Віктор Чумак: Моя помилка в тому, що я долучився до кампанії Гриценка, а не вчинив, як Садовий

На президентських виборах за безперечним тріумфатором Володимиром Зеленським вишукувалась ціла колона переможених. Серед них на особливу увагу заслуговує вічний «непрохідний» Анатолій Гриценко. У першому турі він замкнув першу п’ятірку з результатом у 6,9%. І це попри те, що на користь цього кандидата з виборів знялись Андрій Садовий, Дмитро Добродомов, Дмитро Гнап. Але, як бачимо, це не надто допомогло. Формально Гриценко на півтора відсотка покращив свій результат, показаний у 2014 році, та, очевидно, що політик глибоко розчарований. Він вже заявив, що це його остання президентська гонка.

У грудні минулого року Гриценко представив голову свого штабу – керівника маловідомої партії «Хвиля» чинного нардепа Віктора Чумака. Чумак – мажоритарник, що свого часу виграв округ у Києві в одіозного Олеся Довгого, деякий час перебував у Блоці Порошенка, але згодом побив горшки з президентською командою і вийшов з фракції. На форумі, де Гриценка висували у президенти, Чумак запевняв кореспондента «Главкома», що бачить виборцем Гриценка «освіченого думаючого громадянина» і що піна та ажіотаж навколо Зеленського, який тоді тільки заявив про похід у президенти, мають спасти. Тепер Чумак пояснює, чому цього не сталося.

«Білборди «Чесних більше» були подачею у бік Зеленського»

Ви, мабуть, не дуже задоволені кампанією Гриценка?

Сказати, що я задоволений, – то ні. Сказати, що вважаю цю кампанію проваленою, – теж ні. Ми витягнули все, що могли витягнути.

Ну ви ж явно розраховували на більше, ніж 7%?

Як вам сказати… Я бачу не тільки проблеми кампанії, а й продукту, який ми просували.

Тобто самого кандидата?

Саме собою. Просто Анатолій Степанович – це альтер его Порошенка. Ми це зрозуміли зразу, тому що вони обидва мали підтримку в тих самих областях. По суті, Гриценка підтримували ті, хто був незадоволений корупційністю Порошенка, але задоволені його національно-патріотичним настроєм. Тому розраховувати на вихід за рамки того самого електорального поля, на якому ходили три людини (Гриценко, Порошенко, Смешко), було дуже важко. Але ми бачили цю проблему.

Чому ж не перебудувалися у ході кампанії?

А це було неможливо. Не можна зробити з Гриценка Зеленського. Але так само Порошенко не мав такої можливості. Це була кампанія, яка йшла вже роками. І Гриценко, і Порошенко, і Ляшко, і Тимошенко – політики, образи яких формувались роками. Юля спробувала вийти за рамки свого образу «матері-героїні» для країни цими економічними форумами, круглими столами, але не змогла. Я пробував це – пам’ятаєте, рік тому мої борди з написом «Інший»? Тому що ми відчували цей запит на іншу модель в поведінці, на абсолютно іншого політика за своєю суттю і сутністю. Зеленський якраз і є тим іншим, а Смешко – інший серед старих.

Тому що він з’явився прямо під час кампанії.

Абсолютно правильно. Той – інший серед молодих, а цей – інший серед старих. Зеленський – абсолютний інопланетянин для цієї кампанії.

Ви зараз все так добре розповідаєте, а Гриценко розумів це?

Ми йому розказували.

Він не вірив?

Гриценко є Гриценко. У нього є сталий образ свідомо налаштованого патріота. Він за рамки цього образу і не міг вийти, хоча ця кампанія була трохи дивною… Коли я прийшов у штаб, то прийшов вже на готову кампанію. І коли ми дивилися на ці білборди з написом «Чесних більше», то розуміли, що чесним сприймається більш Зеленський, ніж Гриценко. Це фактично була подача у бік Зеленського.

Так, а хто вигадував ці меседжі?

Денис Каплунов з Миколою Томенком. Помилка Томенка – це орієнтування на західний електорат, на одну електоральну групу. Це була величезна помилка, і ми говорили про це Гриценку.

А він що казав?

Що ні, фокус-групи показують інше…

У штабі Гриценка не приховували проблему ресурсів. Наскільки вона впливала на кампанію?

Насправді вона не була вирішальною. До речі, до фінансового ресурсу я не мав жодного відношення, і це моє спасіння. Збір цього ресурсу, його витрачання лежали на Гриценку.

«Я був не головою штабу, а політичним керівником кампанії»

Ваша робота як начальника штабу оплачувалася, чи ви були волонтером?

Я був абсолютним волонтером, ні копійки не отримав. Ба більше, половина штабу «Хвилі», яка туди прийшла, працювала на волонтерських засадах. Наталя Новак, частина СММ-щиків та група просування в інтернеті – всі волонтери.

Якраз в інтернеті Гриценко дуже слабо просувався.

Спочатку все було добре, але потім помінялися група СММ-щиків та група просування в інтернеті – і стало гірше.

Ви були головою штабу, а зараз складається враження, що взагалі ні за що там не відповідали.

Якщо говорити правду, то я, скоріше, був не головою штабу, а політичним керівником кампанії. Штабом керував сам Анатолій Степанович Гриценко.

Тобто така ж, як і у Порошенка, була ситуація?

Так, така ж сама історія.

І все ж – ви можете визнати якісь свої помилки як керівника кампанії?

Напевно, моя помилка була в тому, що я взагалі в неї пішов. Скоріше, треба було поступати точно так, як вчинили Садовий, Добродомов і всі інші. Брати участь в кампанії, а на останньому етапі підтримати Гриценка.

Що взагалі за дивна історія вийшла зі Садовим? Він відкрито підтримав Гриценка, вони підписали меморандум з єдиним пунктом «бути чесним». І на цьому участь Садового в кампанії практично завершилась, він почав розвішувати борди не з Гриценком, а зі своєю дружиною.

Зрозуміло, що Садовий не проходив у другий тур і йти на поразку йому не мало сенсу. Вони з Добродомовим зробили абсолютно правильні кроки. І я говорив, що треба брати участь в кампанії до кінцевого терміну, а потім знятися на користь того, хто має більшу підтримку. Але я підтримав Гриценка раніше, це було моє слово і я не міг його порушувати.

Може, вам просто було шкода два мільйони застави?

Не сказав би, що два мільйони було б шкода, – я б їх знайшов. Не знаю, чи знайшов би я кошти, щоб вести активну кампанію, але у будь-якому випадку вона додала б мені впізнаваності у політичному сенсі. Але я публічно дав слово Гриценку, що буду працювати для нього. Вважаю, що я все зробив правильно, але, звісно, якісь помилки були. Наприклад, ми мало наполягали, що треба раніше вийти на вулицю. Нам серйозно додало, коли ми пішли маршем «чесних» по містах. Але за два тижні до першого туру це було пізно.

«Я не став членом «Громадянської позиції»

У Тимошенко ми бачили акцент на форуми та «Новий курс», у Порошенка – на походи в народ і томос-тури… На що робилися акценти в кампанії Гриценка? Яка була його сильна сторона, яку ви мали випнути?

Сама сильна його сторона – це моральність і професійність.

Це на борді можна написати чи в агітаційній газеті. Але це вже не працює.

Так, не працює, працює тільки пряме спілкування з громадянами. Телевізор працює, але це обмежена річ.

Під кінець кампанії вас стали пускати в телевізор.

Пускати стали не під кінець, а десь з середини – на «1+1» та ICTV.

Ви платили за ці ефіри?

Ні.

У вас була якась фінальна розмова з Гриценком після кампанії? Чи домовилися ви про подальшу співпрацю?

Вся подальша співпраця буде залежати від формату наступної кампанії. Я сподіваюся, що ми все-таки дотиснемо і будемо мати нове виборче законодавство. Я ж не став членом «Громадянської позиції», і «Хвиля» не перейшла у «Громадянську позицію». У нас відразу після виборів відбувся з’їзд партії, де ми ухвалили рішення, що будемо брати участь у наступних виборах. Або частиною об’єднання, або блоку, або навіть самостійно. Згоримо – то згоримо.

Ви є співавтором законопроекту про повернення блоків. Наскільки реально, що він пройде в цьому парламенті?

Не виключаю. Тут головне – правильно побудувати сценарій, як він повинен пройти.

Ви будуєте цей сценарій?

Так, але поки що не розкажу його деталі.

Ви вважаєте, це буде спасінням для багатьох дрібних партій?

Це дасть можливість, нарешті, об’єднати їх у блоки, які потім зможуть структурувати всю політичну картину. Далі вони зможуть об’єднатися в нову партію, але спочатку потрібен якийсь поштовх, модель взаємодії.

Залучення до команди Гриценка таких «вічно перспективних» політиків, як Томенко, Катеринчук, Стецьків – плюс чи мінус?

Ні того, ні того. Плюсом була можливість диференційовано підходити до кампанії – не виключно одним кандидатом все пробивати, а командою. Наприклад, Гриценко їде в одне місце, а команда – в інше. Це давало можливості маневрувати. З цих політиків ніхто не сприймався погано. Так, це не давало великого електорального приросту, але й не сприймалося погано. Тому, в принципі, це давало більш-менш стійку конструкцію проведення передвиборчої кампанії.

«Перед Верховною Радою зараз чисте поле»

Хто може ще відколотися від Гриценка від розчарування результатом,  як ви?

Я не відколовся, тому що я і не приколювався. Я дав слово, що я підтримаю рейтинговішого кандидата на вибори…

Але ж ви не просто підтримали, а працювали на його перемогу.

В мене з ним дуже нормальні відносини. Ба більше – якщо будуть, наприклад, дострокові вибори, ми будемо думати, як ще піти разом. Тому що буде дуже мало часу для інших пошуків. Але в «Хвилі» є купа людей, які теж були залучені в кампанію і я не ухвалюю рішення абсолютно одноосібно. Є президія в 27 чоловік, які мене там «мотузять» і запитують, а чого там так погано, а чого тут погано, а чого ми тут чи там не були залучені. У них є своє бачення цієї кампанії з регіонів, і я не можу відповісти, що я так вирішив і так воно буде.

Чи не було б вам простіше йти по мажоритарці, як минулого разу?

Звісно ж простіше. Але якщо ти сам заліз в цю халепу, то повинен її тягнути.

Ну от ви потягнули, а воно не потягнулося…

Думатимемо. Коли ми вже будемо бачити реальні обриси кампанії і її формат.

Він таким і залишиться, судячи з усього.

Не думаю. У мене все-таки є «чуйка», що він може змінитися. Сьогодні політичним гравцям набагато вигідніше прибрати цю мажоритарку, бо вона вигідна тільки Петру Олексійовичу Порошенку і частині «Народного фронту».

Гройсману?

Гройсман може набрати мажоритарників. Але коли ти окремо набираєш мажоритарників, то не можеш бути впевнений у них. Вони в будь-який момент можуть розвернутися і піти. Мажоритарка – це парламент «шалтай-болтай».

Так ви ж якраз приклад цього. Захотіли – пішли до БПП, захотіли – вийшли.

Це БПП перестав виконувати ту програму, яку декларував. Ми з групою людей створили платформу, виступали на сесійних фракціях, воювали на засіданнях фракцій. А коли побачили, що запиту на цю політику немає чи навпаки є «торпедування» антикорупційної політики, тоді я і пішов.

Заява Садового про те, що «Самопоміч» йде самостійно на вибори, фактично означає, що він визнав помилкою підтримку Гриценка? Домовленості ж передбачали і співпрацю на парламентських виборах?

Я це сприйняв абсолютно нормально. Ніхто не хоче втрачати суб’єктність у політиці.

Навіть ви зі своєю «Хвилею».

Навіть я. Точно так само Садовий і Гацько, останній теж не розчинився повністю у Садовому. Формується купа нових проектів – Вакарчук, «Дій з нами», «Люди важливі»… Для чого це робиться? Щоб бути суб’єктом якогось переговорного процесу, щоб потім знайти якусь точку зборки і піти до Верховної Ради. Тому, само собою, не хоче Садовий втрачати суб’єктність. В нього є партія «Самопоміч», яка представлена в місцевих радах, представлена нині у Верховній Раді. Навіщо і до кого йти?

Але ви ж бачите, що його проект розгубив колишню підтримку? Це в 2014-му «Самопоміч» була чимось новим і задовольняла цей запит, а зараз вона зовсім не нова.

На жаль, так. Тому тепер «Хвиля» піде як щось нове. Я, до речі, готовий до співпраці з будь-ким. В мене взагалі величезний сумнів щодо можливості проходу старих партій до Верховної Ради – «Самопомочі», «Громадянської позиції». На цих політиків вже нема запиту, треба шукати абсолютно інші підходи. Перед Верховною Радою зараз фактично чисте поле. Якщо вибори відбудуться сьогодні, то гарантовано в Раду пройдуть «Слуга народу», «Батьківщина», Опозиційний блок, той який «За життя», і Блок Петра Порошенка. Але якщо вони відбудуться у жовтні, то з цих чотирьох двох я вже там не бачу.

Це, мабуть, БПП і?..

«Батьківщина», може, все ж пройде, але на мізері. А всіх інших з нинішніх я не бачу там.

Тобто для «Батьківщини» та БПП важливо зараз провести вибори?

Для БПП – це критично. А якщо ще зміниться виборче законодавство, то їм взагалі капець.

Тобто ви вірите, що за ці півроку можна розкрутити абсолютно новий проект, який тріумфує на виборах у Раду?

Абсолютно.

«Поміняти генпрокурора можна за тиждень»

Чого ви очікуєте від нового президента, який декларував, що буде перезавантажувати всі антикорупційні органи?

САП переформатувати дуже легко, через кваліфікаційно-дисциплінарну комісію. Можна поміняти генпрокурора за тиждень, що я б і зробив на місці Зеленського. Про методи не розкажу, але вони можуть бути парламентські і непарламентські, конституційні і неконституційні, адміністративні, переконання і бесіди…

І чого ви не роздаєте ці поради команді Зеленського?

Я вже дуже старий, щоб бігати. Але якщо потрібно буде, то я і запропоную, і покажу, і розкажу.

Ви якісь контакти з тією компанією маєте?

Руслана Рябошапку я знаю вже 20 років. Ми працювали разом, коли я був у  Державній прикордонній службі, а він курував її у Мін’юсті. Коли він йшов працювати в НАЗК, я теж ішов. Ми з ним разом писали закон про запобігання корупції. І мені потрібно буде його консультувати? Я можу йому написати чи подзвонити і сказати, що ось так треба робити, але він все це сам дуже добре розуміє. Така сама ж ситуація з Олександром Данилюком, з яким ми хто знає скільки знайомі.

Чого ви особисто очікуєте від нового президента, який поки є «терра інкогніта»?

Я знаю декількох людей, які зараз там в команді, знаю їхні ідеї, бажання, принципи та цінності. Але говорити щось замість них вважаю неетичним. Причому я не просто очікую, а знаю, що вони хочуть. Якщо вони будуть це робити, – це буде добре, я підставлю плече.

Чи не зжере Зеленського система, яка повстане проти несистемного президента?

Все дуже просто. Якщо разом з таким же несистемним президентом прийдуть такі ж несистемні люди на ключові посади, які мають абсолютно нову поведінку в політиці, то система миттєво перелаштується. Система – це ж люди, а не щось ефемерне. Не моментально, але за рік ситуацію точно можна переломити. Потрібен головний посил: «Я не беру, мої люди не беруть, носити нам нічого не потрібно. Ми будемо працювати відкрито і тільки в рамках закону. І хто перший попадається, свій чи чужий, «летить білим лебедем в казенний дім». Через три-чотири таких випадки система стає абсолютно прозорою і нормальною. А такі випадки хоч і будуть, але будуть несистемними, от і все.

Як ви вважаєте, зараз посиплеться ваша колишня фракція?

Наскільки я бачу, фракції вже давно нема – вона розділена на певні групи впливу, які абсолютно по-різному голосують і комунікують між собою. Так є самостійна група впливу «Удару». До речі, мене так і не відсадили з того сектору, де я раніше сидів, – «Удар» не дав мене відсадити кудись там на гальорку до позафракційних. А місце в мене козирне – четвертий ряд біля ложі уряду. Це серйозне місце, можна продавати вхід і вихід до уряду. Ця група на сьогодні абсолютно самостійно ухвалює рішення і давно не є такою ґрунтовною частиною БПП. Є декілька «ударівців» – Іра Геращенко, Маша Іонова, які є частиною особистої команди Порошенка. Всі інші – нормальні і, скоріше за все, зараз будуть вести абсолютно самостійну політику. Є група Третьякова. Є люди, які орієнтовані на Березенка і Кононенка. Тому вони поводитимуться абсолютно по-різному.

А хто побіжить до Зеленського?

Річ у тім, що там дуже мало людей підходять під критерії Зеленського.

Але ж він розуміє, що йому потрібні зараз свої «агенти» у парламенті.

Він буде їх шукати, але дуже мало політиків, які «не замарані» у старих скандалах, партіях, переходах і таке інше. Буквально одиниці.

У Порошенка є шанси на політичну реінкарнацію?

Все буде залежати від того, якою буде політика Зеленського.

Якщо Зеленський буде успішним, то Порошенка дуже швидко забудуть?

Ні, якщо Зеленський буде успішним, то Порошенка не те що швидко забудуть, його оточення дуже швидко сяде. А якщо сяде оточення Порошенка, то у нього немає жодного майбутнього.

Павло Вуєць, «Главком»