Актор студії «Квартал 95» Олександр Пікалов:в ролі президента Петра Порошенка
«Плюси» мінус. Хто знищує медіаімперію Коломойського?
Напівжарти, що слідом за «Приватбанком» у Ігоря Коломойського можуть забрати його телеканал, сьогодні матеріалізувались в заяву холдингу «1+1». Це – звернення до президента, прем’єра та голови Верховної Ради. «Плюси» звинуватили Нацраду з питань телебачення та радіомовлення в тому, що, незважаючи на продовження ліцензії телеканалу на аналогове мовлення 15 грудня, вона досі не видана, хоча 29 грудня спливає строк дії попередньої ліцензії. Медійники з холдингу Коломойського посилаються на свої джерела, згідно з інформацією яких останні два тижні у надрах влади виношуються наміри скасувати ліцензію та здійснити рейдерський захват каналу. Причому вказується конкретний замовник цього – Адміністрація президента, яка нібито тисне на Нацраду задля передачі телеканалу в інші руки.
В Нацраді швидко відреагували на гучні претензії. Причину затримки пояснив її голова Юрій Артеменко, нагадавши, що продовжена ліцензія видається не раніше останнього дня строку дії старої ліцензії: «15 грудня Національна рада переоформила і продовжила ліцензію «1+1». За це рішення проголосували всі члени Нацради. Розгляд заявки каналу тривав 6 місяців через численні недоліки з боку ліцензіата, які представники ліцензіата виправляли разом зі співробітниками нашого апарату. Ми прийняли рішення, як тільки були виправлені всі недоліки». Але Артеменко зробив окреме зауваження, що згодом сталась націоналізація «Приватбанку» і Нацрада надіслала каналу офіційний запит про оновлені дані про кінцевих бенефіціарів. Генеральний директор «1+1» Олександр Ткаченко висловив здивування, що Нацрада намагається зв’язати проблеми банку з телеканалом: «Коментар пана Артеменка підтверджує, що у держави є інтерес до активів каналу «1+1». Я повторно заявляю, що канал «1+1» не є активом «Приватбанку». У ТОВ «ТРК Студія 1+1» немає ні кредитів, ні боргових зобов’язань перед «Приватбанком».
Пізніше Нацрада уточнила, що бланк ліцензії повинен бути виданий заявнику після внесення ним ліцензійного збору, що повинна підтвердити Державна казначейська служба. Відповідна виписка була отримана 26 грудня, тож «Студія «1+1» повинна отримати бланк ліцензії не пізніше 6 січня 2017 року.
В конфлікт втрутився навіть один з фігурантів відкритого листа телевізійників – прем’єр Володимир Гройсман, який запевнив, що ніяких проблем із продовженням ліцензії телеканалу не буде і він особисто не допустить порушення свободи слова в країні. А в Адміністрації президента нагадали, що Порошенко «завжди був, є і буде гарантом свободи слова, і він завжди на боці журналістів»: «Немає жодних сумнівів, що роботі каналу нічого не загрожує, і він продовжить радувати глядачів якісним телевізійним продуктом». В Адміністрації також несподівано зауважили, що телеканал має надати дані про кінцевих бенефіціарів, але, по-перше, згідно закону про прозорість медіа-власності, він має час до 31 березня 2017-го року, по-друге, навіть якщо бенефіціара було змінено, це не має жодного стосунку до продовження ліцензії. Згідно з законом, за неподання або невчасне подання звіту або подання звіту з недостовірними даними телерадіоорганізація лише сплачує великий штраф у розмірі 25% загальної суми ліцензійного збору.
Цінна зброя
Звісно, можна розцінювати такі алармістські заяви телеканалу як своєрідну підстраховку для Коломойського, який після історії з «Приватбанком» бачить загрозу для інших своїх активів. Медіахолдинг Коломойського збитковий і, за деякими розрахунками, потребує дотацій на близько 80 мільйонів доларів в рік. Але не можна казати, що ці гроші викидалися в трубу – «Плюси» завжди старанно організовували атаки на ворогів олігарха та піарили його ситуативних друзів на кшталт Арсенія Яценюка. Зараз, коли вся імперія Коломойського під загрозою «експропріації», цінність впливового телеканалу зростає в рази. Згадаймо, наприклад, як ЗМІ Віктора Пінчука під час його війни з тим же Коломойським за Нікопольський феросплавний завод присвячували цьому корпоративному конфлікту непропорційно велику долю уваги. Тож сам по собі медіаресурс може бути вагомим інструментом для відбиття атак на інші активи, зокрема, ті, які були заставою в «Приватбанку».
Ігор Коломойський (фото: УНІАН)" width="600" height="340" itemprop="image" />
Якщо на Банковій дійсно хочуть позбавити Коломойського медіаресурсу, то зараз, поки олігарх не оговтався після «Привату» і не розгорнув свою інформаційну зброю, нібито момент для цього найбільш відповідний. Щоправда, не зрозуміло, за яким механізмом це зробити делікатно. Просте позбавлення ліцензії буде виглядати надто грубо, особливо якщо канал потім продовжить мовлення з новим власником та менеджментом. Гіпотетично ситуацію можна було б спробувати розхитати через Ігоря Суркіса, який контролює 17 % акцій «Плюсів». Але далі постає питання – якщо Коломойського все ж якимсь чином витіснити з каналу, хто буде вливати в телеканал десятки мільйони доларів? Робити це «за свої» – точно не в стилі надто ощадливого Порошенка.
Ткаченко вже заявив, що телеканал – не банк, його не націоналізуєш. Але, за однією з версій, канал таки можуть прибрати до державних рук через особисті гарантії, які надавав Коломойський, коли отримував рефінансування для «Приватбанку». Якщо виявиться, що кінцевим бенефіціаром «Плюсів» залишається Ігор Валерійович, його нібито змусять поділитись майном медіахолдингу заради докапіталізації «Приватбанку», яку держава поки проводить за власний рахунок.
«Приват» спочатку був визнаний неплатоспроможним, а потім внаслідок цього націоналізований, – нагадують юристи, з якими поспілкувався «Главком». – Це означає, що за зобов'язання «Привату» відповідають власники. При цьому вони відповідають усім належним їм майном».
Під цей шумок вирішив про себе зайвий раз нагадати інший «улюбленець» Нацради – радіо «Вєсті», співробітників якого офіційно попередили, що за два місяці вони можуть опинитися на вулиці. Саме тоді спливає строк дії нинішньої ліцензії, яку регулятор може не подовжити. Керівник медіахолдингу Ольга Семченко, яку пов’язують романтичні відносини з ймовірним власником цього холдингу – екс-міністром доходів та зборів Олександром Клименком, заявила, що радіо отримало вже четверте попередження і побачила бажання влади зачистити ринок від неугодних ЗМІ. Щоправда, якщо редакційна політика «плюсів» – завзято патріотична, то до риторики «ватних» «Вєстєй», традиційно були певні претензії. Тож биття у дзвони їхніх керівників не отримує такого співчуття від можновладців. До того ж, у «Вєстєй» є певні фінансові проблеми, через які було оголошено про закриття телеканалу UBR, який входив до цього холдингу.
«Будьте лояльніші»
То чи дійсно у Банкової є бажання прибрати до рук впливовий телеканал, чи це троллінг Коломойського, чи просто вистава, влаштована за домовленістю між сторонами, що б переключити увагу від чогось більш важливого? Якби там не було, але ця історія цілком вписується у намагання влади зачистити інформпростір під себе. Чутки про те, що «під Порошенко» формується медіа-холдинг, у який увійдуть, зокрема, телеканали «112» та «1+1», ходили ще восени, а депутат Олександр Онищенко, який утік з України, прямо заявляв, що Порошенко просив купити для нього «112». Колишній креативний продюсер телеканала Віктор Зубрицький також підтверджував, що з ним вели перемовини щодо представники Порошенка – Макар Пасенюк та Віктор Поліщук. В Адміністрації президента, звісно, все заперечують.
Олександр Ткаченко нині свідчить, що в ході переоформлення ліцензії відбуваються розмови на тему «будьте лояльніші до президента». Звісно, до його слів, як зацікавленої людини, можна ставитись скептично, але нині н телебаченні важко не помітити інформаційний тренд – про президента або добре, або нічого. Причому Банковій вдається підтримувати такий розклад і «дистанційно»: без скупки ЗМІ. Так, телеканал «Інтер», який позиціонує себе як опозиційний, дозволяє собі критикувати кого-завгодно, але дуже обережно оминає головну персону країни. Схожа ситуація в ЗМІ, підконтрольних Ринату Ахметову. Втім у цьому нема нічого дивного – якщо «Опозиційний блок» підставляє плече президенту навіть під час прийняття бюджету, то можна припустити, що Ахметов з Льовочкіним з розумінням ставляться і до прохань проводити більш лояльну інформаційну політику. Нещодавнє призначення відомого медіа-менеджера Олексія Мустафіна генеральним продюсером новин в «Медіа Групі Україна», дехто пов’язує саме з планами Банкової підсилити контроль над новинним контентом на телеканалі донецького мільярдера.
Сьогоднішньою заявою «Плюсів» Коломойський показав зуби. Та чи були вражені цим на Банковій покаже час. Власне, багато що про нові реалії стосунків між Адміністрацією президента та олігарха в «післяприватівську» еру стане зрозуміло з випусків ТСН та виступів «95-го кварталу». Поки ж мовленню телеканалу, за запевненням Нацради, нічого не загрожує. І у новорічну ніч «1+1» знову покаже звернення Петра Олексійовича Порошенка.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0