименко нагадав ще про один проект, в якому могла б брати активну участь Україна, щоб відшкодувати втрату російського транзиту. Це транспортування вантажів в обхід Росії Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом (ТМТМ) - одним із коридорів китайського «Шовкового шляху». Південний маршрут під назвою «Шовковий вітер» веде з Китаю через Казахстан, Азербайджан і Грузію, звідти по двох напрямах - в Туреччину або Україну, а з неї через Білорусь - до литовського порту Клайпеда на Балтійському морі. «Про цей проект багато говорять, але поки мало зробили, - вважає експерт. - Критична ситуація повинна змусити Україну реально подумати, як поряд з реформами в «Укрзалізниці» реалізувати і цей задум».