Сусіди врахували гіркий досвід України і взялись за переозброєння
У сучасному світі все відбувається швидкоплинно, і те, що ще вчора здавалося сучасним, сьогодні стає застарілим та нікому не потрібним. Такі стрімкі зміни у багатьох сферах зумовлені динамічним розвитком нових технологій, а коли це стосується оборонно-промислового комплексу (ОПК), то технологічне відставання може суттєво вплинути на безпеку держави та її місце на міжнародній арені.
Показово, що активне переозброєння армії та розвиток ОПК – тенденція, яка зачіпає не лише країни, що перебувають у стані війни. Які ж ключові тренди останньої військової моди.
Бойова авіація та ППО
Сусідня Польща демонструє розвиток військово-повітряних сил (ВПС). Варшава остаточно визначилася з укладанням контракту на 4,6 млрд доларів на придбання 32 найсучасніших винищувачів F-35 п’ятого покоління. Раніше повідомлялося, що перші F-35 Lightning II виробництва американської авіабудівної компанії Lockheed Martin з’являться у польських військово-повітряних силах до 2024 року, а до 2026 року країна зможе сформувати повноцінну ескадрилью.
Ще один приклад – Хорватія. Уже на початку 2020 року ця країна знову почала намагатися знайти заміну своїм винищувачам МіГ-21. Як відомо, у 2017 році Загреб уже намагався закупити партію літаків. Тоді тендер виграв Ізраїль, та через відмову США здійснювати перепродаж F-16 зі складу повітряних сил Ізраїлю процедура була зупинена. За новим тендером основні пропозиції залишаються тими ж – США пропонують нові F-16 C/D Block 50/52, Швеція – нові Gripen JAS 39, Франція – винищувачі Rafale зі складу своїх повітряних сил. Також очікуються пропозиції від Греції, Норвегії та, як не дивно, Ізраїлю щодо F-16, які використовувалися їхніми повітряними силами.
У Російській Федерації на початку лютого 2020 року відбувся перший політ модернізованого бомбардувальника-ракетоносія Ту-160М. Відомо, що в рамках глибокої модернізації на літак було встановлено нове пілотажно-навігаційне обладнання, бортовий комплекс зв’язку, систему управління, радіолокаційну станцію, комплекс радіоелектронної протидії.
До того ж, зі слів заступника міністра оборони РФ, на озброєння до країни-агресора вже цього року надійдуть новітні ракети для зенітної ракетної системи С-500 «Прометей». Він стверджує, що цій системі немає аналогів у світі. Заступник Шойгу пояснив, що основне завдання С-500 – боротьба з бойовим оснащенням балістичних ракет середньої дальності (самостійне перехоплення з дальністю пуску до 3,5 тис. км) і міжконтинентальних балістичних ракет на кінцевій ділянці траєкторії, а в певних випадках – і на середній ділянці. Крім цього, наприкінці січня у ЗМІ з’явилася інформація, що ще один російський зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С» отримав новітню гіперзвукову ракету. Зі слів головного конструктора комплексів протиповітряної оборони Конструкторського бюро приладобудування ім. Шипунова (входить у «Високоточні комплекси» держкорпорації «Ростех»), швидкість потрібна, щоб швидко наближатися до цілі, – це підвищує скорострільність комплексу, тому що оперативніше звільняється канал стрільби. «Крім того, в бойову частину ракети не треба класти багато вибухівки для розльоту осколків: вища швидкість зіткнення – вища ефективність осколків», – додав конструктор. Комплекс «Панцир-С» призначений для близького прикриття цивільних і військових об’єктів від засобів повітряного нападу в будь-якій погодно-кліматичній та радіоелектронній обстановці вдень і вночі.
Сусідня Білорусь намагається не відставати. У лютому 2020 року було оголошено про льотні випробування зенітної керованої ракети для розробленого в Білорусі зенітного ракетного комплексу середньої дальності «Бук-МБ3К». Вони відбудуться найближчим часом. Голова державного військово-промислового комітету країни Роман Головченко повідомив, що «Бук-МБ3К» створений на приватному білоруському підприємстві «ОКБ ТСП» та є оригінальною розробкою. А для cамохідної вогневої установки комплексу створили нову твердотільну радіолокаційну станцію S-діапазону з фазованими антенними решітками, що дало змогу збільшити дальність виявлення цілей типу «винищувач» до 130 км, наростити кількість цільових каналів вогневої установки під час стрільби.
Тенденції військово-технічної співпраці
Cвоєю чергою Польща вирішила робити акцент на створенні спільно з Францією танка. На початку лютого після зустрічі президентів двох країн польський лідер Анджей Дуда зазначив: «Ми хотіли би брати участь у цьому проєкті, формуючи разом європейську економіку, і в майбутньому мати для своїх потреб танк, який разом будуватимемо». Крім того, за участю Дуди та Макрона у Варшаві підписано документи про стратегічне партнерство між Польщею та Францією, а також про співпрацю між країнами у сфері кібербезпеки.
Така кооперація Польщі та Франції – не єдиний приклад співпраці наших сусідів. У грудні між представниками Естонії, Латвії та Фінляндії було підписано договір, що передбачає спільну розробку сучасного бронетранспортера нового типу. «Ми хочемо таку платформу, яка задовольнятиме всі наші військові вимоги. Також БТР має бути простим та максимально зручним для тих, хто його використовує. У наших резервних військах багато солдатів, і ця машина повинна бути недорогою, щоб озброїти нею якомога більше військових підрозділів», – зазначив директор департаменту оборонних інвестицій Естонії Кусті Сальм. Зараз уже зрозуміло, що бронетранспортер буде розроблятися на основі броньованої платформи фінської групи Patria у варіанті з шістьма колесами, кожне з яких тягове. «Шестиколісні машини мобільніші. Ці БТР легші, ніж бойові машини з платформою 8 на 8. Броньовики 6 на 6 відповідають мінімальним вимогам, щоб взаємодіяти разом із самохідними артилерійськими установками», – запевняють експерти. Вони переконані, що бронетранспортер на базі Patria ідеально підходить силам оборони Естонії. Він практичний і функціональний.
Ракети як аргумент
Один із останніх проривів у ракетній галузі здійснив Іран. Країна з 90-х розвиває свою програму і досягла певних успіхів у розробці балістичних ракет, а у лютому цього року Іран представив нову ракету власного виробництва «Раад-500». Вона оснащена композитним двигуном, використання якого дало змогу знизити вагу і збільшити дальність на 200 км порівняно з ракетою «Фатех-110». Таким чином, радіус ураження «Раад-500» становить 500 км.
ракета «Раад-500»" width="720" height="405" itemprop="image" />
Вже в лютому цього року з’явилася інформація, що Австралія має намір здійснити значну закупку в США. Відомо, що Державний департамент схвалив запит міноборони Австралії. Потенційний контракт оцінюється в 990 млн доларів. За ці гроші Австралія може закупити 200 ракет AGM-158C LRASM, 11 навчальних боєприпасів, а також отримати повний спектр супутніх послуг. Як результат – зможе вражати кораблі супротивника з відстані 1000 км. Носіями стелс-ракет у австралійській армії буде сімейство винищувачів F-18. Ракета AGM-158C LRASM виробляється корпорацією Lockheed Martin на замовлення міноборони США.
Своєю чергою Пентагон на 2021 рік проситиме більше грошей на підводні човни, бомбардувальники та наземні пускові установки засобів стратегічного стримування.
Роботизація армій
Сучасні тенденції розвитку армій передбачають активну роботизацію збройних сил.
Збройні сили США будуть отримувати роботанки в прискореному режимі. Тамтешнє міноборони оголосило про початок закупівель бойової техніки в рамках програм RCV-light і RCV-medium. Американське військове командування вважає, що дистанційно керовані машини повинні йти попереду техніки, якою керують люди. Таке рішення забезпечить повноцінну розвідку боєм, мінімізуючи втрати особового складу. Причім керувати робототехнікою будуть екіпажі бойових машин, що йдуть позаду.
У листопаді 2019-го у США завершився тендер із розробки наземних роботів MUTT для транспортування боєприпасів та спорядження.
Сусідня Туреччина у 2019 році представила лінійку бойових роботів вогневої підтримки UKAP, оснащених бойовими модулями. Європейські MBDA і Milrem Robotics також минулого року створили роботів із керованою ракетною зброєю.
Росія також різко активізувала розробки бойових роботів, а 2018 року випробувала «Уран-9» у Сирії, після чого оснастила його посиленою зброєю.
Україна в тренді?
На початку січня Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив наміри переозброєння держави. В опублікованій «Візії»(бачення реформ для наближення ЗСУ до стандартів НАТО. – «Главком») міститься план розвитку армії на найближчі 10 років. Генштаб ЗСУ має намір закуповувати насамперед сучасні засоби розвідки, радіоелектронної боротьби, зв’язку, протиповітряної оборони, засоби вогневого ураження (підвищення їх точності та дальності).
Нинішній рік вже розпочався з оновлення авіації. Українські військові отримали новий літак Су-27УБ.
Однією з головних відмінностей оновленої версії Су-27 стало розширення кабіни – тепер там можуть перебувати два пілоти. Зі слів фахівців, наявність другого пілота розширює спектр завдань, які може виконати екіпаж. Крім цього, вся електроніка легендарного літака була замінена на нову. Двигун також оновлений.
Оновлений винищувач – не єдине досягнення українських фахівців у новому році. На виставці в Індії «Укроборонпром» продемонстрував програму модернізації танків Т-72 радянського виробництва. Модернізований Т-72 стане більш мобільним завдяки заміні двигуна, збільшиться вогнева міць, посилиться захист, покращиться електроніка, системи навігації та ергономіки. Ще одна новина: до кінця лютого Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені O. O. Морозова планує передати Міністерству оборони чергову партію з чотирьох бронетранспортерів.
Міністр оборони Андрій Загороднюк у лютому цього року також заявив про намір закуповувати у Державного Київського конструкторського бюро «Луч», що входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», новітні ракетні системи «Нептун». За словами міністра, це станеться вже цього року після успішного випробування.
Розроблений ДККБ «Луч» ракетний комплекс РК-360МЦ «Нептун» складається з універсальної самохідної пускової установки, транспортної машини для перевезення ракет, транспортно-заряджаючої машини та командно-штабного модуля. Комплекс має стати основою мобільної системи берегової оборони України. «Нептун» уже пройшов кілька етапів вогневих випробувань у 2019 році та модернізації.
Міноборони" width="720" height="480" itemprop="image" />
Та є й тривожні сигнали. 18 лютого стало відомо, що державне оборонне замовлення стикається з серйозними проблемами. Попри те, що секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив про збільшення фінансування на 16% відсотків, експерти заговорили про зрив ключових оборонних ініціатив.
Зокрема, військовий експерт Юрій Бутусов у себе в Facebook повідомив, що всупереч вимогам оборонних програм, які ніхто не скасовував, наразі не передбачається закупівля великої партії ракет «Вільха» та фінансування програми «Нептун», а без таких засобів ракетна програма просто помре, і всі унікальні досягнення останніх років будуть поховані. Він переконаний, що недостатньо коштів виділяється на закупівлю снарядів для артилерії великих калібрів та інших боєприпасів, зв’язок та оснащення основних систем озброєння для нічного бою.
Отже, ключовий висновок такий: процеси переозброєння тривають по всьому світу, акцент при цьому робиться на передові технології. Україна ж, попри війну та втрати, досі недооцінює розвиток армії.
Дмитро Бадрак, для «Главкома»
Коментарі — 0