рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Хрещатиком гуляє привид Дмитра Табачника. Хто стоїть за таємничою пожежею у столиці?

    столиця
    • Яна Степанковська
    • Розсилка
    Наслідки пожежі на Грушевського, 4-б. 17 січня 2019 року - Хрещатиком гуляє привид Дмитра Табачника. Хто стоїть за таємничою пожежею у столиці?
    Наслідки пожежі на Грушевського, 4-б. 17 січня 2019 року
    Фото: Інформатор

    15 років боротьби активістів і забудовника, який на місці старовинного будинку хоче звести хмарочос, добігає кінця?

    Вчора у середмісті столиці спалахнула пожежа: горів будинок на вулиці Грушевського 4-Б. Погасити вогонь рятувальники змогли за три з половиною години. На місці події працювало 16 одиниць техніки та 70 чоловік особового складу.

    Активісти, які захищають Київ від незаконних забудов, впевнені: це не випадкова пожежа. Все схоже на навмисний підпал, здійснений для того, аби знищити будівлю і забудувати звільнену ділянку у центрі столиці.



    1_41_02

    Масштабна пожежа на Грушевського, 4-б, внаслідок якої було майже повністю знищено дах будівлі і пошкодженно перекриття

    Хто претендує на Європейську площу

    У 2003 році товариство з обмеженою відповідальністю «Грааль» виграло інвестиційний конкурс з реконструкції Європейської площі. Цю фірму пов’язують з міністром урядів Януковича-Азарова Дмитром Табачником та його братом-бізнесменом Михайлом Табачником. І хоча керівництво фірми заперечує свій зв’язок з родиною Табачників, але директором ТОВ зазначається Окунєва Ірина Миколаївна, яка перед тим очолювала одну з фірм, пов’язану  з компанією «Тіко-Констракшен», яка належить Михайлу Табачнику.

    Дмитро Табачник після Революції гідності покинув територію України. А 19 червня 2015 року його оголосили в розшук. За даними правоохоронців, його розшукують за ч.5 ст.191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем), зокрема його підозрюють у махінаціях, пов'язаних із закупівлею підручників за завищеними цінами, а також з майном Міністерства освіти.




    Дмитро та Михайло Табачники
    Михайло та Дмитро Табачники

    Цікаво, що у конкурсі серед забудовників Європейської площі з ТОВ «Грааль» «конкурувала» фірма ТОВ «Лілея», яку теж пов’язують з братами Табачниками. Тобто є усі підстави вважати, що під час визначення переможця, діяла змова.

    Забудовник планував звести біля Європейської площі Києва хмарочос висотою у півтори сотні метрів, з величезним підземним паркінгом на більш ніж 1000 місць. І все це при тому, що максимально дозволена висота забудови у центрі міста – 27 м.


    Макет забудови
     Біля Європейської площі Києва планували звести хмарочос висотою у півтори сотні метрів: макет забудови

    Фірмі-переможцюя була надана територія за готелем «Дніпро». У лютому 2004 року, вже під кінець правління Кучми, Київрада таки відвела компанії ділянку площею 442 кв. м на вулиці Хрещатик, 5 «для будівництва, експлуатації та обслуговування офісно-готельного комплексу».

    Але цих чотирьох соток для такого масштабного проекту забудовнику було замало. Саме тому його око впало на сусідні об’єкти. З наданою в оренду ділянкою межує будинок, що має адресу Грушевського, 4-Б. Активісти дали йому умовну назву Г4Б. В результаті будівля опинилась у власності ТОВ «Грааль», причому законність цієї оборудки викликала сумніви. Будинок визнаний нежитловим з 1989 року: тоді всіх мешканців відселили, а квартири мали перейти у комунальну власність. Але у ТОВ «Грааль» не отримувало будинок з комунальної власності, а нібито викупило більшість квартир у колишніх власників.  За документами купівлі-продажу від 2006 року, близько двох третин колишніх мешканців будинку Г4Б продали квартири фірмі «Грааль». І хоча згідно з договорами, за квартири мали заплатити їх ринкову ціну, власникам же насправді заплатили копійки, писав ще у 2012 році Ігор Луценко.

    Г4Б став справжньою проблемою для забудовника. Будинок було зведено в кінці 19 століття. «Ця садиба становить величезну цінність як приклад ранньої забудови вулиці Грушевського поблизу вулиці Хрещатик, яка майже не збереглася, має унікальний внутрішній дворик… Будинок є прикладом багатоетапної дореволюційної забудови Києва: проект належить відомому київському архітектору Володимиру Ніколаєву. А сучасного вигляду йому надали інші київські архітектори – Шварценберг та Рикачов. Зазначена пам'ятка є останньою будівлею в садибі відомих київських підприємців Бонадурерів, які були підданими Швейцарії», - розповіла у себе в Facebook громадська активістка і колишній депутат Київради Олена Терещенко-Єскіна.



    І хоча у 2009 році Київрада дала дозвіл на знесення будівлі Г4Б, так як вона «нерозривно зв'язана» з будинками на вулиці Хрещатик 5-В та 5-Б, які Київрада дозволила знести раніше - в липні 2007 року, активістам вдавалося зберегти об’єкт. Небайдужі періодично влаштовували мистецькі заходи на захист будівлі, а після Революції гідності там базувались громадські ініціативи «Мистецька Платформа» і «Мистецька Сотня».

    Будівлі навіть вдалось надати будівлі охоронного статусу пам’ятки архітектури, але ненадовго: через суд власнику вдалось позбавити Г4б від цього статусу.

    Попри все будівлю вдавалося відстоювати протягом усіх 15 років: у 2012-му у будинку на Грушевського 4Б його нинішній фактичний розпорядник почав виймати вікна, тоді активісти знову почали бити на сполох, а у травні 2014 року представники ТОВ «Грааль» хотіли виселити мистецькі організації з будівлі та оточити будівлю парканом руками «бійців 2-ї сотні Самооборони Майдану».

    Як писав «Главком» у 2014-му, керував тоді процесом Михайло Ноняк, якого після Революції гідності призначили четвертим заступником міністра доходів та зборів, і який мав би відповідати за боротьбу з корупцією. Він також встиг побувати і у «Свободі» Тягнибока, і у «Громадянській позиції» Гриценка. Також Ноняк після втечі Януковича був комендантом Межигір’я, деякі скарби якого зникли в невідомому напрямку. У розпорядженні «Главкома» також опинилось рішення Івано-Франківської міськради, згідно з яким Ноняк Михайло Васильович у 2012 році отримав земельну ділянку на житловому масиві «Черешеньки» як ліквідатор ЧАЕС І категорії, хоча як на момент аварії у квітні 1986-го Ноняку ще й не виповнилося чотирьох років.  Сам же заступник міністра доходів та зборів запевнив «Главком» в тому, що це випадковий збіг і йдеться про іншу людину (але його абсолютну тезку).

    Запам’ятався він і тим, що під час виступу в офісі European Business Assotiation (ЕВА) під час круглого столу Комітету з логістики Асоціації показав карту Європи, де Крим було позначено як територія Росії.

    І тоді, у 2014 році, будівлю вдалось відстояти, так само як у березні 2016-го, коли будівельники під виглядом ремонту руйнували перекриття у будинку.

    Але схоже, охочі збудувати хмарочос не відмовилися від своїх планів. І місцева влада їм у цьому не заважає: у травні 2016 року Київська міська рада поновила договір оренди земельної ділянки розміром в 442 кв. м від 8 листопада 2010-го, укладеного між Київською міською радою і ТОВ «Грааль» для «будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного центру «Столичний» на вулиці Хрещатик, 5-В.

    Вчорашня пожежа для активістів є підтвердженням того, що будинок просто доводять до аварійного стану, аби таки поставити крапку у довгій історії цієї боротьби.

    Яна Степанковська, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ