Ніколи такого не траплялось, і ось знову... Згорів черговий український арсенал
Близько 3:40 ночі 9 жовтня до Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) надійшло тривожне повідомлення. На території складів зброї 6-го арсеналу Міністерства оборони, військова частина А1479 (м. Ічня, Чернігівської області), лунають вибухи. На світанку пожежею вже було охоплено 5 сховищ зброї, інтенсивність вибухів складала 2-3 за 1 секунду. Поруч з арсеналом розташовані смт Дружба і Августівка.
З району надзвичайної ситуації зранку було евакуйовано близько 10 тисяч людей. Вивозили насамперед мешканців Ічнянського і Прилуцького районів. На сайті Чернігівської ОДА розміщена інформація з адресами пунктів евакуації. Повідомлень про загиблих чи поранених як серед військових, так і серед цивільних немає. За останньою інформацією евакуйовано більше 12 тисяч людей.
Станом на 16:00 9 жовтня за повідомленнями журналістів, які працювали на місці подій, інтенсивність вибухів знизилась: за одну хвилину було чутно 10-20 вибухів. Пожежу локалізовано.
Суму матеріальних збитків наразі не називають.
Для локалізації надзвичайної ситуації, як повідомили у Міноборони, було залучено 1 штатний пожежний танк ГПМ-54, ще чотири пожежних танки заплановано доставити на місце вибухів. Також працює 1 автоцистерна на базі автомобіля КАМАЗ і дві автоцистерни на базі автомобіля МАЗ. Територія має велике задимлення. Важко проводити візуальну розвідку, пожежею охоплено не більше 10% арсеналу.
Чим особливі склади зброї на Чернігівщині
6-й арсенал військової частини А1479 вважається третім складом в Україні за кількістю боєприпасів після складів поблизу Балаклії і Калинівки, які вже вибухали минулого року. Призначенням усіх цих складів є зберігання боєприпасів, стрілецької зброї та засобів ближнього бою. А головним завданням особового складу військової частини поблизу Ічні є забезпечення боєготовності у будь-який час доби та будь-яких обставин. Задача не лише зберігати військове майно, а й гарантувати його належну якість та придатність до використання.
У військовій частині на Чернігівщині з цим навряд чи впорались. Боєприпаси там зберігались на площі 682 гектари. А от дані про їх кількість суттєво різняться: відкриті джерела говорять: там було близько 130 тис. тонн боєприпасів. Від набоїв, стрілецької зброї до реактивних систем залпового вогню. Зранку 9 жовтня з посиланням на ДСНС була розповсюджена інформація, що на складі нині 88 тис. тонн зброї. Але й ці дані згодом заперечив заступник начальника Генерального штабу Родіон Тимошенко. Щоправда і він відмовився назвати точну кількість озброєння. «Ви ж не іноземна розвідка, щоби надавати вам цю інформацію. Ви помилилися і значно помилилися (щодо нібито 88 тисяч боєприпасів, які зберігаються на складі)», - запевнив генерал. Тимошенко також додав, що ці дані у півтора-два рази відрізняються від правдивих. За словами одного з керівників Генштабу, ще до трагедії зі складу №6 були вивезені 50% озброєння великого калібру, яке перемістили до підземних складів закритого типу. Також відомо, що на початку проведення АТО понад 20 тис. тонн боєприпасів з цієї частини були передані до зони бойових дій. Про це ще два роки тому розповідав командир військової частини, полковник Андрій Коваленко. Минулого року з військової частини вивезли ще щонайменше 8 тис. тонн боєприпасів. Але скільки ж залишилося, і наскільки вони придатні до використання, офіційно досі ніхто не повідомляє.
А от місцеві жителі кажуть, що цей склад дуже перевантажений, третина арсеналу - прострочені боєприпаси, які потребують утилізації. Підтвердження цьому можна знайти в урядовому розпорядженні від 18 серпня 2017 року, яке сьогодні вранці оприлюднив «Главком». Ним було затверджено перелік боєприпасів, що підлягають знищенню у 2017-2021роках у цій військовій частині. Окрім того, утилізувати мали великий запас пороху марки 15/1 1973-1983 років виготовлення.
Військову частину А1479 хотіли розформувати
У 2010-му року військову частину запланували закрити. Міноборони навіть видало директиву про це. Та рішення не виконувалося: попередньо потрібно було очистити величезну територію від застарілого арсеналу, а це потребувало суттєвих ресурсів. Заступник начальника Генерального штабу Збройних сил України (2006-2010 рр..) генерал-лейтенант запасу Ігор Романенко у коментарі «Главкому» підтвердив: військову частину А1479 планувалось закрити вісім років тому, та спочатку не встигли очистити її склади, розосередити озброєння по інших арсеналах, а потім у ситуацію втрутилась війна: боєприпаси з Чернігівщини доправлялись під час активної фази збройного конфлікту на Донбас.
Історія, яка нічому не вчить
Вибухи і пожежа у військовій частині поблизу Ічні – чергова серйозна надзвичайна подія на українських складах зброї.
Минулого року Україна двічі прогриміла на увесь світ масштабними надзвичайними ситуаціями.
У березні 2017-го палали склади боєприпасів у Балаклії на Харківщині. Тоді з навколишніх населених пунктів у радіусі 10 кілометрів рятувальники евакуювали приблизно 20 тисяч людей. Головною версією вибухів назвали теракт. Тоді загинула одна жінка, чотири людини були поранені. А вже у вересні сталися вибухи на військових складах у Калинівці під Вінницею. Було евакуйовано 30 тисяч людей. На щастя, ніхто не загинув, двоє людей зазнали травм і були шпиталізовані. Військова прокуратура Центрального регіону України розслідувала справу про вибухи за статтею «диверсія». Але про результати розслідування обидвох інцидентів невідомо. У жовтні того ж року Уряд виділив 100 млн грн для захисту об’єктів зберігання боєприпасів.
Причиною усіх трьох останніх випадків вибухів на складах боєприпасів влада називає диверсії, які могли бути здійснені з допомогою безпілотників. Цю «зручну» версію відразу ж використали і сьогодні. За даними силовиків, інтенсивність вибухів у різних місцях на 6-му арсеналі поблизу Ічні говорить про те, що підпал був здійснений одночасно в різних місцях. У цій думці сходяться як СБУ, так і Міністерство оборони. «За даними групи Генштабу, яка провела опитування чатових на постах, був зафіксований факт підриву у чотирьох різних місцях арсеналу, внаслідок чого виникла пожежа», - повідомив заступник начальника генштабу, генерал-майор Родіон Тимошенко.
Військові запевняють, що в останні роки проводяться заходи з підвищення захисту арсеналів зброї. «Було введено кінологічну службу для охорони об’єкта, введено новітні засоби радіоелектронної протидії (РЕП) для боротьби з безпілотниками», - заявили в Гнештабі. Між тим народний депутат Ігор Луценко зауважує, що усі ці роботи здійснюються лише на папері. «За моїми даними, у Ічні не було встановлено систему захисту від безпілотників. Її купили за наші з вами гроші, але тримали у ящиках, попри вказівку розгорнути і запустити», - написав політик на своїй сторінці у Facebook.
Попри те, що улюблена версія військових - «диверсія», можна згадати і інші причини безладу на арсеналах, які доведені слідством, і за які до відповідальності було притягнуто конкретних людей. З квітня до серпня 2017-го року було винесено щонайменше вісім судових рішень щодо військових в/ч А1352 у Балаклії, яких зловили за вживання алкоголю. А командир 48-го арсеналу (Калинівка) отримав вирок за фіктивну закупівлю протипожежного обладнання, про що «Главком» писав детально раніше.
Про те, що наступні вибухи можуть відбутися якраз на 6-му арсеналі ще рік тому писав на своїй сторінці у Facebook журналіст Юрій Бутусов. Він зокрема називав чотири склади з боєприпасами, які перебувають у зоні ризику:
1. 47-й арсенал командування Сухопутних військ, (Хмельницька область, в/ч А-1358).
2. 6-й арсенал ( Чернігівська область,.Ічня, в/ч А1479)
3. 222-я центральна артилерійська база боєприпасів (Черкаська обл., в/ч А-1588)
4. 1322-я артилерійська база боеприпасов (Житомирська обл., село Ушомир, в/ч А-1796)
Голова парламентського Комітету з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський нагадав, як минулого року члени комітету відвідали 6-й арсенал і побачили порушення, які так і не були усунуті. «Тоді було рекомендовано терміново виділити кошти, розробити відповідні будівельні проекти та перемістити усі боєприпаси у спеціальні бетонні сховища», - пише депутат, констатуючи, що Україна не спромоглися за чотири роки війни побудувати належну кількість сховищ для боєприпасів і не змогли забезпечити належну охорону наявних складів.
«Основною проблемою є нестача персонального складу та інженерної техніки на арсеналах, що не забезпечує нормальну охорону, розосередження і охорону боєприпасів. Поповнення особистим складом дозволило б швидко посилити безпеку арсеналів», - писав Юрій Бутусов.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0