Мовне питання: Венеційська комісія підтримала статтю про освіту нацменшин

Венеційська комісія ухвалила рішення щодо скандальної мовної статті закону «Про освіту».

Експерти не підтримали звинувачення з боку Угорщини.

«Комісія прийняла аргументацію української сторони щодо закидів, ніби мовна стаття Закону «Про освіту» звужує права представників національних меншин», – передає прес-служба МОН.

Але Венеційська комісія рекомендувала Україні «видовжити» перехідний період для імплементації мовної статті.

Зараз закон «Про освіту» вказує, що повноцінно в силу мовна стаття має вступити у 2020 році.

Міністерство освіти погодилось подовжити цей період.

«Комісія також підкреслила, що Україна має максимально широко використати можливості пункту 4 статті 7, що МОН  і планує зробити», – йдеться у заяві міністерства.

На думку міністерства, найголовніша теза висновку полягає в тому, що стаття 7 є рамковою та підлягає подальшій деталізації, зокрема, у Законі «Про загальну середню освіту».

«Ми цілком згодні з цим твердженням. Спільно з національними громадами МОН працюватиме над подальшою розробкою різних підходів до навчання меншин, з урахуванням їхніх освітніх потреб. Основна ціль – забезпечити достатній рівень володіння як державною, так і рідною мовами», – кажуть у міністерстві освіти.

Нагадаємо, що одразу після прийняття закону «Про освіту» у Верховній Раді румунська спільнота попросила президента Петра Порошенка ветувати цей закон з тим, що він мовляв «неконституційний».

«Ст.7. про мову освіти містить норми, що суперечать статтям 10, 22, 23, 53 Конституції України та прокладають шлях до мовної асиміляції національних меншин», – йдеться у відкритому листі.

Також свою стурбованість озвучили російське, угорське та польське МЗС. Проти закону про освіту також виступив президент Молдови Ігор Додон.

При цьому заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей в ефірі «Громадського радіо» повідомив, що всього близько 10% учнів в Україні навчаються іншими мовами, а 90% школярів навчаються українською мовою.

Він уточнив, що «більшість (із цих 10% – ред.) навчаються російською мовою».

Новим законом передбачено, що зміни щодо мови викладання розпочнуться у навчальному році 2020 року.

«Право навчатися мовою меншини будуть мати лише в дошкільних закладах і в початкових школах.

В основній школі з 5 по 9 клас та старшій профільній з 10 по 11 (а в майбутньому по 12-й) навчання загальноосвітнім предметам буде здійснюватися українською мовою, але паралельно буде вивчення мови, літератури, історії національної меншини мовою національної меншини», – говорить Хобзей.

В Прикінцевих положеннях до закону «Про освіту» зазначено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

«Це означає, що діти, які в 7 чи 10 класі, далі будуть навчатися мовою своєї національної меншини і цей навчальний рік проведуть, як заплановано, – заясніє заступник міністра. – А в наступному році з 1вересня в школах від 5 по 9 і в 10-11 класах ми спільно з органами управління освіти будемо визначати, які предмети будуть викладатися українською мовою, а які залишаться викладатися мовою національної меншини.

А з 2020 року з 5 по 11 класів всі вивчатимуть загальноосвітні предмети українською мовою, а мовою національних меншин мову і літературу меншини».

Президент Петро Порошенко 25 вересня підписав закон «Про освіту».

Міносвіти запропонувало Раді Європи надіслати статтю 7 «Про мову навчання» закону «Про освіту» на експертизу до Венеціанської комісії.

Читайте також інтерв'ю члена Венеційської комісії Сергія Головатого: Навчання виключно мовою нацменшин? Такого не допускає жодна країна Європи!