Прокопчук - випускник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
21 листопада відбудуться вибори президента Інтерполу. Голосування пройде в Дубаї на генеральній асамблеї, де будуть присутні делегати від усіх країн-членів організації.
Необхідність призначення нового очільника організації постала через зникнення її попереднього голови Мена Хунвея. 29 вересня він виїхав із Франції до Китаю з приватним візитом і перестав виходити на зв'язок. Пошуками Хунвея займалась прокуратура французького Леона. Вже 7 жовтня офіційний Пекін повідомив про затримання Хунвея за підозрою у хабарництві та інших порушеннях закону. Тим часом його дружина Грейс Мен висловила сумніви у тому, що її чоловік досі живий та поскаржилась на погрози на свою адресу. Французькі слідчі закрили справу, оскільки не знайшли доказів злочинів щодо Хунвнея на території цієї країни. Перед тим, як очолити Інтерпол в листопаді 2016 року, Хунвей працював заступником міністра громадської безпеки Китаю.
Наразі є лише два кандидати на посаду президента Інтерпола: Кім Йонг Ян з Південної Кореї, який наразі виконує обов’язки керівника організації, та росіянин Олександр Прокопчук, нині віце-президент Інтерполу. До слова, це перший росіянин на такій високій посаді. Свого кандидата, за даними ЗМІ, може також висунути Південна Африка. Втім, саме Прокопчука джерела Times в Лондоні, називають найбільш вірогідним варіантом.
Комсомолець, філолог, освітянин, юрист, економіст, податківець…
57-річний Олександр Прокопчук, який нині є великою надією Путіна на створення нового гібридного фронту, народився та отримав першу освіту в Україні. Випускник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка за спеціальністю «романо-германська філологія» починав свою кар’єру у комсомольських організаціях, працював у Житомирському обкомі комсомолу. У 1986 році переїжджає до Москви разом із призначеним першим секретарем Центрального комітету ВЛКСМ Віктором Мироненком. В Україну після того не повертався. На початку 1990-х працював в Управлінні міжнародного співробітництва Держкомітету РФ з вищої освіти. У 1996-му круто змінив сферу діяльності на податкову. За чотири роки отримав диплом Всеросійської державної податкової академії за спеціальністю юриспруденція. Став кандидатом економічних наук.
З 2003 року служить в міліції на посадах начальника Федеральної служби з економічних і податкових злочинів; начальника управління правового регулювання і організації міжнародної взаємодії Департаменту економічної безпеки. 28 серпня того ж року указом президента Росії йому присвоєно звання «генерал-майор міліції», а 12 травня 2006 року Прокопчук призначений заступником начальника Національного центрального бюро Інтерполу при МВС Росії - начальником Російського національного контактного пункту зі взаємодії з Європолом.
Знає англійську, німецьку, французьку, італійську та польську мови.
«Червона» небезпека
За даними аналітиків, у роки роботи Прокопчука в системі МВС Інтерпол отримував чимало спірних «червоних карток» щодо людей, яких російська влада могла переслідувати за політичними мотивами.
«Червона картка» - фактично міжнародний ордер на арешт. Люди, щодо яких виписано такий документ, можуть бути арештовані в будь-якій країні світу, яка є членом Інтерпола, а банківські рахунки таких осіб можуть бути заморожені.
Зокрема, у минулому з ініціативи російської влади такі повідомлення були виписані щодо:
- американського фінансиста і критика президента РФ Путіна Білла Браудера, який був арештований в Іспанії, проте пізніше його відпустили;
- колишнього лідера чеченських сепаратистів Ахмеда Закаєва – його місяць утримували правоохоронці Данії за звинуваченням у вбивстві людини, яка виявилася живою;
- російського журналіста та захисника Хімкинського лісу Петра Сілаєва, затриманого в Іспанії, якого згодом відпустили;
- російського борця з корупцією і соратника Олексія Навального Микиту Кулаченкова, заарештованого на Кіпрі під час поїздки до сім'ї, проте не екстрадованого в Росію, бо звинувачення проти нього визнані політично мотивованими.
Український нардеп Мустафа Найєм уточнив, що у різні роки саме РФ виставляла «червоні картки» та домагалася арешту покійного російського опального олігарха Бориса Березовського, а також Дмитра Яроша, Юлії Тимошенко, Ігоря Коломойського, Арсена Авакова та Арсенія Яценюка.
Таким чином, є побоювання що на посаді голови Інтерполу Прокопчук діятиме виключно в інтересах Кремля, караючи «неугодних». Водночас призначення Прокопчука стане перемогою Москви після критики, що РФ зловживає системою «червоних повідомлень» Інтерполу.
Що кажуть експерти
Після виходу статті Times експерти у соцмережах висловили обурення. Так, Білл Браудер порівняв можливу перемогу росіянина зі встановленням Німеччиною контролю над Інтерполом в 30-ті роки минулого століття.
«Це абсолютний шок, але не безпрецедентний. Нацистська Німеччина захопила Інтерпол в 1930-і», - написав Браудер в Twitter.
Чеський аналітик Якуб Янда порівняв можливе призначення цього кандидата з призначенням когось із КНДР відповідальним за ядерну безпеку.
«Якщо ви такі дурні, віддайте посаду голови Інтерполу кремлівському силовику. Що, до біса, собі думає Захід? Як щодо того, щоб китайський чиновник очолив провідну міжнародну установу з кібербезпеки? Або хтось із Північної Кореї відповідав за ядерну безпеку?», - написав Янда в Twitter.
Американський журналіст, історик Гарретт Граф з некомерційної аналітичної організації «Інститут Аспена» назвав ситуацію божевільною.
«Це божевілля. Китайський посадовець, який останнім очолював її, зник, можливо, загинув, а Інтерпол відкидає це, мовляв: «давайте оберемо ще одну корумповану особу з авторитарного режиму головою організації, заснованій на верховенстві права», - написав спостерігач у Twitter.
Як реагує Україна
Україна намагається завадити призначенню Прокопчука. «Наша делегація проводить тут (у Дубаї, де 18 листопада розпочалася 87-я сесія Генеральної асамблеї Інтерполу) десятки зустрічей на найвищому рівні і веде широкі дискусії, де ми відстоюємо свою принципову позицію. Інтерпол повинен залишитися позаполітичною організацією і розвиватися як ефективний інструмент співпраці всіх країн у боротьбі проти міжнародного криміналу», – пише Аваков у своєму блозі.
За словами голови українського МВС, в умовах гібридної війни проти України обрання Прокопчука президентом Інтерполу «дозволить російському режиму ще більше розширити практику використання «червоних карток» для обмеження свободи пересування і переслідування неугодних в інтересах одіозного режиму».
Нардеп Мустафа Найєм переконаний: «обрання представника Росії на найвищу посаду в Інтерполі означатиме фактичне захоплення цієї організації Росією та іншими авторитарними режимами».
«Ми просимо неурядові організації до 12:00 СET 19 листопада підписати текст спільного звернення до делегатів країн-учасниць із закликом не допустити обрання представника Росії Олександра Прокопчука президентом Інтерполу», – зазначив депутат.
Ще один нардеп, колишній радник Авакова Антон Геращенко написав у Facebook: «У нас є незаперечна інформація, що Олександр Прокопчук, головний кандидат на посаду нового президента Інтерполу, є кадровим співробітником російської розвідки, інфільтрованої в Інтерпол» та уточнив, що ця «інформація отримана від першоджерела, який особисто знає і працював з Олександром Прокопчуком в розвідслужбах СРСР і РФ».
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0