ПАРЄ проведе термінові дебати щодо українського закону про освіту

Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо «мовної» статті 7 українського закону «Про освіту», підтвердивши запит угорців та деяких інших депутатів.

Таке рішення ухвалило Бюро ПАРЄ в понеділок.

Керівний орган асамблеї мав обрати для дебатів одну з трьох тем – масові порушення прав людини в М’янмі, криза в Каталонії або українське мовне питання. По суті, стояв вибір між двома останніми, або ж парламент міг відмовитися від термінових дебатів. Від обговорення каталонської кризи відмовилися, щоби не накаляти конфлікт.

Українське питання також не змогли відразу схвалити, голоси розподілилися навпіл. Противники його розгляду аргументували, що необхідно дочекатися висновку Венеціанської комісії, однак з другого разу затвердили з мінімальною перевагою.

ПАРЄ розглядатиме відповідну резолюцію в четвер.

Наразі невідомо, хто буде призначений доповідачем, від цього значною мірою залежить тональність документа.

Нагадаємо, міністр освіти і науки Лілія Гриневич у п'ятницю, 6 жовтня, проводила у Страсбурзі зустрічі з експертами Ради Європи з метою роз'яснення мовних положень нещодавно ухваленого закону про освіту.

Раніше глави зовнішньополітичних відомств Болгарії, Угорщини, Греції та Румунії підписали лист главі МЗС України, де висловили стурбованість через новий закон про освіту.

Угорщина  також хоче додати мовне питання у декларацію «Східного партнерства».

Уряд Угорщини вирішив блокувати всі подальші рішення Європейського союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною. Таке рішення стало відповіддю офіційного Будапешта на підписання президентом Порошенком закону «Про освіту».

Згідно із законом «Про освіту», який нещодавно вступив у дію, право нацменшин на навчання рідною мовою залишається, проте скорочується обсяг використання ними в навчальному процесі рідної мови, і збільшується – державної.

Закон надаватиме особам, які належать до національних меншин, можливість отримувати освіту своєю рідною мовою у дитячих садках та початкових школах (1-4 клас), але починаючи з 5-го класу (тобто у середній та старшій школі) вони навчатимуться державною мовою.

Виняток із загального правила становлять школярі з числа нацменшин, які почали навчатися до 1 вересня 2018 року. До 1 вересня 2020 року вони зможуть вчитися за колишніми правилами, потім поступово збільшуватиметься кількість предметів, які викладають українською.

Експерти Ради Європи позитивно оцінили український закон про освіту.

Детальніше читайте: В Угорщині занадто мало українців, щоб їх навчали українською? Посол Ерно Кешкень коментує скандальний закон «Про освіту»

Читайте також статтю: Новий закон «Про освіту». Депутати шоковані тим, за що проголосували