рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Земля близько. Чим пожертвують «Слуги народу» заради скандального закону

    • Павло Вуєць
    • Розсилка
    Земля близько. Чим пожертвують «Слуги народу» заради скандального закону

    Продаж сільгоспземель. Лобісти різних мастей вже підготували сотні правок до закону

    До кінця року депутатам залишилось відпрацювати лише два пленарних тижні. За цей час Верховна Рада має вирішити низку дуже чутливих питань. Найгостріше з них стосується запуску продажу сільгоспземель. Депутати готуються проголосувати у другому читанні законопроєкт № 2178-10, який регулюватиме цей процес. Обсяг сільгоспземель оцінюється приблизно в 40 млн га, чверть з них – в державній та комунальній власності.

    Земельне питання очікувано викликало неабиякий резонанс і запустило одразу кілька процесів. Юлія Тимошенко після голосування за законопроєкт у першому читанні нарешті зважилась на перехід в опозицію. Розкол стався навіть у самій мегафракції «Слуга народу» – голоси «за» законопроєкт, який запускає ринок землі, дали тільки 227 депутатів фракції, троє були проти, а ще 14 – утримались. Двох з «бунтарів» – Антона Полякова та Анну Скороход – оперативно було вирішено виключити з фракції за систематичні порушення дисципліни.

    Що ж чекає на скандальний законопроєкт у грудні?

    Тільки для своїх

    Згідно з нещодавнім дослідження фонду «Демократичні ініціативи», 58% українців проти продажу землі сільськогосподарського призначення і лише 24% – за. Тож знімаючи мораторій на продаж, «слуги», по суті, йдуть всупереч побажань власного електорату. Володимир Зеленський поспішив заспокоїти всіх ідеєю провести референдум щодо продажу землі іноземцям. Але відбутись він має вже після прийняття закону про ринок землі в цілому.

    У поточній редакції йдеться, що іноземці не мають права купувати землю сільгосппризначення до 2024 року, незалежно від того, чи продає її держава, чи приватна особа. Але при цьому залишаються лазівки. Нерезиденти мають право отримувати землю у спадок з обов’язковим подальшим продажем протягом року. Виняток передбачено для іноземців, які вже працюють на українській землі понад три роки.

    Місія Міжнародного валютного фонду, яка вже залишила Київ, незадоволена якраз обмеженнями, які застосовуються для іноземців. На думку представників фонду, краще вже взагалі не знімати мораторій, ніж створювати настільки неконкурентні умови, сприятливі лише для вітчизняних аграрних баронів.

    Тож можна очікувати, що Зеленський дотримається своєї публічної обіцянки про референдум щодо продажу іноземцям. Якщо дуже постаратись, то до передбаченого законопроєктом запуску ринку землі з 1 листопада 2020 року, його можна встигнути провести, заздалегідь прийнявши розпіарений «слугами» пакет законів щодо народовладдя.

    До другого читання земельний законопроєкт обіцяли суттєво доробити. Прийняття профільним комітетом правок до нього завершилось у середу, 27 листопада, а до додаткових – у четвер. Так, наприклад, допоміжним до основного є законопроєкт № 2195 вже прийнятий в першому читанні. Він передбачає запровадження обов’язкового продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них через електронні аукціони.

    Таблицю правок секретаріат планує звести лише наступного тижня і лише тоді комітет засяде розглядати їх. На наступну середу також заплановані великі парламентські слухання з приводу земельної реформи. Скільки в такому темпі займе розгляд питання в парламенті, можна тільки припускати. Попередники в минулому скликанні розглядали такі «заспамлені» правками проєкти тижнями, але «слуги» сподіваються знову включити турборежим.

    Президент у своєму відеозверненні вже пообіцяв зменшити ліміт на кількість землі в одних руках – в проєкті закону, прийнятому в першому читанні, він становить 0,5% усіх сільгоспземель. Попри те, що комусь цей процент здається мікроскопічним, у реальності в масштабах держави це близько 210 тис. га. В інших країнах такі обсяги вважаються нонсенсом.

    Противники відкриття ринку землі вказують на небезпеку закладеної в законопроєкті можливості продавати землю юридичним особам. Будь-яка українська юрособа зможе купити ділянку, а потім продати корпоративні права. Закон нібито заборонятиме продавати землю іноземцям і на вторинному ринку, але виявити, хто реально стоїть за фірмою формально в українській юрисдикції, буде дуже складно. Хоча Мінекономіки і обіцяє розробити якісь механізми, які будуть «засвічувати» справжнього бенефіціара.

    Голова комітету з питань аграрних відносин Микола Сольський, який очолював колектив авторів законопроєкту, повідомив «Главкому», що станом на середину цього тижня було внесено більше 600 правок, як від «Слуги народу», так і від інших фракцій. «Є технічні питання на кшталт того, як контролювати перепродаж корпоративних прав, щоб землю не могли купити іноземці. Є правки від асоціацій садівників, виноградарів, – перераховує він. – Але основні – це референдум щодо іноземців та суттєве зменшення концентрації в одних руках. Щодо останньої – розліт дуже великий: від 500 до 100 тисяч гектарів».

    Серед оригінальних пропозицій колег Сольського по президентській фракції – обмеження для покупців землі. Пропонується, аби право купувати угіддя мали лише особи, зареєстрованими в області, де знаходиться земля. Також є ініціативи оголосити 10-річний мораторій на зміну цільового призначення земель та давати дозвіл купувати тільки громадянам, які мають освіту чи стаж роботи в аграрній сфері.

    У пошуку голосів

    У першому читанні за основний законопроєкт № 2178-10 голосували тільки «слуги народу» та позафракційні. Причому деякі зі «слуг» зауважували, що голосували авансом з вимогами переробити документ. Фракції «Європейської солідарності» та «Голосу», які в своїх передвиборчих програмах, як і «Слуга народу», декларували формування прозорого ринку землі, також мали низку зауважень.

    Їх цього тижня повторила співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко. Вона пообіцяла, що її політсила подасть відповідні правки: «Принципові речі – жорстке обмеження концентрації в одних руках (ні про які сотні і навіть десятки тисяч гектарів не може бути й мови), захист родючості землі, визначення мінімальної ціни, захист фермера. На чому особливо наполягає наша фракція – це повна заборона можливої купівлі землі громадянам РФ чи юридичним особам, хоч якось афільованим з Росією».

    Микола Сольський, у свою чергу, запевняє, що ряд нюансів, про які говорять опоненти, буде враховано в інших законопроєктах.

    У фракції «Голосу» допускають, що можуть дати голоси, якщо будуть враховані ними пропозиції до другого читання. Вони не оригінальні. «Одна з ключових – зниження концентрації землі в одних руках, – каже народний депутат Роман Лозинський. – У фракції точиться дискусія навколо цифри в декілька тисяч гектарів, де можна було б вести ефективне сімейне фермерство, не спекулюючи великими володіннями. Інший важливий момент – ми пропонуємо етапність запровадження ринку землі, де чітко прописані перші етапи, на яких ми виключаємо можливість участі іноземців в цих процесах».

    Найбільш послідовні критики поспішного відкриття ринку землі – Юлія Тимошенко та її «Батьківщина». Юлія Володимирівна вимагає проведення референдуму не тільки щодо участі іноземців у земельному розпродажі, а й взагалі – ще до прийняття відповідного закону.

    «Будемо відверті – у нас все одно покупців землі в Україні нема через бідність, – каже член аграрного комітету Вадим Івченко з «Батьківщини». – Звісно, будуть купляти фермери, які плюс-мінус мають гроші. Але вони набрали кредитів, на які побудували ферми, взяли в лізинг автомобілі, тож їм треба зараз і кредити віддавати, і шукати гроші на викуп землі. У людей, що не підтримують зняття мораторію, зараз страхи – вони не знають, хто купить землю. Тому ми за референдум з цього питання».

    Івченко, як «головний аграрій» «Батьківщини», обіцяє подати під три сотні правок як до основного, так і до допоміжних законопроєктів: «Я повністю не погоджуюсь з філософією технічних законів – звідти прибрали поняття цінних земель, зробили можливою зміну цільового призначення, тобто, хто захоче – може на свою землю завезти піску і зробити пляж або зняти ґрунт і кудись вивезти. Треба зробити паспортизацію ґрунтів, щоб розуміти, яка їх родючість, перевірити, чи ці ґрунти не внесені в цінні землі. Має бути можливість отримати інформацію від Декржспоживслужби, чи на цій ділянці 30 років тому не було поховано чумних свиней або там було кладовище».

    Але навіть якщо більшість цих правок буде ухвалена залом, Івченко сумнівається, що його фракція підтримає законопроєкт про землю в цілому.

    Якщо голосування в другому читанні в цьому році буде зірване, то виникне певна правова колізія: мораторій на продаж землі непродовжений, а механізму, як бути далі, нема. За словами Романа Лозинського, Верховній Раді тоді доведеться в терміновому порядку приймати рішення, аби закрити цю прогалину. Голова аграрного комітету Сольський визнає, що при такому сценарії відбудеться певний колапс, але він поки не допускає такого розвитку подій.

    Якщо ж законопроєкт буде проголосований, то до листопада-2020 має бути завершений процес передачі державних земель об’єднаним територіальним громадам. Також треба буде вирішити проблему, на яку звертають увагу експерти, – безоплатну приватизацію. Згідно з Земельним кодексом, кожен громадянин України може безоплатно отримати від держави або тергромади до двох гектарів землі для особистого селянського господарства. На практиці ця норма працює дуже вибірково для «потрібних» людей і давно стала корупційною. Коли ж офіційно буде запущений продаж землі, привабливість цієї схеми зросте в рази. В Раді кажуть, що вже є законопроєкт про реформу «безоплатки», але не в рамках нинішніх земельних законів.

    Розгляд закону про ринок землі накладається на «нормандську зустріч» та визначення, що далі робити з особливим статусом Донбасу. Тож передноворічні сесійні тижні обіцяють видатись дуже гарячими.

    Павло Вуєць, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ