Захист прав жінок чи пропаганда третьої статі? До чого долучається Україна

Соціум
Захист прав жінок чи пропаганда третьої статі? До чого долучається Україна
Олена Зеленська на Жіночому конгресі підняла питання приєднання України до «Партнерства Біарріц»

«Партнерство Біарріц». У благовидної ініціативи Олени Зеленської знайшлись противники

Кабінет міністрів схвалив приєднання України до міжнародного «Партнерства Біарріц» зі встановлення рівності жінок і чоловіків. За ініціативою першої леді Олени Зеленської українська влада взяла на себе зобов’язання у п’яти сферах:

  • розвиток безбар’єрного публічного простору, дружнього до сімей з дітьми та маломобільних груп населення;
  • навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків;
  • запобігання насильству;
  • зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків;
  • створення більших можливостей для чоловіків піклуватися про дітей.

Але попри весь позитив ця ініціатива наштовхнулась на шквал критики. Захисники традиційних цінностей побачили у цьому посягання на основи сім’ї. І ось чому…

Що ж таке «Партнерство Біарріц»

25 серпня минулого року виконавчий директор у справах жінок ООН Фумзіле Мламбо-Нгкука спільно з лауреатами Нобелівської премії Надією Мурадом та Денісом Мюквеге представили доповідь Консультативної ради з питань гендерної рівності лідерам G7 у місті Біарріц. Спираючись на ці рекомендації, лідери Великої сімки на саміті започаткували «партнерство Біарріц». «Метою ініціативи є посилення відповідальності «Великої сімки» та консолідація зусилля інших держав щодо досягнення ґендерної рівності.

Фумзіле Мламбо-Нгкука, Надія Мурадом та Деніс Мюквеге представили «Великій сімці» висновки Консультативної радиФумзіле Мламбо-Нгкука, Надія Мурадом та Деніс Мюквеге представили «Великій сімці» висновки Консультативної ради

Зокрема, Консультативна рада з питань гендерної рівності закликала всі країни, особливо членів G7: скасувати закони, які є дискримінаційними; ухвалити і впровадити прогресивні зміни, що сприяють гендерній рівності; забезпечити необхідне фінансування для їх реалізації, підзвітності та управління, включаючи підтримку громадянського суспільства

(для перегляду натисніть на зображення)

Ініціатива першої леді

Головним ініціатором вступу України до «Партнерства Біарріц» стала дружина президента Олена Зеленська. Така позитивна тема була знахідкою для першої леді, якій потрібно було шукати заняття після перемоги Володимира Зеленського на виборах. 10 грудня минулого року дружина президента у своїй промові на третьому Українському жіночому конгресі звернулась із закликом до глави держави та Кабінету міністрів. Зеленська звернула увагу на позитивні зміни, які вже відбулися у сфері покращення становища жінок в українському суспільстві, але побачила перспективу поступу вперед. «Перш за все, ми говоримо про майбутнє українців та українок, про сім’ї, яким має бути комфортно поєднувати кар’єру з особистим життям, про необхідність створення дружнього до дітей суспільства з відповідною інклюзивною інфраструктурою, кімнатами сім’ї та дитини. Безбар’єрний простір – це, крім того, забезпечення гідних умов життя для людей з інвалідністю, де гендерна складова також має бути врахована», – підкреслила перша леді.

На цьому Зеленська не зупинилась. Вже у кінці лютого під час відвідин «Мистецького Арсеналу» дружина президента зустрілась із послом Німеччини в Україні Анкою Фельдгузен. Жінки обговорили можливі варіанти співпраці України й Німеччини у рамках «Партнерства Біарріц».

Перша леді та Посол Німеччини в Україні обговорили співпрацю в межах «Партнерства Біарріц»Перша леді та Посол Німеччини в Україні обговорили співпрацю в межах «Партнерства Біарріц»

Зеленську в її ініціативах підтримала і пропрезидентська більшість у парламенті.  4 травня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект за ініціативою 45 нардепів  про внесення змін до Закону«Про рекламу» щодо протидії дискримінації за ознакою статі. «Оголена дівчина закликає купувати бетон. «Даю в лізинг», «Сосну в подарунок»… Бачили подібну рекламу? Сподіваюся, більше не побачите!», — пояснила задум нардеп від «Слуги народу» Євгенія Кравчук.

«Нав’язати гендерну ідеологією»?

Та попри всі благі наміри усі ці ініціативи зустріли неоднозначну реакцію з боку окремих верств населення. Опоненти чи то перелякалися слова «гендер», чи то вирішили спекулювати на цьому понятті, аби спаплюжити ініціативу першої леді. Вони стверджують, що влада своїми ініціативами хоче кинути виклик традиційним цінностям. На їхню думку, наступним кроком після навчання дітей принципів рівності жінок і чоловіків та боротьби за права жінок неодмінно стане запровадження в Україні… третьої статі та всебічна пропаганда гомосексуалізму.

«Насправді під виглядом боротьби за гендерну рівність, ліберали намагаються закріпити інструменти для популяризації нових «гендерних ролей» та одностатевих стосунків, нав’язати гендерну ідеологією та закріпити її на законодавчому рівні», - пише користувач Сергій Чаплигін і наводить кілька прикладів розмивання статевої ідентичності. Зокрема, згадує про те, що у світі цей процес вже набрав швидкості: обкладинку британського Cosmopolitan уперше за 35 років прикрасила не жінка (випуск за січень 2020);  у США випустили гендерно нейтральну ляльку Барбі – покупці самі вирішуватимуть, якої вона статі. Чоловік також побоюється ухвалення закону про визнання третьої статі. 

«Третя стать, одностатеве подружжя.... позитиву це не надає, аж ніяк. У мене логічне питання - ці «створіння» тепер будуть малювати доповіді про утиски, а куди мені подавати скаргу про утиски від цих осіб??», - підтримує обурення користувач Андрій Карпіка.

Треба визнати, що трапляються й примирливі дописи: «Є люди з порушеним гормональним фоном з «іншим типом» характеру, з іншою емоційною і чуттєвою складовою, які впливають на поведінку і власне гендерне відчуття. І мені таких людей щиро шкода».

C:\Users\Natty\Documents\4grva.jpg

Користувач Віктор Вовк нагадує попередню схожу ініціативу, яка теж спровокувала скандал. Парламент минулого скликання «попри увесь тиск ззовні заблокували ратифікацію Стамбульської Конвенції Ради Європи, яка начебто мала запровадити у законодавство України свободу «гендерних ідентичностей».

12 грудня 2018 року справді зчинився великий переполох, який спровокував своїм дописом у соцмережі тоді ще секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов. Він розмірковував про «неомарксизм» та сімейні цінності. Зокрема,  розкритикував урядову уповноважену з питань гендерної політики Катерину Левченко за її «неадекватну та агресивну позицію». Діячка обіцяла звернутися до Служби безпеки через «поширення в обласні та міські ради звернень із закликами захистити «інституцію сім’ї» в Україні. Тоді кілька обласних та міськрад отримали анонімні листи із закликами не допустити ухвалення Стамбульської конвенції. 

У тому ж дописі Турчинов переконував, що кінець світу настане саме через геїв, лесбійок та трансгендерів: «Як тільки люди втратять свою сутність, Богом дану ідентичність, перестануть бути мужніми чоловіками і ніжними турботливими дружинами, втратять здатність любити, дарувати життя, ростити дітей, творити добро, людству прийде кінець».

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, або Стамбульська конвенція — міжнародна угода щодо насильства проти жінок та домашнього насильства, відкрита для підписів 11 травня 2011 року у Стамбулі, Туреччина.
Конвенція надає країнам-учасницям комплексну юридичну базу, стратегії та заходи, засновані на найкращому досвіді запобігання та протидії насильству щодо жінок та домашньому насильству.

Невідома тема

Попри чутливість питання, мало хто з українських правозахисників взагалі обізнаний із тим, що таке «Партнерство Біарріц» та що воно означає для України. Експерт з прав дітей Людмила Волинець зізналась «Главкому», що не готова коментувати новації. Правозахисниця Лілія Григорович також не знає, про що йдеться.

Експерт з прав людини Ніна Потарська у коментарі «Главкому» зазначила: «Для мене не стала несподіванкою дискусія на тему участі України в «Біарріцькому партнерстві за гендерну рівність», адже в назві є слово «гендер» на яке реагують націоналістичні і клерикальні організації».

Потарська закликала не боятися слова гендер: «Це відносно новий термін, і вказує не тільки біологічну різницю, а й різницю чоловічої і жіночої соціалізації в процесі виховання». 

Крім того, правозахисниця наголосила, що долучення України до партнерства ні до чого фактично нашу державу не зобов’язує. «G7 - це міжнародний клуб, який не має ні статуту ні секретаріату, ні міжнародного договору. Рішення G7 не мають обов'язкової сили, але фіксує наміри і рекомендації створюючи певну рамку для вирішення тих чи інших проблем», - зауважила Потарська. Фахівчиня  додала, що «участь України в партнерстві не наближає нас до країн «сімки», але як мінімум на рівні розвитку розуміння прав людини ми визнаємо, що готові використовувати стандарти і підходи передових країн. Нагадаю що мова йде про Великобританію, Німеччину, Італію, Канаду, США, Францію та Японію.

Наталія Сокирчук, «Главком»

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: