Мешканці столиці сидять без гарячого водопостачання і невідомо, коли вони його отримають
Наприкінці квітня киянам почали вимикати гарячу воду. Тоді міська влада говорила про відключення води в Києві лише на місяць, до літа. Причиною називали щорічні гідравлічні випробування та переукладання договорів на поставку газу ряду котелень. Проте 1 червня довгоочікуваної гарячої води споживачі не отримали. Причина – протистояння новоствореного комунального підприємства «Київтеплоенерго» та НАК «Нафтогаз Україна».
Нагадаємо, нещодавно у місті створили комунальне підприємство «Київтеплоенерго», яке має стати надавачем послуг гарячої води і теплопостачання замість підприємства Ріната Ахметова «Київенерго», яке надавало такі послуги місту близько 16 років. З 1 травня в управління комунальної фірми перейшли малі мережі і котельні, а ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та сміттєспалюваний завод «Енергія» досі перебувають на балансі «Київенерго». Проте НАК «Нафтогаз» відмовився укласти угоду на постачання газу з «Київтеплоенерго», доки те не візьме на себе борги «Київенерго». Тож нині без гарячої води лишилися понад 3 тисячі столичних будинків, в які воду мали б постачати малі котельні.
Проте це не єдина проблема новоствореного комунального підприємства. Окрім відсутності газу, воно не може працювати без затверджених тарифів та ліцензії, які має видати НКРЕКП. Вже третій місяць поспіль Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не може зібрати кворум для ухвалення потрібних рішень (з 1 червня кворум є, але робота комісії не відновлена).
ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6, які забезпечують теплом і гарячою водою близько 70% Києва, мають перейти до «Київтеплоенерго» з 1 серпня. Якщо ж на той час питання заборгованості перед «Нафтогазом» та відсутності тарифів не будуть вирішені, фактично усі кияни сидітимуть без гарячої води ще довго.
Борги у спадок
27 квітня 2018 року, саме у той день, коли киянам вимкнули гарячу воду, збіг термін пролонгованого договору між Київською міською державною адміністрацією та енергопостачальною компанією «Київенерго» з реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва. Договір був складений у 2001 році і стосувався управління комплексом міських теплових мереж, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 і сміттєспалювального заводу «Енергія».
16-річний договір припинявся у кінці 2017 року. Однак в травні 2016-го Київрада продовжила угоду до кінця опалювального сезону. Після завершення договору, тепло і гарячу воду киянам мало б поставляти комунальне підприємство «Київтеплоенерго». І все міське теплогосподарство поступово повинно перейти в управління цього підприємства.
За словами заступника міського голови Києва Петра Пантелєєва, сьогодні місто виконало лише перший етап повернення об'єктів столичного теплоенергетичного комплексу в муніципальне управління. Згідно з рішенням Київради, процес передачі здійснюється у два етапи. Перший вже завершено. В управління муніципального підприємства передані теплові мережі, котельні. В цілому це близько 70 тисяч інвентарних одиниць. Також переведені близько п'яти тисяч працівників як технічного, так і адміністративного персоналу.
Другий етап - це передача в експлуатацію «Київтеплоенерго» двох ТЕЦ, сміттєспалювального заводу, а також переведення в штат КП ще 2,5 тисячі працівників. «Ми плануємо виконати це до кінця липня поточного року за умови, що підприємство отримає ліцензії на виробництво тепла на ТЕЦ і роботу заводу», - заявляв Пантелєєв. Залишається лише додати, що НКРЕКП має видати декілька тисяч ліцензій на тепло-комунальну діяльність новоствореному «Київтеплоенерго», але є великі сумніви, що це станеться протягом найближчих двох місяців.
Першим «каменем спотикання» для «Київтеплоенерго» стала позиція НАК «Нафтогаз» щодо заборгованості підприємства Ріната Ахметова «Київенерго», яка формувалась протягом 16 років і нині становить 4,1 млрд грн. «Нафтогаз» відмовляється підписувати угоду про постачання газу для «Київтеплоенерго» у разі, якщо не буде вирішене питання правонаступництва за борговими зобов’язаннями шляхом укладання договорів переводу боргу між «Київтеплоенерго», «Київенерго» та «Нафтогазом», як того вимагає закон «Про теплопостачання».
Київська ж влада натомість заявляє, що новостворене «Київтеплоенерго» не зобов’язане виплачувати борги ахметівського «Київенерго», бо у структурі боргу є не лише борги простих споживачів. «У структурі цього боргу сидять не лише борги населення (з яким треба працювати, і це тривалий процес), але і борги держбюджету за пільги та субсидії, за теплопостачання бюджетних установ та за різницю у тарифах, яка була до цього. Плюс тут сидить більше мільярда гривень штрафів та пені. Це ті штрафні санкції, які нараховував «Нафтогаз» до «Київенерго» за невчасну сплату за спожитий газ», - повідомила прес-секретар Пантєлєєва Юлія Грамотна.
Міська влада наполягає на окремому вирішенні питання заборгованості за газ і питання теплопостачання міста.
«Нафтогаз» посилається на ст. 22 закону «Про теплопостачання», де «Київтеплоенерго» має стати правонаступником боргів «Київенерго». Але ми, залучаючи міжнародних юристів, говоримо, що ця стаття є суперечливою, спірною, і спір має вирішуватися у судах. Але в жодному законі не написано, що «Нафтогаз» має право не укладати угоду з новим виконавцем послуг на ринку, мотивуючи це тим, що він зобов’язаний взяти борги попереднього виконавця послуг», - додала Грамотна.
Позицію міської влади розділяє також директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. «Київенерго» не є власником теплового господарства Києва, власник - київська міська громада. «Київенерго» був лише управителем, тому велике питання, чи можна взагалі застосовувати статтю, про яку йде мова до цього випадку. Крім того, якби ті, хто писав цей закон («Про теплопостачання» - «Главком») навчались на юридичних факультетах, вони б розуміли, що законодавство треба розглядати в цілому, як комплексну систему. Наш цивільний кодекс заснований на принципі «зобов’язання повинні виконуватися» (стаття 526 цивільного кодексу України – «Главком»). Оце перекладання чужого боргу на іншого означає невиконання зобов’язань, це порушення фундаментального принципу цивільного права», - коментує конфліктну ситуацію Сергієнко.
«Цікаво, чому КМДА як орендодавець майна за договором з «Київенерго», заздалегідь знаючи про завершення договору оренди, про борги Київенерго та про зобов'язання нового підприємства їх забрати, не переймалася цим питанням», - відповідають на претензії київської влади у прес-службі НАК «Нафтогаз Україна».
Окремою цікавою історією є сума заборгованості споживачів перед «Київенерго» за теплі послуги та «Київенерго» за газ перед НАК «Нафтогаз Україна». За офіційною інформацією «Нафтогазу», сума боргу енергогенеруючої компанії перед ними, як було вказано вище, 4,1 млрд грн. Натомість у «Київенерго» заявили, що наразі борг споживачів Києва за тепло та гарячу воду перед ними сягає 4,8 млрд грн, а борг підприємства перед НАК «Нафтогаз України» становить 3,8 млрд.
«Найбільшу заборгованість за тепло, опалення та гарячу воду мають населення і ЖЕО столиці – 3,2 млрд. Борги державного і місцевого бюджету складають 190 млн, інших споживачів – 349 млн. Борги державного бюджету з компенсації пільг і субсидій, а також різниці в тарифах досягли майже 1 млрд», - йдеться в повідомленні.
В історії з перетягуванням ковдри між «Київтеплоенерго» та НАК «Нафтогаз» заручниками стали кияни. Днями на дверях деяких київських багатоповеріховок з’явились оголошення про те, що гарячої води не буде з 4-го по 18 червня.
Епопея з тарифами
Та не боргами єдиними. Справжньою епопеєю для міста стало отримання «Київтеплоенерго» ліцензії для його діяльності та законодавчо затверджених тарифів.
Де-юре комунальне підприємство не може працювати, оскільки відсутні ліцензії і, відповідно, тарифи на гаряче водопостачання. Згідно із законодавством, підприємство «Київтеплоенерго» може отримати ліцензії на тарифи з теплопостачання тільки після отримання майна від компанії «Київенерго» на підставі фактичних показників витрат в наданні послуг з тепло- і водопостачання, яких на цей момент немає. Нині, як вже зазначалось, у власність «Київтеплоенерго» передані малі котельні, а ось великі ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 перебуватимуть на балансі «Київенерго» до 1 серпня.
Ліцензію ж на свою діяльність «Київтеплоенерго» має отримати від Національної комісії держрегулювання в сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Починаючи з 26 березня робота комісії була фактично заморожена, жодне із засідань до цього часу не відбулося через відсутність кворуму. І хоча нещодавно президент Порошенко призначив п’ять нових членів НКРЕКП, ще двох членів має вибрати конкурсна комісія (загалом повинно бути 7 членів, які потім оберуть голову Комісії), але її роботу заблоковано через суд.
Сьогодні кворум нарешті встановлений. Але невідомо, коли ж саме комісія розгляне питання «Київтеплоенерго».
За словами джерела «Главкома» у Комісії, нині видача тарифів для комунального підприємства є справою майже неможливою, адже через тривале блокування регулятор має розглянути також десятки інших питань.
Крім того, НКРЕКП мала б затверджувати тарифи лише після двох етапів громадських слухань– на міському рівні та на рівні самого НКРЕКП. Проте, за словами співбесідника «Главкома», слухання досі не відбулись.
Комунальники щодо цього питання також не сповнені оптимізму. «Від моменту отримання ліцензій до нормальної роботи необхідно мінімум два місяці. Ми б хотіли отримати ліцензії до 1 липня і очікуємо, що кворум збереться», - заявляв виконуючий обов’язки «Київтеплоенего» В’ячеслав Бінд.
Більш перспективним варіантом вирішення проблеми тарифів став законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зміни права власності та особливості правонаступництва в сфері енергопостачання)» №8012 від 6 лютого.
Документ передбачає можливість для «Київтеплоенерго» працювати за раніше затвердженими тарифами. Діючі тарифи для клієнтів компанії «Київенерго» були встановлено 28 грудня 2017 року.
Таким чином, комунальники столиці могли б обминути довготривалий процес затвердження тарифів НКРЕКП.
Законопроект авторства нардепа Дмитра Білоцерківця пройшов профільний комітет Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки і був рекомендований до прийняття в першому читанні. Проте документ так і не винесли на голосування, а нині на сайті Ради вказано, що законопроект знято з розгляду.
Ще один законопроект з цієї проблематики № 8259 Білоцерківець зареєстрував 10 квітня. Згідно з інформацією на сайті Ради, законопроект тільки опрацьовується у профільному комітеті і теж не буде ухвалений найближчим часом.
Що ж чекає на киян, якщо до 1 серпня не будуть залагоджені питання боргу та тарифів «Київтеплоенерго»? «Прийде опалювальний сезон, мер подзвонить у «Київгаз»… «Київгаз» дасть газ на ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, але це буде без договорів і вважатися несанкціонованим відбором газу. За це мають бути штрафні санкції», - передбачає події Олександр Сергієнко.
«У зв’язку із відмовою НАК «Нафтогаз Україна» підписувати контракт із КП «Київтеплоенерго» через невирішену ситуацію з боргами за газ погашення існуючих боргів протягом найближчих двох місяців є запорукою стабільності енергопостачання Києва», - підкреслили у «Київенерго».
Нині ж питання гарячої води для киян залишається відкритим… а найкращою порадою – купити бойлер.
Юлія Тунік, «Главком»
Коментарі — 0