Міністр агрополітики прокоментував скандал, в який потрапила Україна з китайським кредитом

Міністр аграрної політики Тарас Кутовий в інтерв’ю «Главкому» розповів про ситуацію, яка склалася навколо підприємств «Артемсіль» та «Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ)».

«Я вніс всі підприємства на приватизацію, в тому числі ці два. По ДПЗКУ складна ситуація. Вважаю, компанія повинна зайти в приватизаційний процес, хто би що не говорив. Але проблемою китайського кредиту прямо сьогодні потрібно займатися. Чим далі ми відтягуємо процес, тим складнішим він стає, - і не тільки в контексті ефективності роботи цієї компанії, а й в контексті взаємин з китайськими партнерами», - заявив міністр.

Як відомо, в таких компаніях ДПЗКУ та «Артемсіль», приватизація яких є необхідною, досі не затверджені керівники. В ДПЗКУ є в.о. голови правління Бориса Приходька, в «Артемсолі» обов’язки директора виконує Володимир Доля, який виграв відкритий конкурс на цю посаду ще навесні.

«Я подав відповідне подання до Кабміну. Уряд повинен винести це питання на розгляд. Та навколо кожного з цих підприємств є дуже багато, скажімо так, розмов, - пояснив міністр. -  Про те, як приймалися ці рішення. Це, напевно, питання до конкурсної комісії, до попереднього керівництва міністерства, може, до правоохоронних органів».

Кутовий додав, що уряд розуміє, що повинна відбутися дискусія з приводу цих компаній та їхнього керівництва. Адже є напружена ситуація, перш за все, навколо ДПЗКУ. «На жаль, сьогодні комунікацій і переговорного процесу існуючого керівництва компанії з китайською стороною не виходить. Я маю чітку позицію китайської сторони: вони вважають весь переговорний процес останніх півтора роки з українською компанією не ефективним», - додав міністр.

Він пояснив, що зараз переговори з китайською стороною на межі зриву.

«Я це підтверджую, переговори з китайською стороною знаходяться на критичній межі. Нам треба приймати рішення. Ключовий момент: у нас більше 100 кримінальних справ щодо втрат навколо цієї компанії, ці кримінальні справи не завершені, гроші в Україну не повернуті. ДПЗКУ сплачує штрафні санкції за неповернення валютної виручки в Україну. Це сотні мільйонів гривень, які йдуть з оборотного капіталу компанії тільки тому, що хтось колись вчинив кримінальний злочин. Врешті збитки несе держава, бо все це дуже впливає на ефективність компанії», - зазначив Кутовий.

Міністр вже направив листа китайській стороні з проханням, щоб вони висловили своє бачення, чи готові вони розглядати приватизацію цієї компанії.

«Відповідь була така: принципово так, але нам потрібна ефективна компанія. Та в рамках умов договору і ситуації, яка склалася навколо компанії, її ефективність викликає сумніви. Компанія сьогодні платить відсотки по всьому боргу, який на неї повішений, а держава є гарантом. В нинішній ситуації вона буде завжди на межі точки беззбитковості. Вирватися вверх вона зможе тільки за рахунок додаткових інвестицій, будівництва додаткового портового елеватору. У ДПЗКУ багато лінійних елеваторів, але якість їх, чесно кажучи, сумнівна. Треба бути в діалозі. Бо сума коштів в рамках цього кредиту дуже суттєва. Вона співмірна з обсягами підтримки МВФ. По значимості і по обсягу ресурсу – це одне й те саме», - розповів він.

Контрактом було передбачено, що українська сторона буде з кожної проданої тонни через Китай платити 5 доларів комісії.

«Ми не хочемо платити ці гроші. Китайці кажуть, що це зафіксована умова договору, яка ще й була перепідтверджена пізніше додатком, не буду говорити при якому міністрі (на той момент міністерство очолював Олексій Павленко, - «Главком») і ким. І з того боку нам кажуть: ви – ненадійний партнер. Та на етапі, коли це все формувалося, ціна була за 200 (доларів за тонну), сьогодні вона упала. На мою думку, не може бути така фіксована позиція (5 доларів з тонни, - «Главком»), треба відсотково прив’язуватися до ціни», - вважає міністр.

Вихід із ситуації, що склалася, Кутовий бачить таким: «Я би бачив це як відкритий процес, точно не заходив би у двосторонні відносини, а затягував сюди додаткових гравців, говорив би про якусь участь у компанії, якісь би робив складні угоди реструктуризації, заводив додатковий капітал. І з часом би збільшував частку участі іноземного інвестора в компанії, щоб не втратити у вартості».

«Але якщо говорити відверто, сьогодні компанія не коштує того кредиту, який вона взяла. Так, треба розуміти, що з цього кредиту тільки 500 мільйонів знаходяться в обороті і витрачені (ми говоримо тільки про цю суму), а 1 мільярд - на рахунках Ексімбанку КНР. Та якщо говорити про весь обсяг кредиту – ДПЗКУ не коштує 1,5 мільярди доларів, це точно. Хоча це, звичайно, моя оцінка», - резюмував міністр.