Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Україна – Росія: санкції під ялинку

    • Володимир Кравченко
    • Розсилка
    Україна – Росія: санкції під ялинку

    Частка ж РФ в структурі українського експорту скоротилась до 7,8%

    Наприкінці 2018 року Росія розширила санкції проти України. До оновленого списку Кремля потрапили й українські оборонні компанії. На тлі п’ятирічної війни це викликає певні запитання

    Новий санкційний удар Москви не став великою несподіванкою для Києва.

    Вперше цього року санкції були запроваджені Росією 1 листопада – вони торкалися 322 українських громадян та 68 компаній.  

    Чергову постанову з розширеним санкційним списком 25 грудня підписав прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв. Спеціальні економічні заходи застосовано проти фізичних та юридичних осіб України. Вони передбачають блокування, чи то заморожування, безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Росії та заборону на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі Росії.

    «Список фізичних та юридичних осіб України, щодо яких будуть застосовуватися спеціальні обмежувальні заходи, розширено. Я підписав відповідну постанову», - повідомив Медведєв. «Це зроблено для захисту інтересів російської держави, компаній і громадян Росії», - пояснив глава уряду РФ.

    У розширеному списку вже йдеться про 567 фізичних осіб та 75 компаній.

    (для перегляду натисніть на зображення)

    Списки фізичних та юридичних осіб, щодо яких застосовуються спеціальні економічні заходи, розширені в цілому більш як на 200 осіб та організацій.



    До «штрафників» потрапили українські компанії «Страхова група «ТАС», «Перша логістична компанія» та акціонерне товариство державний Укрексімбанк.

    Серед компаній, які з'явилися у розширеному списку, – Державний концерн «Укроборонпром», а також «Укрспецекспорт».

    Ці підприємства є ключовими структурами у оборонно-промисловому комплексі України. На тлі п’ятирічної війни, яку розв’язала Росія проти України, важко переоцінити їхню роль у забезпеченні української армії зброєю та військовою технікою.

    ОПК України і специфіка «Укроборонпрому»

    Оборонно-промисловий комплекс України має свою специфіку, яка полягає в тому, що лише у невеликій кількості військової продукції він володіє замкнутим циклом виробництва.

    На момент здобуття незалежності 1991 року на території України перебувало близько 750 підприємств ОПК із загальною чисельністю персоналу 1,5 млн осіб. У виконанні оборонних замовлень брали участь 140 науково-технічних та науково-виробничих організацій. У цілому ж на частку України припадало близько 30% всієї оборонної промисловості СРСР.

    Із 2014 року, тобто від початку агресії РФ, створений в Україні Держконцерн «Укроборонпром» (2010) поступово налагоджує самостійний випуск усіх необхідних складових, які до цього постачалися з Росії. Зокрема реалізує програму імпортозаміщення, залучаючи до неї всі регіони країни. Станом на 2017 рік у проекті був задіяний 21 регіон, 425 підприємств та понад 200 тисяч фахівців.

    Після анексії Криму та розв’язання Росією війни на Донбасі «Укроборонпром» в рази збільшив виробництво техніки та почав системно надавати Збройним силам України новітні зразки озброєння. Офіційні джерела говорять, що у 2014-2017 роках Концерн на 100% виконує Державне оборонне замовлення. Зокрема, 2017-го року війську та силовим відомствам було передано 3 673 одиниці зброї та різної техніки, з них 2 053 – нової та модернізованої.

    Сьогодні Концерн об’єднує понад 100 підприємств-учасників у п’яти основних галузях оборонної промисловості, зокрема, у розробці та виготовленні озброєння та техніки, науковій діяльності та експортно-імпортних операціях», має більше 10 конструкторських бюро. Загалом у Концерні працює близько 80 тисяч співробітників.

    Держкомпанія «Укрспецекспорт», що входить до «Укроборонпрому», є уповноваженим державою посередником у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності у сфері експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення.

    Відтак постає питання, наскільки санкції Росії можуть нашкодити як самому «Укроборонпрому», так і підприємствам, що входять до його структури.

    Ситуацію спеціально для «Главкома» прокоментували вітчизняні військові експерти, політологи та аналітики.

    Економічний експерт Борис Кушнірук скептично ставиться до російських санкцій. На його думку, «ніяких серйозних наслідків це не матиме», оскільки «підприємства українського ОПК до Росії нічого не постачають і звідти теж нічого не купують».

    Борис Кушнірук

    «Це більше пародія на західні санкції», - переконаний Кушнірук. Він говорить, що це «такий процес поступово зростаючого неповернення до старих стосунків». За його словами, фактично всі негативи сформувалися ще протягом 2013-2015 років і зараз ніяких стосунків напряму ніхто не будує.

    «Все негативне, що справді вдарило по економіці, трапилось у період з 2013 по 2015 рік. Потім – це більше шум», - вважає Кушнірук.

    Військовий аналітик Олег Жданов теж говорить, що введення санкцій проти «Укроборонпрому» та «Укрспецекспорту» не матимуть наслідків для цих оборонних структур.

    Олег Жданов

    «Усі ці санкції, що з боку Росії, що з нашого, – маячня, вони не діють в реальності. В реальності у сфері ОПК йде дуже жвавий товарообмін, особливо комплектуючими та запчастинами, хоча прямих контрактів немає. З нашого боку виконується указ президента щодо заборони торгівлі, з їхнього – санкції», - говорить Жданов.

    На його переконання, торгівля може йти в обхід, зокрема, через офшорні компанії, що в цілому відображає загальну світову практику – кожній країні треба чимось захищатися від агресора, і шукаються різні способи, як отримати зброю.

    Щодо України та Росії, то тут санкції з обох боків не дуже ефективні, вони, швидше, фейкові. Економічні втрати, наслідки, від них – не дуже  великі, підсумовує Жданов.

    Юрист-міжнародник Тимур Андрієвський погоджується, що наслідків російських санкцій для ОПК України ми не відчуємо. До того ж він вважає, що санкції можна ігнорувати. «Якби наші компанії ОПК закуповували хоча б щось із комплектуючих у агресора, то цей факт був би викритий і став би черговою інформаційною бомбою. З агресором усі контакти і так були обірвані. Проте, якщо ці компанії ведуть якісь справи із союзниками РФ – тією ж Білоруссю або Казахстаном, то російські санкції проти українських виробників негласно спрацюють. Хоча, знову ж таки, я сподіваюся, що ці санкції не будуть відчутними», - сказав Андрієвський.

    Тимур Андрієвський

    Він бачить і політичне підґрунтя санкцій РФ: «Це знову гра на внутрішній інформаційний ринок – дивіться, мовляв, ми ще проти поганих українців ввели санкції».

    Експерт також прокоментував введення Україною санкцій проти РФ: «Це схоже на симетричну відповідь. Але між нашими та російськими діями є принципова різниця. Росіяни хочуть мати вплив на Україну. В тому числі крізь російський бізнес тут. Нам же потрібно усіма можливими засобами вичавити їх з ринку».

    Полковник, ветеран танкових військ, колишній заступник генерального директора заводу ім. Малишева – серійного виробника бронетехніки – Олександр Клименко переконаний, нинішні санкції з боку Росії лише озвучили те, що реально здійснювалося з 1990 року, тобто ще до розвалу Союзу. «Політика Росії була спрямована на знищення в Україні всього: конструкторських шкіл, розробок, військових підприємств, всього серійного виробництва, у тому числі й армії. Причому, це стосувалося всіх галузей ОПК, зокрема й таких розвинутих в Україні, як авіа- , судно-, танко-, двигуно- та ракетобудування, космічного напрямку», - зазначає Клименко.

    Олександр Клименко

    «Старший брат», - додає він, - ставив завдання все засекретити, зупинити, дискредитувати та знищити. І ми сьогодні не знайдемо жодного підприємства ОПК в Україні, яке б не зазнало втрат від такої цілеспрямованої політики Росії».

    Про користь санкцій

    «Звісно, що найбільш ефективні санкції проти Росії – американські», - говорить Тимур Андрієвський. «Російські санкції були б жахливими для нас, якщо б ми поступово не виривалися з обіймів. Перестали ж купувати газ, судимося з «Газпромом» тощо. Щоправда, ми втратили їхній ринок, який потрібно чимось замінювати. Потроху ним стає Європа. Відтак наші санкції потрібні. По-перше, для демонстрації солідарності із Заходом. Було б дивно, якби ми просили ввести черговий пакет санкцій або ж продовжити чинні, а самі б нічого не робили. По-друге, нам максимально треба вичавлювати російську економічну присутність. Тому санкції – це один із небагатьох варіантів дій», - говорить Андрієвський.

    Відповідь України

    У свою чергу, крок у відповідь оперативно зробила й Україна. 26 грудня РНБО запровадила додаткові санкції проти Росії за агресію в Керченській протоці. Санкції, зокрема, мають торкнутися близько 15 юридичних осіб, які причетні до постачання матеріалів, обладнання та послуг військовим заводам РФ на тимчасово окупованих територіях.

    Політолог Володимир Цибулько вважає, що санкції та в цілому політика України щодо агресора останніми роками приносить свої плоди.

    Володимир Цибулько

    За його словами, «наступного року в Росії закінчується амбітна програма переозброєння. І п’ятий рік недопоставок з України комплектуючих, по суті, зірвали і програму суднобудування, і програму літакобудування, і створення нового покоління ракетних озброєнь. А відомо, що до 40% російської оборонки виготовляла саме Україна».

    Курс на Європу

    Якщо говорити про загальний стан речей, то сьогодні основними торговими партнерами України все більше стають країни Європи. Зокрема, за 10 місяців 2018 року частка Євросоюзу в структурі українського експорту уже становить 42,4%, а темпи його зростання порівняно з 2017роком – 16,1%.

    Частка ж РФ упала до 7,8%. Економісти стверджують, що у випадку, коли частка одного ринку не перевищує 7%, це вказує на стабільну безпеку.

    Водночас, збереження економічних санкцій проти Росії з боку країн Євросоюзу вселяють певну надію.

    Володимир Кравченко, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ