Замість однієї ДАБІ, за задумом реформаторів, будуть створені одразу три нові органи
Новопризначений віцепрем’єр-міністр розвитку громад та територій Денис Шмигаль, якому навіть пророкують прем’єрську посаду, презентував свою першу масштабну реформу. Вона стосується сумновідомої Державної архітектуро-будівельної інспекції (ДАБІ), яка видає дозволи на будівництво та контролює його. Попередниця Шмигаля на посаді міністра Альона Бабак багато розповідала про корупцію в ДАБІ, а в своєму «прощальному слові» з трибуни Верховної Ради заявила про тиск будівельної мафії і пообіцяла, що й після її відставки президент та правоохоронні органи не припинять боротьбу з мафіозі.
Після свого призначення Шмигаль назвав нинішню ДАБІ «кліщем на здоровому тілі будівельного ринку, який заражає його корупцією та є основним генератором цієї корупції». Слідом за прем’єром Олексієм Гончаруком він пообіцяв ліквідувати інспекцію в нинішньому вигляді та підготувати відповідну реформу.
Проте, схоже, що під красивою обгорткою міністру підсунули бомбу сповільненої дії. Запропоновані ініціативи можуть не посилити боротьбу з будівельними шахраями, а навпаки – полегшити їм життя. Якщо постанови будуть ухвалені в нинішньому вигляді, ринку загрожує колапс – контролювати забудовників буде нікому, а місцеві чиновники за певну подяку заплющуватимуть очі на незаконні забудови. Держава просто припинить контролювати будівництво, відповідно, постраждають сумлінні забудовники та інвестори. І це в той час, як ринок і так лихоманить через аферу зі збанкрутілим «Укрбудом». Коли почали розбиратися з документацією скандальної компанії, то схопилися за голову – виявилось, що певні її будівництва велися незаконно. Тож у результаті реформ ми хочемо отримати низку таких «укрбудів»?
Дозволи наосліп
Наразі підготовлено два проєкти постанов Кабміну, які, за задумом їхніх ініціаторів, мають, нарешті, навести лад в будівельній сфері. Перший із них має назву «Про оптимізацію органів державно-архітектурно-будівельного контролю та нагляду». Проєкт передбачає утворення Державної інспекції містобудування України (ДІМУ) та Державного агентства з питань технічного регулювання і містобудування України. Фактично замість однієї організації з токсичним іміджем створюються нові, причому з розширеними функціями, які не визначені законом. Зокрема, серед таких функцій – контроль за підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва, та нагляд за діяльністю органів, які здійснюють сервісну функцію та технічне регулювання у сфері містобудування. Щодо іншого новоствореного органу – Держагентства з питань технічного регулювання у містобудуванні – Міністерству розвитку громад та територій доручається у двомісячний термін розробити проєкт положення про нього. Тобто повноваження агентства ще невідомі й будуть прописуватися на ходу.
Щоб отримати дозвіл на будівництво, згідно з реформою, потрібно буде подати не повну проєктну документацію, а лише її частину. Тобто контролюючий орган навіть буде не в курсі, а що ж саме в результаті планується побудувати. Також до заяви на будівництво може додаватись лист уповноваженого органу містобудування та архітектури, що для проєктування зазначеного об’єкта будівництва містобудівні умови та обмеження не видаються. Містобудівні умови та обмеження або листи, що вони непотрібні, видаються органами місцевого самоврядування. А в умовах специфічної децентралізації по-українськи роздача таких документів може стати стабільною годівницею для місцевих «князьків».
Що ж буде перевірятись при отриманні дозволу, якщо запропоновані зміни буде ухвалено? Наприклад, відповідність цільового призначення земельної ділянки, але фактично законодавством це поняття чітко не визначене, що дає підґрунтя для численних тіньових схем та порушень. Або відповідність проєктних рішень містобудівним умовам і обмеженням – незрозуміло, як це фізично зробити, якщо подається лише частина проєкту. Так само чітко ніде не визначено зони приаеродромної території та інші подібні зони, які пропонується перевіряти. При цьому змінено підстави для відмови у виданні дозволу – так, більше не буде перевірятися відповідність проєкту містобудівній документації та державним будівельним нормам.
Під час прийняття об’єкту в експлуатацію буде з’ясовуватися лише наявність виконавчої документації у обсязі, передбаченому державними будівельними нормами, матеріалів технічної інвентаризації, які часто є звичайною формальністю, та ще кілька показників. У разі ж розробки проєктної документації з порушеннями, як це часто відбувається, марною буде й перевірка виконавчої документації, яка є похідною від неї.
Параліч на місцях
Аби нейтралізувати фактор корупційного ДАБІ, в уряді хочуть зупинити чинність постанови Кабміну від 23 травня 2011 року «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» до початку виконання повноважень новоствореним ДІМУ. Але водночас на період до запуску роботи нового органу буде паралізована робота органів державного будівельного контролю на місцях, які принаймні перевіряють більшість будівництв. Якщо вони не працюватимуть, відкриється широке поле для нелегальних забудов. А коли саме запуститься ДІМУ, куди ще треба набирати працівників за конкурсом, – невідомо.
Також профільне міністерство, яке ініціює ці зміни, хоче перебрати на себе повноваження в адміністративному порядку розглядати рішення про видачу або анулювання дозволу на виконання будівельних робіт. Від примхи міністерських чиновників залежатиме і доля рішень про реєстрацію або повернення декларації та рішень про відмову у видачі сертифіката. Дивно, що в відомстві Шмигаля не вбачають тут потенційних корупційних ризиків, які погубили ДАБІ.
Другий пропонований урядом проєкт – «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції України та внесення змін до деяких постанов Кабінету міністрів України». Згідно з ним, замість ДАБІ утворюється Державна сервісна служба містобудування України. Саме Держсервісбуд видаватиме чи анулюватиме документи на виконання підготовчих та будівельних робіт та прийняття об’єктів у експлуатацію. Проєктом уточнюються вимоги до осіб, які виконуватимуть контролюючі функції. Вони повинні будуть мати стаж роботи за фахом не менш, як три роки та загадковий кваліфікаційний сертифікат, який незрозуміло хто і на яких підставах видаватиме.
При міністерстві планується утворити Експертно-апеляційну раду, куди буде можна поскаржитися на дії чи їх відсутність з боку посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Привіт від Януковича
Отже в сухому залишку замість однієї ДАБІ, за задумом реформаторів, з’явиться одразу три нові органи:
- Державна інспекція містобудування України;
- Державна сервісна служба містобудування України;
- Державне агентство з питань технічного регулювання і містобудування.
Усі вони будуть координуватися профільним віцепрем’єром. Через те, що в держбюджеті фінансування відомств-неофітів, зі зрозумілих причин, не передбачено, вони поділять бюджет, закладений для ДАБІ. З останньої вже триває відтік кадрів у зв’язку зі зменшенням премій та надбавок та невизначеність з майбутнім.
Оптимізму через наведені вище аргументи такі новації не додають. За всіх відомих проблем ДАБІ робити реформу в будівельній галузі в запропонований спосіб – це посіяти ще більший хаос у ній та паралізувати контроль у містобудуванні. Новостворені органи, не маючи повного пакету проєктної документації, видаватимуть дозволи на будівництво, яке не відповідатиме будівельним нормам. А прийняття готових об’єктів відбуватиметься без їх перевірки відповідності документації та будівельним нормам, що може призвести до небезпечних наслідків.
За певною інформацією, проєкти постанов уряду готувались Олександром Сергієнком, який очолював управління дозвільних процедур ДАБІ в часи Януковича, – тож добре обізнаний в усіх мутних схемах, що існують у інспекції. Саме Сергієнка журналісти-розслідувачі називали автором схеми «$5 з квадратного метра», які треба було заплатити за отримання дозвільних документів на будівництво. Те, що персонаж із таким бекграундом зараз перейнявся будівельною реформою, – зайвий сигнал, що проблему корупції у цій галузі треба вирішувати іншими методами.
Микола Мельник, для «Главкома»
Коментарі — 0