Україна не Норвегія, або Чому екологічність електромобілів – це міф?

Пожвавлення на українському ринку електромобілів зростає – за дев’ять місяців 2019 року попит на транспорт з електричним мотором зріс на 42%. За даними асоціації «Укравтопром», в січні-вересні в країні було зареєстровано більш ніж 5 000 нових електрокарів.

Більш того, електромобіль вже встиг стати модним атрибутом. Наприклад, влітку цього року українська співачка Ірина Білик похизувалась, що отримала від свого старого друга («Главком» з’ясував, що щедрим шанувальником української примадонни вже багато років є бізнесмен Валерій Родін)  у подарунок Tesla Model 3 – американський електрокар, який в США коштує приблизно від $30 000 до $50 000. В Україні ж ціна такого авто може сягати $65 000.

Ірина Білик влітку стала власницею електрокара Tesla Model 3

Не відстає від моди й Олег Скрипка. Лідер гурту «Воплі Відоплясова» пересів на Jaguar I-Pace – люксовий електричний кросовер, який в Україні в мінімальній комплектації коштує майже 2 млн грн.

На фоні такого саме «Ягуара» нещодавно хизувався й Дмитро Монатик. «Будущее уже сегодня! В восторге от электрокара», - написав російськомовний співак з Луцька у себе в Instagram. Але, за даними «Главкома», станом на середину жовтня, у базі МВС на Дмитра записаний лише Mercedes GLE 43 AMG – німецький люксовий кросовер, який Монатик купив в лютому 2019-го. То ж, судячи з усього, у даному випадку для шоумена електрокар – це не засіб пересування, а можливість заробити не тільки піснями.

Пересідають з дорогих позашляховиків на електричні автомобілі й представники політичного істеблішменту України. Так, наприклад, за даними «Главкома», голові офісу президента Андрію Богдану належать відразу дві «Тесли» - люксовий седан Model S та не менш розкішний кросовер Model X.

Їздить на «Теслі» й перший помічник Володимира Зеленського – Сергій Шефір. Більш детальна інформацію про автопарк оточення президента – за цим посиланням.

Що ж стало причиною шаленої популярності електромобілів? Можна перелічувати різні переваги машин з електричним двигуном, але, за великим рахунком, головних причин – дві:

• мода на турботу про екологію – а електромобілі позиціонуються як транспорт з нульовим рівнем шкідливих викидів в атмосферу;
• зниження цін на електромобілі – з 2018 року електромобілі фактично не обкладаються податками при розмитненні, тому ціни на них суттєво впали.

При цьому друга причина є наслідком першої. Так, саме під «соусом» піклування про навколишнє середовище в Україні відмінили ввізне мито та ПДВ для імпортерів електромобілів.

Але чи можна вважати електромобіль екологічно чистим видом транспорту? Щоб відповісти на це питання, треба поглянути на електрокар як на споживача електроенергії, під час виробництва якої теж продукуються шкідливі викиди.

Як електромобілі забруднюють повітря

Вводити пільги для електромобілів в Україні почали у 2015 році. Тоді був прийнятий проєкт закону, який скасовував ввізне мито для транспорту з електричним двигуном. Автори цього проекту стверджували, що здешевлення і, як наслідок, популяризація електромобілів дозволить, по-перше, поліпшити екологічну ситуацію в країні, по-друге, буде сприяти енергетичній незалежності. За приклад вдалої податкової політики депутати наводили Норвегію. Мовляв, тамтешній владі завдяки пільгам вдалося прищепити населенню любов до електромобілів.

Дійсно, норвежці, дякуючи скасуванню податків та іншим привілеям (наприклад, безкоштовне паркування), купують дуже багато електрокарів. За даними Європейської асоціації автомобільних виробників, за перше півріччя 2019-го в Норвегії було продано 35 200 електромобілів. Це більше, ніж у будь-якій іншій країні Європи. А з точки зору показника кількості «електричних коней» на душу населення, ця країна взагалі є світовим лідером.

Популяризація електричного транспорту в Норвегії виглядає цілком логічно. Більшість норвезької електроенергії, яку в тому числі використовують електрокари, походить з екологічно чистих джерел. Левову частку електрики в країні виробляють гідроелектростанції. А найбрудніший спосіб норвезької генерації – спалювання природного газу – також не найшкідливіший для середовища.

За даними міжнародної Організації економічної співпраці та розвитку (OECD), на кожну кіловат-годину електроенергії в Норвегії припадає менше 10 грамів викидів в еквіваленті CO₂.

Щоб зрозуміти, наскільки це мало, можна порівняти цей показник з Україною. Наша енергетика, за даними Світового банку, продукує приблизно в 40 разів більше викидів – 322 г/кВт*г. А це означає, що у нас використання будь яких електричних пристроїв, в тому числі й електромобілів, у 40 разів шкідливіше, ніж у Норвегії.

І щоб електричні автомобілі дійсно можна було вважати вирішенням екологічної проблеми, Україні треба переходити на екологічно чисті джерела енергії та як найскоріше відмовлятися від вугільної генерації – найбруднішого джерела, на який сьогодні в країні припадає щонайменше 25% виробництва всієї електроенергії.

Щоправда, треба відзначити: в Україні далеко не найгірші показники викидів парникових газів на кіловат-годину серед країн Європи. Наприклад, Польща, де немає жодної атомної електростанції, продукує майже 800 грамів CO₂ на кВт*г. Ще гірше справи у Естонії – більш ніж 1 000 г CO₂ на кожну кВт*г.

Лідер гурту «Воплі Відоплясова» пересів на Jaguar I-Pace – люксовий електричний кросовер

Чи варто скасовувати пільги для електромобілів

Наведені дані змушують замислитися: а чи справедливі податкові пільги для електромобілів, якщо вони теж забруднюють навколишнє середовище, хоч і не напряму, як машини з двигунами внутрішнього згоряння?

Відповідь на це питання потребує порівняння викидів обох видів машин. З «класичними» двигунами все просто: виробники, зазвичай, вказують кількість викидів у технічних характеристиках. Наприклад, невеликі бензинові мотори об’ємом близько літра екологічного стандарту Євро-6 продукують 90-100 грамів CO₂ на кілометр. Це найменший показник для двигунів внутрішнього згоряння. Більш потужні двигуни продукують значно більше шкідливих газів.

У електромобілів, звичайно, такого показника немає, бо електричний мотор споживає готову енергію і не продукує жодних викидів. Але у електрокарів є інший показник – споживання кіловат-годин на 100 кілометрів.

До прикладу, Nissan Leaf – найпопулярніший електромобіль в Україні – в середньому споживає 17.5 кВт*г на 100 кілометрів. Це означає, що на кожен кілометр «Ліф» витрачає лише 0.175 кВт*г. А з урахуванням викидів українських енергетиків (322 CO₂/кВт*г) виходить, що опосередковані викиди електрокара складають лише близько 56 CO₂ на кілометр – приблизно вдвічі менше, ніж у «найекологічного» сучасного бензинового мотору.

Тож, треба визнати: хоч електромобілі не можна вважати екологічно чистим транспортом, вони у будь-якому разі чистіші. Тим більш, якщо держава буде опікуватися модернізацією енергетики.

А ось доречність електрокарів в Польщі та Естонії під великим питанням. Бо опосередкований показник викидів того ж Nissan Leaf в цих країнах буде складати 134.6 та 177.8 грамів CO₂ на кілометр відповідно. А це вже більше, ніж у багатьох сучасних автомобілів зі звичайними двигунами.

Віталій Єрмаков, для «Главкома»