Винищувачі F-16, «Патріоти» і «Абрамси». Чи варто очікувати?
1 жовтня у США набуває чинності закон про лендліз для захисту демократії в Україні (Ukraine Democracy Defense Lend-Lease Act Of 2022). Документ підписано Джо Байденом 9 травня 2022 року. «Главком» з'ясував, що тепер принципово зміниться у постачанні озброєнь із США, і яку саме військову допомогу наша країна тепер зможе отримати від союзників.
П'ятимісячна затримка з виконанням програми, призначеної для зміцнення оборонних можливостей нашої країни та захисту цивільного населення, пояснюється просто – у жовтні у США починається фінансовий новий рік.
І якщо до 30 вересня військова підтримка України з боку Штатів надходила у рамках Ініціативи оборонної допомоги Конгресу (фінансування йшло з резервного фонду, а це погодження, голосування та інша бюрократія), то лендліз – програма, якою повністю керує президент США. Відтепер Білий дім зможе надавати Україні зброю, техніку, боєприпаси, товари подвійного призначення та просто різну необхідну продукцію (від палива до продуктів харчування) за прискореною процедурою.
До речі, у 2022 фінансовому році США направили на підтримку Україні понад $54 млрд. Роком раніше допомога Сполучених Штатів усім іноземним отримувачам становила $51 млрд.
Адміністрація Байдена схвалила постачання озброєнь та боєприпасів Україні ще у грудні 2021 року, на тлі концентрації російських військ поблизу українського кордону. Першу партію зброї було доставлено до України 21 січня 2022 року – за місяць до початку повномасштабної агресії.
Що дадуть Україні за лендлізом
Новий закон США про лендліз для захисту демократії в Україні продовжує найкращі традиції програми часів Другої світової війни: те, що використано чи знищено – не оплачується. Власне, якщо ми вже отримали безоплатну допомогу від Конгресу на суму $54 млрд, то дивно було б очікувати, що президент США вирішить надавати допомогу в кредит. Тим більше, що хоч закон і називається «Для захисту демократії в Україні», всім зрозуміло, що це і «для забезпечення безпеки Сполучених Штатів», і «для забезпечення безпеки Європи» i «для забезпечення безпеки всього цивілізованого світу».
Провідний експерт Центру військово-політичних досліджень Олександр Коваленко у коментарі «Главкому» пояснює, що зміниться через початок дії лендлізу: «Те, що постачали, те й постачатимуть – важку артилерійську зброю та Himars, тільки у більших кількостях, і дуже багато боєприпасів. Можливо, збільшиться постачання бронетранспортерів М113. Але все це відбуватиметься набагато швидше».
- Безпілотні літальні апарати Switchblade 300 та RQ-4 Global Hawk
- Бронемашини Mastiff
- Бронетранспортери M113
- Буксировані гаубиці М777 та FH70
- Протикорабельні ракетні комплекси Harpoon
- Протирадарні ракети AGM-88 HARM
- Реактивні системи залпового вогню М142 HIMARS та М270 МLRS
- Самохідні артилерійські установки М109
Крім того, найближчим часом повинні з'явитися тактичні барражуючi боєприпаси Switchblade 600 (дальність дії 80 км, на відміну від 10 км у Switchblade 300). І, враховуючи мобілізацію, що відбувається у Росії, i через яку вже різко зросла чисельність російської окупаційної армії, можливе збільшення поставок шрапнельних артилерійських снарядів та кулеметів М240 – для знищення живої сили противника.
Чого поки не дають
На винищувачі четвертого покоління F-16, танки M1A2 Abrams та зенітно-ракетні комплекси Patriot, найближчим часом, на жаль, не варто очікувати. І річ зовсім не у тому, що США не хочуть нам передавати це озброєння. Хочуть. Але Україна до цього поки що не готова.
Постачання F-16 обмежує, наприклад, той факт, що наші військові аеродроми не підготовлені до цих літаків. Немає відповідної інфраструктури, ангарів, і головне – покриття на злітно-посадкових смугах, яке б задовольняли вимоги американських винищувачів. У МіГ-29 і Су-27 колеса на шасі більші і ширші, ніж у F-16, і стики на плитах відповідно ширші, ніж на західних аеродромах. Тож американські винищувачі, під час зльоту або посадки, ризикують потрапляти у «ями» на стиках. Тобто, злітно-посадкові смуги необхідно переробляти, а в умовах війни це проблематично: по-перше, наші літаки не зможуть якийсь час злітати та сідати, по-друге, агресор може помітити відповідні роботи та почати активно завдавати ракетних ударів.
Знову ж таки, в Україні поки що немає військових льотчиків, підготовлених до F-16. Але з огляду на те, що до Конгресу США внесено законопроєкт, який передбачає навчання українських пілотів на американських винищувачах, льотчики скоро з'являться. Отже, питання з F-16 вирішується, і їхня поява у небі України – справа часу. А базуватись вони, можливо, будуть у Польщі.
Ситуація із зенітно-ракетними комплексами Patriot, слід зазначити, складніша. Просто так привезти їх до України та почати збивати літаки та ракети агресора не вийде – їх необхідно спочатку інтегрувати у загальну систему українського ППО, налагодити взаємодію всіх систем, радянського зразка та сучасних західних, щоби не було збоїв. Інакше варіант, що станції радіолокації будуть перекривати одна одну, створюючи перешкоди – це квіточки. Може так статися, що наші ракети приймуть одна одну за чужу, і почнуть збивати.
А от початок постачання в Україну американських танків M1A2 Abrams або бойових машин піхоти M2A3 Bradley може бути справою найближчих місяців. «Швидше за все, це станеться вже у 2023 році. Якщо бронетранспортерів M113, наприклад, у Європі багато, і передати їх нам не проблема, то танки треба доставляти із США. Відповідно, спочатку необхідно налагодити морську логістику – літаками багато не перевезеш», – пояснює Олександр Коваленко.
Втім, знати напевно, що саме нам можуть поставити ще, коли, і на яку суму – неможливо: з міркувань безпеки ця інформація якщо і потрапляє у публічний простір, то у досить урізаному вигляді. Під час Другої світової, наприклад, німці взагалі могли дізнатися, що у радянської армії з'явилися американські танки «Шерман» лише після того, як вже підбили один з них.
До речі, очевидець із Харкова розповідав «Главкому», що бачив зі свого балкона два Himars ще за два тижні до офіційного повідомлення про початок надсилання їх в Україну. Тож не виключено, що зараз танки M1A2 Abrams вже прямують до нас Атлантичним океаном. Головне, що лендліз почав працювати, і хоч програму розраховано на 2022-2023 фіскальні роки, вона може бути продовжена. У повній відповідності до традицій першого лендлізу часів Другої світової.
Історія лендлізу
Перший закон про лендліз (буквально – «позичити і передати у користування», від англ. to lend та to lease) був підписаний президентом США Франкліном Рузвельтом 11 березня 1941 року і називався «Закон для забезпечення оборони Сполучених Штатів» (Act до Promote the Defense of the United States).
Закон про лендліз, який був підписаний на рік, але з умовою, що його можна буде щорічно продовжувати (у результаті програма завершилася 21 серпня 1945 року) був унікальним – він надав президенту США право фактично дарувати союзним державам озброєння, техніку та різні товари. Раніше все це Сполучені Штати лише продавали, іноді у кредит. Слід зазначити, що на програми лендлізу припало 17% військових витрат США під час Другої світової війни.
- Усі поставлені країні товари військового та промислового призначення, знищені чи загублені під час війни, а також продукти харчування та використані енергоносії, не підлягають оплаті.
- Вцілілі військова техніка та майно після закінчення війни мають бути оплачені отримувачем, або США мають право їх повернути.
- Майно цивільного призначення, що залишилося у країні-одержувачі після закінчення війни та придатне до використання, має бути сплачене повністю або частково.
- Усі розрахунки з лендлізу повинні проводитись протягом 10 років, починаючи з шостого року після закінчення війни.
Першими одержувачами допомоги у рамках ленд-лізу стали Велика Британія та Греція. СРСР став третім – перші американські вантажі він отримав 7 листопада 1941 року, загалом допомоги під час Другої світової війни Радянському Союзу було надано на суму $11,3 млрд – це $140 млрд у нинішніх цінах.
СРСР одержав від США 11 тис. літаків, 12 тис. одиниць бронетехніки (танки, самохідні установки, бронетранспортери), 430 тис. автомобілів. Відомий ас Олександр Покришкін 48 із 59 знищених ним німецьких літаків збив, літаючи на винищувачі «Аерокобра». На вантажівках «Студебекер» монтувалися реактивні міномети «Катюша». А позашляховик «Вілліс» став ідеальним засобом пересування радянським бездоріжжям для командного складу.
У 1937 році американська компанія Hormel Foods почала випускати свинячі консерви Spiced ham («Пряна шинка»). Скорочено – Spam. У рамках лендлізу США відправили до СРСР 2,1 млрд банок – уп'ятеро більше, ніж за роки війни було виготовлено консервів у самому Радянському Союзі. Такої кількості було достатньо, щоби однією тушонкою годувати всю радянську армію цілий рік.
Після війни у компанії залишилися величезні запаси консервів, і вона влаштувала багаторічну рекламну кампанію. Реклама Spam була скрізь: вивіски на магазинах, рекламні щити, написи на транспорті, радіо, газети та журнали. З того часу спамом називають будь-яку нав'язливу рекламу.
Крім озброєння та боєприпасів СРСР отримав від США понад 4,5 млн тонн різного продовольства (наприклад, третина усього цукру, спожитого у роки війни – це лендліз), 330 тис. літрів спирту, 15 млн пар армійських черевиків. Навіть ґудзиків – 257 млн штук.
Радянський Союз визнав боргом з лендлізу суму всього у $0,7 млрд, остаточно його виплатила вже РФ у серпні 2006 року.
Андрій Кузьмін, «Главком»
Коментарі — 0
