Із 1 жовтня 2015 року в Україні почав діяти закон про ринок газу, згідно з яким договори між споживачами та постачальниками укладаються на вільних умовах із вільними цінами
Яка ціна газу є справедливою для простого споживача? Лише уявімо, що експертне середовище таки змусить владу до широкої дискусії з приводу того, за якою формулою потрібно розраховувати вартість блакитного палива. Що ж тоді ми з’ясуємо?
Черговий стрибок ціни газу з 1 травня, а точніше, запровадження урядом єдиної ціни 6879 гривень за тисячу кубометрів (з ПДВ) для промисловості та побутових споживачів (еквівалент $275), досить сильно збурило експертне середовище. Для обізнаних цілком очевидно, що Кабінет міністрів діяв неправомірно, непрозоро, без розрахунків різко піднявши ціну газу, слідом за якою майже вдвічі зросте й вартість опалення та гарячого водопостачання.
Як далі житиме Україна з новими тарифами на газ і тепло? Козирів у незалежних експертів набагато більше, ніж в апологетів квазігазового ринку – їм бракує аргументів для переконання громадськості, що куб газу має коштувати саме 6879 грн . Відповідно й опалення, вартість якого давно стала недосяжною для більшості українців, також має зрости майже вдвічі.
Згідно з попереднім рішенням державного Регулятора, вартість послуг тепло- та водопостачання подорожчає з 1 липня на 80-90% - відповідний проект постанови вже вивішено на сайті Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Узагальнюючи вартісні показники, середньозважений тариф на теплову енергію в Україні становитиме 1287 грн (з пдв) за гігакалорію. «У структурі тарифу витрати на паливо – 85%, на електроенергію – 5%, на зарплату – 7%, плюс ще 3% - це будуть інші витрати з урахуванням інвестиційної складової плюс амортизація», - повідомила представниця НКРЕКП Світлана Черних.
Проте ціна газу, а відтак і тариф на «теплі» послуги» можуть змінитися ще до настання опалювального сезону-2016-2017. Активісти в експертному середовищі планують скористатися можливістю, передбаченою постановою Кабінету Міністрів №315 від 27.04.2016, другий пункт якої дозволяє здійснювати щоквартальний перерахунок.
Вільна ціна газу?
«З 1 жовтня 2015 року в Україні почав діяти закон про ринок газу, згідно з яким договори між споживачами та постачальниками укладаються на вільних умовах з вільними цінами. Виняток становить постачальник газу, якому згідно з постановою КМ (№315 від 27.04.2016 - Главком) покладені спеціальні обов’язки», - заявив директор департаменту НАК «Нафтогаз України» Юрій Войтович.
Відразу ж постає запитання: який же це ринок, якщо споживач не може купувати товар за вільною ціною? Якби не суперечності, більш переконливим було б ще одне трактування представника нафтогазового гіганта про те, що, «оскільки в Україні ринок ще в стані зародження, досить важко визначити ринкову ціну, тому використано ціни тих країн, де цей ринок працює дуже давно й ефективно».
Але формуючи в такий спосіб ринкову ціну газу, влада діє всупереч нормам, які ж сама обстоює за кордоном, зокрема, у Стокгольмському суді. «Керівництво «Нафтогазу України» має потужний апарат, який дуже скрупульозно, за наші з вами кошти, працює над тим, щоб не упустити жодної можливості для збереження своєї монопольної домінанти в цьому процесі», - заявив президент Київського інституту енергетичних досліджень Олександр Нарбут.
«Як індикатор, така логіка може існувати (визначати вартість газу на німецькому хабі NCG – «Главком»). Але тут є суперечність: керівники «Нафтогазу» запевняють, що за кордоном вони обстоюють формулу, згідно з якою ціна газу має формуватися на умовах хабу мінус вартість транспортування. Але коли йдеться про модель для українських споживачів, в ній чомусь стоїть плюс (вартість транспортування – «Главком»), тоді як газ здебільшого видобувається в Україні», - наголосив Нарбут.
Дійсно, цього року населення та підприємства теплокомунальної енергетики споживуть приблизно 15 млрд кубометрів газу – приблизно стільки ж видобуває державна компанія «Укргазвидобування» (2015 р - 14,5 млрд куб м). А газ власного видобутку більш ніж утричі дешевший порівняно з європейським. За даними Держкомстату, за підсумками 2015 року видобутий в Україні газ в обсязі 19,2 млрд кубометрів був проданий «Нафтогазу України» за ціною 1908 грн за тисячу кубів (з ПДВ). На чому ж ґрунтується запроваджена урядом ціна 6879 грн?
Дійсно, при встановленні «ринкової» ціни газу для українців уряд використав кон’юнктуру, що склалася на наближеному до України німецькому хабі NCG з найбільшими обсягами реалізації. У результаті, за даними Войтовича, було визначено прогнозну середню ціну $145, що діятиме з травня по грудень-2016, і до цієї ціни було додано вартість транспортування цього газу в Україну - $40. Кінцева ціна склала $275, тобто 6879 грн за тисячу кубів.
«Також спеціальні обов’язки покладені на компанію «Укргазвидобування», яка зобов’язана нам («НАК «Нафтогаз України» - «Главком») до 1 квітня 2017 року продавати газ за ціною 4849 грн (без ПДВ) плюс плата за збут і торговельна націнка», - повідомив Войтович. Розуміючи захмарну недосяжність установленої вартості, представник газового монополіста радить усім охочим пошукати на ринку дешевший газ альтернативного постачальника, тобто, не від «Укргазвидобування».
«Населення, якщо матиме бажання, може підписувати договори з постачальниками газу і закуповувати в них газ за ціною, відмінною від тієї, що встановлена Кабміном. Це не обов’язково має бути ресурс «Укргазвидобування». Сьогодні на ринку приватні видобувні компанії продають газ для своїх трейдерів за ціною, яка може бути нижчою, ніж встановлена Кабміном. Але для них цікаво, щоб були своєчасні розрахунки», - повідомив представник «Нафтогазу».
Насправді ж поки що ніхто не знає, яким чином простий споживач зможе це здійснити, адже газова труба до його домівки належить здебільшого приватному облгазу, а той ніколи не допустить втрати власної вигоди. Олександр Нарбут назвав український квазіринок моделлю «цинічності і фарисейства людей, які сидять на вищих поверхах нашого політичного істеблішменту».
Яка справедлива ціна?
Експертне середовище, та власне, й сам керівник «Нафтогазу» Андрій Коболєв в одному з ток-шоу визнав, що ринку газу в Україні немає. Після тривалих торгів у високих кабінетах із приводу того, хто ж буде призначати ціну газу в Україні, гору взяли керівники НАК «Нафтогаз України». «Переміг «Нафтогаз» - компанія брала активну участь у розробці закону про ринок газу, і тепер ця одна компанія надає всі вихідні дані (базові дані для формування ціни – «Главком»)», - вважає колишній член НКРЕ Віктор Меркушов.
«Процес має бути максимально прозорим, усі споживачі повинні зрозуміти, чому встановлено саме таку ціну. Насправді ж, жодного обговорення не було. Коли ціну встановлює Регулятор, у нього більш об’єктивна картина, принаймні, він намагається врахувати особливості регіонів. У запропонованій урядом формулі є змінна складова, що свідчить про те, що роздрібна ціна має бути різною для різних регіонів. Але встановлено одну ціну для всіх, а це зумовлює серйозні нарікання з боку громадськості», - звертає увагу Меркушов.
Перехід на ринкові ціни для населення – це одна з головних вимог МВФ, тому 2014-го року було ухвалено поетапний план зростання тарифів до 2017 року. І хоча новий уряд вирішив пришвидшити цей процес, нічого доброго із цього не вийшло. Днями Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings підтвердило довгостроковий кредитний рейтинг України на рівні "ССС", одночасно підтвердивши аналогічний рейтинг щодо українських євробондів. "Підтвердження рейтингу відображає брак реформ, необхідних для отримання донорської допомоги», - ідеться в повідомленні агентства, розміщеному на його сайті.
Відсутність газового балансу в державі дозволяє газовим монополістам маніпулювати ціною на свій розсуд. Суть махінацій у тому, що в розрахунках тарифів ніяким чином не врахували, що вартість українського газу в рази менша, ніж імпортного. Влада продовжує надзвичайно жорсткий експеримент.
Бізнес на субсидіях
Єдиним компенсатором соціального невдоволення стала система субсидіювання. «Масові субсидії породжуватимуть покоління утриманців. Це величезна соціальна бомба, яку нині закладає на десятиліття вперед нерозважлива політика влади», - вважає заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха.
На тлі суцільного зубожіння більшість українців перейшла ту межу, за якою вже не соромно отримувати подачки від влади, адже знецінені доходи часто менші порівняно з рахунками за комунальні послуги. У цьогорічному кошторисі держави на субсидії виділено 35 млрд грн, плюс ще 5 мільярдів додадуть згодом. Хоча не варто забувати, що державний бюджет наповнюють із кишень, а потім розподіляють – і не лише між малозабезпеченими.
Кому ж вигідно створювати додаткові фінансові ланцюги на державному рівні? Вигідно тому, хто володіє повною інформацією про обсяги продажу та споживання газу чи послуг з теплопостачання. Щоб приховати штучно створюваний люфт для махінацій, влада вперто не затверджує державний баланс газу та інших енергоносіїв. Але громадське середовище розкусило завуальовані схеми вимивання бюджетних грошей. Саме тому останнім часом заговорили про надзвичайно витратну систему субсидіювання, а також про те, що норми споживання газу нібито завищені вдвічі.
Про те, як державний монополіст – «Нафтогаз України» - управляє потоками державних субсидій, розповів Віктор Меркушов. Наприклад, якщо одному домогосподарству (2 особи) за нормами щомісяця виділяють приблизно 400 кубометрів газу, то й субсидія нараховується на вартість цього ж обсягу. Якщо ж в дійсності домогосподарство спожило лише 250 кубометрів, а не 400, субсидія все одно в повному обсязі буде автоматично перерахована з державного бюджету власнику газу, тобто, компанії «Нафтогаз України».
«Більше того, коли ми аналізували дані на 20 квітня, то виявили, що понад 20 млрд грн, виділених на субсидії, застрягли на рахунках «Нафтогазу». За місяць, що минув, ситуація не змінилася», - повідомив Меркушов. «Главком» звернувся до «Нафтогазу» з проханням прояснити ситуацію, але відповіді не отримав.
«Нафтогаз» лише на кабальних умовах погоджується підписувати договори з тепло-комунальними підприємствами на постачання газу, який їм потрібен улітку для виробництва гарячої води, - стверджують комунальники. Причина в тому, що комунальні підприємства шаленими темпами нарощують заборгованість за газ, використаний для виробництва теплової енергії – на 18 травня прострочена заборгованість перевищила 18,2 млрд грн, із них за 2016 рік - 2,9 млрд.
Відразу після завершення опалювального сезону «Нафтогаз України» в ультимативній формі розіслав попередження всім комунальникам, що 1 квітня будуть розірвані угоди на постачання газу, якщо вони не погасять борги за вже спожитий газ. Але зробити це проблематично, адже населення не може повністю погасити борги за «теплі» послуги підприємствам теплокомунальної енергетики.
Після чергового зростання ціни газу та запланованого подорожчання «теплих» послуг боргова проблема лише посилиться. Шокова терапія в теплокомунальній енергетиці та катастрофічне знецінення доходів українців приносить цілком прогнозовані результати. Клінч у стосунках комунальників та газовиків, непрозорі підвищення тарифів, тіньовий рух бюджетних субсидій – це той перелік дій, що заганяє реформи в глухий кут.
Коментарі — 0