рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Люди в масках захопили землю

    тема тижня
    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Президент України Володимир Зеленський під час надзвичайної сесії Верховної Ради. 30 березня 2020 року - Люди в масках захопили землю
    Президент України Володимир Зеленський під час надзвичайної сесії Верховної Ради. 30 березня 2020 року
    Фото: AP

    Депутати посеред ночі зробили те, що не вдавалось досі нікому

    Верховна Рада вчора нарешті провела давно анонсоване екстремальне засідання в умовах надзвичайної ситуації в країні. Екіпіровані засобами безпеки депутати не з першого разу, але таки прийняли кілька необхідних законопроєктів, хоча один з ключових – зміни до держбюджету – перенесений на невизначений термін. Проте під саму завісу надзвичайного засідання депутатам вдалося те, що не виходило десятки років. Вони ухвалили найгучніше рішення – закон про ринок землі.

    Передувала цьому засіданню, м’яко кажучи, складна підготовка. Спочатку Банкова планували зібрати депутатів попереднього тижня, але терміни поступово зсувались: з вівторка на четвер, з четверга на суботу-неділю, а згодом було вирішено зібратися у понеділок. Причин для такого зволікання була низка. У мінімальний порядок денний надзвичайного засідання ще на початку минулого тижня входило ухвалення соціального та економічного законопроєктів, пов’язаних з коронавірусом. Зміни до бюджету, які мала внести Верховна Рада, були неминучі – навіть ті скромні прогнози росту ВВП, які закладені в бюджеті, в умовах епідемії скасовуються. Простіше кажучи, мова йде про секвестр. Також планувалися кадрові призначення – зокрема, міністрів, вакансії яких після зміни уряду залишалися незакритими.

    Але згодом список питань, які могли б вирішити депутати, істотно розширився. Про це оголосив сам президент Володимир Зеленський у своєму відеозверненні. Він наголосив, що для отримання посиленої підтримки Міжнародного валютного фонду, а відповідно й інших донорів, у розмірі близько $10 млрд, треба проголосувати за ще два законопроєкти. Мова йшла про запуск ринку землі та так званий «антиколомойський» законопроєкт про заборону повернення націоналізованих банків колишнім власникам. Але, окрім скептичного сприйняття цих проєктів всередині самого парламенту, питання їхнього прийняття упиралося в процедуру. Законопроєкт про банки був внесений лише минулого тижня і до сьогодні ще не сплив термін подання альтернативних проєктів. Земля ж – питання, яке зависло через величезну кількість правок і потрібно було, аби їхні ініціатори їх зняли. До того ж, закон про землю мав розглядатися на черговому, а не позачерговому засіданні. Але в Раді пішли шляхом «якщо дуже хочеться, то можна».


    Президія Верховної Ради, 30 березня 2020 року (фото пресслужби парламента)
    Президія Верховної Ради, 30 березня 2020 року (фото пресслужби парламента)

    Ляпас уряду

    Зеленський оголосив про певні компроміси, на які готова піти влада у питанні землі: не більше 100 гектарів в одні руки для фізичних осіб на першому етапі відкриття ринку, право купівлі для юросіб – тільки з 2024 року, в перші два роки діятиме заборона на продаж державної землі. Але питання банків та землі не були спочатку в порядку денному. Противники проєкту щодо банків дружньо напирали на те, що він фактично легалізує «бєспрєдел» Нацбанку та позбавляє його колишніх керівників відповідальності. Напевно, таку точку зору вони будуть відстоювати надалі. Відповідно, зависло питання з МВФ – при цьому допомога Фонду має піти не тільки до золотовалютних резервів, як зазвичай, а безпосередньо для покриття дефіциту бюджету.

    Але згодом з’явилась інформація, що профільний комітет таки розгляне законопроєкт про банки і президент звернеться до парламенту з проханням скликати ще одну позачергову сесію для його прийняття. А там вже спливла і земля, бо коли ще депутати зможуть зібратись...

    Всі ж інші проєкти в понеділок фракції домовилися приймати без обговорення. Зокрема, кадрові.

    Отже, навіть три тижні не пропрацювали в уряді ключові міністри – охорони здоров’я Ілля Ємець та фінансів Ігор Уманський. «Уманський подав жахливий проєкт дефолту, в нього погана комунікація з МВФ та є чутки про проблеми зі здоров’ям. А Ємець просто не впорався, до того ж, некерований і нікого не слухає. Плюс –  вони не зійшлися характерами з прем’єром», – пояснили мотиви ротації співрозмовники «Главкома» зі «Слуги народу».

    «Дефолтні» зміни до бюджету, власне, й викликали депутатські бунти. Початковий варіант уряду передбачав радикальне скорочення витрат на гуманітарні сфери, що викликало обурення голови парламентського комітету гуманітарної та інформаційної політики Олександра Ткаченка. Згодом він відзвітував, що фінансування культури та кіно вдалося частково відстояти. Проте уряд все ж збирався зекономити і на культурі, хай і не так жорстко, як спочатку, спорті, інфраструктурі, капітальних видатках центральної влади. Планував він і зниження зарплат членам наглядових рад держпідприємств та держчиновникам, які отримують більше десяти «мінімалок». Але це не стосуватиметься тих осіб, які задіяні в боротьбі з коронавірусом та заходах з нацбезпеки та оборони. Зекономлені кошти мали піти до Фонду боротьби з коронавірусом (раніше його називали Стабфондом), який складе майже 100 млрд грн.т

    Міністри з другого разу

    Навіть такий варіант бюджету в результаті не був підтриманий залою: його відправили на повторне перше читання.

    Призначення теж не пройшли з першого разу. Ємця з Уманським було звільнено, але на призначення  наступників – колишнього губернатора Одещини Максима Степанова, який під час минулих виборів на втіху Зеленському посварився з президентом Петром Порошенком, та колишнього заступника голови Адміністрації президента, та ексзаступника міністра фінансів Сергія Марченка не вистачило голосів.


    Петро Порошенко (Фото: Ян Доброносов)
    Петро Порошенко (Фото: Ян Доброносов)

    Після першого провального голосування за Марченка Разумков також зачитав звернення президента про зняття кандидатури претендентки на вакантну посаду міністра енергетики та екології Ольги Буславець, яку вважають креатурою Ріната Ахметова.

    Втім депутати підтримали інші винесені законопроєкти – зокрема, ті, що передбачають допомогу громадянам, що постраждають від вимушеного безробіття, проведення засідання парламентських комітетів онлайн і т.д. 

    Неочікувану нестачу голосів на принципові питання «слуги» пояснювали випадковостями та підступами Ігоря Коломойського. «У нас багато хто реально захворів плюс бюджетне питання було чутливим – ті ж наші депутати з комітету освіти були дуже ображені через скорочення видатків, тому й не голосували», – розповідали джерела з президентської фракції. Але вони були впевнені, що після невеликої перерви проштовхнути голосування за міністрів фінансів та охорони здоров’я вдасться. Також очікувалось прибуття президента, який мав закликати голосувати закон про банки (в першому читанні) та «оновлену» землю. Принаймні за банківський закон у Банкової був резерв серед нардепів «Євросолідарності» та «Голосу». Саме вони та група «Довіра» в результаті і додали голоси, яких не вистачало «слугам» (ті дали лише 198). Цікаві «перетоки» відбувались і за повторного голосування за Марченка та Степанова. В першому випадку «слуг» підтримав «Голос», у другому – «Опоплатформа «За життя». При цьому телеканали з орбіти ОПЗЖ активно розганяли меседжі, що «Слуга народу» увійшов до неформальної коаліції з «ЄС». Це виглядало дуже дивно, враховуючи власні ситуативні союзи партії Медведчука і Бойка зі монобільшістю.



    Незрозуміло, наскільки на депутатів вплинув візит до зали Володимира Зеленського, який з самого початку нібито не планувався. Президент, як і очікувалось, попросив підтримати банківський та земельний закони, зазначивши, що сам має до них певні питання. Після вдалих голосувань за нових міністрів та банків Зеленський поаплодував залі і в компанії спікера Разумкова її покинув, пообіцявши повернутись у разі потреби. Разумков також надовго зник – в президії вистачало його заступника Руслана Стефанчука. Рада знову увійшла в нудний режим безкінечних правок ОПЗЖ в закон про ринок землі. Всі вони в тій чи іншій формі стосувались вимог до прийняття закону проведення всеукраїнського референдуму – ця історія в залі триває дуже давно.

    Головною «зіркою» вчорашнього земельного марафону виступав Нестор Шуфрич, який відверто тролив більшість, витрачав час на представлення правок, виступи на вільну тему і вимагав після сьомої години замінити депутатам маски. ОПЗЖ лякала порушенням процедури (правки почали розглядатися на черговому засіданні, а продовжились на позачерговому) і тим, що це стане приводом для неминучого оскарження голосування в Конституційному суді. Шуфрич розповідав, що «на слабо» їхню силу не візьмеш і обіцяв тягнути питання аж до 12 ночі. Голова аграрного комітету Микола Сольський весь цей час вимушений був нудитися на трибуні.

    Після перерви засідання через дезінфекцію сесійної зали «Опоплатформа» навіть намагалася потішно заблокувати президію, Шуфрич усівся в крісло Стефанчука, але шоу швидко завершилось, аби продовжився розгляд правок. Це відбулося за мінімальної кількості депутатів, що дало опозиції право говорити про відсутність кворуму.


    Юлія Тимошенко (Фото: Ян Доброносов)
    Юлія Тимошенко (Фото: Ян Доброносов)

    В результаті закон, попри затягування та різноманітні шоу, було проголосовано, хоча під кінець розгляду активізувалась і Юлія Тимошенко, і «Євросолідарність», які похвалились, що саме вони змінили текст законопроєкту. Висловитись та зберегти обличчя дали всім.

    Монокоаліція «готується до землі»

    «Слуги», спікер та президент підтягнулися до зали на пів на першу, коли зі «спам»-правками вже було завершено і Рада взялася за реальні. Ну а там дійшло і до основного земельного закону – він отримав 259 голосів («ЄС» та «Голос» допомогли).   

    Цей день зайвий раз продемонстрував розкол в монобільшості, яка вже не в змозі навіть самостійно формувати уряд. Допомагають лише особисті окрики президента, але при цьому доводиться користуватись допомогою інших фракцій та груп. Які, усвідомивши свій вплив, будуть чим далі, тим більше тиснути і на уряд, і на главу держави.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ