Курс на ЄС та НАТО. Подвійний удар Порошенка

Парламент зробив черговий крок для зміни Конституції. Сьогодні депутати 311 голосами (при 226 потрібних) схвалили закріплення європейського та євроатлантичного курсу держави в Основному законі. Згідно з процедурою, за конституційні зміни треба голосувати двічі. Друге вирішальне голосування має відбутись на наступній сесії Верховної Ради. Тоді для ухвалення вже знадобиться 300 голосів.

За інформацією з різних джерел, сьогоднішні події в Раді – черговий етап ретельно спланованої передвиборчої технології. Команда президента вдало використовує безпрограшну тему євроінтеграції у найважливіші моменти для Порошенка.

Нагадаємо, ідея з прописуванням НАТО та ЄС у Конституції виникла саме з подачі президента на початку цього політичного сезону. За ініціативою Порошенка 20 вересня Рада направила до Конституційного суду законопроект №9037 про внесення змін до Основного закону щодо незворотності курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію. Тоді за відповідне рішення проголосував 321 нардеп. Це був перший крок.

Другий заздалегідь готувався на річницю Майдану. І саме сьогодні Конституційний суд дав свій позитивний висновок щодо вересневого подання, а президент відразу заявив, що розгляд питання у Раді має стати невідкладним. Далі події розвивались із небаченою для Печерських пагорбів швидкістю. Попри те, що саме у четвер парламент розглядає бюджет-2019, вже увечері депутати перервали процес, заслухали главу держави та дали три сотні голосів.

Про те, що в Адміністрації президента давно знали дату першого голосування за ухвалення змін до Конституції, «Главком» повідомляв ще на початку листопада. Народний депутат БПП, бізнес-партнер президента Ігор Кононенко в інтерв’ю «Главкому» зазначав, що тільки-но Конституційний суд оприлюднить свій висновок щодо внесення курсу на НАТО та ЄС до Конституції, фракція внесе це питання до парламенту. «Звичайно, парламент не впливає на висновок Конституційного суду, - виправдовувався тоді соратникПорошенка. - Але ті меседжі, які доходять звідти, свідчать, що абсолютно реально цього місяця проголосувати за ці зміни». Так і сталось…

Та найважливіший третій етап ухвалення конституційних змін – попереду. І тут календар ще красномовніше свідчить, як вдало використовують цю тему на Банковій.

Фінальне голосування за зміни до Конституції відбудеться у розпал виборчої компанії – на наступній сесії Ради. Очевидно, що Порошенку вигідно це зробити незадовго до першого туру виборів президента, призначених на кінець березня наступного року. Оскільки, відповідно до календарного плану Верховної Ради, поточна сесія завершиться наприкінці січня, голосування, на якому потрібно буде зібрати 300 голосів, відбудеться точно не раніше лютого-березня.

Президент Порошенко у своєму сьогоднішньому виступі в Раді був ще конкретнішим. Він переконаний, що крапку у цьому питанні парламент поставить у лютому.

Аби переконати депутатів, що Росія боїться вступу України до НАТО, у своєму спічі перед парламентом глава держави процитував шматок промови президента РФ Володимира Путіна 2009 року під час розширеної колегії ФСБ. «В ряде соседних государств не прекращались попытки расширения НАТО в том числе и за счет так называемого ускоренного вступления в Альянс Грузии и Украины. Все это, разумеется, потребовало четкой и слаженной работы всех специальных силовых структур... Должен сразу сказать, что Федеральная служба безопасности в целом успешно выполнила все поставленные перед ней задачи», - нагадав слова Путіна Порошенко. «Шляхом внесення змін до Конституції ми посилаємо меседж до Москви: «Ми розстаємося», - провів фінальну риску президент.

Глава держави також передав «привіт» і Заходу. Він нагадав, що українські захисники, які воюють на Донбасі, насправді захищають не лише Україну, а й Європу, для якої РФ також становить загрозу. Тож у цьому контексті наша держава теж має право претендувати на євроінтеграцію. Крім того Порошенко переконував, що Україна за чотири роки кардинально змінила напрямки експорту, і наша співпраця з Європою, за його даними, повністю себе виправдала.

«Сьогоднішнє голосування – це не випадковий епізод, а продовження втілення чотирирічної стратегії», - підкреслив він.

Все за планом

Нема сумнівів, Порошенку вдасться втілити свій план. Нардепи не зможуть не віддати свої голоси «за» і наступного року - адже це означало б визнати, що вони проти євроінтеграційних устремлінь. Тож як у вересні, листопаді, так і у лютому 2019-го обранцям доведеться підтримувати зміни до Основного закону, а заодно підігрувати їх ініціатору.

У спілкуванні з «Главкомом» депутати визнавали: президент загнав їх у вишукану політтехнологічну пастку. «Це справді прикриття бездіяльності, потуранню багатьом олігархічним, у тому числі проросійським, системам, – бідкався ще наприкінці вересня голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк. – Але ми не маємо нічого проти декларування в Конституції цивілізаційного вибору України. Це можливо, але за декларуванням мають стояти певні дії». Приблизно те саме казали і представники інших фракцій – крім, звісно, Блоку Петра Порошенка та «Народного фронту».

Сьогодні за відповідне рішення висловились 311 парламентарів, проти - 21

Наталія Сокирчук, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»