Колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін переконаний: сьогодні Порошенко і депутати зробили величезний подарунок Путіну
Сьогодні Рада прийняла нову редакцію закону «Про судоустрій і статус суддів» і головне – затвердила конституційною більшістю зміни до Конституції в частині правосуддя. Новації торкнуться обрання суддів, їхнього дисциплінарного покарання, моніторингу доходів (а зарплати суддів будуть значно підвищені) та витрат, створення єдиної судової практики, формування Конституційного суду, зниження впливу Верховної Ради на генпрокурора та багато чого іншого. Прийняття парламентом судової реформи вже високо оцінили в США та ЄС. За твердженням Петра Порошенко, що особисто приїжджав в Раду на такий «історичний момент» представляти проект, судова реформа отримала навіть схвалення святих отців під час сьогоднішнього молитовного сніданку.
«Я добровільно погодився позбутися цілої низки своїх повноважень по судах одразу, чи протягом перехідного періоду, – запевнив Порошенко. – В результаті і чинний президент, і наступні, хто прийде на цю посаду після мене матимуть винятково церемоніальну роль на етапі призначення судді».
Втім, незважаючи на такі натхненні реляції і показове одностайне голосування (натиснути «за» під’їхав навіть такий нечастий гість у парламенті, як Дмитро Ярош), вистачало і критиків реформи. Так «Самопоміч» одразу відмовилась за неї голосували, мотивуючи це якраз посиленням впливу президента на судову гілку, а Радикальна партія до останнього вагалась. Олег Ляшко в «фейбсуці» то обіцяв підтримати проект, незважаючи на його недоліки, то за кілька годин вже відмовлявся це робити. Дійшло до смішного – Андрій Парубій перед голосуванням просив всіх почекати Ляшка і команду, бо вони покинули залу, але обіцяли підійти. Тож кілька хвилин Порошенко, прем’єр Володимир Гройсман та його попередник Арсеній Яценюк, що вперше за час після відставки з’явився в Раді та отримав порцію оплесків ледь не більшу за президента, очікували на капризного Ляшка.
«Радикали» під схвальне шепотіння залу таки урочисто з’явились, проте очікування виявилось марним – за зміни в Конституцію вони так і не проголосували. Втім навряд чи засмутило президента: голосів вистачило з запасом – 335.
Та поза шквалом схвальних оцінок і заяв про черговий реформаторський прорив мало хто слухав аргументи критиків судової реформи. Її в такому вигляді негативно оцінюють не тільки політичні опоненти глави держави, але і представники юридичного середовища. Так, колишній суддя Конституційного суду Віктор Шишкін, який перед своєю відставкою поскандалив з Адміністрацією Президента, впевнений, що законопроект про судову систему нічого не змінить глобально, а сам факт прийняття змін до Конституції зіграє на руку… Володимиру Путіну.
Чи згодні ви з тим, що цією судовою реформою, Порошенко узурпує владу над суддями? Принаймні такі заяви звучали сьогодні в парламенті. А на Банковій кажуть, що все навпаки.
Звісно, узурпує, тому що є перехідні положення, за якими він два роки їх буде призначати. Звичайно, що всіх своїх попризначають. Але голосувати за судову реформу не можна було і тому, що Конституцію не можна змінювати під час війни.
Ви вважаєте, що нашим позиціям в міжнародних арбітражах суттєво завадить той факт, що ми змінювали Конституцію під час збройного конфлікту і, за вашою логікою, підтвердили тим самим його відсутність?
Обов’язково. Якби я був адвокатом Путіна, я б саме на цьому і наполягав. Бо які у вас до мене претензії, якщо у вас громадянський конфлікт і ви довели це всьому світу? По-перше, військовий стан не ввели, але це таке – його можна вводити, а можна ні. Проте українська Конституція прямо забороняє в умовах воєнного стану змінювати її. При чому саме в умовах, а не при введенні. Якщо ви її змінили, то тим самим довели, що у вас навіть нема умов воєнного стану. Чого ви тоді прив’язались до Путіна і вважаєте його агресором, коли це ваші внутрішні проблеми, які між собою і вирішуйте? От такою була б моя адвокатська логіка в будь-яких міжнародних судах, якби я був адвокатом Путіна. Україна, а точніше шайка президента з його клевретами в Верховній Раді, сьогодні зробила величезний подарунок Путіну. Під час початку війни з Московією у нас це перші зміни в Конституцію.
Найближчим часом обіцяють ще і зміни Конституції щодо децентралізації з тим самим скандальним пунктом про Донбас.
Будуть і ці зміни, і зняття депутатської недоторканості… На всі ці подання вже є висновки Конституційного суду. Все це я розписав ще влітку минулого року, при першому поданні президента до Конституційного суду, коли мова йшла про скасування депутатської недоторканості і обмеження імунітету суддів. Я ж не проти скасування депутатської недоторканості, але наголосив, що у нас умови воєнного стану, за яких навіть з благими намірами не можна змінювати Конституцію. Але після сьогоднішніх змін «дамбу зруйновано».
Вважаєте, зміни Конституції з приводу децентралізації можуть бути прийняті приблизно тим же складом голосуючих? Можливо, мінус «Батьківщина».
Запросто. Сьогодні ми побачили порошенківську «ширку».
І все ж, щодо суті змін. Так, наприклад, зявляється Вища ради правосуддя. Чи буде вона дійсно нейтральною? Наскільки взагалі процес призначення та покарання суддів стане більш справедливим і прозорим?
В сьогоднішній Вищій раді юстиції половина суддів, а в Вищій раді правосуддя буде ледь більше половини. І що – багато ці судді притягнули до відповідальності своїх колег за рік, коли новий склад ВРЮ сформували? Я був присутнім на парі засідань, і бачив там суцільний «мороз». Комісія, що займалася люстрацією суддів, підготувала, як на мене, дуже обґрунтовані висновки, вони викликали суддів, перевіряли матеріали. Всі ці матеріали комісія спрямувала до Вищої ради юстиції, після чого судді Печерського та Шевченківського суду майже всіх виправдали і не притягнули до відповідальності. Чим буде краще наступна Рада? Знову ж коли кажуть, що за міжнародними стандартами саме судді повинні призначати суддів, то де ж тут логіка? Якщо ми боремось с корпоративністю суддів, то як же суддям дозволяти формувати орган, який буде судом на суддями? В 1996-му році, коли ми писали Конституцію, то якраз не хотіли, щоб була судейська корпоративність, а хотіли, щоб суспільство контролювало суддівський корпус.
Ліквідацію одних судів і створення інших, що передбачає закон про судоустрій, ви теж вважаєте імітацією змін?
Звичайно, що хрін – що редька. Просто комусь треба дисертацію захистити і показати, що є реалізація його великих думок.
Але посол США Джеффрі Пайєтт вже сказав, що сьогоднішнє голосування було історичним кроком. В ЄС також назвали його важливим. Тобто західні партнери схвалили цю судову реформу.
Мені думка наших західних партнерів до лампочки, бо вони не розуміються в тих проблемах, про які я кажу. От якби я посидів з тим послом і ми поговорили, дивлячись один одному в очі, про те, що вимагає наша Конституція. А на оці так звані «мітингові» заяви послів, що є політиками, а не юристами, не вважаю потрібним зважати.
Що передбачає реформа правосуддя
Повністю зміниться система обрання суддів. На вимогу європейських експертів скасовується 5-річний випробувальний строк для суддів перед призначенням безстроково. Суддями ставатимуть з 30 років, а не з 25. Призначати суддів безстроково будуть одразу, і не Верховна Рада, як зараз, а президент за поданням Вищої ради юстиції. Цю раду трансформують у Вищу раду правосуддя, повністю змінивши її склад.
Туди більше не входитимуть силовики і чиновники за посадою, а з 21 члена десятьох обиратиме з’їзд суддів, по двоє – президент, парламент, з’їзд адвокатів, конференція прокурорів та з’їзд представників юридичних університетів. Голова Верховного Суду входитиме туди за посадою. Вища рада правосуддя гратиме головну роль в системі правосуддя, вирішуючи питання призначення та звільнення суддів. Вони ж займаються переатестацію суддів, яких призначили безстроково до реформи. Суддівська недоторканність суттєво звужується.
Досі Рада давала згоду на призначення генпрокурора та звільнення президенту. Проте у депутатів було і самостійне право звільнити його без участі глави держави. У конституційних змінах це право в Ради забирають, щоб посилити незалежність генпрокурора.
Змінено процедуру формування Конституційного суду. Президент та парламент зберігають право призначати по 6 членів КС, проте після обов’язкового конкурсного відбору. Також суддям КС дозволять працювати до 70 років, а не 65, як зараз. Нова редакція закону про судоустрій деталізує конституційні зміни та передбачає масштабну реорганізацію та переатестацію всієї судової системи. Найперше, скасовується вся систему вищих спеціалізованих судів – господарського, адміністративного, цивільних та кримінальних справ. Натомість їх замінить Верховний суд, який також перезавантажать і наберуть його суддів на конкурсі.
Систему судоустрою складатимуть місцеві суди, апеляційні суди і Верховний суд. Тобто зникає додаткова ланка між апеляційними судами та Верховним судом. Місцевими судами першої інстанції також вважатимуться окружні адміністративні та господарські суди. До найвищого в країні Верховного суду входитимуть не більше 200 суддів. В ньому буде п’ять підрозділів: Велика палата, касаційний адміністративний суд, касаційний господарський суд, касаційний кримінальний суд та касаційний цивільний суд.
Набрати на конкурсі нових суддів та запустити роботу нового посиленого Верховного суду мають за півроку з моменту набрання чинності законом. Проект передбачає поступове оновлення і новий набір суддів місцевих судів, які також перезапустять. Усі районні, міжрайонні, міські суди згодом замінять створені окружні суди. Для розгляду антикорупційних справ у системі правосуддя хочуть створити Вищий антикорупційний суд, який будуть формувати на відкритому конкурсі. Також мають створити окремий Вищий суд з питань інтелектуальної власності. До цих двох судів громадяни будуть звертатись напряму, оминаючи місцеві суди, а їхні рішення зможе переглядати тільки Верховний суд. У судах, які продовжать роботу, судді мають пройти переатестацію.
Реформа передбачає створення єдиної судової практики, яка має забезпечити однакові судові рішення в аналогічних суперечках. Суддями зможуть бути громадяни України не молодші тридцяти та не старші шістдесяти п'яти років. Суддівський досвід не обов’язковий – подаватись можуть адвокати, науковці та правозахисники. В них має бути вища юридична освіта і стаж професійної діяльності у сфері права - п'ять років.
У законі прописана низка антикорупційних механізмів для суддів, зокрема, зобов’язання кожного року подавати, окрім декларації про доходи, ще й декларації родинних зв’язків та доброчесності. Запроваджується механізм постійного моніторингу способу життя суддів та рівня їхніх витрат. Однією з нових підстав для звільнення судді стане відмова довести законність джерел походження майна. У таких випадках Вища рада правосуддя матиме механізми для швидкого звільнення.
Разом з посиленням контролю за способом життя та прибутками закон передбачає значне підвищення заробітної платні суддям, які пройшли кваліфікаційне оцінювання. Судді місцевих суддів матимуть посадовий оклад у 30 мінімальних заробітних плат, що за даними на кінець 2016 року - 46,5 тисяч гривень. Суддя апеляційного суду та вищого спеціалізованого матиме 50 мінімалок – 77,5 тисяч гривень.
Судді Верховного суду, які фактично будуть стояти на вершині всієї судової системи країни, матимуть посадовий оклад в 75 мінімалок, що складатиме 116,2 тисячі гривень на місяць. Зараз судді найнижчих судів отримують тільки 10 мінімальних зарплат, а найвищих - 13. До базового окладу доплачуватимуть від 10% до 25% за роботу у великих містах та за вислугу років – від 15% до 80% окладу. Передбачені доплати також за адміністративні посади, науковий ступінь та роботу з державною таємницею. Загалом надбавки судді зі стажем у містах мільйонниках можуть складати ледь не до 100% окладу.
Проте такі більш ніж гідні заробітні плати будуть платити не одразу, а підвищуватимуть поступово протягом наступних трьох років. Судді реформованого і набраного на конкурсі Верховного суду отримають підвищену платню вже з 1 січня 2017 року. Місцеві судді з 1 січня стартують із платнею в 15 мінімалок – 23,25 тисячі гривень. Кожного року їхню платню збільшуватимуть на 5 мінімалок, допоки не доведуть до 30.
Аналогічна ситуація з апеляційними судами. Вже з січня вони матимуть 25 мінімалок – 38,75 тисячі гривень. Поступово цю цифру збільшать удвічі.
Коментарі — 0