«Відповідальність навіть за дрібний збій у сільському банкоматі ляже на президента»
Тема можливої націоналізації Приватбанку останніми днями заполонила інформаційний простір та соцмережі. Власне, мусуються ці чутки вже протягом кількох місяців. Проте підсилилась паніка минулого тижня на тлі заяв про те, що до кінця року стане достеменно зрозуміло, чи виконав «Приват» план докапіталізації. Ще не так давно українців переконували в тому, що націоналізація банку відбудеться 9 грудня. Зараз експерти вже називають інші можливі дати оголошення рішення про націоналізацію фінустанови – 23 чи 30 грудня.
Олії у вогонь підлив Національний банк, який оприлюднив аналітичний звіт, де вказано, що необхідна сума докапіталізації «Привату» дорівнює 83 мільярдам гривень. Статутний капітал банку на жовтень 2016 року становив 21,3 мільярда. Це означає, що для стабілізації фінустанови потрібна колосальна сума грошей. Хвилювання українців підсилює і той факт, що за період керівництва НБУ Валерією Гонтаревою з ринку загалом було виведено 82 банки, які, щоправда, як зазначала керівник Нацбанку, «займалися просто відмивом грошей» або не мали ніяких активів.
В самому банку Коломойського новий ажіотаж навколо ідеї «націоналізації» назвали черговою інформаційною атакою, що, в першу чергу, спрямована на клієнтів банку та є спробою дестабілізації політичної ситуації в країні. Дехто з експертів, власне, вже порівняв ситуацію навколо «Привату» на події, що відбувалися із Промінвестбанком, який в 2008 році був доведений до неплатоспроможності через нагнітання паніки.
Порошенко боїться краху більше, ніж Коломойський
«Приватбанк згідно з графіком проводить узгоджені з НБУ дії за програмою докапіталізації, яка розрахована до кінця 2018 року, виконує всі нормативи діяльності банків в Україні», – зазначили в прес-службі «Привату» у відповідь на інфокампанію.
У банку також зазначили, що в Україні на сьогодні немає юридичного поняття та законодавчого шляху «націоналізації» зокрема банків, що говорить про відверту «фейковість» відповідної інформації, яка розповсюджується серед клієнтів банку через SMS, месенджери, дзвінки комерційних кол-центрів, ЗМІ.
В той же час даний процес все-таки не є аж таким законодавчо неможливим.
Він просто має іншу назву - рекапіталізація.
У Меморандумі про співпрацю України та МВФ також передбачено, що уряд може випустити держоблігації для докапіталізації банків та на підтримку Фонду гарантування на 166 мільярдів гривень. У минулому році на ці цілі було передбачено 152 мільярди.
При цьому оскільки з початку року вже випущено держпапери на 14,3 млрд грн (для докапіталізації Ощадбанку й Укрексімбанку), наразі лишається ліміт 151,7 мільярда гривень. У держбюджеті-2016 на підтримку Фонду гарантування вкладів передбачено 16 мільярдів гривень При цьому Фонд гарантування, як зазначає FinBalance, уже звернувся до Мінфіну за фінансуванням на 7,9 мільярда гривень. Тому якщо теоретично Фонд гарантування до кінця року вибере всі 16 мільярдів гривень запланованого в держбюджеті фінансування, до верхньої стелі ліміту, передбаченого в меморандумі з МВФ, лишатиметься 135,7 мільярда гривень. Якщо ж буде вибрано 7,9 мільярда гривень, лишатиметься 143,8 мільярда гривень.
Експертами вже були визначені кілька шляхів можливого подальшого процесу так званої «націоналізації» Приватбанку.
Перший - без змін, акціонери виконуватимуть свої зобов'язання.
«Коломойський залишиться або стане чесною, але не такою багатою людиною, як зараз». Саме так описує цей член парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Павло Різаненко. «Він повинен виконати вимоги щодо декапіталізації або зменшення кредитування пов'язаних осіб і надання застав», - зазначив нардеп.
Другий - поява нового інвестора.
Співрозмовник з близького оточення власника Приватбанку мільярдера Ігоря Коломойського у розмові з «Главкомом» визнав, що у банку може частково з'явитися інший акціонер, скоріш за все, іноземний. «А Коломойський може продати свою частку в банку у зв’язку з переходом у політику – він нещодавно вступив до «Укропу», очолив комісію партійного контролю і збирається займатись політикою відкрито і серйозно. Тож буде позбавлятися комерційних активів, які можуть залежати від публічної діяльності», - зазначив соратник мільярдера.
Третій - добровільна націоналізація.
Фактично це означає, що держава входить в склад акціонерів і отримує контрольний пакет. Клієнтам банку в такому випадку нічого не загрожує.
«Що таке ця сумнозвісна «націоналізація»? По суті, якби це відбулося, була б проблема лише для власників, але ніяк не для клієнтів, - зазначив у себе в Фейсбуці ІТ-директор Приватбанку Дмитро Дубілет. - Більш того, клієнти від цього тільки б виграли, бо вони отримали б додатковий захист своїх заощаджень від держави».
Четвертий – конфлікт, введення тимчасової адміністрації
Цей варіант вже може привести до банкрутства банку і, відповідно, до втрат вкладів юридичними та фізичними особами (в разі якщо вони перевищують суму у 200 тисяч гривень).
Екс-голова Фонду держмайна Олександр Бондар допускає, що розмови навколо ідеї «націоналізації» Приватбанку, активізувалися, бо у владних кабінетах зараз йдуть торги. Та сценарій націоналізації, на його думку, державі не вигідний.
«Навряд чи уряд і влада підуть на націоналізацію Приватбанку, бо це велике навантаження на бюджет, – зазначає він у розмові з «Главкомом». – Щоб націоналізувати Приватбанк, треба всі зобов'язання вкладників взяти на себе. Мені здається, до цього влада не готова. Але на що вона наважиться - важко сказати. Бо подібні розмови велися і щодо банку «Фінанси і кредит» і Дельта-банку, які теж вважались системними. Людей заспокоювали, казали, що не будуть ліквідовувати установи, і все рівно ліквідували. Та якщо зараз в Фонд гарантування вкладів при нинішньому навантаженні кинути ще Приватбанк, то це буде крах цієї установи і крах фінансової системи України. Я маю на увазі варіант ліквідації».
Також Бондар акцентує увагу на тому, що оприлюднені декларації урядовців та депутатів свідчать про те, що на першому місці за депозитами стоїть саме Приватбанк. «І якщо ліквідують «Приват», всі депутати і урядовці залишаться без своїх вкладів, якщо вони не встигнуть забрати їх зараз. Це теж втримує владу від подібних кроків. В банках, що раніше були в подібних ситуаціях, не було серед клієнтури так багато високопосадовців».
«Націоналізації» Приватбанку без шкоди для держави не бачить і екс-перший заступник голови АП, юрист Андрій Портнов, який в середині 2000-х був близьким до Коломойського.
«Економічно націоналізація Приватбанку можлива тільки синхронно з різким зменшенням і падінням капіталізації всього українського бізнесу. Технологічно вважаю неможливим здійснити сотні юридичних і організаційних заходів без шкоди для держави і взагалі не бачу перспективи довести таке до кінця. Політично - будь-які дії проти такого банку приведуть до повної переадресації відповідальності за будь-який, навіть дрібний технологічний збій в сільському банкоматі, прямо на президента країни. Інформаційно - будь-які розмови на цю тему принесуть збиток вкладникам, владі і країні в цілому, але ніяк не акціонерам банку. Логікою пояснити можливі наміри влади проти Приватбанку неможливо. Будь-яка неакуратна дія влади проти державотворчого банку може радувати тільки дурнів, а ця історія може погано закінчитися для правлячого політикуму, а не його акціонерів», - зазначив він в коментарі «Главкому».
Колишній банкір Василь Горбаль також висловлює сподівання, що сценарій націоналізації реалізований не буде і нагадує, що її успішних прикладів в Україні було, м'яко кажучи, небагато. «Є поняття рекапіталізації. І поки є тільки єдиний успішний сценарій, який відбувся – це приклад Укргазбанку. Це була, з однієї сторони, добровільна воля акціонерів, з другої, держави. Але попри це навіть в цьому сценарії було досить багато мінусів і помилок», – зазначив він. Наразі ж, на фоні кризи довіри до банківської системи, як каже Горбаль, проводити якісь новації.
Коломойський махнув рукою?
В історії з Приватбанком не обійтись і без політичного аспекту. Так вже сталося, що після 2014 року Ігор Коломойський став аж занадто влпивовою та публічною персоною, і не тільки в бізнес-середовищі. Його скандальні нічні кавування під «Укрнафтою» та відверті намагання відстояти близького до себе керівника державної «Укртранснафти» Олександра Лазорко демонстрували, що бізнесмен йде на все, щоб не втратити джерела своїх прибутків. Причому якщо тоді мова йшла про активи, де більша частка належала державі, то «Приват» – його головне дітище і виникають великі сумніви, що мільярдер так просто віддасть його державі на невигідних для себе умовах. Незважаючи на проблеми Коломойського, він продовжує контролювати і поповнювати групи депутатів в Верховній Раді, голоси яких явно знадобляться владі при прийнятті бюджету. Нещодавно Коломойський безпосередньо подався в політику, увійшовши в партію «Укроп» та сходу очоливши комісію партійного контролю, яка буде мати вплив на будь-які внутрішньопартійні процеси. Втім якраз його походом в політику соратники олігарха пояснюють те, що він може потрохи відійти від бізнесу, зокрема, від Приватбанку.
«У нас все спокійно, ніякої паніки немає, я ж сам тримаю гроші в Приватбанку, – запевнив «Главком» співрозмовник з оточення Коломойського. – Насправді всі домовленості відбувалися ще два місяці тому, зараз просто піднявся інформаційний галас».
За словами джерела, ситуація навколо Приватбанку точно не призведе до напруження у стосунках між Коломойським і Петром Порошенком. «У них все добре, вони бачаться мінімум раз на тиждень», – запевнив соратник олігарха.
Втім відносини між Коломойським і Порошенком переживали різні часи, і не факт, що сторони не намагатимуться «кинути» один одного. Чутки про те, як в «Приваті» підстрахувуються від можливих крайніх сценаріїв захоплення «по безпределу» не перестають лякати не лише клієнтів, а й людей, які розуміються на значимості банківської установи Коломойського для фінансової системи країни. Прогресивна електронна система банку за бажання нібито «кладеться» за лічені хвилини, що фактично перетворює банк в «пустишку» і паралізує розрахунки у всій країні. Крах найбільшого банку, в якому зберігається чверть всіх депозитів, точно у плани влади не входить, бо наслідки цього будуть катастрофічними.
«Питання Приватбанку – це питання безпеки країни, бо наш регулятор допустив створення в Україні такого монстра, в якому зосереджені 25% всієї депозитної системи країни і який через «Приват 24» контролює майже 40% платежів фізосіб, – пояснює у розмові з «Главкомом» заступник голови банківського комітету Верховної Ради Олег Лаврик. – Питання тільки, чи вирішувати ці проблеми рефінансуванням, введенням тимчасової адміністрації чи націоналізувати банк».
Лаврик нарікає, що депутати, навіть члени профільного комітету Ради, просто не розуміють, що відбувається у найбільшому банку країни. Незважаючи на неодноразові звернення в НБУ, його очільниця Валерія пані Гонтарева жодного разу так і не з’явилась на комітеті. «Приходив її перший заступник, який розповідав про складну ситуацію в трьох банках, але серед них Приватбанку не було», – говорить Лаврик.
Від регулятора особисто я не отримав жодної інформації про їхню роботу щодо проблемної заборгованості «Привату». На будь-які звернення нам приходить одна й та сама відповідь, що це банківська таємниця.
«Приват» отримував кілька траншів рефінансування і весь цей час знаходиться під наглядом регулятора, який має повну достовірну інформацію, що там робиться. Можна було б все це проаналізувати, зрозуміти, що треба робити, аби ситуація не повторилася в майбутньому, а нам кидають кістку у вигляді звіту Нацбанку і закликають думати, як тепер цю пожежу гасити. Але ж треба розуміти, наскільки пацієнт хворий і чого ми хочемо добитися. Чи в черговий раз з бюджету кинути пару сотень мільйонів, щоб за півроку знову прийти до тієї самої проблеми?», - скаржиться парламентар.
Навіть за націоналізації банку у влади і Коломойського є кілька варіантів розрахунку – по-доброму і по-поганому. За словами народного депутата від «Батьківщини» юриста Сергія Власенка, якщо сторони не домовляться, але влада вважатиме, що єдиного варіанту врятувати банк, окрім «націоналізації», не буде, реквізиція може пройти добровільно-примусово: «Верховна Рада приймає відповідне рішення, і держава призначає акціонерам банку таку компенсацію, яку вважає за потрібне. Або другий варіант – сторони домовляються про справедливу суму компенсацій і б’ють по руках».
На думку політолога Андрія Золотарьова, навряд чи через проблемний «Приват» олігарх піде війною на Порошенка: «Коломойський об’єктивно розуміє, що 80-мільярдна кредитна дірка – дуже велика проблема. І тут питання не тільки в Порошенку, але й в МВФ, американцях, які методично підіймають це питання. Якщо він морально готовий розстатись з «Приватом», то до цього поки абсолютно не готові Боголюбов та Дубілети (Геннадій Боголюбов та сім’я Дубілетів – інші акціонери банку. – «Главком»). І поки не вирішене внутрішнє питання, думаю, робити різкі рухи назовні Ігор Валерійович не буде. Поки що триває ситуація «ні миру, ні війни».
Катерина Пешко, Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0