Операція «Атестація». Хто виживе після прокурорської «чистки»

Руслан Рябошапка, про існування якого завдяки Дональду Трампу дізнався весь світ, освоюється на посаді генерального прокурора. Перші рішучі кроки «на 100% людини президента Зеленського» вже призвели до серйозних пертурбацій у прокурорські системі. Однією з пілотних ініціатив Рябошапки стало перейменування Генпрокуратури в Офіс генпрокурора. Верховна Рада вже дала добро на це, і перейменування має відбутись до кінця року. Така суто ритуальна процедура – насправді хитрий хід для того, аби без зайвого головного болю позбавитись старих працівників та набрати нових у формально нову структуру. Власне, у Зеленського цього і не приховують. Проте нова команда, яка нахрапом почала «чистку» прокуратури, вже зіштовхнулась з шаленим внутрішнім спротивом.

І знову Богдан

Рябошапка, який вважається близьким до всюдисущого голови Офісу президента (ще один перейменований «для краси» орган) Андрія Богдана, звільнив всіх заступників свого попередника. Своїм першим заступником новий генпрокурор призначив одногрупника Богдана Віталія Каська. Останній після подій 2014 року працював в Генпрокуратурі при Олегу Махніцькому та Вікторі Шокіні, але через відсторонення від розслідування кримінальних проваджень зі скандалом звільнився. Саме Касько відповідав за міжнародно-правовий напрямок, коли Інтерпол призупинив розшук Віктора Януковича. А згодом виявилось, що в базі Інтерполу не залишилось жодного українського екс-високопосадовця.

Ще один новий заступник, який також очолює військову прокуратуру, – екс-нардеп Віктор Чумак, кар’єра якого переважно була пов’язана з прикордонною службою. В інтерв’ю «Главкому» новоявлений військовий прокурор розповідав, що знайомий з Рябошапкою 20 років: «Ми працювали разом, коли я був у  Державній прикордонній службі, а він курував її у Мін’юсті. Коли він йшов працювати в НАЗК, я теж ішов. Ми з ним разом писали закон про запобігання корупції». Задача Чумака – забезпечити трансформацію військової прокуратури, що ліквідується, у відповідний спеціалізований підрозділ Генпрокуратури. Він вже заявив, що військова прокуратура відмовиться від практики попередника Анатолія Матіоса набирати купу невластивих для себе справ, а зосередиться виключно на тих, що  пов’язані з військовими та армією. І вже після цих заяв відомство Чумака взялося розслідувати насильницьке видворення Михайла Саакашвілі до Польщі в лютому 2018 року, коли спецпризначенці не дали тому доїсти хачапурі в київському ресторані.

У вівторок до списку заступників генпрокурора додався колишній есбеушник Віктор Трепак, відомий участю в розслідуванні справи «діамантових прокурорів» та передачею в НАБУ «чорної бухгалтерії» Партії регіонів. Трепак як і Касько з Богданом – випускник Львівського університету ім. Франка. Останнім часом він викладав в ньому, як і батько Андрія Богдана Йосип Гнатович.

Показово, що жоден з нових керівників Генпрокуратури, окрім Каська, раніше в прокуратурі не працював.

Про користь анонімок

Якщо своїх знайомих Рябошапка призначив тому, що вони знайомі, то на рядових працівників прокуратури очікує переатестація. У вересні парламент затвердив закон щодо реформи органів прокуратури, який перетворив регіональні прокуратури в обласні, а місцеві – в окружні. Також законом скорочується штат прокуратури з 15 до 10 тисяч співробітників, проте тим, хто залишиться або буде прийнятий зі сторони, обіцяють підняти зарплати. «Зайвих» визначатимуть за результатами атестації спеціальні кадрові комісії: критерії – професійна, особиста та соціальна компетентність, професійна етика та доброчесність.

Новий генпрокурор вже затвердив порядок проведення атестації для прокурорів. Вона проводитиметься в три етапи. Передбачається, що впродовж перших двох оцінюватимуться знання і вміння в застосуванні законів, а також загальні здібності та навички. Робитиметься це шляхом автоматизованого анонімного тестування. На останньому етапі відбуватиметься перевірка професійної компетентності і доброчесності на співбесіді, що включатиме виконання ситуаційного завдання.

Місцеві прокуратури «легким порухом руки» перетворились в окружні, а регіональні – в обласні, зокрема, аби змусити їхніх працівників примусово-добровільно погодитись на переатестацію. Так співробітникам місцевих прокуратур розсилаються бланки заяв на переведення на посаду прокурора у «новій» прокуратурі та про намір пройти атестацію. Згідно з пунктом перехідних положень нещодавно прийнятого закону, неподання такої заяви є прямою підставою для звільнення.

Прокурори підписуються під тим, що у разі неуспішного проходження будь-якого етапу атестації їх буде звільнено з посад. Особливо цікавим виглядає наступний пасаж: «Крім того, погоджуюсь з тим, що під час проведення співбесіди та ухвалення рішення кадровою комісією може братись до уваги інформація, отримана від фізичних та юридичних осіб (у тому числі анонімно!), яка не підлягає додатковому офіційному підтвердженню».

Тобто якщо поставити задачу збити того чи іншого претендента, достатньо буде завалити кадрову комісію анонімними повідомленнями про його вигадані гріхи. Це може стати цілковитою підставою, аби людину визнали недоброчесною і помахали ручкою.

Окрім перейменування прокуратур, яке увімкнуло «зелене світло» процесу атестації, вищезгаданим законом про реформу прокуратури призупиняється діяльність Контрольно-дисциплінарної комісії прокурорів та Ради прокурорів, а всі кадрові питання – «кого стратити, кого милувати» – фактично вирішуються одноосібно шефом ГПУ.

Бунт «отари овець»

Атестація вже спричинила бунт серед «рядового складу», який вважають, що над тими, хто працював в прокуратурі роками знущаються, бо тепер їм треба доводити свою профпридатність. Претензії є й до самих тестів, які начебто не враховують спеціалізацію юристів. «От нащо юристу, який займається кримінальними справами, складати іспит з Цивільного кодексу, так само цивілісту – з Кримінального?», – обурюються співрозмовники «Главкома» в Генпрокуратурі.

Тим часом офісом на Різницькі вже гуляє звернення прокурорів на ім’я президента Зеленського. В ньому у доволі жорстких тонах критикується оновлення, затіяне новим керівництвом. На думку авторів звернення, усі новації не мають нічого спільного зі створенням дійсно незалежного кваліфікованого органу, тому президента закликали не робити з прокурорів «стадо баранів».

«Варто попередити про те, що внаслідок вказаної реформи в органах прокуратури залишаться працювати особи, повністю залежні від свого керівництва, які виконають його команду та через деякий час після чергової переміни влади слухняно та покірно потягнуть до суду (…) політиків сучасної хвилі», – йдеться в листі, який чомусь рясніє орфографічним та синтаксичними помилками.

Звісно, можна зрозуміти і навіть виправдати бажання нового керівництва очистити орган від старих кадрів, які продемонстрували свою неефективність і з останніх сил тримаються за насиджені місця. Тим більше, тотальне перезавантаження – «фішка» нової влади. От тільки призначення, які вже зробив генпрокурор, викликають подив. Так, наприклад, новим прокурором Харківської області став «олдскульний» голова місцевої міської прокуратури Олександр Фільчаков. Ще у 2011 році програма «Гроші» робила сюжет про те, що Фільчаков, який був тоді прокурором Дергачівського району, нібито вимагав з місцевих підприємців гроші для прокурорського фонду «Правопорядок». Ще раз героєм «Грошей» прокурор став в 2013 році, коли потрапив в корупційну оборудку з грошима на ремонт шкіл в районі. За даними журналістів, Фільчаков не дав за допомогою своїх зв’язків ходу розслідуванню.

Звісно, його провини жодного разу не було доведено, проте, як бачимо, Рябошапка і Ко, коли їм треба, не гребують співпрацею з кадрами епохи Януковича. А коли треба – зачищають прокуратуру від «неблагонадійних елементів».

Павло Вуєць, «Главком»