Йосипа Сталіна вважають винним в організації Голодомору 47% опитаних
Згідно з результатами опитування, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», 79% громадян вважають, що Голодомор 1932-33 рр. був геноцидом Українського народу. Це твердження, поділяє абсолютна більшість жителів Заходу та Центру країни (92% та 83% відповідно), та відносна більшість Півдня та Сходу (69% та 67%). Більш схильні підтримувати цю тезу мешканці сіл, молодші та україномовні респонденти. У довгостроковій динаміці з 2010 року відсоток тих, хто визнає Голодомор геноцидом збільшився на третину.
Позитивно ставиться до визнання сенатом США Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом Українського народу 69% респондентів, а 62% опитаних вважають, що Україні і далі потрібно добиватися міжнародного визнання Голодомору геноцидом. Обидві ці ініціативи знову ж таки більше підтримують жителі західних та центральних макрорегіонів, вихідці з сіл, а також респонденти, котрі вдома спілкуються українською.
68% опитаних зазначили, що будуть цьогоріч запалювати свічку у День пам'яті жертв Голодомору в пам’ять про загиблих від голоду, 21% сказали, що не будуть цього робити. Ця ініціатива знаходить більшу підтримку на Заході та у Центрі (84% та 70% відповідно). Так само більше половини опитаних на Півдні та Сході також зазначили, що візьмуть участь у цій акції.
Найбільше опитані вважають винним в організації Голодомору особисто Йосипа Сталіна – 47% (у 2008 році таких було 42%) та загалом центральне керівництво СРСР – 39% (у 2008 – 38%). Ще 28% (у 2008 – 23%) покладають вину за геноцид на каральнi органи СРСР (НКВС, ГПУ), 23% (у 2008 – 17%) – на вище керівництво Радянської України. Лише 3% зазначили, що у Голодоморі винні українські селяни (куркулі), які відмовлялися добровільно віддавати врожай. Тезу про те, що Голодомор був зумовлений природними причинами, дотримуються менше 5% (у 2008 році – 11%). Цікаво, що про особисту провину Сталіна у організації Голодомору в Україні, частіше зазначали мешканці західних та центральних областей. Натомість щодо провини радянських правоохоронних та владних інституцій частіше говорили як мешканці Заходу і Центру, так і Сходу. Респонденти Півдня менше за інших покладають вину на радянських керівників, при цьому частіше вагалися з оцінками, або ж зазначали, що Голодомор був спричинений несприятливими природніми умовами.
За останні 10 років рівень підтримки ідеї проведення суду над винуватцями Голодомору 1932-33 рр. зріс з 37% до 48%, а ініціативи щодо надання компенсацій постраждалим від геноциду та їх сім’ям – з 46% до 63%. Як і у попередніх твердженнях ці починання користуються більшою підтримкою на Заході та у Центрі, серед мешканці сіл та україномовних.
Серед історичних постатей найкраще опитані ставляться до Богдана Хмельницького (73%) та до Михайла Грушевського (68%). Також 53% позитивно ставляться до Івана Мазепи.
47% і 43% мають позитивне ставлення до Леоніда Брежнєва та Петра І (негативне 39% та 26% відповідно). До Степана Бандери позитивно ставляться 36% (негативно – 34%), Симона Петлюри як позитивно, так і негативно ставляться по 30% респондентів.
Скоріше негативно, ніж позитивно опитані ставляться до Володимира Леніна та Михайла Горбачова (чверть позитивно, а 51-52% негативно). Найгірше ставлення до Йосипа Сталіна – 21% позитивно, 58% негативно.
За останні 6 років ставлення до українських історичних постатей в основному покращилося. Ставлення до Сталіна та Леніна практично не змінилося, а до Петра І – погіршилося. Суттєві відмінності у сприйнятті у макрорегіональному розрізі спостерігаються щодо російських та радянських історичних постатей, яких значно краще сприймають у південно-східних регіонах. За винятком Горбачова, до якого краще ставляться на Заході. З іншого боку, такі постаті як Петлюра та Бандера краще сприймаються на Заході. Натомість Хмельницький та Грушевський однаково добре оцінюються мешканцями усіх частин України.
Повна версія дослідження
(для перегляду натисніть на зображення)
Коментарі — 0