Коронавірус і бюджет. Чим і ким пожертвував уряд Шмигаля

Вірус і гроші
Коронавірус і бюджет. Чим і ким пожертвував уряд Шмигаля
Монобільшість сьогодні продемонструвала, що вона таки є

Гроші забирають у пільговиків та педагогів та додають поліції та суддям

Верховна Рада на позачерговому засіданні у понеділок таки підтримала законопроєкт про так званий «коронавірусний» бюджет. Спроби його приймати були ще на минулому позачерговому засіданні наприкінці березня, але тоді «слугам» не вистачило лише трьох голосів. Сьогодні ж все пройшло інакше:  владі вдалося нашкрябати 249 голосів. 226 (плюс ще двоє – спікер та перший віцеспікер) дала монобільшість, п’ять докинула група «За майбутнє», хоча її лідер Тарас Батенко закликав цей бюджет… не підтримувати, та майже в повному складі голосувала група мажоритарників «Довіра». 

На засіданні бюджетного комітету напередодні засідання вносились останні правки. Нардеп Олег Кулініч, який, власне виступав від «Довіри» з трибуни із підтримкою бюджету, звітував про те, що завдяки позиції його групи вдалося вибити 1,5 млрд на розвиток об’єднаних територіальних громад, місцевим бюджетам залишені акцизи на пальне, виділені 4 млрд грн на підтримку аграріїв. Бунтар від «Слуги народу» Олександр Дубінський пояснив таку «конструктивність»: за його даними, «Довірі» за підтримку бюджету та інших владних ініціатив віддають вплив на Державне лісове агентство. Перший заступник голови бюджетного комітету Іван Крулько у коментарі «Главкому» уточнив, що уряд пообіцяв депутатам знайти можливості фінансування ОТГ, але поки в бюджет ці статті не внесені

Звісно, що уряд стояв перед складним питанням – при секвестрі бюджету неминуче потрібно було різати якісь статті. Минулі правки щодо перегляду бюджету готував ще колишній міністр фінансів Ігор Уманський – вони, зокрема, і коштували йому посади. Хоча Юлія Тимошенко сьогодні з трибуни доводила, що до відставки Уманського призвела його принципова позиція щодо подолання корупційних схем і вимагала заслуховування ексміністра перед голосуванням змін до бюджету. Але її голос почутий не був.

Тож які напрямки найбільше постраждали у вогні боротьби з коронавірусом?

Найбільш за все «порізали» пільги та житлові субсидії – їх буде зменшено на 8,2 млрд грн. Голова парламентського комітету з соціальної політики Галина Третьякова пояснює це економією, пов’язаною з теплою зимою.

Також планується зменшення фінансування Державного фонду регіонального розвитку на 2,6 млрд грн, субвенції на розвиток об’єднаних територіальних громад (мінус 2,1 млрд грн), але, як вже було зазначено, уряд в процесі торгів з депутатами і ще може переглянути ці показники.

уряд стояв перед складним питанням – при секвестрі бюджету неминуче потрібно було різати якісь статтіУряд стояв перед складним питанням – при секвестрі бюджету неминуче потрібно було різати якісь статті

Розвиток фізичної культури та спорту на період карантину, на думку уряду, також не є пріоритетним (мінус 2,3 млрд грн), хоча опозиція здійняла галас щодо несподіваної статті, яка передбачає будівництво бази для біатлоністів в Яремчі. І це притому, що масово скорочуються видатки на «некритичні» статті. Так прогнозовано постраждали видатки на освіту, культуру, науку, хоча й не так радикально, як в перших проектах секвестру.

Скорочується фінансування Фонду енергоефективності на 1,6 млрд грн, субвенція на соціальний захист педагогів (мінус 1,55 млрд грн),  виплата допомоги багатодітним і малозабезпеченим сім’ям, особам з інвалідністю (мінус 1,3 млрд грн), субвенція на місцеві вибори (мінус 1,15 млрд грн). Щоправда, «слуги народу» закликають не панікувати щодо скасування виборів і запевняють, що до осені, коли голосування має відбутись, бюджет ще зміниться і багато видатків буде повернено після завершення карантину та відновлення економічного життя. Те, що нинішній змінений «транзитний» бюджет ще буде переглянутий, сумнівів ніхто не має. Проте якщо влада сподівається, що змінений він буде в позитивний бік, то опозиція – навпаки. 

Згідно з проголосованим сьогодні законопроєктом, видатки держбюджету збільшаться на 7% – на 82 млрд грн. При цьому його дефіцит, за планами уряду, збільшиться до 7,5% ВВП і становитиме 298 млрд грн, а доходи скоротяться на 11% – на 120 млрд грн. Валовий внутрішній продукт піде в мінус майже на 4%, хоча раніше очікувався ріст на такий само показник.  Безробіття сягне майже 10%, а інфляція – 9%. На велику приватизацію, яка і так постійно переносилася, цього року зовсім нема надій – від неї планується залучити лише півмільярда гривень. Доходи Нацбанку, які будуть передані до держбюджету, збільшуються на 2 млрд грн. Середньорічний курс гривні прогнозується на рівні 29,5 грн/$, при тому що попередній прогноз складав 27 грн/$.

Найсуттєвіше збільшуються видатки на виплату пенсій та державну програму медичних гарантій — на 29,7 млрд грн та 15,7 млрд грн відповідно. Також збільшується бюджет Міністерства внутрішніх справ – на 200 млн, видатки на Державну судову адміністрацію збільшені на мільярд. Такі додаткові видатки на суди в нинішніх умовах виглядають захмарними, але вони були заплановані після першого кварталу і навіть не покривають нинішнього дефіциту, який відчуває судова система. Хоча суддям, депутатам, прокурорам та іншим категоріям бюджетників місячний дохід буде зменшений до десяти розмірів мінімальної зарплати (біля 47 тис. грн). Щоправда, тільки на період карантинних заходів. Скорочуються видати на утримання Верховної Ради та Кабміну.

Ну, і головне – створюється Фонд боротьби з коронавірусом, який складе 64,7 млрд грн, хоча ця сума спочатку передбачалася удвічі більшою. Ці кошти підуть на підвищені виплати лікарям, закупівлю медичного обладнання та засобів індивідуального захисту, виплати громадянам, які втратили роботу через епідемію. 

Монобільшість сьогодні продемонструвала, що вона таки є. Хоча деякі «слуги» висловлювали «фе» такому секвестру бюджету, все одно вони натиснули сьогодні зелені кнопки та проголосували за екстрені (та очевидно, що не останні) зміни до основного фінансового документу країни. Тепер на порядку денному монобільшості – можливе ще одне позачергове засідання цього тижня. Єдине питання, яке на ньому буде розглядатись – прийняття так званого «антиколомойського» законопроєкту про неможливість повернення націоналізованих банків колишнім власникам. Наразі він б’є рекорди за кількістю поданих правок – 16 тисяч. Розглянути їх у прийнятні терміни неможливо, тож перед керівництвом Верховної Ради стоїть задача процедурно обійти ці питання, аби розібратися з цим питанням вже цього тижня.

Павло Вуєць, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: